2.2.7. Тютюн як наркотична речовина
Тютюн (Nicotiana tabacum) – багаторічна|багатолітній| трав'яниста рослина з|із| сімейства пасльонових, вирощується, зазвичай,|звично| як однорічна (рис. 57).
Рис. 57. Тютюн (Nicotiana tabacum)
Найближчі родичі тютюну – картопля, томат, баклажани, червоний перець, а також беладона, блекота, дурман. У|в,біля| світі нараховується понад| 60 його| видів. Тютюн має гарні квіти, і деякі його| види використовують| у|в,біля| декоративному садівництві. З тютюну одержують| хімічний продукт – нікотин-сульфат, який застосовують|| у|в,біля| сільському господарстві для захисту| рослин| від шкідників. Іноді господарки пересипають| тютюном речі з вовни, рятуючи| їх від молі.
Тютюнокуріння – одна з найбільш поширених| у|в,біля| світі шкідливих звичок|.
Історія тютюну. У|в,біля| жовтні 1992 р. людство| відзначило сумний| ювілей – 500-річчя свого| залучення| до куріння.
В історії людства тютюн пройшов|минув,сплив| такі ж етапи, як і алкоголь. Спочатку його використовували в релігійних обрядах, потім – як псевдоліки та засіб|кошт| наживи і, нарешті|урешті|, тютюн став засобом|кошт| боротьби проти|супроти| людської незалежності.
Батьківщина тютюну – тропічна Америка. Американські індіанці, хоча і курили|курити| його, але|та| головним чином застосовували як лікарський засіб: листям лікували рани і нагноєння.
Правда, знайомство| людини| з тютюном відбулося задовго| до відкриття Америки. Тютюнокуріння, або вдихання диму, людина практикує з початку використання вогню.
Повертаючися з невдалого полювання в печеру до вогнища|осередок|, стародавні|древній| люди часто залишалися голодними, стомленими|втомлений|, змерзлими, агресивними. Магія вогню і задимленість печери їх заспокоювала, зігрівала, а отруєння чадним газом притупляло|притуплювати| голод і злість|злоба|. Помітивши це, хранителі|охоронець| вогнища|осередок| (перші священнослужителі) кидали у вогонь ті рослини, дим яких викликав|робити,виявляти,чинити| підсилену наркотичну (одурманювальну, заспокійливу) дію.
Ритуал «благовонного» обкурювання димом тлілих рослин для «вигнання злих духів» віддавна|здавна| практикувався під час різних святкувань|свято| і церемоній ву Єгипті, Греції, Стародавньому|древній| Римі. Зберігся він у багатьох релігіях і донині (у християн спалювання в кадилах|кадильниця| ладану – затверділого соку бальзамних рослин, що ростуть|зростати| у Сомалі й на північно-східному узбережжі|узбережжя| Аравійського півострова).
Заповзятливі «священнослужителі-шамани» з метою завоювання авторитету і благ у своїх «вибраних» одноплемінників і суперників придумали|вигадали| пристосування, що дають можливість|спроможність| подихати димом «травичок» з|із| великим вмістом|вміст,утримання| наркотику, щоб люди, скуштувавши одурманювальний наркотичний ефект, визнали «магію чародія». А щоб це виглядало більш значущо, назвали це|сей| ритуалом «розкурювання люльки миру».
Так, у|в,біля| Єгипті при розкопках| могил фараонів, що| відносяться до XXI-XVIII століть до н. е., були| знайдені глиняні курильні трубки|люлька|.
Ще в V столітті|вік| до н.е. в літописах історика Геродота вказується|вказується|, що у побуті скіфів, які колись жили на нашій території, існував ритуал навмисного вдихання диму від спалювання певних рослин. В описах побуту стародавніх|древній| народів Африки також є|наявний| вказівки, що з незапам'ятних часів їх жителі|пожилець| вдихали дим деяких рослин. У|в,біля| давній китайській літературі можна| знайти| свідчення про куріння тютюну. Зображення трубок|люлька| збереглося| на старих| індійських картинах. Куріння тютюну мало місце в|в,біля| стародавні часи й у|в,біля| ряді країн Азії.
Але, |та|, , як би там не було, вважається|лічиться|, що тютюн до Європи потрапив|попав| з|із| Америки. Під час подорожі|мандрівка| Х. Колумба в 1492 р. матроси, висадившись на Кубу, вперше|уперше| побачили, як аборигени|тубілець| підпалювали скручене у трубочку листя й ковтали дим, випускаючи його через ніздрі до тих пір, поки з|із| ними не починав|розпочинати,зачинати| розмовляти «великий дух».
