Р ис. 59. Зуби курця
Тепло тютюнового диму і хімічні речовини (аміак, кислоти й ін.) негативно впливає на слизові оболонки рота і носоглотки. Капіляри їх розширюються, слизова оболонка подразнюється, запалюється. Слинні залози почитають посилено виділяти слину, яку курці змушені постійно спльовувати. Частина слини з різноманітними складовими тютюнового диму ковтається| і впливає на слизову| оболонку| шлунку|, підвищує кількість і кислотність шлункового соку, що сприяє розвитку гастриту (запалення слизової оболонки шлунку), а інколи – й самоперетравленню окремих ділянок його стінки.
За даними рентгенівських досліджень, через 15 хвилин від початку куріння припиняється нормальна перистальтика шлунку (вона відновиться лише через 20-30 хвилин після закінчення куріння, але за однієї умови – відсутності нових порцій нікотину). Внаслідок цього у курців знижується апетит, погіршується перетравлення | їжі, яка затримується в шлунку, що також створює умови для виникнення гастриту з поступовим переходом його в хронічну форму.
Слід урахувати, що під час куріння судини| шлунку| або дванадцятипалої кишки звужуються|, слизова| оболонка| знекровлюється, а це створює сприятливі умови для розвитку виразки.
Між курінням та поширеністю виразкової хвороби шлунку і дванадцятипалої кишки простежується чіткий зв'язок: захворюваність серед курців у 2-3 рази, а смертність від цих захворювань – у 4 рази вища, ніж у тих, хто не курить.
Виразкова хвороба в більшості випадків протікає приховано і проявляється утворенням великої кількості маленьких виразок (1-2 мм в діаметрі) по всьому шлунково-кишковому тракту. Ці виразки мають швидкоплинний характер: виникнувши ненадовго, зникають, а потім з’являються знову тощо. Тому їх іноді буває дуже важко діагностувати.
Природно, що навіть при незначних виразкових ураженнях травна здатність шлунково-кишкового тракту відчутно знижується.
Хворі виразковою хворобою часто помічають, що куріння підсилює біль, а в подальшому призводить до затримки рубцювання виразки.
Стає зрозумілим, чому особливо шкідливою для травлення є звичка ковтати тютюновий дим, палити натщесерце, відразу після прийому їжі, вночі і чим можуть пояснюватися такі хворобливі явища, як нудота, блювота, болі в шлунку й ін.
Чуттєвий до тютюнового| диму| і кишечник. Паління підсилює його| перистальтику, порушує функції кишечника, що| проявляється зміною запорів і поносів. Неперетравлена їжа в товстому кишечнику зазнає процесів гниття і бродіння, внаслідок чого маса токсичних речовин усмоктується в кров і знижує працездатність людини (як загальну, так і спортивну). Крім того, спазми| прямої кишки, спричинені нікотином, утруднюють| відтік крові й сприяють| розвитку| геморою|.
Особливо небезпечний| вплив| тютюну на печінку. Куріння, як хронічне отруєння, викликає зниження знешкоджувальної функції печінки (наприклад|, синильна| кислота| тютюнового диму| в печінці перетворюється| на відносно нешкідливу сполуку – родаристий| калій і под.) та сприяє розвитку багатьох захворювань – хронічного гепатиту (запалення печінки), цирозу (пошкодження і загибель клітин печінки із заміщенням їх сполучною тканиною) та ін.
У курців нерідко (30-40% випадків) реєструються розлади рухової функції жовчних шляхів, що призводить до застою жовчі. При одночасному зловживанні тютюном і алкоголем застійні явища в печінці проявляються особливо виразно.
Куріння певною| мірою втамовує відчуття| голоду внаслідок підвищення вмісту цукру| в крові, що позначається на функції підшлункової залози| з розвитком її захворювання|.
У
хронічних курців нерідко виникає рак
порожнини рота
(рис. 60), глотки,
стравоходу, шлунку, причиною якого є
канцерогени тютюнового диму. Вживання
алкоголю разом з курінням підсилює дію
обох|
чинників та істотно підвищує ризик
виникнення|
раку.
Рис. 60. Рак порожнини рота
При курінні в організмі відбувається прискорений розпад| вітамінів, |порушується засвоєння вітаміну А, нейтралізується вітамін С (одна викурена| сигарета позбавляє організм 25 міліграм аскорбінової кислоти|), різко падає вміст вітамінів В6 і В12.
