(Семінар 2 години)

1. Поняття перестрахової діяльності.

2. Перестрахова діяльність як вид господарської діяльності.

3. Функції та принципи перестрахової діяльності.

4. Законодавчі ознаки перестрахової діяльності.

5. Договори перестрахування.

Тема 10. Способи захисту прав та законних інтересів суб’єктів страхової діяльності та споживачів страхових послуг

(Семінар 2 години)

1. Позасудові способи захисту прав та законних інтересів суб’єктів страхової діяльності та споживачів страхових послуг.

2. Захист прав та законних інтересів суб’єктів страхової діяльності та споживачів страхових послуг в Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

3. Досудові способи захисту прав та законних інтересів суб’єктів страхової діяльності та споживачів страхових послуг.

4. Судові способи захисту прав та законних інтересів суб’єктів страхової діяльності та споживачів страхових послуг.

5. Третейський розгляд спорів у разі порушення прав та законних інтересів суб’єктів страхової діяльності та споживачів страхових послуг.

2. Завдання для самостійної роботи студентів

Тема 5. Правове становище учасників страхової діяльності

Правове становище страхових компаній

Тематика наукових доповідей

1. Правове становище страховиків. Поняття страхової компанії.

2. Правове становище об’єднань страховиків, що створюються в обов’язковому порядку.

3. Правове становище страхових посередників на страховому ринку України.

Тематика наукових есе

1. Державна реєстрація страховиків. Ліцензування страхової діяльності.

2. Особливості забезпечення правонаступництва за укладеними договорами страхування у разі реорганізації страховиків.

Тема 6. Майнова основа господарювання суб’єктів страхової діяльності

Тематика наукових доповідей

1. Правовий режим майна страхової компанії та товариства взаємного страхування.

2. Порядок розподілу майна при ліквідації страховиків.

3. Правовий режим майнових фондів обов’язкових об’єднань страховиків.

Тематика наукових есе

1. Поняття та види майна суб’єктів страхової діяльності.

2. Страхові резерви. Принципи інвестування страхових резервів.

Тема 7. Договір страхування

Тематика наукових доповідей

1. Поняття, предмет та ознаки договору страхування.

2. Форма договору страхування. Поліс страхування.

3. Порядок припинення дії договору страхування. Підстави для визнання договору страхування недійсним.

Тематика наукових есе

1. Право зворотної вимоги страховика до особи винної у заподіянні збитків.

2. Істотні умови договору страхування.

Тема 8. Особливості правового регулювання окремих видів страхової діяльності

Тематика наукових доповідей

1. Правове регулювання страхування життя.

2. Правове регулювання страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів.

3. Правове регулювання авіаційного страхування.

Тематика наукових есе

1. Правове регулювання професійної відповідальності.

2. Правове регулювання ризиків паливно-енергетичного комплексу.

Тема 9. Правові засади перестрахової діяльності

Тематика наукових доповідей

1. Поняття перестрахової діяльності.

2. Перестрахова діяльність як вид господарської діяльності.

3. Функції та принципи перестрахової діяльності.

Тематика наукових есе

1. Законодавчі ознаки перестрахової діяльності.

2. Договори перестрахування.

Тема 10. Способи захисту прав та законних інтересів суб’єктів страхової діяльності та споживачів страхових послуг

Тематика наукових доповідей

1. Позасудові способи захисту прав та законних інтересів суб’єктів страхової діяльності та споживачів страхових послуг.

2. Досудові способи захисту прав та законних інтересів суб’єктів страхової діяльності та споживачів страхових послуг.

3. Судові способи захисту прав та законних інтересів суб’єктів страхової діяльності та споживачів страхових послуг.

Тематика наукових есе

1. Захист прав та законних інтересів суб’єктів страхової діяльності та споживачів страхових послуг в Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

2. Третейський розгляд спорів у разі порушення прав та законних інтересів суб’єктів страхової діяльності та споживачів страхових послуг.

3. Модульне тестування 2

При модульному тестуванні застосовуються розроблені викладачами, які ведуть семінарські заняття, тести на зразок нижченаведених.

