Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Філософський факультет

Кафедра релігієзнавства

Укладач: Кандидат філософських наук, доцент

Сарапін О.В.

"Релігієзнавство"

Робоча навчальна програма

для студентів ІІІ курсу відділення "філософія"

Затверджено

на засіданні кафедри

Протокол № ___

від „ __ „ _________ 2012 р.

Зав. кафедри

________ ________________

Декан факультету

________ ________________

КИЇВ - 2012

Робоча навчальна програма з дисципліни "Релігієзнавство".

Укладач: кандидат філософських наук, доцент

Сарапін Олександр Васильович

Лектор: к. філос. н., доц. Сарапін О.В.

Викладач:

Погоджено

з науково-методичною комісією

„ ___ „ ____________ 2012 р.

__________________________

ВСТУП

Дисципліна "Релігієзнавство" є базовою нормативною дисципліною для студентів відділення "філософія", що читається у другому семестрі в обсязі 6,5 кредитів, в тому числі 119 годин аудиторних занять з них 68 годин лекцій, 51 година семінарських занять і додаткових 94 години самостійної роботи. Формою підсумкового контролю є іспит.

Метою і завданням навчальної дисципліни "Релігієзнавство" є: ознайомлення студентів з важливими темами релігієзнавства як автономної дисципліни знання. Відтак розкриваються загальні питання релігієзнавства, основні положення теорії релігії та пропонується виклад особливостей сприйняття, становлення і функціонування більшості релігійних традицій, акцентуючи при цьому на виявленні їх віро повчального, культового та інституціонального компонентів.

Предмет навчальної дисципліни включає загальні питання релігієзнавства, теорії релігії, сприйняття архаїчних форм релігійності та їх трансформацій, конфесійних своєрідностей багатьох релігійних традицій світу.

Вимоги до знань та вмінь.

Студент повинен знати: особливості викладу основних тем дисципліни.

Студент повинен вміти: пояснити основні віроповчальні, культові та інституціональні особливості релігійних традицій; розбиратись у можливих варіантах вирішення питань теоретичного релігієзнавства і теорії релігії; орієнтуватись у сакральних текстах та важливих першоджерелах релігієзнавчої тематики.

Опис місця дисципліни за структурно-логічною схемою: Релігієзнавство є важливою дисципліною в системі філософського знання, оскільки в змістовному відношенні постає викладом не лише віроповчального, культового та інституціонального потенціалу релігійних традицій світу, але й демонстрацією їх теоретичних можливостей. Відповідно, ознайомлення з ідеями цього курсу сприятиме більш поглибленому, більш якісному розумінню студентами проблем, пов’язаних з функціонуванням феномену релігії та її найбільш репрезентативних історичних форм.

Система контролю знань та умови складання іспиту. Нормативна навчальна дисципліна "Релігієзнавство" оцінюється за модульно-рейтинговою системою. Вона складається з трьох модулів.

Результати навчальної діяльності студентів оцінюються за 100-бальною шкалою.

Форми поточного контролю: оцінювання домашніх самостійних завдань; усне опитування на семінарських заняттях з обов’язковим виставленням балів кожному студенту. При цьому можливою є така форма контролю на семінарських заняттях як письмова робота. Студент може отримати максимально 5 балів за відповіді на семінарах. Принагідно, семінари присвячені вивченню важливих першоджерел (зокрема і віроповчальних текстів).

Модульний контроль: три модульні експрес-контрольні роботи у вигляді тестів для перевірки якості засвоєння студентами лекційного матеріалу та опрацьованих ними самостійних завдань (по одній роботі на кожен змістовний модуль). Студент може отримати максимально 10 балів за виконану експрес-контрольну роботу.

Вид підсумкового контролю: письмовий іспит. Студент може отримати максимально 50 балів за іспит. До оцінки підсумкового контролю входить також середня арифметична оцінка за експрес-контрольні модульні роботи.

За результатами кожного семестру студент отримує підсумкову оцінку за 100-бальною системою, яка розраховується як середньозважене оцінок за кожен з трьох модулів у семестрі та оцінки за іспит за наступною формулою.

Іі семестр

	Змістовний модуль 1 (ЗМ1)	Змістовний модуль 2 (ЗМ2)	Змістовний модуль 3 (ЗМ3)	Іспит	Разом (підсумкова оцінка)
Вагові коефіцієнти (%)	15 % к₁= 0,15	15 % к₂ = 0,15	20 % к3= 0,2	50 % кісп= 0,5	100 %
Максимальна оцінка в балах	100	100	100	100	100
Оцінка (бали)	15	15	20	50	100

Розрахунок підсумкової оцінки за семестр (зваженої):

ПО = ЗМ1 х к3 + ЗМ2 х к4 + ЗМ3 х к3 + КПМ х кісп

При цьому кількість балів відповідає оцінці:

1-34 – „незадовільно” з обов’язковим повторним вивченням дисципліни;

35-59 – „незадовільно” з можливістю повторного складання;

60-64 – „задовільно” („достатньо”)

65-74 – „задовільно”;

75-84 – „добре”;

85-89 – „добре” („дуже добре”);

90-100 – „відмінно”.