Під дією тютюнового| диму| відбуваються зміни і в дихальній системі.
Це пов'язано, перш за все, з прямим подразненням слизової оболонки тютюновими смолами та їх шкідливими компонентами (аміак, ефірні олії|, органічні кислоти, пиридинові сполуки| й ін.). При проходженні через верхні дихальні шляхи тютюновий дим подразнює слизову оболонку носоглотки, гортані, трахеї і бронхів, що викликає підвищене виділення слизу, спазм бронхів та призводить до розвитку хронічного запалення дихальних шляхів («бронхіт курця»). Скупчення слизу на певних ділянках слизової оболонки бронхів викликає кашльовий рефлекс, а отже, – і постійний кашель, супроводжуваний виділенням брудно-сірого мокротиння.
Тютюновий дим| уражає й паралізує миготливий| епітелій, що| вистилає слизову| оболонку| дихальних| шляхів і виконує захисну| функцію. Внаслідок цього спостерігається зростаюча| схильність організму до простудних| та інших (наприклад|, до туберкульозу|) захворювань| органів дихання|.
Дим діє на голосові зв'язки, що| сприяє розростанню| фіброзної тканини|, потовщенню| й огрубінню зв'язок|, звуженню| голосової щілини. І як результат – зміна тембру й забарвлення| голосу: голос стає хрипким|, втрачає чистоту і звучність, що особливо помітно в жінок («прокурений голос»).
Легені курця| менш| еластичні, більш забруднені (рис. 61), вентиляція їх знижена, й| вони раніше старіють. Під час фізичного навантаження| такі легені виявляються| неповноцінними: в людини| виникає задишка|, швидка| втома|. Як показують патологоанатомічні дослідження, легені 40-річного курця виглядають, як легені людей, які не палять, у віці 75-80 років. В організмі порушується газообмін та виникає киснева недостатність.
Рис. 61. Легені людини, яка не курить (зліва), та курця (справа)
Після відмови від куріння ураження бронхів припиняється. Якщо палити кидають у молодому віці, функція легенів повертається до норми. Припинення куріння після великого стажу може призвести до значного зменшення задишки і кашлю.
Особливо небезпечним ускладненням куріння є рак. 90% усіх встановлених випадків раку легенів припадає на долю курців (рис. 62).
Курці, що викурюють більше однієї пачки сигарет за день, захворюють раком легень у 20 разів частіше, ніж люди, які не палять.
Імунна система у курців різко послаблена. Підвищується чутливість до алергічних захворювань, оскільки тютюн є алергеном. Встановлено, що в людей, які мають постійний контакт із тютюном (зокрема, працівники тютюнових фабрик), майже у 50% спостерігається алергічний риніт (набряк і набухання слизової оболонки порожнини носа з утрудненням дихання), майже у 30% – бронхіт з астматичними явищами, більш ніж у 20% – контактний дерматит (алергічне запалення шкіри). Ризик виникнення| бронхіальної астми| в курця у декілька разів вищий|, ніж у некурця.
Рис. 62. Рак легенів
Порушення спостерігаються і в ендокринних| залозах| (гіпофіз, надниркові, щитовидна| та паращитовидні| залози|).
Викурювання 10-20 сигарет у день підсилює функцію щитовидної залози, внаслідок чого прискорюється обмін речовин, частішає серцебиття. Це може призвести до повного припинення діяльності цієї дуже важливої для організму людини залози.
Нікотин здатний вибірково стимулювати парасимпатичну іннервацію кори надниркових залоз, що призводить до підвищеного синтезу глюкокортикоїдних| гормонів – гормонів стресу, яким властива найпотужніша катаболічна дія (вони підсилюють розпад в організмі білкових молекул до амінокислот і розпад підшкірного жиру до жирних кислот і гліцерину).
При курінні, тобто багатократному введенні до організму нікотину, катаболічна дія дуже стійка і продовжується навіть протягом декількох місяців після відмови від цієї звички.
Надмірне виділення глюкокортикоїдів під дією нікотину пригнічує природну секрецію соматотропного гормону та андрогенів, а саме за рахунок цих гормонів, як відомо, в основному реалізується анаболічна| дія тренування.