Приклади тестів

Оберіть правильний варіант відповіді:

1. Мінімальний розмір статутного капіталу страховика що здійснює страхування життя, становить

A – 1,5 млн. Євро

Б – 1 млн. Євро

В – 3 млн. Євро

Г – 1250 мінімальних заробітних плат

2. Мінімальний розмір статутного капіталу страховика що здійснює види страхування інші ніж страхування життя, становить

A – 1,5 млн. Євро

Б – 1 млн. Євро

В – 3 млн. Євро

Г – 1250 мінімальних заробітних плат

3. Форма договору перестрахування, при якому страховик (перестраховик) приймає на себе зобов'язання передавати в перестрахування заздалегідь визначену частку ризиків, а перестрахувальник зобов'язаний їх прийняти, називається

A - облігаторне перестрахування

Б - факультативне перестрахування

В – факультативно - облігаторне перестрахування

Г - змішане перестрахування

4. Функції Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг визначені

A - у Цивільному Кодексі України

Б - у Законі України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»

В - у Законі України «Про організацію страхової справи»

Г – у Господарському кодексі України

5. Товариствам взаємного страхування ліцензія на проведення страхової діяльності

A - не потрібна

Б - потрібна тільки якщо здійснюється страхування осіб, що не є учасниками товариства

В - потрібна

Г - потрібна тільки на обов'язкове страхування

6. Страховий пул - це

A - об'єднання страхувальників для взаємного страхування своїх ризиків

Б - громадська організація - різновид об’єднання страховиків

В - об'єднання страховиків для страхування (перестрахування) конкретних ризиків

Г - об'єднання перестраховиків

7. Видача страховиком позичок страхувальникам за рахунок коштів страхових резервів

A - не дозволяється

Б - дозволяється по страхуванню життя

В - дозволяється по всіх видах страхування

Г - не дозволяється, якщо договором страхування не передбачене інше

8. Публікація річних балансів страхових організацій, підтверджених результатами аудиторської перевірки, є

A - правом страховика

Б - правом органу нагляду за страховою діяльністю

В - обов'язком органу нагляду за страховою діяльністю

Г - обов'язком страховика

9. Реєстрація і ведення державного реєстру страховиків (перестраховиків) України здійснюється

A – Державним реєстратором

Б – органом нагляду за страховою діяльністю

В – ДПА України

Г – АМК України

10. Контроль за платоспроможності страховиків відноситься до компетенції

A - податкових органів

Б - керівництва страхової компанії

В - органу нагляду за страховою діяльністю

Г - НБУ

4.3. Колоквіум

Колоквіум відбувається у формі усного експрес-опитування студентів викладачем, що веде семінарське заняття по питаннях, що виносилися на розгляд протягом змістовного модуля 1 та/або 2.

4.4. Зразок наукової доповіді

Пацурія Ніно Бондовна

к.ю.н., доц. кафедри господарського права,

Київського національного університету

імені Тараса Шевченка

ЗАКРІПЛЕННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ ПРАВОВІДНОСИН

ІЗ ОБОВ’ЯЗКОВОГО СТРАХУВАННЯ

(цей зразок оформлення доповіді підготовлений на базі статті Пацурії Н.Б. Проблемні питання закріплення та реалізації правовідносин із обов’язкового страхування // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Юридичні науки.-2010.-№85.- с.26-30.)

План

Вступ

1. Щодо обмеження принципу свободи підприємницької діяльності, який гарантований Конституцією України та Господарським кодексом України.

2. Щодо обмеження права вільного користування майном, яке закріплюється за суб’єктом господарювання на праві власності або іншому правовому титулі

3. Щодо обов’язку вступати у договірні відносини, що порушує принцип свободи договору відповідно ст.7 Закону України «Про страхування»

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

Сучасний стан розвитку економіки держави і її соціальної сфери, особливо в умовах світової фінансової кризи ставлять перед страховою галуззю глобальні цілі і завдання. В таких умовах страхування покликано в повній мірі забезпечити захист майнових інтересів страхувальників та третіх осіб, які можуть з’являтися у страхових правовідносинах, і як наслідок, виступати механізмом, що гарантує забезпечення стабільного економічного зростання незалежно від несприятливої економічної ситуації природних і техногенних катастроф.[12]

Світовий досвід доводить, що страхування на сьогодні є одним із основних джерел довгострокових інвестицій в розвиток економіки, як відомо, саме вказаний інструмент є пріоритетним інтересом держави, поглиблення та активізація якого є фактором сталого макроекономічного розвитку суспільства. З урахуванням завдань, які стоять перед страхуванням, як соціально-економічним інститутом, сучасне страхове законодавство повинно стимулювати розвиток всіх видів страхування, особливо обов’язкової форми, яка має маю чітку соціальну і економічну спрямованість.

