5. Методика організації навчального процесу на практичному (семінарському) занятті.

5.1. Підготовчий етап

Підкреслити (розкрити) значення теми заняття для подальшого вивчення дисципліни і професійної діяльності лікаря з метою формування мотивації для цілеспрямованої навчальної діяльності. Ознайомити студентів з конкретними цілями та планом заняття.

Провести стандартизований контроль початкового рівня підготовки студентів.

5.2. Основний етап має бути структурованим і передбачати проведення зі студентами навчальної діяльності залежно від видів навчальних занять (практичних, семінарських); забезпечувати навчальну діяльність студента об’єктами або моделями, що їх замінюють з метою формування нових знань, умінь, практичних навичок відповідно до конкретних цілей заняття.

Важливим для засвоєння нових знань та умінь на цьому етапі є вирішення ситуаційних задач, зображення графіків, малюнків, схем. Бажано, щоб завдання для студентів на цьому етапі були точними і структурованими, виконувались письмово і перевірялись викладачем під час заняття, обговорювались результати.

5.3. Заключний етап.

Оцінюється поточна діяльність кожного студента упродовж заняття, стандартизований кінцевий контроль, проводиться аналіз успішності студентів, оголошується оцінка діяльності кожного студента і виставляється в журнал обліку відвідувань і успішності студентів. Староста групи одночасно заносить оцінки у відомість обліку успішності і відвідування занять студентами, викладач завіряє їх своїм підписом.

Доцільно коротко інформувати студентів про тему наступного заняття і методичні прийоми щодо підготовки до нього.

6. Додатки. Засоби для контролю:

6.1. Тестові завдання.

6.2. Задачі.

6.3. Відповіді до тестів і задач.

6.4. Контрольні питання:

1. Анатомо-фізіологічні особливості головного мозку у дітей раннього віку, клінічні висновки.

2. Анатомо-фізіологічні особливості спинного мозку у дітей, клінічні висновки.

3. Особливості вегетативної нервової системи у дітей, клінічні висновки.

4. Транзиторні рефлекси новонародженого, строки їх згасання.

5. Особливості ліквору у дітей раннього віку.

6. Особливості розвитку аналізаторів у дітей раннього віку.

7. Особливості чутливості у новонароджених.

6.5. Практичні завдання:

1. Збір анамнезу у дітей і батьків щодо нервово-психічного розвитку дітей різного віку.

2. Об’єктивне обстеження дітей різного віку (визначення шкірних, сухожилкових рефлексів, проведення проб на координацію).

3. Складання плану додаткового обстеження для хворого неврологічного профілю.

Література:

Основна:

1. Педіатрія. Навчальний посібник /За редакцією професора О.В.Тяжкої.- К., Медицина.- 2005. - С. 33-44

2. Чеботарьова В.Д., Майданник В.Г. Пропедевтична педіатрія. – К.: 1999.- С. 91 – 106.

3. Капітан Т.В. Пропедевтика дитячих хвороб з доглядом за дітьми. – К.-Вінниця, 2002. – С. 102 – 134.

Додаткова:

1. Мазурин А.В., Воронцов И.М. Пропедевтика детских болезней. – СПб.: «Издательство Фолиант», 2001. – С. 136 – 223.

2. Медицина дитинства /за редакцією професора П.С.Мощича. – К.: Здоров’я, 1994. - Т. І. – С. 213 – 216.