Глюкокортикоїди є також контрінсуліновими| гормонами. Нейтралізуючи дію інсуліну, вони «заважають» нормальному проникненню глюкози всередину клітини, що порушує відновлення запасів глікогену в м'язах після тренування.
Куріння згубно| впливає на органи| чуттів. Очі курця зі стажем сильно і часто сльозяться, червоніють, краї повік набрякають, може з'явитися швидка втома при читанні, мигтіння, двоїння в очах. Знижується гострота зору (особливо в сутінках) внаслідок хронічного запалення зорового нерва, підвищення внутрішньоочного тиску, ураження сітківки і зниження її чутливості до світлових подразників, що обумовлене звуженням судин очного яблука.
У курців знижена і гострота слуху. Барабанна перетинка стає товщою і втягується всередину, рухливість слухових кісточок зменшується за рахунок їх склерозу|, одночасно й слуховий нерв зазнає токсичної дії нікотину. Після припинення куріння слух відновлюється.
Куріння згубно впливає на смак і нюх, оскільки постійне подразнення нервових закінчень слизової оболонки язика і носа тютюновим димом притупляє їх чутливість, курці гірше розрізняють відтінки смаку і запаху.
Паління негативно| впливає на діяльність статевої системи. У чоловіків, перш за все, знижується потенція (аж до повного її зникнення) особливо в осіб з помірною або низькою «чоловічою силою». Це пов'язано з тим, що, по-перше, нікотин пригнічує статеві центри, розташовані у крижовому| відділі спинного мозку; по-друге, зменшується кровонаповнення| органів унаслідок звуження кровоносних судин; по-третє, імпотенція є проявом неврозу, який підтримується курінням. У чоловіків-курців у віці 25-40 років сексуальна активність у середньому вдвічі нижче, ніж у некурців.
Токсичні з'єднання тютюну викликають деформацію чоловічих статевих клітин, зниження їх концентрації в сім’яній рідині майже вдвічі, рухливості сперматозоїдів – приблизно в 1,5 рази (а значить, і здатності їх до запліднення), зменшення в крові тестостерону|. Термін нормального статевого життя зменшується на 3-7 років. Розвивається безпліддя. Ці порушення найбільш виражені у тих, хто почав палити до 18 років, тобто до завершення формування статевої функції.
У жінок дія нікотину| на статеву сферу найчастіше виявляється відхиленнями в нормальному розвитку яєчників і яйцеклітин, порушеннями менструального циклу, певними сексуальними розладами (зниженням статевого ваблення), частими запальними захворюваннями статевих органів, безпліддям.
Паління позначається і на спадковості людини|:
цілий ряд компонентів тютюнового диму| є сильнодіючими мутагенами;
дим| від однієї сигарети| здатний| викликати| в клітинах організму до 100 тис.| мутацій;
особливо небезпечними| в цьому| відношенні є канцерогенні й радіоактивні речовини|. Спричинені ними мутації можуть| проявитися| через десятки років, а іноді –| через покоління;
впливають| на спадковий апарат| радіоактивні| важкі метали (кадмій, свинець|), що призводить| до народження| дітей з вадами розвитку|, нервово-психічними захворюваннями| й ін.;
серед| хімічних сполук|, здатних| викликати| генетично| обумовлені ракові захворювання|, питома| вага| тютюну складає 25-40% (|алкоголю –| 2-4%).
Шкіра людини – дуже важливий орган, що виконує різноманітні функції: покривно-захисну, обмінну, видільну, чуттєву й ін. Вона завжди реагує на умови зовнішнього середовища й мінливі стани організму та, зазвичай, змінюється в тих, хто палить (особливо у жінок): раніше в'яне, старіє, досить рано вкривається зморшками, нерідко – гнійничковим або алергічним висипом, набуває непривабливого сірувато-жовтого кольору тощо.