Саме тому першочерговим завданням розвитку страхового ринку повинно стати ефективне виконання макроекономічних функцій. Серед яких: забезпечення захисту майнових інтересів страхувальників; забезпечення безперервності процесу виробництва і відшкодування збитків суб’єктів господарювання за рахунок коштів страхових резервів, без залучення державних коштів; мінімізація можливого збитку при настанні страхового випадку[16]; підвищення ролі страхової галузі у забезпеченні довгострокових інвестицій до економіки держави.

Зрозуміло, що в першу чергу на сьогодні вказані функції страхування реалізуються в суспільстві шляхом проведення страхових операцій у обов’язковій формі. Саме це і обумовлює актуальність обраної теми дослідження.

Цілями статті є дослідження проблемних питань закріплення та реалізації правовідносин із обов’язкового страхування, формулювання обґрунтованих висновків та внесення пропозицій щодо модернізацій страхового законодавства України.

Відповідно до чинного законодавства України (ст.5 ЗУ «Про страхування») страхування в Україні здійснюється у двох формах – добровільній та обов’язковій. [8]

Обов’язкові види страхування встановлюються законами України, шляхом внесення змін до ст.7 Закону України «Про страхування», яка містить на сьогодні вичерпний перелік із 37 видів обов’язкового страхування. Згідно законодавства, для здійснення обов’язкового страхування держава встановлює порядок та правила його проведення, форми типового договору, особливі умови ліцензування, розміри страхових сум та максимальні розміри страхових тарифів або методику актуарних розрахунків, шляхом прийняття Кабінетом Міністрів України окремих Постанов, або шляхом прийняття Верховною Радою України спеціальних Законів. [14]

Економічна наука випрацювала низку чинників, які впливають на необхідність запровадження обов’язкового страхування: 1) наявність групи ризиків, які не приймаються на страхування на комерційних засада, з огляду на не рентабельність певного виду страхування; [13] 2) надвисока вартість послуг із добровільного страхування для окремого страхувальника; [17] 3) наявність суспільної потреби у страховому захисті від настання певних ризиків при одночасному недооцінюванні страхувальниками ступеня небезпеки і наслідків настання страхового випадку.

Не дивлячись на вказані переваги обов’язкового страхування саме дана форма є такою, що останнім часом наражається на гостру критику, як із боку практиків так і з боку науковців. [25, 12, 24] При цьому ступінь незадоволення є практично однаковою для усіх держав, де страхування здійснюється в обов’язковій формі, не залежно від рівня їх економічного розвитку, національних традицій та інших ознак. [10]

В останній час в науковій юридичній літературі піднімається питання про обов’язкове страхування як фактор обмеження прав і свобод суб’єктів господарювання, які гарантовані Конституцією України та іншими актами господарського законодавства.

Як визначають фахівці [25, 12, 24], обмеження прав і свобод суб’єктів господарювання при реалізації правовідносин із обов’язкового страхування полягає в наступному:

1. має місце обмеження принципу свободи підприємницької діяльності, який гарантований Конституцією України та Господарським кодексом України;

2. має місце обмеження права вільного користування майном, яке закріплюється за суб’єктом господарювання на праві власності або іншому правовому титулі;

3. існує обов’язок вступати у договірні відносини, що порушує принцип свободи договору відповідно ст.7 Закону України «Про страхування».

Тобто, основана аргументація противників обов’язкового страхування спрямована на наявність законодавчого встановлення фактору обмеження прав і свобод суб’єктів господарювання. Контраргументом виступає прагматизм державної позиції[10], підтримуваної науковцями - господарниками, що будь-яка свобода є абсолютною і повною до тих пір, поки не виникає ризик обмеження свободи іншого суб’єкта, і саме в таких випадках держава зобов’язана вжити усіх заходів, що задовольняють інтереси більшості.

Саме в цьому і полягає квінтесенція вказаної дискусії. Виходячи із доктринальних позицій науки господарського права з приводу зазначеної проблеми, слід вказати наступне.