2.Зміст п(с)бо № 16 «Витрати»

Зауважимо, що методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття в фінансовій звітності визначаються П(с)БО 16 “Витрати”.

Цей стандарт складається з 4 розділів :

- загальні положення;

- визнанння витрат;

- склад витрат;

- розкриття інформації про витрати в примітках до фінансової звітності

Витрати звітного періоду – це витрати, що визнаються або шляхом зменшення активів, або шляхом збільшення зобов’язань, що призводить до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу внаслідок вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Відповідно вимог П(с)БО № 16 «Витрати» собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з:

• виробничої собівартості продукції, яка була реалізована протягом звітного періоду;

• нерозподілених постійних загальновиробничих витрат;

• наднормативних виробничих витрат.

До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються:

• прямі матеріальні витрати;

• прямі витрати на оплату праці;

• інші прямі витрати;

• змінні загальновиробничі витрати та постійні розподілені загальновиробничі витрати.

Література

1. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» за №996 – ХІV від 16.07.1991.

2. П(С)БО № 16 « Витрати»

3. Закон України « Про податок на додану вартість» від 03.04.97. за №168/97 – ВР

4. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій. Інструкція про застосування. Нова редакція.─Х.: Курсор, 2007.-108с.

5. Інструкція по застосуванню плану рахунків, Бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємства і організацій від 30,11,99 №291

6. Атамас Бухгалтерський облік у галузях економіки – Київ «Центр учбової літератури» , 2010.

7. З.А. Балченко Бухгалтерський облік в туризмі і готелях України – Київ – «Ліра», 2006.

8 .М.Бойцова, О.Пироженко Все об учете и организации гостиничного бизнеса – Харьков, издательский дом «Фактор», 2005.

9. Лень В.С., Гливенко В.В. Бухгалтерський облік в Україні. ─ К.: Центр учбової літератури, 2008.- С. 278-282.

6. Нашкерська Г.В. Бухгалтерський облік. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – С. 344-423.

7. Ткаченко Н. М. Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України.– К.:Алерта, 2011.- С. 522-570.

Тема № 10. Облік поточних та довгострокових зобов'язань Питання на самостійну роботу № 12

1.Зміст та суть п(с)бо № 11 « Зобов’язання « Поняття зобов’язань, основні види та форми розрахункових взаємовідносин.

2.Характеристика рахунків класу 5 « Довгострокові зобов’язання « і класу 6 « Поточні зобов’язання » Відповідь на питання:

1. Зміст та суть п(с)бо № 11 «Зобов’язання». Поняття зобов’язань, основні види та форми розрахункових взаємовідносин

Слід пам’ятати, що методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про зобов’язання та її розкриття у фінансовій звітності визначені П(с)БО № 11 «Зобов’язання».

Згідно із зазначеним положенням зобов’язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигід у майбутньому внаслідок його погашення.

Зобов’язання – заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють в собі економічні вигоди.

Норми П(с)БО № 11 застосовують підприємства незалежно від форм власності (крім бюджетних установ).

У бухгалтерську обліку зобов’язання групуються на:

• довгострокові,

• поточні,

• забезпечення,

• непередбачені зобов’язання,

• доходи майбутніх періодів.

До довгострокових відносяться такі зобов’язання, первинний термін погашення яких був встановлений більше 12 місяців. До них належать довгострокові позики банку, видані на строк більше одного року, довгострокові векселі видані, довгострокові зобов’язання за орендою та зобов’язання за облігаціями.

Поточними (короткостроковими) вважаються зобов’язання, строк погашення яких був початково встановлений протягом поточного року. До них належать зобов’язання перед постачальниками за одержані матеріальні цінності, перед підрядчиками за виконані роботи і послуги, зобов’язання перед працюючими за нарахованою заробітною платою, перед бюджетом, соціальними фондами та іншими кредиторами.

Забезпечення — це зобов’язання з невизначеними сумою або часом погашення на дату балансу.

Непередбаченими вважаються такі зобов’язання, які можуть виникнути внаслідок минулих подій, а існування яких може бути підтверджено майбутніми подіями, або ж зобов’язання, які не можна достовірно визначити.

Доходи майбутніх періодів — це такі доходи, які виникли в даний час, але відносяться до майбутніх періодів.

Обліковуються довгострокові і поточні зобов’язання за їх видами на окремих рахунках бухгалтерського обліку і відображаються окремими розділами пасиву балансу.

За основним критерієм виділяються дві головні групи зобов’язань – довгострокові та поточні.

За умовами виникнення:

• у зв’язку з одержанням товарів, робіт та послуг (аванси отримані),

• у зв’язку з нарахуванням витрат,

• у зв’язку з випуском цінних паперів (векселів, облігацій);

За виконанням умов погашення:

• прострочені зобов’язання,

• непрострочені зобов’язання,

• відстрочені зобов’язання.