Отже, під дією куріння в організмі виникає цілий ряд органічних і функціональних порушень. Уражаються практично всі системи організму з різними ступенями відхилення від норми. Куріння, розпочате досить рано, може перешкодити молодій людині стати кваліфікованим фахівцем, освоїти деякі професії (льотчика, спортсмена, працівника творчої праці і под.). За інших рівних умов курці є гіршими працівниками, ніж ті, хто не курить (це визнано майже офіційно). Досить сказати, що деякі зарубіжні фірми за одну і ту саму роботу курцям установлюють заробітну плату на 10-15% нижче, ніж некурцям. І це виправдано:
курці часто хворіють і пропускають значно більше робочих днів, ніж ті хто не палить;
постійно влаштовують «перекури», на які, згідно з деякими спостереженнями, йде до 15% робочого часу;
спонукають до значно частішого куріння тих, хто курить рідко;
серед курців значно вищий відсоток тих, хто зловживає алкоголем, і под.
Отже, зміни в організмі курця призводять до скорочення тривалості його життя на 6-8 років. Смертність серед курців молодого віку на 30-40% вище, ніж серед тих, хто не курить, і вона зростає пропорційно стажу й інтенсивності куріння. Підраховано, що кожні 10 секунд | одна людина| в світі помирає внаслідок паління||.
Сьогодні іноземні тютюнові монополії рекламують як «нешкідливі для організму»| сигарети| з меншим| вмістом нікотину і смол. З цього| приводу генеральний| директор Національного інституту ракових| захворювань| доктор А. Антон (США) відмітив, що| нетоксичною сигаретою може| вважатися| тільки та, що| не горить|.
Куріння і вагітність. Окрім шкоди для себе, жінка-курець шкодить і своїй дитині. Вагітність у тих, хто палить, протікає з різними ускладненнями, важким пізнім токсикозом – підвищенням АТ, появою набряків і білка в сечі («нефропатія вагітних»).
У вагітних виявлені різноманітні зміни плаценти, пов'язані з курінням: плацента погано розвивається, тонка, має знижену масу і недостатньо справляється зі своєю функцією. В плаценті спостерігаються значні судинні зміни (зокрема, інфаркти плаценти), що сприяє розвитку маткових кровотеч (на 25-50% частіше, ніж у некурців), часто зустрічається низьке прикріплення плаценти до матки, що призводить до ускладнень під час пологів.
Тютюновий дим викликає
порушення процесу дроблення заплідненої яйцеклітини й імплантації зародка в стінку матки, що внеможливує розвиток вагітності;
- звуження кровоносних судин плаценти, що веде до порушення нормального живлення і дихання плоду, тому в новонародженого спостерігається зменшення голови, ваги на 300 г, зросту – на 2,5-3 см. Життєздатність їх знижена, а смертність удвічі вища;
несвоєчасні скорочення гладкої мускулатури матки, що обумовлює виникнення самодовільних абортів (у 2-3 рази частіше) і передчасних пологів з народженням недоношенної, недостатньо зрілої для життя та схильної до різноманітних захворювань дитини.
При курінні вагітної жінки кожну хвилину в плід надходить 18% нікотину, а виводиться тільки 10%, тобто відбувається накопичення нікотину в його крові.
Особливо згубно шкідливі речовини тютюнового диму впливають на зародок у процесі органогенезу| (розвитку окремих частин тіла та органів) впродовж перших 2-3 місяців вагітності. Це може призвести до неправильного формування деяких органів (уроджених вад серця, аномалій нервової системи, шлунку тощо) або потворності плоду (деформації кінцівок, черепа, порожнини рота – «заяча губа» (рис. 63), «вовча паща» (рис. 64) і под.).
Рис.63. «Заяча губа»
Рис. 64«Вовча паща»
У більш пізні періоди вагітності токсичні сполуки тютюнового диму можуть викликати значні порушення в печінці, центральній нервовій системі, нирках та інших органах плоду, і, як наслідок, – народження мертвої дитини (в середньому, у кожної п'ятої жінки), або живої дитини з важкими захворюваннями.
Відомо, що у 40% жінок, які викурюють більше 10 сигарет щодня, можуть народитися діти з підвищеною схильністю до судом та епілептичних| припадків, у 7 разів збільшується ризик раптової смерті дитини на першому році життя, частіше буває гідроцефалія (водянка мозку), підвищується ризик діабету, алергічних захворювань та ін. Усі вищеописані зміни в організмі неповноцінної дитини, народженої від матері, яка палить, називають «нікотиновим синдромом плоду».
