Тема 2. Державне втручання у сфері економіки: еволюція, мотивація, підстави та обмеження

Зміст:

Розділ 1. Огляд еволюції поглядів на державне втручання у сфері економіки з середньовіччя до сьогодення.

Розділ 2. Мотивація для державного втручання у сфері економіки.

Розділ 3. Економічні підстави для державного втручання у сфері економіки (неспроможності ринку).

Розділ 4. Обмеження на державне втручання у сфері економіки (неспроможності влади).

Розділ 1. Огляд еволюції поглядів на державне втручання у сфері економіки з середньовіччя до сьогодення

Ознайомлення з еволюцією поглядів на державне втручання у сфері економіки може допомогти краще зрозуміти погляди, що панували колись та панують зараз у світовій практиці, знайти паралелі з тим, що відбувається в Україні, а може - й уникнути помилок, вже зроблених іншими.

Період середньовіччя

У період Середніх віків у Європі ставлення до підприємницької діяльності фактично визначалося католицькою і православною церквами та було негативним. Займатися бізнесом вважалося осудним, оскільки панувала думка, що бізнес як діяльність базується на жадобі, яка є гріхом з точки зору релігії. Лихварство (надання грошей під проценти) засуджувалося, а ціни, за загальними уявленнями того часу, повинні були бути справедливими, тобто такими, що не відображали затрат, і це заважало розвиткові виробництва. Про конкуренцію у Середні віки не мали жодного уявлення: все економічне життя у містах перебувало в руках цехів (гільдій) ремісників, які займали абсолютне монопольне становище у своїх сферах діяльності та встановлювали для своїх членів жорсткі правила, основним призначенням яких було підтримання порядку. Наслідком такого економічного ладу був низький рівень життя більшості населення, загальна інертність і байдужість.

У період середньовіччя церква за допомогою своїх моральних приписів відігравала значно більшу роль у регулюванні економічного життя, ніж держава. Водночас, акумулюючи значні багатства, посадові особи церкви самі починали займатись бізнесом, що поступово призводило до конфлікту між цінностями і щоденною практикою. Не стояло на місці й економічне життя: почали розквітати ярмарки, а в Італії, економічно найбільш розвиненій країні того часу, з'явилися цілі міста, де при владі були купці. Нищівного вдару церковній ідеології завдало відокремлення від католицької церкви протестантських церков, які позитивно ставилися до бізнесу як праці в ім’я Боже. Водночас держава вела затяту боротьбу з церквою за гегемонію в суспільстві, що також підривало позиції церкви. Таким чином, поява протестантизму та перемога держави над церквою створили підґрунтя для нових поглядів на підприємницьку діяльність, наслідком чого стали нові підходи до регулювання економічного життя.

Період меркантилізму (хvі-хvііі ст.)

Період меркантилізму характеризується посиленням ролі держави у регулюванні суспільного та економічного життя. Це призвело до того, що в осмисленні сутності економіки почали застосовуватись вже не моральні, а економічні категорії. Вважалося, що держава тим могутніша, чим вона багатша, а багатство вимірювалось кількістю грошей у державній скарбниці. Всі зусилля були спрямовані на забезпечення якомога більшого надходження грошей та дорогоцінних металів до державної скарбниці. З цією метою уряди європейських країн всіляко заохочували експорт та перешкоджали імпорту. Жорстка протекціоністська політика супроводжувалась масовим захопленням нових колоній як джерела сировини для виробництва та місця збуту готових товарів.

Промисловість підпала під щільний контроль уряду: уряд заохочував розвиток нових галузей, регламентував процес виробництва, контролював результати виробництва та розподіл товарів, а також намагався всіляко стимулювати не лише експорт, а й внутрішнє споживання. Так, наприклад, для заохочення розвитку вовняної промисловості у Великобританії 1571 р. було видано закон, який зобов'язував будь-яку особу, якій виповнилось шість років, носити по неділях та святах вовняний капелюх, вироблений в Англії. Королі мали право надавати певним підприємцям за визначену щорічну плату право монополії на виробництво або продаж тих чи інших товарів, що часто призводило до повної відсутності конкуренції в деяких галузях.

Незважаючи на труднощі, бізнес поволі ставав чимдалі багатшим, оскільки захоплення нових ринків для збуту готових товарів та отримання дешевої сировини в Індії, Індонезії та Америках дозволяло виробникам одержувати надприбутки. Надзвичайно вигідною ставала і торгівля з колоніями, оскільки останні не мали можливості захистити свої економічні інтереси, а їх населення мусило купувати товари, вироблені в своїх метрополіях, за цінами, значно вищими, ніж на території метрополій. Стаючи сильнішим, бізнес починав виказувати незадоволення надмірним втручанням держави в його діяльність. У деяких економічно найбільш розвинених країнах, як-от у певних державах Північної Італії та у Нідерландах, представники бізнесу приходили до влади.

Сплеск незадоволення політикою меркантилізму спостерігався і в деяких розвинених колоніях, зокрема, у колоніях Великобританії у Північній Америці. Придушені податками і надмірними митами на імпорт продукції, виробленої в інших, ніж Англія, країнах, а також потерпаючи від монополії англійських фірм на торгівлю певними товарами, американські підприємці виявилися затятими противниками меркантилізму. У ніч на 16 грудня 1773 р. кілька десятків американців, переодягнених під індіанців, захопили три британські торговельні кораблі, що прибули до порту Бостона з вантажем чаю, монопольне право на торгівлю яким британська корона надала Ост-Індській компанії. Весь вантаж чаю був викинутий за борт, у зв'язку з чим ця подія отримала назву „Бостонське чаювання". Це ще більше поглибило кризу у стосунках між Великобританією та її колоніями. Вже 1775 р. 13 британських колоній на східному узбережжі Північної Америки перебували у стані війни зі своєю "меркантильною" метрополію та 1776 р. проголосили незалежність. Так в боротьбі з меркантилізмом народилися Сполучені Штати Америки, держава з шанобливим ставленням до індивідуальної свободи, у тому числі й до свободи підприємницької діяльності. В історії світової економіки починався новий період - період лібералізму.