Тема 5. Геополітика Холодної війни.

Визначення та витоки загальних напрямів американської геополітичної діяльності. Ніколас Спікмен: корекція теорії Макіндера. Модель “хартленд -рімленд” з позиції національної безпеки та інтересів США. Концепція глобальної системи безпеки США : “Інтегрований контроль над територією”, матерікова кайма“.

Розвиток геополітичної стратегії США в період Холодної війни. Витоки «американської політики стримування СРСР» та концепція Джорджа Кеннана – американскього дипломата, як біблія «політики стримування СРСР». «Теорія доміно» – як геополітична модель стримування (У.Ростоу. М.Тейлора, Р.Макнамаро). Теорія фінляндизації Р.Льовенталя у 1966 р. Концепція «динамічного стримування» Коліна Грея. Теорія «Третього світу» як альтернатива «Півночи» та її витоки на Бандунгскій конференції 1955 р.. Теорія Р.Уолтерса щодо розподілу світу на «Північ» та «Південь» всупереч концепції «Схід- Захід». «Атомна дипломатія» США та «нова стратегія» СРСР (доктрина Соколовського). Ідеї «контрфактуальної історії» Гара Алперовіца. «Теорія бікульткури» Д.Майнінга та розвиток культурологічного аспекту геополітики

Технології руйнування СРСР. Гарвардський та Х’юстонський проекти. (І.Боумен, Р.Страус- Хюпе, О. Латимор). «Новий світ» в теорії Ісайї Боумена.

Ядерна зброя та геополітичні наміри. Г.Кісіннджер та його доктрина «linkage» - вінець стратегії “анаконди”, вивершення контролю над Євразією. К.Грей та місцерозташування ядерних об’єктів.

Тема 6. Сучасні геополітичні теорії, напрями та школи.

6.1. Сучасний атлантизм. Боротьба за “глобальні цінності”. Аерократія та ефірократія – розвиток “номосу” Моря. Поліцентричність та ієрархічність глобального устрою світу в сучасних геополітичних теоріях (С. Коен, А.Страус, Й.Галтунг). Багаторівнева ієрархічна модель Саул Коена. Геополітична ентропія регіонів: втілення та якісні визначення. Типологія перехідних держав та поясів. Інтерстратегічні сфери, Інтергеополітичні регіональні ворота. Інтрагеополітичні регіони. Визначення “країн-районів” та “опірних регіональних воріт”. Функції “перспективних” воріт. Додаткова класифікація С.Коена – “ядра” та “дисконтінуальні пояса”. Дві моделі геополітичних систем та дві версії новітнього атлантизму: 1) “песимістичний ”неоконсервативний атлантизм в теорії “зіткнення цивілізацій” Семюела Хантінгтона; 2) неоліберальний оптимістичний план Єдиного світу в теорії “Кінця історії” Френсіса Фукуями.

Концепції уніполярного світу – “глобального уніполя, що має трьох центровий просторовий склад” Айра Страуса (Директора “Асоціації за обєднання демократій” – атлантико-уніполяристської організації.) Гіпотези Йогана Галтунга “щодо семі паралелей однополярного світового простору”. Визначення центрів глобальної та регіональної гегемонії.

6.2. “Нові праві” : витоки та сучасні теоретичні напрями. “Старі праві” та особливості геополітичних проектів “нових правих”. Жан Тіріар (1922-1992) та Принцип “автаркії великих просторів”. Проект “Євро-Радянсської Імперії від Владівостока до Дубліна” - проект “юної Європи” .

Ален Бенуа - від “держави-нації” до “Великого Простору” і далі до “Федеральної Імперії”. Принцип “Єдиного минулого” народів Європи та їх обумовленість “Єдиним Майбутнім”. “Єдина Європа сотні стягів”. “Континентальна судьба Європи”. Антиатлантизм та антимондіалізм.

Йордіс фон Лохаузен щодо просторового втілення цивілізаційного протистояння.

Жан Парвулеско та його геополітична бєллетристіка. Євразійська Імперія Кінця. Роберт Стойкерс та ідея нівеляції ворожості атлантизму через союз Європи з країнами Третього світу. Індійський океан як “серединний океан”.

Геополітичний центр континентальної орієнтації Італії. Геополітичні дослідження К.Террачано та інш.

Група “Геродота” (Ів Лакост, Мішель Фуше, Клод Раффестен, Поль Ражо, Пьер Жорж) Ів .Лакост як автор теорії “внутрішньої геополітики”, автор категорій- “геополітичні структури як тектонічні плити” та “геополітичного уявлення”.

6.3. Неоєвразійство: загальні принципи та течії. Русько-націоналістичні геополітичні ідеї (І.Кузьменко, А.В. Бедрицький) та їх відмежування від націонал –більшовистських ідей (, М. Утрялов та його ідеї у творчості А.Дугіна (“п’ять уроків для Росії”) та Е. Лімонова. Джерела: “Русский геополитически сборник”, “Пути Евразии. Русская интеллигенция и судьба России”