Куріння жінки під час вагітності негативно впливає й на подальшу поведінку та здоров'я дитини. У дітей перших років життя спостерігається затримка фізичного розвитку, підвищена імпульсивність, бунтарство, схильність до ризику, негативізм, агресивність, зниження інтелектуального потенціалу дитини з проблемами в навчанні у майбутньому тощо. У них простежується раннє формування залежності від куріння – діти часто плачуть у перші 3 місяці життя через те, що їм не вистачає нікотину, до якого вони звикли в утробі матері. Пізніше виявляється підвищена схильність до початку власного куріння і споживання інших наркотиків раніше за 10-13 років.
Не менш шкідливим для дітей є куріння матері, яка годує грудьми. Її молоко стає гірким, із неприємним запахом, тому іноді дитина відмовляється від нього. Таке молоко навіть може бути причиною хронічного отруєння новонародженого: діти тривожно сплять, вередують, їх часто турбує кишечник, у ряді випадків спостерігається нічне нетримання сечі, вони погано розвиваються.
Таким чином, куріння вагітної та жінки, яка годує грудьми, по відношенню до власної дитини – злочинно. Але ще важливіше зрозуміти: куріння жінки в будь-який період її життя (дитинство, юність, життя до зачаття дитини) небезпечне для потомства.
Нагадаймо, що загальна кількість яйцеклітин майбутньої жінки закладається ще внутрішньоутробно. Після народження дівчинки, починаючи з пубертатного періоду, вони по черзі тільки дозрівають (нові яйцеклітини не з’являються!). Тому шкідлива дія тютюнового диму (і при пасивному курінні також!) на всі яйцеклітини триває впродовж всього життя жінки – від її народження й до зачаття дитини. І навіть якщо під час вагітності жінка не палила, раніше зчинені зміни в яйцеклітинах можуть негативно вплинути на формування, розвиток і здоров'я її дитини.
Слід знати, що негативний вплив куріння батька на здоров'я майбутньої дитини не обмежується його роллю тільки при зачатті (неповноцінність сперматозоїдів, порушення їх запліднювальної| здатності і зміна спадкових якостей хромосом). У період вагітності цей вплив не менш важливий і може діяти подвійно. По-перше, створюється джерело тютюнового диму і вагітній доводиться страждати від пасивного куріння. По-друге, куріння чоловіка спонукає жінку до поновлення активного паління, якщо вона раніше курила і |кинула палити заради майбутньої дитини.
У цілому, сьогодні виділяють такі ж види впливу куріння батьків на їх потомство, як і при зловживанні алкоголем:
тератогенний – народження неповноцінної дитини внаслідок куріння батьків у дні передбачуваного зачаття, куріння жінки в перші тижні вагітності;
мутагенний – пошкодження хромосом статевих клітин батьків при тривалому курінні, що призводить до розвитку різного роду потворності, спадкових захворювань у дітей;
соматогенний – народження дитини з високим ризиком схильності до різних захворювань (насамперед, серцево-судинної й нервової систем) при тютюновій інтоксикації плоду внаслідок куріння жінки під час вагітності;
наркологічний – розвиток тютюнової залежності у дитини при курінні жінки під час вагітності і годування грудьми.
Психологія куріння. Як правило, перша зустріч із тютюном проходить для людини хворобливо – розвиваються ознаки отруєння нікотином різного ступеня важкості:
запаморочення, головний біль;
нудота, гіркота в роті;
зростаюча слабкість, блідість, холодний піт;
кашель, сльозотеча;
неспокій, тремтіння кінцівок;
падіння артеріального тиску;
шум у вухах, оглушеність, загальна загальмованість|, сон (при сприятливому результаті);
смерть від паралічу дихання (при важкому отруєнні під час змагання – хто більше викурить сигарет).
На жаль, ознаки отруєння тютюновими отрутами не лякають| людину. Курець-початківець, долаючи неприємні відчуття, примушує себе продовжувати курити. При повторних зверненнях до сигарети токсична дія нікотину поступово слабшає, і на перший план виступає приємно збуджуюча (ейфоризируюча|) дія тютюну. Куріння стає для людини бажаним.
Саме на цій, другій фазі розвитку пристрасті до куріння тютюновий дим, шкідливий і неприємний сам по собі, теж стає приємним і бажаним – ознака ейфорії. Сам процес куріння стає звичним і необхідним. І лише значно пізніше, на третій фазі вживання тютюну, людина поступово починає усвідомлювати, що це заняття приносить їй не тільки задоволення, але і шкоду, різні ускладнення з боку внутрішніх органів і великі незручності.
