- •Міністерство охорони здоров’я україни
- •Методичні рекомендації
- •Конкретні цілі:
- •Базовий рівень підготовки.
- •Організація змісту навчального матеріалу
- •Особливості психічного розвитку дітей
- •План і організаційна структура навчального заняття з дисципліни
- •Методика організації навчального процесу на практичному (семінарському) занятті.
- •Підготовчий етап
- •Основний етап
- •Заключний етап
Міністерство охорони здоров’я україни
НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені. О.О.БОГОМОЛЬЦЯ
„Затверджено”
на методичній нараді
кафедри педіатрії №1
Завідувач кафедри
Професор О.В.Тяжка
____________________
„____”__________ 200 _р
Методичні рекомендації
ДЛЯ ВИКЛАДАЧІВ
Навчальна дисципліна |
Пропедевтична педіатрія |
Модуль № |
1 |
Змістовний модуль № |
3 |
Тема заняття |
Поняття про нервово-психічний розвиток дітей, його особливості в різні періоди дитячого віку. Типи вищої нервової діяльності (ВНД) і фазові стани у дітей та їх значення для виховання. |
Курс |
3 |
Факультет |
Медичний №1 |
Київ 2007
Конкретні цілі:
Знати анатомічні та функціональні особливості нервової системи у дітей різного віку, їх взаємозв’язок з психічним розвитком.
Навчитись досліджувати різні рефлекси та інші характеристики нервової системи.
Вивчити особливості та закономірності психологічного розвитку дітей різного віку.
Орієнтуватись в основних класифікаціях періодів психологічного розвитку дітей.
Класифікувати різни типи ВНД у дітей
Пояснювати основні принципи виховання.
Базовий рівень підготовки.
Назви попередніх дисциплін |
Отримані навики |
Анатомія |
Визначати анатомічні структури нервової системи та їх функції |
Гістологія |
Будова нервових клітин, нервового синапсу. |
Фізіологія |
Принципи, особливості функціонування нервової системи |
Біохімія |
Нейро-фізіологічні медіатори, їх функція |
Організація змісту навчального матеріалу
Зміст теми
Нервова система починає формуватись ще з другого тижня внутрішньоутробного розвитку з дорсального потовщення ектодерми. Найбільша інтенсивність ділення нервових клітин має місце з 10 по 18 тиждень внутрішньоутробного розвитку, отже цей час є критичним для формування нервової системи.
У новонародженого сформовано 25% зрілих нейроцитів головного мозку, темпи його росту і розвитку найбільш інтенсивні на першому році життя і до року формується 90-95% клітин, до 18 місяців - решта. У зв′язку з цим надзвичайно важливою є своєчасна діагностика і лікування уражень головного мозку, поки ще можуть спрацьовувати компенсаторні механізми.
Після народження у нервових клітинах ще майже відсутні дендрити, сіра речовина погано диференційована від білої. Новонароджений видає генералізовану реакцію на подразнення, Розвиток зв′язків у нервовій системі та диференціація клітин відбуваються разом із ускладненням вищої нервової діяльності.
Різні відділи головного мозку мають власні темпи та строки розвитку. У новонароджених півкулі розвинені слабше, основні борозни сформовані, але вони мають малу висоту і глибину. Центри кори ще не сформовані. Найкраще розвинена скронева доля, в ній містяться найбільш важливі аналізатори. Загалом розвиток кори найбільш інтенсивний в перинатальному періоді. Цитоархітектоніки, властивої дорослим кора набуває у 1-2 роки.
Має місце висока гідрофільність мозкової тканини, отже легко розвиваються набряки. Це пов′язано по-перше зі значною васкуляризацією мозкової тканини та зниженим відтоком, а по-друге з високим вмістом білків та онкотичним тиском.
У нервової тканини більш висока потреба в кисні, тому на ній перш за все позначається кисневе голодування.
Спинний мозок, як філогенетично давніший, у новонароджених більш зрілий, ніж головний, з віком збільшується тільки кількість нервових клітин. І у маленьких дітей швидше розвивається рухова активність. Важливо пам′ятати, що у дітей раннього віку він відносно довший, ніж у дорослих. Це треба враховувати при проведенні люмбальної пункції.