Поширення тютюну в Європу відбулося після наступного відвідування Колумбом Америки в 1496 р. Його супутник,| іспанський чернець|монах| Роман Пано, вивіз із провінції Табаго на острові Гаїті насіння тютюну і вперше| посіяв його| в Іспанії як декоративну| рослину|. З Іспанії тютюн потрапив| у|в,біля| Португалію. Потім плантації тютюну з'явилися| в ряді південних країн.
Нюхати, жувати і курити|курити| його стали тільки|лише| після того, як (згідно з легендою) у|в,біля| 1560 р. французький| посол у Португалії, ботанік і лікар Жан Ніко, підніс у|в,біля| подарунок| своїй королеві Катерині Медичі листя| тютюну, подрібнені в порошок для нюхання,| як засіб|кошт| від головного болю. З цієї миті тютюн став швидко розповсюджуватися|поширюватися| і використовуватися при різноманітних хворобах. На честь Ніко тютюновій рослині було| дане ботанічне ім’я Nicotiana, а сторіччя по тому назва наркотику тютюнового диму також| пішла від його| імені
: НІКОтин – це ім'я першого європейського тютюнового наркоділка в поєднанні з безповоротно засмоктуючим, брудним, наркотичним багном, до якого потрапляє|попадати| кожен курець.
У різні часи, в різних частинах світу ставлення до куріння було різним.
Так, в один із періодів правителі держав і служителі релігій звеличували|вихваляти| ритуал куріння аж до його обожнювання. Лікарі|лікарка| прописували куріння як протиотруту від нежиті й лихоманки|пропасниця|, як снодійний|снотворний| і знеболювальний засіб|кошт|, а дехто вважав|лічити| навіть, що вдихання тютюнового диму може застрахувати від чуми. Наприклад, у 1664 р. в Англії під час епідемії чуми для її профілактики викладачі Ітонського коледжу примушували студентів|заставляти| щодня курити|курити|. І нерідко|незрідка| таке «лікування» закінчувалося не тільки|не лише| отруєннями, але й смертю людей.
Проте |однак| незабаром люди переконалися в «цілющих» властивостях тютюну, оскільки стала очевидною його шкідлива дія на здоров'я.
Так, свою знамениту працю «Про шкоду тютюну», опубліковану 1604 р., англійський король Яків I закінчив словами: «Куріння – це звичка, осоружна|противний,супротивний| зору, нестерпна для нюху, шкідлива для мозку, небезпечна для легенів».
Відчувши негативні|заперечний| наслідки куріння, людство спустило його на рівень месії злих духів і переслідувало любителів|аматор| «подимити» всілякими стратами. Наприклад, у Туреччині|Турція| за куріння садили|саджати,садовити| на кіл|кілок|; у Персії – відрізали губи і ніс; в Італії – тютюн був оголошений забавою диявола, і для повчання нащадків п'ятеро ченців-курців|монах| живцем були замуровані в монастирській стіні; в Англії курців прирівнювали до злодіїв і водили по вулицях з|із| мотузкою|вірьовка| на шиї, а найбільш злісних з|із| них страчували,|стратити| і їх відрубані голови з|із| трубкою|люлька| в роті|у роті| виставляли| на площах|майдан|.
У Росії на початку XVII століття людям, викритим у курінні, відрізали ніс або вуха! А після того, як 1634 р. через курців згоріла дерев'яна Москва, куріння було заборонене під страхом страти! У спеціальному Укладенні від 1649 р. було «...велено всіх, у кого буде знайдено богомерзке| зілля, катувати|тортурувати| і бити на козлах|цап| батогом, поки|доки| не признаються, звідки зілля отримане|одержане|». Торговців тютюном наказувалося «пороти|шмагати| і засилати в дальні|далекий| міста».
Але, не дивлячись на|незважаючи на| суворі|суворий| заходи, паління та виробництво| тютюну в Європі все більше розвивалося|, тому що| торгівля ним приносила гарні прибутки.
У|в,біля| Росії куріння поширилося| з надзвичайною| силою при Петрі І (сам Петро І заохотився до куріння в Голландії): у|в,біля| 1697 р. ним були| не тільки зняті всі заборони на тютюн, а, навпаки, він примушував|заставляти| палити|курити| всіх своїх підданих. Так у Росії це|сей| зілля отримало|одержало| розквіт і було зведене|піднесене| у ранг «необхідних» товарів, що приносять величезний прибуток|доход| скарбниці. У|в,біля| Криму з'явилися| цілі плантації тютюну, а перша тютюнова| фабрика в Україні з'явилася| в першій чверті XVIII століття в м. Охтирка.
У той же час у|в,біля| медичній літературі з'являються| повідомлення про шкідливу дію тютюну на організм людини,| і з цього| моменту втрачаються| ілюзії про лікувальні властивості тютюну. Але|та| тільки у 80-х рр.| ХХ ст. у|в,біля| США було| проведене| комплексне| дослідження впливу| тютюну на організм людини|.