Що ж спонукає людину долати природну фізіологічну реакцію огиди до куріння?
Таблиця 4
Основні причини куріння
-
Вік (роки)
Причини куріння
13-19
Вплив однолітків-курців, оточення, прагнення виглядати| дорослим, реклама, наслідування, спосіб самоствердження, цікавість
20-39
Поліпшення ситуації спілкування, стереотип поведінки, прагнення все в житті випробувати, антистресовий ефект, мода, привабливість, фізична залежність, оточення, реклама
40-59
Те ж, що в 20-39 років; додатково:
посилення фізичної залежності, розчарування від попередніх спроб кинути палити
60 і більше
або особи з ознаками захворювань
Те ж, що в 40-59 років; додатково:
відчуття, що шкода здоров'ю вже нанесена і це непоправно.
Потрібно уточнити деякі соціологічні й психологічні аспекти феномена куріння.
Куріння – це ритуальна і символічна поведінка, для якої важливим є очікування ефектів від різноманітних речовин.
З погляду психоаналітиків, куріння – це подразнення оральної зони, внаслідок чого людина отримувала найперші задоволення в житті (смоктання молока, насичення, відчуття захисту). Тому куріння, з таких позицій, – це ознака неспокою, бажання сховатися, уникнути напруги, а сигарета відіграє роль пустушки.
Крім того, куріння може бути своєрідним способом невербального спілкування. На думку багатьох психологів, саме ця обставина в більшості випадків стає причиною початку куріння людини. Адже можна стояти мовчки поряд і палити, створюючи видимість загальної справи, прийнявши зосереджений і привабливо задумливий вигляд, викликаючи певне відчуття солідарності, взаєморозуміння, схожості. Характерно, що, чим нижчий рівень особистістного розвитку людей, тим схожість для них важливіша.
Куріння може стати і способом поліпшення спілкування: коли в голові не так багато думок, якими варто було б обмінятися з іншими, розмова не клеїться, а підтримувати її потрібно, куріння дозволяє заповнити паузи, дає час на обдумування відповіді.
Сучасні дослідження групи американських вчених показали, що куріння є соціально-заразливим феноменом, який виявляється як:
усвідомлене наслідування членів компанії, в яку підліток хоче бути прийнятим;
наслідування людині, яка подобається (навіть у недоліках!);
неусвідомлене наслідування, наприклад, коли палять батьки і куріння міцно входить в уклад даної сім'ї.
Але в результаті цього ж дослідження було з'ясовано, що курцеві легше вдається й відмовитися від куріння, якщо кинув палити хтось із його найближчих друзів або родичів.
Не можна не звернути увагу й на такі дослідження американських учених-психологів, які переконливо показали, що частота куріння серед населення будь-якої країни обернено пропорційна соціальному статусу людей, що палять. Тобто чим нижче соціальне положення, тим вищий відсоток курців і тим більше вони викурюють тютюну. Така пряма залежність дозволила американцям привселюдно оголосити, що куріння – це «звичка невдах» і людей низького інтелекту. Дійшло навіть до того, що службовці стали боятися палити тільки тому, що керівництво може зарахувати їх до невдах без перспектив просування по службі. Найнижчий відсоток курців спостерігається серед мільйонерів, наукової еліти й урядовців вищої ланки. Найвищий відсоток – серед людей, які виконують низькокваліфіковану| роботу та погано розмовляють навіть рідною мовою.
Розповсюдженню куріння сприяють і такі чинники:
мода (особливо серед жінок). Тим, хто палить заради моди, хотілося б нагадати, що мода проходить, а кинути курити буває дуже важко;
поблажливе ставлення навколишніх;
-
доступність тютюнових виробів (особливо для підлітків);
-
реклама тютюну і тютюнових виробів (рис. 65).
Рис. 65. Реклама як чинник розповсюдження куріння
При цьому, як і при інших видах наркотизму|, в рекламах шкідливі сторони дії наркотичної речовини подаються як привабливі і корисні. Такі погляди сформувалися ще в той час, коли шкода від куріння була практично невідома і тютюн рекомендовали в| якості лікувального засобу (як алкоголь і деякі надзвичайно небезпечні наркотичні препарати, заборонені нині).