Аналізатори. Всі аналізатори сформовані до моменту народження, але мають високий поріг чутливості.
Зоровий – у новонароджених має місце фізіологічна світлобоязнь, фізіологічний ністагм, фізіологічна далекозорість, більша широта акомодації. В 2,5-3 місяці дитина бінокулярно фіксує погляд. У віці 4 років гострота зору достатня для початку читання.
Слуховий – новонароджена дитина сприймає звуки біля 12 децибел, в наступному слух вдосконалюється до десятих долей. Встановлено, що і внутрішньоутробно плід сприймає звуки, в цей період має місце кісткове проведення звуків. В 7-8 місяців відбувається координація слухового та зорового аналізаторів;
Нюховий – новонароджена дитина сприймає тільки сильні запахи, з 4місяців диференціює декілька запахів.
Смаковий – у новонароджених ширше рецепторне поле і вищий поріг чутливості. З 3 місяців може віддиференціювати декілька смакових відчуттів, а тонкі смакові відчуття вдосконалюються у молодшому шкільному віці.
Чутливість. Поріг всіх видів чутливості у дітей, тільки-но з′явившихся на світ ще високий. Найкраще розвинена тактильна чутливість. Вона визначається вже з 7 місяця внутрішньоутробного розвитку, краще розвинена на обличчі, підошвах, кистях. Температурна - також розвинена, краще маленька дитина сприймає холод. Слабо розвинена больова чутливість, вона має найбільший поріг формується до 6 дня. Більш складний і філогенетично молодий вид чутливості – глибока (вібраційна, м´язево-суглобова чутливість, відчуття тиску, ваги) присутня і у новонароджених, поступово вдосконалюється і розвивається до 2 років.
Вегетативна нервова система. Її обидва відділи функціонують з моменту народження. В крові новонароджених переважає норадреналін, оскільки симпатична нервова система більш молоде утворення і її функція - адаптація до умов, що змінюються. З віком відбувається перехід від генералізованих вегетативних реакцій до локалізованих, спеціалізованих. З 3 до 7 місяців переважає парасимпатична нервова система.
Нервово - психічний розвиток дітей характеризується різними складовими. Має значення правильність розвитку статичних і моторних функцій, мови, навичок самообслуговування, особистої і загальної гігієни, ігрової і трудової діяльності, готовність до навчання у школі тощо.
Рухова активність дитини першого року життя складається спочатку з підтримки м′язевого тонусу (статики), хаотичних спонтанних рухів, безумовних рефлексів. Протягом першого року життя дозріває стріарна та коркова регуляція моторики, це обумовлює затухання безумовних і активне формування умовних рефлексів, та розвиток основних вільних моторних актів (моторики) (див. табл.).
Терміни розвитку статики та моторики у дітей грудного віку
Дії |
Середнє |
Коливання |
усмішка "гуління" тримає голову спрямовано рухає рукою перевертається зі спини на живіт сидить повзає встає крокує з підтримкою стоїть самостійно ходить говорить слова |
5 тиж. 7 тиж. 3 міс. 4 міс. 5 міс. 6 міс. 7 міс. 9 міс. 9,5 міс. 10,5 міс. 11,5 міс. 10 міс. |
3 - 6 тиж. 4 - 11 тиж. 2 - 4 міс. 2,5- 5,5 міс. 3.5 - 6.5 міс. 4.5 - 8 міс. 5 -9 міс. 6-11 міс. 6.5 - 12.5 міс. 8 - 13 міс. 9-14 міс. 8,5 – 11,5 міс. |
Безумовні рефлекси (транзиторні рудиментарні рефлекси) - відображають умови рівня розвитку рухових аналізаторів, з віком зникають.
І. Оральні сегментарні автоматизми
Смоктальний - якщо покласти в рот соску, виникнуть активні смоктальні рухи (фізіологічний до року).