Україна відноситься до країн із високою| розповсюдженістю тютюнокуріння. За даними| ВООЗ,| Україна в абсолютних| цифрах знаходиться| на XVIII місці серед| усіх країн за споживанням| цигарок, що| складає 1,5% всіх цигарок у світі, тимчасом населення| України – не більше 0,85% населення| Землі. Якщо в усьому| світі на кожну| людину| припадає в середньому| 870 викурених| за рік цигарок, то в Україні – 1500-1800 (|приблизно| 4,5 цигарки на добу)|, тобто| майже| вдвічі|вражати| більше, ніж у середньому| на земній кулі. На даний час активні курці складають| третину| всього| працездатного| населення| країни.
Тютюнокуріння – це багаторівнева хімічна і психічна дія на організм людини: на клітинному|клітковий|, ферментативно-біохімічному, фізіологічному, особистісному, психічному, світоглядно-філософському рівнях. Куріння – не просто шкідливе заняття, яке можна кинути без зусиль. Це справжня|теперішній,даний| наркоманія (токсикоманія) і тому дуже небезпечна, але багато хто не сприймає це серйозно.
Унікальність тютюну як|серед| наркотичної речовини полягає в тому, що його наркотична складова – нікотин – обумовлює|зумовлювати| тільки|лише| короткострокові|короткотерміновий| ефекти, а довгострокові – пов'язані з іншими компонентами тютюну.
Склад тютюнового диму. Нині відомо близько 2500 хімічних речовин, що входять до складу тютюнового листя, і більше 4700 речовин, що входять до складу тютюнового диму. Під час куріння в момент затягування температура на кінчику цигарки досягає 600-1100ºС. При цьому відбувається суха перегонка тютюну, шкідливі речовини, що містяться в листі і в повітрі, активізуються, в результаті чого й утворюється значно більше токсичних речовин. Понад 200 з них – біологічні отрути і володіють антигенними, токсичними, мутагенними властивостями, майже 60 – відомі або можливі канцерогени (речовини, що викликають рак). Токсичність тютюнового диму в 4,25 рази перевищує токсичність вихлопних газів автомобілів і в 248 разів вище токсичності відпрацьованого газу газових пальників. Викурювання однієї сигарети еквівалентне перебуванню на жвавій автомагістралі впродовж 36 годин.
Таким чином, цигарка, що горить, – своєрідна фабрика з виробництва різних хімічних сполук, жодне з яких не приносить користі організму людини.
Саме різнобічна біологічна дія компонентів тютюнового диму створює основу для численних негативних наслідків куріння. Людина, яка викурює пачку сигарет кожного дня, за рік затягується більше 70000 разів. Під час кожного затягування слизові оболонки рота, носа, глотки, трахеї і бронхів зазнають впливу тютюнового диму. Одні його компоненти діють безпосередньо на слизові оболонки, інші всмоктуються в кров, треті – розчиняються в слині й заковтуються.
Тютюновий дим є |уявляти| своєрідною фізико-хімічною|фізико-хімічний| системою, презентованою газоподібною і твердою (частинки) фазами.
У газовій фазі (власне гази і пари) міститься 90% речовин, що входять до складу тютюнового диму. Саме вони відповідальні за подразнення дихальних шляхів, що призводить до хронічних неспецифічних запальних захворювань верхніх дихальних шляхів і легенів. Крім того, цілий ряд компонентів газоподібної фази має загальнотоксичну дію (таблиця 3).
