- •1. Конкретні цілі:
- •3. Організація змісту навчального матеріалу.
- •5. Методика організації навчального процесу на практичному (семінарському) занятті.
- •5.1. Підготовчий етап
- •5.3. Заключний етап.
- •6.5. Практичні завдання:
- •Методичні вказівки
- •1. Конкретні цілі:
- •2. Базовий рівень підготовки
- •3. Організація змісту навчального матеріалу.
- •5. Методика організації навчального процесу на практичному (семінарському) занятті.
- •5.1. Підготовчий етап
- •5.3. Заключний етап.
- •6.5. Практичні завдання:
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені О.О.БОГОМОЛЬЦЯ
«Затверджено»
на методичній нараді
кафедри педіатрії № 1
Завідувач кафедри
професор О.В.Тяжка
«____»__________2007 р
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
ДЛЯ ВИКЛАДАЧІВ
Навчальна дисципліна |
Пропедевтична педіатрія |
Модуль № |
2 |
Змістовний модуль № |
4 |
Тема заняття |
Анатомо-фізіологічні особливості нервової системи у дітей. Методика клініко-неврологічного обстеження дітей |
Курс |
3 |
Факультет |
Медичний №1 |
Київ 2007
1. Конкретні цілі:
Проаналізувати анатомо-фізіологічні особливості нервової системи у дітей залежно від віку.
Проаналізувати фактори, які впливають на становлення нервової системи і психічний розвиток дитини.
Трактувати основні показники нервово-психічного розвитку дітей у віковому аспекті.
Оволодіти методами об’єктивного дослідження нервової системи у дітей різного віку.
Оцінити нервово-психічний розвиток дітей різного віку.
2. Базовий рівень підготовки
Назви попередніх дисциплін |
Отримані навики |
1. Нормальна анатомія |
Знання анатомічної будови нервової системи |
2.Нормальна фізіологія |
Знання фізіологічних процесів, що обумовлюють нервово-психічну діяльність |
3. Біохімія |
Вміти оцінити склад ліквору |
4. Гістологія |
Знання клітинної будови нервової системи |
3. Організація змісту навчального матеріалу.
1. Анатомо-фізіологічні особливості нервової системи у дітей, клінічні висновки.
2. Безумовні рефлекси новонародженого.
3. Терміни розвитку моторики та психічних функцій у дітей грудного віку.
4. Клініко-неврологічне обстеження дітей різного віку.
5. Додаткові методи обстеження дітей, аналіз результатів.
Зміст теми:
АНАТОМО-ФІЗІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ У ДІТЕЙ РАННЬОГО ВІКУ
Головний мозок:
пірамідні клітини не мають властивої їм форми, у них відсутній пігмент;
недорозвиненість дендритів у нервових клітинах;
центри кори не сформовані, кора набуває цитоархітектоніки, що властива дорослим, до 1-2 річного віку;
у новонароджених півкулі розвинені слабо, сформовані лише основні борозни, які мають малу висоту й глибину; при народженні скронева частка розвинена найкраще;
мозкова тканина дуже багата на воду;
сіра речовина погано диференційована від білої.
Спинний мозок:
більш зрілий, ніж головний, з віком збільшується тільки кількість нервових клітин;
відносно довший;
не має фізіологічних стовщень;
повністю заповнює спинний канал до 5-го місяця внутрішньоутробного розвитку.
Периферичні нерви:
мало мієлінізованих волокон (першими мієлінізуються аферентні волокна, потім еферентні);
внутрішньочерепні нерви мієлінізуються до 3-х місячного віку;
більшість периферичних нервів мієлінізуються у віці до 3-х років, канатики білої речовини - до 4-7 років.
Аналізатори:
зоровий – до 2-3 місячного віку спостерігається фізіологічна світлобоязнь, фізіологічний ністагм, фізіологічна далекозорість, більша широта акомодації; з 6-місячного віку дитина розрізняє кольори;
слуховий – сприйняття звуків у новонароджених знижене, оскільки барабанна порожнина заповнена повітрям; з 2-місячного віку дитина диференціює звуки; з 7-8 місяця життя відбувається координація слухового та зорового аналізаторів;
нюховий – у новонароджених знижений поріг чутливості, сприймає тільки сильні запахи; починаючи з 4-го місяця дитина диференціює декілька запахів;
смаковий – у новонароджених ширше рецепторне поле і вищий поріг чутливості; з 3-х місяців життя дитина диференціює декілька смакових відчуттів; тонкі смакові відчуття вдосконалюються в молодшому шкільному віці.
Чутливість:
тактильна – визначається з 7-го місяця внутрішньоутробного періоду,
краще розвинена на обличчі, підошвах, кистях;
температурна – вищий поріг чутливості, дитина краще сприймає холод;
больова – розвинена слабко, формується до 6-го дня після народженя, має найбільший поріг;
глибока (вібраційна, м’язово-суглобова чутливість, відчуття тиску, ваги) – формується до 2-х років життя.
