5.3 Розрахунок кількості транспортних засобів

Вибір типу внутріцехового транспорту й планування транспортної системи залежать:

1 від типу й характеру виробництва;

2 виробничої програми;

3 будівельної частини виробничого корпуса;

4 використовуваного технологічного встаткування й ін. факторів.

Кількість транспортних засобів кожного типу визначають виходячи з машиноемкості Тм.е. транспортних операцій, що визначають за такою формою:

або

де: Q - вантажопотік, т.

Тц - середня тривалість одного рейса або одного циклу роботи транспортного засобу, хв.

qп - середня транспортна партія (кількість вантажів, перевезених за один рейс), т.

ZТ - вантажопотік, ед. тари;

- величина транспортної партії, ед. тари.

де: ZTі - вантажопотік ед.тари по певній групі виробів;

Qі - вантажопотік по певній групі, т;

Cі - середня вантажомісткість тари, т.

Величина Тц визначається з урахуванням виконання наступних транспортних операцій: руху транспорту до місця навантаження; навантаження; руху з вантажем; розвантаження; непередбачених затримок, час яких приймають рівним 0,15 часу руху транспортного засобу з вантажем.

Час руху транспортного засобу визначають виходячи з довжини транспортного шляху й швидкості переміщення, що не повинна перевищувати 80 м/хв для напільного транспорту й 50 м/хв для підвісного транспорту.

Кількість транспортних засобів визначають по формулі:

де: кс - коефіцієнт попиту, що враховує нерівномірність надходження вимог на обслуговування в одиницю часу:

кс = 1,2 1,6

кз - коефіцієнт завантаження транспортного засобу:

кз = 0,7 0,8

Фо - ефективний річний фонд часу роботи прийнятого типу встаткування, ч.

n - число вантажопотоків, що обслуговують даним типом транспорту.

Загальна кількість одиниць тари одного найменування:

ZТ.О. = 1,15 (ZТ.Е. + ZТ.Р.М. + ZТ.В.)

де: 1,15 - коефіцієнт, що враховує тару, що перебуває в ремонті й на транспортній системі.

ZТ.Е. - кількість одиниць тари, що перебуває на цехових складах;

ZТ.Р.М. - кількість одиниць тари, що перебуває на робочих місцях.

ZТ.В. - кількість одиниць тари для зберігання міжопереційних і складських заділів на ділянках.

Кількість транспортних робітників визначають виходячи з кількості транспортних засобів, що вимагають обслуговуючого персоналу, і режиму їхніх робіт.

Контрольні завдання

Завдання 5.1.

Переваги транспортних роботів.

Завдання 5.2.

Система із човниковим переміщенням пристосувань - супутників уздовж осі Z.

Завдання 5.3.

Система зміни супутників з позицією завантаження й поворотним столом.

Завдання 5.4.

Як вибирають компонування завантажувальних пристроїв?

Завдання 5.5.

Від чого залежать вибір типу внутріцехового транспортера й планування транспортної системи?

Відповідь 5.1.

-малогабаритність рухливого складу;

-великий діапазон регулювання продуктивності;

-повне звільнення проїздів після проходження транспортного робота для інших видів транспорту;

-автономність дії.

Відповідь 5.2.

У системах із човниковим переміщенням пристосувань - супутників уздовж осі одномісні завантажувальні пристрої розташовуються із двох сторін від стола. Кожний завантажувальний пристрій виконаний у вигляді тумби з конвеєром, напрямними й приводами переміщення супутників. При зміні супутника стіл верстата спочатку переміщається по осі Х к вільному завантажувальному пристрою для передачі супутника з обробленою заготівлею, а потім до завантажувального пристрою, на якому перебувають супутники з новою заготівлею.

Відповідь 5.3.

Пристрій зміни супутників з позицією завантаження й поворотним столом забезпечує операторові зручний доступ як до верстата, так і до позиції завантаження при заміні й підготовці до обробки різних заготівель.

Відповідь 5.4.

Компонування одномісних і багатомісних завантажувальних пристроїв вибирають у кожному конкретному випадку, виходячи з умов експлуатації верстатів:

-планування встаткування;

-спрямованості технологічних потоків;

-схеми транспортування оброблюваних заготівель і т.д.

Відповідь 5.5.

Вибір типу внутріцехового транспорту й планування транспортної системи залежать:

1 від типу й характеру виробництва;

2 виробничої програми;

3 будівельної частини виробничого корпуса;

4 використовуваного технологічного встаткування й ін. факторів.