До газоподібних компонентів тютюнового диму відносяться
чадний газ (монооксид вуглецю) – це газ без кольору|цвіт|, запаху і смаку, присутній в сигаретному димі у великій концентрації. Токсична дія чадного газу полягає в тому, що він здатний з'єднуватися з гемоглобіном міцніше і в 200 разів швидше, ніж кисень (при цьому утворюється карбоксигемоглобін), і в такий спосіб блокує процеси транспортування кисню і клітинного дихання. Чадний газ також пошкоджує стінки артерій і збільшує ризик звуження коронарних судин|посудина|, що може призвести до серцевих нападів;
вуглекислий газ (діоксид вуглецю) – безбарвний газ, без запаху, з ледь кислуватим смаком. Діоксид вуглецю не токсичний, але не підтримує дихання, а в підвищеній концентрації є подразником, має задушливу дію;
ціаністий водень (синильна кислота) здійснює|робити,виявляти,чинити| пряму згубну|шкідливий| дію на природний очисний|очищувальний| механізм легенів – на вії епітелію дихальних шляхів|колія,дорога|, що призводить до накопичення токсичних речовин у легенях та збільшення вірогідності|ймовірність| розвитку їх хвороб. Окрім того, синильна кислота відноситься до речовин так званої загальнотоксичної дії, порушує процеси внутрішньоклітинного і тканинного дихання, сприяє розвитку гіпоксії тканин (ця отрута використовувалася фашистами в газових камерах);
аміак (NH3) спричиняє токсичну й подразливу дію – розчиняється на вологих слизових оболонках верхніх дихальних шляхів і, перетворюючись на нашатирний спирт, подразнює слизову оболонку, внаслідок чого й виникає підвищена секреція слизу;
амоній (NH4+) підвищує поглинання нікотину, допомагає створювати залежність до тютюну;
ацетальдегід (оцтовий альдегід) – органічна сполука класу альдегідів, має цитотоксичну дію (руйнує клітинні мембрани й викликає лізис клітини при потраплянні на слизову оболонку або шкірні покриви); можливо, канцероген;
формальдегід відноситься до групи речовин, що провокують розвиток астми;
акролеїн (у пер.|переведення,переказ| з грец. – «гостре масло|мастило,олія|»), як і чадний газ, – |з'являтися,являтися|продукт неповного згорання тютюну|згоряння|. Має різкий запах, подразнює|роздратовувати,подразнювати| слизові оболонки і є|з'являтися,являтися| сильним лакриматором|, тобто|цебто| викликає|спричиняти| сльозотечу. Крім того, він відноситься до речовин загальнотоксичної дії і також підвищує ризик розвитку онкологічних захворювань. Виведення з організму метаболітів| акролеїну може викликати|призводити,наводити| запалення сечового міхура|пузир,пухир| – цистит;
оксиди азоту – неорганічні сполуки азоту з киснем, містяться в тютюновому димі в досить високих концентраціях. Усі вони фізіологічно активні:
оксид азоту (NO) – отрута, що впливає на ЦНС (виявлено її роль у формуванні нікотинової залежності), а також викликає враження крові внаслідок зв'язування гемоглобіну;
діоксид азоту (NO2) – більш небезпечна речовина, ніж оксид азоту. Подразнюючи дихальні шляхи|колія,дорога| та пригнічуючи аеробне окислення в легеневій тканині, викликає пошкодження|ушкодження| легень, що веде до розвитку емфіземи. Діоксид азоту впливає на імунну систему, підвищуючи чутливість організму, особливо дитячого, до патогенних мікроорганізмів і вірусів.
Фаза частинок, що складає приблизно 10% диму, включає нікотин і смолу (яка, в свою чергу, складається з багатьох напівлетючих і нелетючих хімічних компонентів, таблиця 3).
Деякі курці вважають|гадати|, що сигаретні фільтри звільняють|визволяючи| дим від частинок|частка,часточка|, що містяться|утримуватися| в ньому, і роблять|чинити| його менш шкідливим. На жаль, це не так. Найбільш уживані сьогодні фільтри|використовують затримують не більш ніж 20% шкідливих речовин|утримуватися| диму.
Основною речовиною тютюнових виробів, що спонукає їх уживати, є нікотин – алкалоїд, що міститься|утримуватися| в листі і стеблах|стеблина| тютюну. Це одна з найнебезпечніших| отрут рослинного| походження|, втричі токсичніша, за миш'як. У|в,біля| чистому вигляді нікотин – безбарвна| масляниста рідина зі специфічним, неприємним для здорових| людей запахом, гірка на смак. Відомо, що «крапля|краплина| нікотину вбиває коня», а для людини смертельна доза складає всього 50-75 міліграм нікотину (1 мг на кілограм маси| тіла), для дітей – ще менше.
Нікотин швидко| всмоктується слизовими| оболонками|, шкірними покривами|, легко надходить| у кров, долає|переборювати| гемато-енцефалітичний| бар'єр і через декілька секунд потрапляє|попадати| в центральну нервову систему, накопичується в ній та інших життєво важливих|поважний| органах, що призводить|призводячи,наводячи| до порушення їх функцій. Н|авіть невеликої дози нікотину з|із| однієї цигарки досить, щоб виникли соматичні і психологічні ефекти.
Нікотин – це наркотична| речовина| стимулюючої дії з|з'являтися,являтися||із| сильним адиктивним| потенціалом. Дослідження показали, що нікотин у більшій мірі| |міра| викликає|спричиняти| фізичну залежність, ніж кофеїн і марихуана|маріхуана|, але|та| в меншій, ніж алкоголь, кокаїн і героїн. Водночас нікотин більше, за будь-які інші речовини здатний|здібність| викликати|спричиняти| психологічну залежність.
