- •Розділ I. Загальна економіко – географічна характеристика світу
- •Тема 1. Політична карта світу
- •Вступ до теми
- •1. Сучасна політична карта світу
- •Зміни на політичній карті можуть бути кількісні та якісні.
- •2. Одиниці (елементи) політичної карти світу.
- •3. Класифікація країн за формою правління.
- •4. Класифікація країн світу за формою державного устрою
- •5. Політичні та економічні системи країн. Політичні системи країн.
- •Економічні системи країн.
- •6. Типологія країн
- •7. Етапи формування політичної карти світу
- •8. Міжнародні організації, їх функціональний і просторовий розподіл
- •Загальнополітичні організації.
- •Спеціалізовані організації.
- •Країни-члени єс
- •Країни-члени нато
4. Класифікація країн світу за формою державного устрою
За політико-територіальним устроєм країни поділяють на єдині (унітарні) та складні (федерації та конфедерації)
Унітарна країна - форма устрою, за якої територія країни не має у своєму складі самостійних автономних утворень. Має єдиний законодавчий і виконавчий орган влади, єдину конституцію, керівництво здійснюється з одного центру. Нині у світі більшість унітарних держав (Франція, Італія, Швеція, Японія, Південна Корея та ін.)
Федерація - форма державного устрою, за якої територія країни має в своєму складі самостійні утворення - федеративні одиниці (республіки, штати, землі, провінції), які, крім загальнодержавних, мають власні законодавчі та виконавчі органи влади (Росія, Німеччина, Бельгія, Канада, Бразилія, Індія, Нігерія, Ефіопія).
Принципи федерального поділу:
· національно-етнічний (Росія, Бельгія, Нігерія);
· історико-географічний (США, Канада, Мексика, Бразилія, ФРН, ПАР).
Конфедерація — це добровільний союз самостійних держав, створений з метою досягнення певних політичних або військових цілей. На відміну від федерації, правовою основою конфедерації є не конституція, а договір.Конфедеративні держави недовговічні: вони або розпадаються, або перетворюються на федерації (Австро-Угорщина, США). Остання конфедерація сучасності – Швейцарська Конфедерація, яка, попри таку офіційну назву, за своїм устроєм є федерацією.
5. Політичні та економічні системи країн. Політичні системи країн.
Політична система – залежить від політичного режиму, який визначає конкретні форми керівництва державою, контролює й управляє усіма процесами в суспільстві. Розрізняють такі головні типи політичних режимів: демократичний, авторитарний і тоталітарний.
Демократія (з грец. – народ і влада) – передбачає участь народу у формуванні органів державної влади і в управлінні державними справами.
Основними принципами демократії є верховенство закону, рівноправність громадян, захищеність їхніх прав і свобод то що. Нині демократична система правління характерна для більшості країн світу.
Авторитаризм (від лат. autoritas – влада, вплив) – характеризується зосередженням абсолютної чи значної більшості влади в руках однієї особи або обмеженої групи осіб.
Авторитарна система є протилежною демократії. Адже за умов авторитаризму політичні права і свободи громадян та політичних організацій обмежені або зовсім скасовані.
Опорою авторитарного режиму є силові структури влади – армія, каральні органи. Особливо яскраво це помітно у крайніх проявах авторитаризму, коли він на буває ознак військової диктатури (лат. dictatura – необмежена влада), або хунти (назва диктатари в іспаномовних країнах). У минулому таке траплялося у ряді країн Африки, Азії, Латинської Америки.
Тоталітаризм (від лат. totalis – увесь, цілий, повний) – це політична система, якій притаманний повний (тоталітарний) контроль над усіма сферами суспільного життя. Тоталітарна система ігнорує конституційні права і свободи громадян і жорстоко переслідує тих, хто намагається виступати проти неї. Характерним також є насадження культу вождя – «батька народів і учителя». Саме така політична система панувала в Україні під час перебування її у складі СРСР, до здобуття незалежності.