Живучості невірних уявлень про уявну «користь» куріння сприяє інертність буденного мислення, стійкість його до нової інформації, неусвідомлене використання старих знань, недостатня здатність відмовлятися від міфів навіть у разі їх явної помилковості.
Міфи про куріння
Міф 1. Сигарета допомагає розслабитися. Про вплив нікотину на стрес говорять уже давно і в основному курці, які «заспокоюються», закуривши.
Насправді, сигарети не допомагають розслабитися, а курців заспокоює ритуал: дістав сигарету, прикурив, затягнувся, видихнув. Нікотин – найшкідливіша речовина тютюнового диму – не володіє заспокійливою дією, інакше він давно б застосовувався в медицині як дешевий засіб від стресу.
Міф 2. Кинеш палити – розтовстієш. Іноді люди скаржаться, що почали набирати вагу, відмовившись від сигарет. Звідси й невірний висновок про зв'язок куріння і схуднення. Адже навкруги багато товстунів, які димлять.
Справа зовсім не в сигаретах, а в тому, що люди починають «заїдати» стрес, якій виникає при відмові від куріння, і їдять знічев'я в ситуаціях, коли раніше закурювали. Також куріння може викликати збої в роботі ендокринної системи організму і призвести до незначної втрати ваги. Але це не те схуднення, до якого варто прагнути, оскільки збої на гормональному рівні – дуже висока ціна за декілька кілограмів. Крім того, притупляючи сигаретою відчуття голоду, провокується розвиток гастриту і виразкової хвороби шлунку.
Міф 3. Діти курців звикають до тютюну ще до народження. Тому якщо жінці не вдалося кинути палити до вагітності, то потрібно це продовжувати і далі, оскільки «дитинча всередині вже звикло»; «вагітним не можна хвилюватися, краще палити і бути спокійною, ніж кинути і нервувати».
Ці рекомендації шкідливі й не мають під собою жодного підґрунтя, адже шкода від куріння під час вагітності величезна. Доведено, що куріння майбутньої матері призводить до передчасних пологів, викиднів, народження дітей з малою вагою й різними вадами розвитку, збільшує ризик раптової смерті дітей першого року життя. За різними| даними, куріння майбутньої матері проявляється у дитини аж до шестирічного віку, – такі діти частіше хворіють і гірше вчаться.
Міф 4. Відмова від сигарет після багатьох років куріння – великий стрес. Організм уже звик до нікотину і повинен його отримувати. Думка про те, що завзятим курцям не можна повністю кидати палити, навіть якщо вони захворіли внаслідок цієї звички, помилкова і згубна.
Позбавлення від тютюнової залежності завжди позитивно впливає на організм й істотно знижує навантаження на серце і легені. Відомо, що нікотин починає виводитися з організму вже через дві години після відмови від тютюну, через 12 годин рівень окислу вуглецю в крові нормалізується, і людина перестає відчувати брак повітря. Уже через два дні смак і нюх стануть гострішими, а через 12 тижнів людині буде помітно легше ходити і бігати внаслідок позитивних змін у системі кровообігу. До 9 місяців потрібно на те, щоб зникли проблеми з диханням (кашель і задишка). Протягом 5 років ризик інфаркту міокарда| знизиться приблизно вдвічі. Саме тому варто відмовитися від сигарет, навіть якщо людина вже постраждала від пов'язаних із курінням захворювань.
Міф 5. Легкі сигарети менш шкідливі.
«Легкі-Light», ментолові і зі «зниженим вмістом смол» сигарети такі ж шкідливі для здоров'я, як і звичайні.
Відчуття їх «меншої шкідливості» майстерно створене тютюновою рекламою. Навіть у «легких» сигаретах міститься достатньо нікотину для формування сильної залежності. До того ж, перейшовши на «легкі» сорти, курці схильні збільшувати кількість викурених сигарет, сильніше і частіше затягуватися, примножуючи дозу отриманого нікотину і смол.
Сигарети з ментолом, що подаються як вишукані, жіночі, ароматні формують тютюнову залежність навіть швидше звичайних. Високотехнологічні фільтри сигарет, хоч і здаються надійним захистом, насправді є ще одним обманом виробників – курець та його оточення все одно отримують солідну дозу шкідливих речовин, нікотину і диму.