Пошуковий (Куссмауля) – при прогладжуванні шкіри в ділянці кута рота, не торкаючись губ, відбувається опускання губи, відхилення язика і поворот голови у бік подразника (фізіологічний до року).
Хоботковий - при постукуванні пальцем по губах - витягнення губ хоботком.
Бабкіна - (долонно-ротової) – при натисканні на подушечки великого пальця - відкривається рот і згинається голова (фізіологічний до 3 міс.)
ІІ. Спинальні сегментарні автоматизми
Хапальний – дитина хапає і міцно тримає предмет, при торканні ним поверхні долоні. При цьому іноді вдається підняти дитину над опорою (рефлекс Робінсона). При натисканні в районі основи II-III пальців підошви, відбувається підошовне згинання пальців (фізіологічний до 2-4 міс.).
Моро (охоплюючий)
а). дитину, що знаходиться на руках лікаря різко опускають на 20 см, потім підіймають до вихідного рівня;
б). швидким рухом розігнути нижні кінцівки;
в). шльопнути по поверхні, на якій лежить дитина на відстані 15-20 см з обох боків від голови;
Відповідь - дитина спочатку відводить руки в сторони і розгинає пальці, потім повертає руки в вихідне положення (фізіологічний до 4 міс.).
Рефлекс опори - дитину треба взяти пахви з боку спини, підтримуючи вказівними пальцями голову - піднята дитина згинає ноги в кульшових і колінних суглобах. Опущений на опору, він спирається на неї всією ступнею, "стоїть" на напівзігнутий ногах, випрямивши тулуб (фізіологічний до 2 міс.).
Рефлекс автоматичної ходи - коли дитина знаходиться в позі опори, злегка нахилити уперед, вона "крокує" по поверхні, не супроводжуючи ці кроки рухом рук.
Рефлекс повзання (Бауера) - дитину кладуть на живіт так, щоб голова і тулуб були розташовані по середній лінії. У такій позі дитина підіймає голову і здійснює повзаючі рухи. Якщо під підошви підставити долоні, то рухи активізуються, до "повзання" підключаються руки (фізіологічний до 4 міс).
Галанта - якщо у дитини, яка лежить на боку провести великим і вказівним пальцем по паравертебральним лініям від шиї до сідниць, дитина вигинається дугою (фіз. до 4 міс).
Переса - в положенні дитини на животі проводять пальцем по остистих паростках від копчика до шиї, що викликає прогинання тулуба, згинання верхніх і нижніх кінцівок, підняття голови, таза, а іноді сечовиділення і дефекацію. Р-с болісний, тому його досліджують останнім (фізіологічний до 4 міс.).
ІІІ. Мієлоенцефальні позотонічні рефлекси
Лабіринтовий тонічний - виявляється легким напруженням м'язів сгиначів верхніх і нижніх кінцівок, якщо він лежить на животі, легким напруженням розгиначів при зміні положення на спині (фізіологічний до 1 міс.).
Симетричний шийний тонічний рефлекс - при пасивному згинанні голови у новонародженого, який лежить на спині відбувається підвищення тонусу м´язів – згиначів рук і м´язів розгиначів ніг, а при розгинанні голови - навпаки. У здорових новонароджених даний рефлекс виражений слабо, він зникає до 2 місяців).
Асиметричний шийний тонічний рефлекс - голову дитини, яка лежить на спині повертають так, щоб підборіддя торкалося плеча. При цьому знижується тонус кінцівок, до яких повернено обличчя. Іноді вони розгинаються на короткий час і підвищується тонус протилежних кінцівок (фізіологічний до 2-3 міс.).
ІV. Мезенцефальні установчі автоматизми
Лабіринтовий установчий - у новонароджених відсутній або дуже слабо виражений. На першому тижні дитина робить спроби підняти і утримати голову. На другому місяці рефлекс вже добре виражений.
Прості шийні і тулубні установчі - поворот голови в сторону викликає поворот тулуба в той же бік але не одночасно, а по черзі: спочатку повертається грудний відділ, потім тазовий. Ці рефлекси з'являються у новонародженого та до 6-7 міс. зникають.