Смола (тютюновий дьоготь) – загальна назва складної суміші токсичних речовин, яку вдихає курець у вигляді частинок. Смола є найбільш небезпечною серед хімічних речовин сигарети: люди переважно палять через вплив нікотину на мозок, а помирають, головним чином, унаслідок негативного впливу смоли. Дим потрапляє|попадати| в рот у вигляді концентрованого| аерозолю. При охолоджені він конденсується й утворює смолу, що осідає в дихальних шляхах|колія,дорога| (до 1 кг за рік) і частково відкашлюється з мокротинням. Смола викликає параліч очисного процесу в легенях, пошкоджує альвеоли, веде до розвитку захворювань легенів. У завзятих курців щороку з процесу дихання виключається 1% легеневої тканини. До складу смоли входять і речовини, що знижують ефективність імунної системи, більшість відомих канцерогенів (від лат. сancer – «рак») і так звані коканцерогени (|речовини, що сприяють реалізації дії канцерогенів).
Бензпирен – канцероген, надзвичайно небезпечний для людини навіть у малих концентраціях, оскільки має властивість кумуляції, тобто здатний накопичуватися в організмі. Саме бензапирен призводить до раку легенів у курців. Крім того, він має мутагенну дію, тобто викликає мутації ДНК. Ці мутації здатні передаватися у спадок, є вкрай стійкі.
Нітрозаміни – це група специфічних канцерогенів, що утворюються лише з|із| алкалоїдів тютюну. Вони є|з'являтися,являтися| етіологічним чинником|фактор| злоякісних пухлин легенів, стравоходу, підшлункової залози, ротової порожнини у курців. Деякі з них діють навіть при одноразовій експозиції. При взаємодії з нітрозамінами| молекули ДНК змінюють|зраджувати| свою структуру, що слугує початком злоякісного переродження|зріст| тканин органів.
Органічні кислоти – оцтова, масляна, мурашина, валеріанова й ін. – спричиняють подразнювальну дію на слизову оболонку дихальних шляхів, слинні залози.
Ефірні олії (зумовлюють своєрідний, характерний для кожного виду тютюну запах) є специфічними нервово-серцевими отрутами і за інтенсивністю токсичного впливу на серце займають ІІ місце після нікотину.
Вільні радикали – молекули, в яких є|наявний| атоми, утворювані при горінні тютюну. Вільні радикали тютюнового диму разом з іншими високоактивними речовинами, наприклад, перекисними| з'єднаннями|сполучення,сполука|, складають групу оксидантів|, які відіграють важливу|поважний| роль у патогенезі таких захворювань, як атеросклероз, рак, хронічна хвороба легенів. Їм відводиться в даний час|нині| головна роль у розвитку бронхіту курця. До того ж вільні радикали| тютюнового диму найактивніше впливають на верхні відділи респіраторного тракту, викликають|спричиняючи| запалення й атрофію слизової оболонки задньої стінки глотки|горло| і трахеї, |робити,виявляти,чинити|згубно|шкідливий| діють переважно в альвеолярній області легенів, у стінках кровоносних судин|посудина|, змінюючи|зраджуючи| їх структуру й функції.
Концентрації речовин, що входять до складу смоли в різних виробників і в різних тютюнових виробах, можуть відрізнятися, що, в свою чергу, впливає на рівень шкоди для організму курця.
Таблиця 3
Деякі складові частини сигаретного диму
Речовина |
Дія |
Тверда фаза |
|
Бенз[а]пирен |
Канцерогенна і мутагенна |
Поліциклічні ароматичні вуглеводні (ПАВ) |
Канцерогенна |
Нікотин |
Гангліопригнічуюча і гангліостимулююча, коканцерогенна |
Фенол |
Коканцерогенна та подразнювальна |
Крезол |
Коканцерогенна та подразнювальна |
Радіоактивні компоненти (полоній-210, вісмут-210, калій-40, свинець-210, радій-226, 228 і торій-228) |
Канцерогенна |
N-нітрозонорнікотин |
Канцерогенна |
Нітрозаміни |
Канцерогенна |
Сліди важких металів (нікель, миш'як, кадмій, хром, сурма, залізо, телур, вісмут, ртуть, марганець, срібло, кобальт та ін.) |
Канцерогенна, мутагенна, токсична |
Індол |
Прискорює пухлинне зростання |
Карбазол |
Прискорює пухлинне зростання |
Катехол |
Коканцерогенна |
Газоподібна фаза |
|
Окис вуглецю |
Погіршує транспорт кисню та його утилізацію |
Синильна кислота |
Цитотоксична дія на миготливий епітелій, загальнотоксична дія |
Ацетальдегід |
Цитотоксична дія на миготливий епітелій, загальнотоксична дія |
Акролеїн |
Цитотоксична дія на миготливий епітелій, загальнотоксична дія |
Аміак |
Цитотоксична дія на миготливий епітелій, загальнотоксична дія |
Формальдегід |
Цитотоксична дія на миготливий епітелій, загальнотоксична дія |
Гідразин |
Канцерогенна |
Вінілхлорид |
Канцерогенна |
Ацетон |
Подразнювальна |
Ізопрен |
Подразнювальна |
Сірководень |
Подразнювальна |
Курці завдають| відчутну шкоду| не тільки собі. Зростає кількість інформативного матеріалу стосовно того, що тютюновий дим, який вдихають некурці|, також шкодить їх здоров'ю.
