3. Класифікація гідрологічної мережі

Гідрологічні спостереження і вимірювання виконують з метою вивчення й отримання багаторічних характеристик і основних елементів гідрологічного режиму річок: стока води, рівня, стока наносів, льодового режиму тощо. Визначені характеристики є основою для виконання проектних гідрологічних розрахунків, інформації і прогнозуванню режимів рівнів води, витрат й об’ємів стоку в будівельний періоди.

Для проведення спостережень на території країни створена опорна загальнодержавна гідрологічна мережа – це сукупність гідрологічних станцій й постів, розташованих по всій території країни, із дотриманням визначених наукових принципів. Гідрологічна мережа країни, як складова частина, входить до складу до загальної гідрометеорологічної мережі країни, яка знаходиться у відомчій підпорядкованості Державного комітету України з метеорології і контролю за станом природного середовища.

Крім загальнодержавної мережі створено пости і станції вузькоспеціального призначення; до них належить пости на зрошувальних системах, в створі гідровузлів і таке інш.

Гідрологічна мережа складається з річкових, озерних, болотних й материкових станцій і постів.

Гідрологічна станція — це установа Комітету України з питань гідрометеорології, яка має певний штат співробітників, котрий здійснює керівництво роботою гідрологічних постів; фахівці станцій — інженери і техніки — вибирають місця для спостережень, організовують будівництво і ремонт вимірювальних споруд і приладів, перевіряють справність приладів і обладнання, інструктують спостерігачів постів і контролюють їх роботу. На гідрологічних станціях аналізують і обробляють матеріали спостережень і складають гідрологічні щорічники, в яких уміщують результати вимірювань та характеристики елементів режиму річок, озер, водосховищ та інших водних об'єктів; вони необхідні для гідрологічного забезпечення народного господарства.

Гідрологічними станціями керує територіальне управління Комітету України з питань гідрометеорології, яке складає плани робіт і визначає програми спостережень, здійснює методичне керівництво й інспектує їх роботу, а також готує до видання гідрологічні щорічники, довідники тощо.

Гідрологічні станції бувають І і II розрядів.

Станції І розряду вивчають гідрологічний режим водних об'єктів на території діяльності станції, здійснюють технічне керівництво гідрологічними станціями II розряду та гідрологічними постами, забезпечують зацікавлені організації відомостями про гідрологічний режим водних об'єктів. Вони проводять обробку (із занесенням в комп'ютер) і аналіз даних прикріпленої мережі, а також виконують експедиційні й гідрологічні дослідження.

Гідрологічні станції II розряду проводять польові гідрологічні спостереження і роботи, аналіз і обробку спостережень по гідрометричному створу станції, а також по прикріплених гідрологічних постах та виконують інші види робіт в обсязі, який встановлює управління Комітету України з питань гідрометеорології. Такі станції" організовують у районах із слаборозвиненою мережею гідрологічних постів і значно віддалених від місцезнаходження гідрологічних станцій І розряду, а також на великих водних об'єктах, де організація станції І розряду недоцільна, а постійна присутність технічного персоналу на гідрометричному посту необхідна.

Спеціальні станції — водно - балансові, стокові, селєстокові, озерні, гирлові, болотні та інш. — є позарозрядними і проводять роботи за спеціальними програмами.

Гідрологічний пост — це місце на річці, озері, водосховищі, болоті, вибране з додержанням певних правил і обладнане для проведення систематичних гідрологічних спостережень та збору інформації за певною програмою та методикою. Гідрологічні пости бувають річковими, озерними, болотними. На посту є штатний спостерігач, який проводить усі спостереження.

Річковий гідрологічний пост, на якому вимірюються витрати води, називають витратним, а пост, де ведуться спостереження за рівнем води, — рівневим, або водомірним, постом (водпостом).

Пост водомірний – обладнання для систематичного вимірювання рівня води у річках, морях, озерах, каналах. Складається з пристрою (рейки або палі) для відліку рівня води та реперів (геодезичних споруд, що закріплюють положеннЯ точки, висоту якої визначено).

Річкові пости бувають I, II і ІІІ розрядів. Пости І розряду ведуть спостереження за гідрологічним режимом річки за найбільш повною програмою, яка охоплює вимірювання рівня, температури води і повітря, витрат води і завислих наносів тощо, а також проводять метеорологічні спостереження за програмою метеопостів І розряду. Пости II розряду ведуть спостереження за програмою постів І розряду, крім вимірювань витрат води, завислих і донних наносів. Пости ІІІ розряду ведуть спостереження за рівнем і температурою води, льодовими утвореннями і льодовою обстановкою. Пости всіх розрядів можуть передавати інформацію про результати спостережень.