__________________________________________________Тема 4. Податки. Податкова система

Тема 4. Податки. Податкова система План

4.1. Сутність податків, їх функції та види.

4.2. Податкова система, її принципи. Податкова політика держави.

4.3. Функціональне призначення та характеристика елементів основних податків і зборів. Література

Основна:

1. Базилевич В.Д., Баластрик Л.О. Державні фінанси: Навчальний посібник / За заг. ред. Базилевича В.Д.– К.: Атіка, 2002.– 368 с.– С. 69-91.

2. Василик О.Д. Теорія фінансів: Підручник.– К.: НІОС, 2003.– 416 с.– С. 197-236.

3. Ковальчук С.В., Форкун І.В Фінанси: Навч. посібник.– Львів: Новий світ-2000, 2006.– 568 с.– С. 255-295.

4. Стеців Л.П., Копилюк О.І. Фінанси: Навч. посіб.– К.: Знання, 2007.– 235 с.– С. 153-175.

5. Фінанси: Навч. посіб. / О.П. Близнюк, Л.І. Лачкова, В.І. ОСпіщев та ін.; За ред. В.І. Оспіщева.– К.: Знання, 2006.– 416 с.– С. 175-196.

6. Фінанси: Навч.-метод. посіб. для сам ост. вивч. дисципліни.– 2-ге вид., перероб. і доп. / О.Р. Романенко, С.Я. Огородник, М.С. Зязюн, А.А. Славкова.– К.: КНЕУ, 2006.– 387 с.– С. 96-131.

Додаткова:

1. Загородній А.Г., Вознюк Л.Г., Смовженко Т.С. Фінансовий словник: Вид. 2-ге, випр. та доп.– Львів: Центр Європи, 1997.– 576 с.

2. Ковальчук А.Т. Фінансовий словник.– К.: Знання, 2005.– 287 с.

3. Озеров И.Х. Основы финансовой науки.– М.: Тип. тов-ва Сытина, 1914.– 364 с.

4. Павлюк К.В. Фінансові ресурси держави.– К.: НІОС, 1998.– 198 с.

5. Суторміна В.М., Федоров В.М., Андрущенко В.Л. Держава – податки – бізнес: Із світового досвіду фіскального регулювання ринкової економіки.– К.: Либідь, 1992.– 328 с.

6. Финансы: Учебник для вузов. Под ред. проф. М.В. Романовского, проф. О.В. Врублевской, проф. Б.М. Сабанти.– М.: Издательство «Перспектива», Издательство «Юр байт», 2000.– 520 с.

4.1. Сутність податків, їх функції та види. Принципи оподаткування.

За своєю економічною сутністю податки – це економічні відносини, які виникають між державою та юридичними і фізичними особами з приводу примусового відчуження нею частини новоствореної вартості в грошовій формі, її вилучення і перерозподілу для фінансування державних видатків.

За організаційно-правовою сутністю податки – це обов’язкові платежі, які законодавчо встановлюються державою, сплачуються юридичними та фізичними особами в процесі перерозподілу частини вартості валового внутрішнього продукту й акумулюються в централізованих грошових фондах для фінансового забезпечення виконання державою покладених на неї функцій.

Згідно із Законом України «Про систему оподаткування» під податком і збором (обов’язковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обов’язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку та на умовах, що визначаються законами України про оподаткування.

Окрім податків, як форми акумуляції грошових коштів бюджетом виступають обов’язкові платежі:

• податкові платежі – це обов’язкові збори, які стягуються з платників за умови конкретного еквівалентного обміну між державою та платником (наприклад, плата за воду, землю);

• відрахування, внески – це обов’язкові збори з юридичних та фізичних осіб, яким притаманні ознаки цільового призначення (наприклад, збір на розвиток садівництва, виноградарства та хмелярства).

Характерними рисами податку порівняно з обов’язковими платежами:

• справляється на умовах безповоротності;

• односторонній характер встановлення; сплачується лише до бюджету, а не до іншого грошового централізованого або децентралізованого фонду;

• не має цільового призначення;

• є виключно атрибутом держави і базується на актах вищої юридичної сили.

До основних елементів податку відносять:

1. Суб’єкт оподаткування, або платник податків, – фізична або юридична особа, на яку законом покладено обов’язок платити податок.

Носій податку – фізична чи юридична особа, що у кінцевому підсумку здійснює витрати зі сплати податку.

2. Об’єкт оподаткування – явище, предмет чи процес, внаслідок наявності яких сплачується податок (дохід, майно тощо). Об’єкт оподаткування вимірюється в одиницях оподаткування.

3. Джерело сплати податку – дохід суб’єкта (прибуток, заробітна плата, відсоток, рента), з якого сплачується податок.

4. База оподаткування – законодавчо закріплена частина доходів чи майна платника податків (за вирахуванням пільг), яка враховується при розрахунку суми податку, тобто сума, з якої стягується податок.

5. Ставка податку – розмір податку на одиницю оподаткування. Залежно від побудови податків розрізняють тверді й часткові

6. Сфера дії податку – сукупність носіїв податку, на яких у кінцевому підсумку лягає його тягар.

7. Податкові пільги – законодавчо закріплений перелік умов, за наявності яких платник податку зменшує податкові зобов’язання.

8. Податковий період – термін, протягом якого завершується процес формування податкової бази, остаточно визначається розмір податкового зобов’язання.

9. Податкова квота – частка податку в доході платника (сума доходу, яка перераховується в бюджет через податкову систему).

Основні функції податків:

1. Фіскальна – за допомогою цієї функції забезпечується фінансування державних витрат і реалізується головне суспільне призначення податків – формування фінансових ресурсів держави.

2. Розподільча (регулюючо-розподільча, економічна) – відбувається перерозподіл вартості національного доходу між державою та її суб’єктами, і через елементи податку, держава в змозі регулювати вартісні пропорції такого розподілу.

.Окрім того, можна виділити додаткові функції податків:

1. Соціальна – полягає у підтримці соціальної рівноваги шляхом зміни співвідношення між доходами і витратами різних соціальних груп.

2. Державного регулювання – проявляється через встановлення та зміну системи оподаткування, а також через вплив податків на різні сторони діяльності платників.

3. Контрольна – платники податків повинні сплачувати податкові платежі своєчасно і в повному обсязі, що зумовлює необхідність створення та існування органів Державної податкової служби.

Існують різні види податків (табл. 4.1).