При згоранні тютюну утворюються основний і додатковий потоки диму.
Основний потік формується під час затягування диму, проходить через весь тютюновий виріб і вдихається курцем. Цей потік утворюють 30-35% запаленої цигарки без фільтра, а з фільтром – 23% загальної кількості диму|. Як уже вказувалося, від 5 до 20% компонентів згорілої цигарки залишається на фільтрі.
Додатковий (побічний) потік утворюється димом, що видихається, а також виділяється між затягуваннями в навколишнє середовище з тієї частини сигарети (цигарки, трубки тощо), яка обвуглюється, – а це 50% сигарети, що згорає.
Різниця між основним| і додатковим димом| |істотна. Обидва види диму| містять однакові сполуки|, але| містять їх у різних пропорціях. Наприклад, додатковий дим| містить нікотину вдвічі більше, бензпирену – в три рази, окислів вуглецю – в п'ять разів, толуолу – в 6 разів, аміаку – вдесятеро більше, ніж основний. Різниця у вмісті деяких канцерогенів ще значніша: так, вміст 4-амінобіфенілу, що| зумовлює розвиток| раку сечового| міхура|, майже| в 31 раз більше в додатковому, ніж в основному димі, а диметилнітрозаміну – у 50 разів.
Більше того, багато| шкідливих компонентів додаткового диму| не можуть| бути| усунені шляхом| вентиляції або| фільтрації. Таким чином, велика частина| диму| від сигарети, що горить,| виділяється в зовнішнє середовище|, звідкіля його| вимушені вдихати| так звані «пасивні курці» – люди, які самі не палять, але перебувають поряд із курцями.
Повітря в накуреному приміщенні забруднене отрутами тютюну на 60-90 %. Навіть на відкритому просторі на лавці біля під'їзду (в парку), в безвітряну погоду від викуреної сигарети зона шкідливої дії «наркотоксинів|» тютюнового диму в радіусі п'яти метрів зберігається протягом 30 хвилин.
Поспішаючи на роботу або повертаючись додому, курець неодмінно закурить у ліфті. Створюючи видимість турботи про здоров'я своїх домочадців, сусід виходить палити на сходову клітку або лоджію й отруює «тютюновими отрутами» всіх мешканців будинку, зокрема й своїх домочадців.
Будь-яка людина|, яка| ввійшла до будинку| або| автомобіля, в якому| палили, навіть через декілька днів|| може| відчути запах, відомий як «застоялий| тютюновий| дим|». Цей запах обумовлений| повторним| виділенням напівлетючих органічних сполук|, |абсорбованих| на поверхнях| будинків, стінах, підлозі, килимах| і под. До таких з'єднань відносяться нікотин, тютюнова| смола (|не така| летюча|, як нікотин, і тому буде| повторно виділятися протягом| більш тривалого| періоду), безліч сильнодіючих канцерогенів та атерогенів.
Це явище сьогодні позначається як третинне куріння. Як установили американські вчені, третинне куріння особливо небезпечне для ще не народженої дитини (небезпечніше за пасивне куріння після народження), оскільки призводить до внутрішньоутробних порушень у розвитку легень із подальшим формуванням у немовляти астми та інших захворювань дихальної системи, що можуть супроводжувати людину все життя.
На жаль, це явище| абсорбції й повторного виділення тютюнової смоли часто ігнорується під час обговорення| проблеми| паління в будинках|.
Дія куріння на основні органи й системи організму. Курець – хвора людина (у тій чи| іншій мірі)||, тому що| тютюновий| дим| грубо втручається в усі види обмінних процесів, порушує функцію основних| органів та структуру генів і хромосом.
Викурювання навіть однієї сигарети| викликає широкий спектр фізіологічних реакцій.
Найбільш чутлива до куріння нервова система. Ефект починає проявлятися негайно, у процесі куріння, і є безпосереднім результатом дії нікотину на нервові клітини головного мозку.
Вдихання тютюнового диму протягом години в накуреному приміщенні людьми, які не палять, відповідає «викурюванню» ними чотирьох сигарет.
Особи, що систематично перебувають у накурених, погано вентильованих приміщеннях, можуть хворіти такими ж хворобами, як і активні курці.