Вегетативна нервова система:
обидва відділи функціонують з моменту народження;
у крові новонароджених переважає норадреналін;
з віком відбувається перехід від генералізованих вегетативних реакцій до локальних, спеціалізованих реакцій;
Спинно-мозкова рідина:
колір та прозорість – безколірна, прозора, до 14-го дня життя ксантохромна, прозора;
білок – у новонароджених 0,4-0,8 г/л, з 14 дня до 3-х місяців 0,2-0,5 г/л; у 6 місяців – 0,18-0,36 г/л;
цитоз в 1 мкл – у новонароджених 3/3 - 30/3, представлений переважно лімфоцитами, можуть бути поодинокі нейтрофіли; старше 6 місяців - 3/3 - 20/3, переважно лімфоцити;
проба Панді – до 14 днів життя від + до ++, після 6 місяців (-);
цукор – у новонароджених 1,7 – 3,9 ммоль/л, старше 6 місяців – 2,2 – 4,4 ммоль/л.
БЕЗУМОВНІ РЕФЛЕКСИ НОВОНАРОДЖЕНОГО:
Оральні сегментарні автоматизми: смоктальний, пошуковий (Куссмауля), хоботковий, Бабкіна (долонно-ротовий);
спінальні сегментарні автоматизми: хапальний (Робінсона), Моро (охоплювальний), опори, автоматичної ходи, повзання (Бауера), Галанта, Переса;
мієлоенцефальні позотонічні рефлекси: лабіринтовий тонічний, симетричний шийний тонічний, асиметричний шийний тонічний;
мезенцефальні установчі автоматизми: лабіринтовий установчий рефлекс, прості шийні і тулубні установчі рефлекси.
ТЕРМІН РОЗВИТКУ СТАТИЧНИХ ТА ПСИХІЧНИХ ФУНКЦІЙУ ДІТЕЙ ГРУДНОГО ВІКУ
Усмішка – 5 тиж.
Гуління -7 тиж.
Тримання голови – 3 міс.
Спрямовані рухи рукою – 4 міс.
Перевороти зі спини на живіт – 5 міс.
Сидіння – 6 міс.
Повзання – 7 міс.
Крокування з підтримкою – 9,5 міс.
Стояння – 10,5 міс.
Самостійне ходіння – 11,5 міс.
Вимовляння слів – 10 міс.
МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕННЯ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ У ДІТЕЙ
Проводячи клінічне обстеження дитини, потрібно звернути особливу увагу
на такі моменти:
Під час вивчення анамнезу встановити фактори, що впливають на формування нервової системи внутрішньоутробно, інтранатально, у перші місяці та роки життя.
Проаналізувати терміни розвитку статичних і моторних функцій, умовно-рефлекторної діяльності, мови; для старших дітей – дані про поведінку в сім’ї та школі, успішність.
Під час огляду оцінити поведінку дитини, її реакцію, настрій, вираз обличчя, координацію рухів, ходу, м’язовий тонус.
Під час обстеження визначити стан тім’ячка і швів черепа (для дітей 1-го року життя), шкірної чутливості, периферичних нервів, м’язів, шкірних рефлексів, рефлексів зі слизових оболонок, сухожилкові рефлекси, дермографізм.
Призначити план обстеження (за показаннями).
Оцінити результати лабораторних та інструментальних досліджень (рівень електролітів у сироватці крові, результати нейросонограми, електроенцефалограми, комп’ютерної та магнітно-резонансної томографиї).
4. План і організаційна структура навчального заняття дисципліни.
№ з/п |
Етапи заняття |
Розпо- діл часу |
Види контролю |
Засоби навчання |
1. 1.1.
1.2.
1.3.
|
Підготовчий етап Організаційні питання Формування мотивації Контроль початкового рівня підготовки (стандартизовані засоби контролю) |
12 хв.
|
Письмове тестування
|
Методичні рекомендації для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного заняття
|
2. 2.1.
2.2. |
Основний етап Розбір теоретичного матеріалу
Курація хворих |
60 хв.
|
Усне опитування за стандартизо-ваним переліком питань
Практичний тренінг у відробці практичних навичок та вмінь (збір анамнезу огляд дітей, оцінка психомо-торного розвитку дітей різного віку) |
Таблиці, накази
Історії розвитку дітей різного віку
|
3. 3.1.
3.2.
3.3.
|
Заключний етап Контроль кінцевого рівня підготовки Загальна оцінка навчальної діяльності студента Інформування студентів про тему наступного заняття |
18 хв. |
Ситуаційні задачі |
Підручники, посібники, методичні рекомендації для самостійної роботи студентів |