Госпітальна база флоту

Госпітальна база флоту (ГБФ) - з'єднання медичної служби, призначене для надання кваліфікованої і спеціалізованої медичної допомоги пораненим і хворим і їх лікування у встановлені терміни.

Завдання:

• прийом, медичне сортування поранених і хворих, розподіл їх по лікувальних установах бази;

• завершення надання кваліфікованої медичної допомоги і надання спеціалізованої медичної допомоги;

• лікування поранених і хворих в межах термінів встановлених для флоту (60 — 90 діб).

• підготовка поранених і хворих до подальшої евакуації за межі флоту;

• матеріально-технічне забезпечення ГБФ.

Склад:

• управління ГБФ керує діяльністю частин, установ, підрозділів, що входять до складу бази;

Окремий батальйон матеріально-технічного забезпечення призначений для постачання частин і установ всіма видами матеріальних засобів і їх господарського обслуговування.

До складу госпітальної бази флоту входять головні фахівці: хірург, терапевт, психоневролог, епідеміолог, токсиколог, радіолог.

Основні підрозділи: ЗСМД, СПК, ВЛК.

Загін спеціалізованої медичної допомоги (ЗСМП) - основне формування для спеціалізації лікувальних установ шляхом додання медичних груп (приймально-сортувальна, нейрохірургічна, торакоабдомінальна, щелепо-лицьова, опікова, психоневрологічна, інфекційна і т. д.)

До складу госпітальної бази флоту входять:

• військово-морський госпіталь (ВМГ);

• військово-морський багатопрофільний госпіталь (ВМБГ);

• військово-морський госпіталь легкопоранених (ВМГЛП);

• військово-морський терапевтичний госпіталь (ВМТГ);

• військово-морський госпіталь особливо небезпечних інфекцій (ВМГОНІ);

• військово-польовий сортувальний госпіталь (ВПСГ);

• військово-польовий хірургічний госпіталь (ВПХГ);

• військово-польовий терапевтичний госпіталь (ВПТГ);

• військово-польовий неврологічний госпіталь (ВПНГ);

• військово-польовий багатопрофільний госпіталь (ВПБГ).

3.4. Організація медичного забезпечення вмб при застосуванні зброї масового ураження.

Застосування супротивником ядерної зброї створює складніші умови для діяльності медичної служби. У пунктах базування виникатимуть осередки ядерного ураження, що характеризуються завалами, пожежами і так далі. В таких осередках значна частина поранених опиниться в притулках, доступ до яких можливий тільки після розчищення доріг, вулиць і завалів.

Велике значення для організації лікувально-евакуаційних заходів в ядерному осередку матимуть такі чинники:

• одномоментне виникнення масових санітарних втрат;

• поява великої кількості комбінованих уражень в різних поєднаннях, велика тяжкість уражень;

• необхідність надання медичної допомоги і проведення евакуації в стислі терміни;

• вихід з ладу сил і засобів медичної служби;

• вірогідність радіоактивного зараження місцевості, особового складу, населення, продовольства, води і так далі.

Ліквідація наслідків застосування супротивником ядерної зброї в пунктах базування є комплексом складних і різноманітних заходів, що проводяться в особливих умовах. У комплекс заходів входять: гасіння пожеж, розчищення завалів, надання першої медичної допомоги пораненим і хворим, винесення (вивіз) їх із зон осередку ураження.

Для проведення цих заходів командири з'єднань і військових частин завчасно створюють спеціальні рятувальні команди. До складу команд включаються підрозділи інженерної, хімічної і медичної служб. Підрозділи інженерної служби розчищають завали, відновлюють дороги, причали, енергосистеми. Підрозділи хімічної служби проводять радіаційну розвідку, дозиметричний контроль. Медична служба забезпечує винесення (вивіз) уражених з вогнища, надає їм першу медичну і долікарську допомогу.

Медичний підрозділ рятувальної команди очолює зазвичай фельдшер або санітарний інструктор. Головне завдання фельдшера в осередку ураження - керувати роботою санітарів-носіїв.

Спеціальними дослідження встановлено, що в ядерному осередку міського типу відстань для винесення поранених і хворих на руках в середньому близько 200 - 250м, швидкість руху санітарів-носіїв в умовах суцільних завалів на шляху винесення буде близько 1 км/год. Проведені розрахунки і навчання показують, що на кожних сто поранених і хворих для винесення потрібно 15-20 ланок санітарів-носіїв, а для вивозу — 5-10 автомобілів.

На зовнішній межі осередку ураження, на шляхах виходу (вивозу) поранених розгортаються пункти медичної допомоги (ПМД) за рахунок медичних пунктів частин (берегових баз) або медичних установ, що опинилися на межі вогнища.

ПМД виконує такі завдання:

• прийом, реєстрація і медичне сортування поранених і хворих;

• дозиметричний контроль, часткова санітарна обробка поранених і хворих;

• дезактивація обмундирування;

• надання першої лікарської допомоги, як правило, за невідкладними показанням;

• тимчасове розміщення поранених і хворих і підготовка їх до евакуації.

Сили і засоби ВМБ, призначені для ліквідації наслідків ядерного нападу на берегових об'єктах, організовуються в береговий рятувальний загін (БРЗ). У його склад входять підрозділи інженерної, хімічної, медичної служб, будівельні і інші підрозділи. Для медичних цілей у складі БРЗ є підрозділи санітарів-носіїв і медичні підрозділи для розгортання ПМД (медичний взвод або рота).

На медичну службу БРЗ покладається організація:

• першої медичної допомоги, вивозу і винесення поранених і хворих з осередку ураження;

• розгортання і робота ПМД.

З пунктів медичної допомоги поранені і хворі поступають в медичний загін спеціального призначення (МЗСП). Кожна медична група цього загону висувається до ядерного осередку і розгортає на його межі етап медичної евакуації, головним завданням якого є завершення надання першої лікарської і надання невідкладної кваліфікованої медичної допомоги пораненим і хворим.

Далі поранені і хворі поступають до лікувальних установ госпітальної бази (військово-морські або військово-польові шпиталі), де їм надають кваліфіковану і спеціалізовану медичну допомогу в повному об'ємі і забезпечують стаціонарне лікування.

Для ліквідації наслідків ядерного удару по корабельних угрупуваннях в морі в операційній зоні ВМБ до пошкоджених кораблів висуваються сили морського рятувального загону (МРЗ). При цьому медична група рятувального загону розгортає ПМД для надання першої лікарської або невідкладної кваліфікованої допомоги. Потім поранених і хворих доставляють в пункти базування на берегові етапи медичної евакуації.

Таким чином, організація лікувально-евакуаційних заходів в ядерних осередку повинна передбачати:

• введення в ядерний осередок підрозділів санітарів-носіїв і санітарного або пристосованого транспорту, надання першої медичної допомоги, винесення і вивіз поранених і хворих;

• розгортання пунктів медичної допомоги (ПМД) для надання першої лікарської допомоги за невідкладними показаннями;

• висунення до осередку ураження медичних груп МЗСП або ВМБГ для надання першої лікарської в повному об'ємі і невідкладної кваліфікованої медичної допомоги;

• прийом поранених і хворих до лікувальних установ госпітальних баз флоту для надання кваліфікованої і спеціалізованої медичної допомоги і лікування.