Виправдовуючи свою пристрасть до куріння, курці зазвичай посилаються на те, що після викурювання сигарети збільшується ясність мислення, зростає продуктивність роботи. Певною мірою це підтверджується й деякими дослідженнями: доведено, що| малі дози| нікотину спочатку ненадовго підвищують збудливість кори головного мозку,| а потім пригнічують і виснажують| діяльність нервових| клітин. Це пояснюється тим, що потрапляючи до клітини, нікотин включається в обмінні процеси, різко збільшуючи їх інтенсивність, що на короткий час активізує функцію нейронів і дає ефект підвищення працездатності курців. Після цього, витративши велику частину енергетичних речовин, клітини працюють уже «в півсили» і лише «на відновлення». Для збільшення їх працездатності, потрібна нова доза нікотину. Мозок звикає до нікотинових подачок| і починає вимагати| їх, тому при відсутності нікотину з'являються| занепокоєння, дратівливість. Людина знову| починає курити|, б'є свій мозок|, послаблюючи| процес| гальмування| та викликаючи переподразнення| нервових клітин.
Таким чином, у результаті дії нікотину нервові клітини працюють аритмічно, з різкими перепадами інтенсивності процесів обміну, що призводить до виснаження нервової системи (на електроенцефалограмі виявляються виражені порушення у вигляді підвищеної нестабільності, десинхронізації ритмів біоелектричних процесів та ін.).
Тютюн спричиняє наркотичну дію на центральну нервову систему: людина втрачає волю, стає цілком підвладною непереборній потребі в курінні, яку відчуває постійно. З часом ця потреба посилюється, і людина починає палити натщесерце, вночі, після прийому їжі, при виході з приміщення на вулицю. Часто такі люди не в змозі приступити до роботи не закуривши.
Порушення процесів збудження| і гальмування| викликає симптоми|, характерні для неврозів: головний| біль, запаморочення|, підвищена дратівливість, швидка стомлюваність, зниження| працездатності, тремтіння, порушення апетиту, безсоння|. Паління може| викликати| в організмі такі ж зміни, як стрес|.
Уже наголошувалося, що| під впливом| куріння (в результаті дії чадного газу, діоксиду азоту) знижується насиченість крові киснем і розвивається кисневе| голодування|, від якого|, передусім, страждає головний| мозок|. Чутливість мозку| до гіпоксії особливо різко виражена| в підлітків і молоді|.
У результаті непомірного куріння може виникнути спазм мозкових судин, супроводжуваний запамороченням і блювотою.
У всіх курців швидше зношуються судини мозку, просвіт їх звужується, зменшується еластичність, нерідко розвивається склероз, унаслідок чого погіршується живлення мозку. Це призводить до порушення мозкового кровообігу, крововиливів| у мозок (у 3-4 рази частіше, ніж у некурців), можуть виникнути епілептичні (судорожні) припадки.
Куріння, як і будь-яка інтоксикація, прискорює старіння клітин нервової системи, їх деградацію, знижує розумову| діяльність головного мозку|:
часто виникають розлади пам'яті (зниження швидкості запам'ятовування і об'єму пам'яті на 25-75%);
знижується здатність логічного мислення від 15 до 55%;
вдвічі повільнішою стає реакція на подразнення| (у водія автомобіля| це| вдвічі збільшує час гальмування|; у хокеїста, тенісиста, футболіста це| пропущені м'ячі; у бігуна, плавця, конькобіжця| це втрачені долі секунди на старті);
знижується чіткість реакції: радисти при| |прийомі| радіограм і друкарки| частіше помиляються| та швидше| втомлюються;|
швидше| притупляється увага;|
виникає головний біль, погіршується настрій;
знижується працездатність.
Це пояснює той факт, що школярі та студенти, які курять, більш розсіяні|, успішність у них знижена, вони частіше хворіють і пропускають заняття. Серед студентів, «які чесно» навчаються на «відмінно», 10% курців, на «добре» – 20-25%, на «задовільно» – 75%.
Шкідлива дія куріння на нервову систему проявляється також у порушеннях координації рухів (на 25%), тремтінні рук (тим виразніше, чим більший «стаж» куріння). М'язова сила зменшується на 15% уже через 10-15 хв. після викурювання сигарети.
Нікотин сильно діє на нервові центри, що знаходяться в спинному мозку. Внаслідок пригнічення центрів, що керують статевою діяльністю, у чоловіків з'являється статеве безсилля, у жінок передчасно припиняються менструації.
Під впливом куріння можуть розвинутися неврити, поліневрити, радикуліти й под. При цих захворюваннях виникають больові відчуття по ходу нервів.
Курці тішаться ілюзією, що куріння знижує біль. Впливаючи на периферичні нервові закінчення, тютюнові «наркотоксини|» просто короткочасно порушують нервову провідність, але після припинення їх дії біль посилюється за рахунок післянаркотичного ефекту.
Порушення діяльності нервової системи призводить до розладу функцій інших органів, але, перш за все, серцево-судинної системи та органів травлення.
На серцево-судинну| систему з продуктів тютюнового| диму| особливо шкідливо діють нікотин, ефірні олії та окис| вуглецю|.
