5. Методика організації навчального процесу на практичному (семінарському) занятті.

5.1. Підготовчий етап

Підкреслити (розкрити) значення теми заняття для подальшого вивчення дисципліни і професійної діяльності лікаря з метою формування мотивації для цілеспрямованої навчальної діяльності. Ознайомити студентів з конкретними цілями та планом заняття.

Провести стандартизований контроль початкового рівня підготовки студентів.

5.2. Основний етап має бути структурованим і передбачати проведення зі студентами навчальної діяльності залежно від видів навчальних занять (практичних, семінарських); забезпечувати навчальну діяльність студента об’єктами або моделями, що їх замінюють з метою формування нових знань, умінь, практичних навичок відповідно до конкретних цілей заняття.

Важливим для засвоєння нових знань та умінь на цьому етапі є вирішення ситуаційних задач, зображення графіків, малюнків, схем. Бажано, щоб завдання для студентів на цьому етапі були точними і структурованими, виконувались письмово і перевірялись викладачем під час заняття, обговорювались результати.

5.3. Заключний етап.

Оцінюється поточна діяльність кожного студента упродовж заняття, стандартизований кінцевий контроль, проводиться аналіз успішності студентів, оголошується оцінка діяльності кожного студента і виставляється в журнал обліку відвідувань і успішності студентів. Староста групи одночасно заносить оцінки у відомість обліку успішності і відвідування занять студентами, викладач завіряє їх своїм підписом.

Доцільно коротко інформувати студентів про тему наступного заняття і методичні прийоми щодо підготовки до нього.

6. Додатки. Засоби для контролю:

6.1. Тестові завдання.

6.2. Задачі.

6.3. Відповіді до тестів і задач.

6.4. Контрольні питання:

1. Дати характеристику менінгеального синдрому

2. Чим проявляється енцефалічний синдром?

3. Які ознаки притаманні спастичному паралічу?

4. Які ознаки притаманні млявому паралічу?

5. Що таке гіперкінези? При яких захворюваннях вони відмічаються?

6. Чим характеризується гідроцефальний синдром?

7. Які є види порушення свідомості? Чим вони характеризуються?

8. Класифікація судом, їх характеристика.

9. Які симптоми свідчать про порушення координації рухів?

6.5. Практичні завдання:

4. Збір анамнезу у дітей і батьків щодо нервово-психічного розвитку дитини впродовж життя;

5. Об’єктивне обстеження дітей різного віку;

6. Аналіз даних додаткових методів обстеження.

Література:

Основна:

1. Педіатрія. Навчальний посібник /за редакцією професора О.В.Тяжкої.- К., Медицина.- 2005. - С. 33-44

2. Чеботарьова В.Д., Майданник В.Г. Пропедевтична педіатрія. – К.: 1999.- С. 91 – 106.

3. Капітан Т.В. Пропедевтика дитячих хвороб з доглядом за дітьми. – К.-Вінниця, 2002. – С. 102 – 134.

Додаткова:

3. Мазурин А.В., Воронцов И.М. Пропедевтика детских болезней. – СПб.: «Издательство Фолиант», 2001. – С. 136 – 223.

4. Медицина дитинства /за редакцією професора П.С.Мощича. – К.: Здоров’я, 1994. - Т. І. – С. 213 – 216.