Нікотин діє на вегетативну| нервову| систему і, насамперед|, на її симпатичний| відділ – як результат прискорюється діяльність серця, звужуються кровоносні судини, підвищується АТ.
Під час паління нікотин та ефірні олії викликають прискорення пульсу на 15-18 уд.| за хв|. Це означає, що| у курців серце| скорочується за добу| на 12000-15000 разів більше (3-4 години| додаткової роботи|!). До того ж у курців досить швидко розвивається порушення ритму скорочень – аритмія, екстрасистолія. Все це призводить до передчасного зношування серцевого м'яза, до зниження його здатності скорочуватись.
Нікотин підвищує тонус судинних| стінок і викликає спазм| судин| (особливо мікроциркуляторного| русла – дрібних артерій, вен, капілярів), що| продовжується ще| 30-40 хвилин| після припинення| паління. Викурюючи кожні 30 хвилин| нову| сигарету, курці весь час тримають свої| судини| в стані спазму. При цьому| погіршується забезпечення киснем| тканин| різних органів (виникає гіпоксія), підвищується артеріальний тиск| (одна викурена| сигарета підвищує його| на 10 мм рт. ст.; якщо| курити| постійно, АТ| підвищується на 20 мм рт. ст.), що є істотним чинником у виникненні гіпертонічної хвороби особливо в молодому й середньому віці.
Одним з найбільш частих ускладнень куріння є спазм коронарних судин, що живлять серцевий м'яз, і розвиток нападу стенокардії. Наслідком тривалого вираженого спазму судин серця та розладу| кровопостачання| міокарда є омертвіння ділянки міокарда (інфаркт міокарда). Імовірність виникнення| інфаркту міокарду в курців у 12 разів вище|, ніж у некурців, а раптова смерть – у 4 рази частіша.
Не остання роль у механізмах розвитку ішемічної хвороби серця (стенокардії, інфаркту міокарда|) під впливом куріння належить окислу вуглецю. Нікотин викликає підвищення артеріального тиску і частоти серцебиття, а окис вуглецю – недостатність серцевої діяльності за рахунок зниження скорочувальної сили м'яза серця і зменшення забезпечення його киснем.
Нікотин також сприяє жировому переродженню серцевого м'яза, що ще більше знижує працездатність серця.
Важливо підкреслити, що при відмові від куріння вдається істотно зменшити ризик ішемічної хвороби: через три роки непаління ризик її виникнення знижується до рівня тих, хто ніколи не палив.
Куріння призводить до раннього розвитку атеросклерозу, оскільки в результаті дії складових тютюнового диму на надниркові залози в крові підвищується вміст ліпоїдів|, зокрема холестерину. Постійно циркулюючи в крові, холестерин інфільтрує| стінки артерій і викликає розвиток у них атеросклеротичного процесу. Останній супроводжується втратою еластичності стінки судини через розростання в ній сполучної тканини, крихкістю, ламкістю, утворенням атеросклеротичних бляшок і звуженням просвіту, ослабленням циркуляції крові і зменшенням кровопостачання відповідних органів.
Тютюновий дим| активізує процеси| згортання| крові, що| призводить| до виникнення| тромбів (рис. 58) у судинах| |головного мозку|, міокарда, кінцівок.
Рис. 58. Тромб в артеріальній судині
Куріння є основною причиною ще одного серйозного судинного захворювання нижніх кінцівок – облітеруючого ендартериїту| (переміжної кульгавості). Це захворювання пов'язане зі значним зменшенням просвіту судин ніг, що може призвести до гангрени (омертвіння) стопи, гомілки з наступною їх ампутацією.
Вплив тютюнового| диму| на органи| травлення| проявляється на різних ділянках шлунково-кишкового тракту, починаючи| з ротової порожнини|. Руйнівну дію на організм першим починає тепло – єдиний фізичний патогенний чинник куріння. Щоб увести дим з порожнини рота і носоглотки в легені, курець автоматично й непомітно, злегка відкривши рота, вдихає порцію повітря. При цьому температура повітря, що потрапляє до рота, зазвичай, на 40ºC нижче від температури диму. Такі значні перепади температури позначаються на стані зубної емалі. З часом на ній з'являються мікроскопічні тріщини, які є «вхідними воротами» для мікроорганізмів, у результаті чого зуби курця починають руйнуватися, з'являється карієс. Пошкодження зубної емалі сприяє відкладенню на поверхні зубів тютюнового дьогтю, внаслідок чого вона набуває жовтого кольору (рис. 59). Виникає запалення ясен, які розпушуються і кровоточать; зуби починають хитатися, а потім – і випадати. Язик вкритий сірим нальотом (один із показників порушеної діяльності шлунково-кишкового тракту), а з ротової порожнини починає виділятися специфічний запах, відчутний під час розмови з курцями.