Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Методичка для практич. робот по страхованию12.doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
10.11.2019
Размер:
1.29 Mб
Скачать

Задача №10

Страхова компанія уклала 168 договорів на гарантійний ремонт пилососів, (середня тарифна ставка на 1 грн. за страховим портфелем складає 0,07 грн.) і 155 договорів на гарантійний ремонт телевізорів (середня тарифна ставка на 1 грн. за страховим портфелем складає 0,11 грн.). Вибрати найбільше фінансово стійку страхову операцію, використовуючи коефіцієнт Коньшина.

Методичні вказівки до розв’язання задач

Страхова організація може мати доходи:

- від страхової діяльності;

- від інвестиційної діяльності та розміщення тимчасово вільних коштів;

- від інших операцій.

Доходи від страхової діяльності включають:

- зароблені страхові платежі за договорами страхування та перестрахування;

- комісійні винагороди за перестрахування;

- частки від страхових сум та страхових відшкодувань, сплачені перестраховиками;

- повернуті суми із централізованих страхових резервів;

- поверненні суми технічних резервів, відмінних від резерву незаробленої премії.

Зароблені страхові платежі визначаються за формулою:

ЗСП = СНСПзв.п. + СНЗСПпоч..зв.п. – СНЗСПк.зв.п.

де, ЗСП – зароблені страхові платежі; СНСПзв.п. сума надходжень страхових платежів за звітний період; СНЗСПпоч..зв.п.сума незароблених страхових платежів на початок звітного періоду; СНЗСПк.зв.п.сума незароблених страхових платежів на кінець звітного періоду.

Прибуток від страхових операцій є різниця між ціною наданих страхових послуг та їх собівартістю. Головним джерелом формування прибутку від страхових операцій є прибуток у тарифі, який під час калькуляції навантаження закладається в тарифну ставку як самостійний елемент ціни на страхову послугу. Частка прибутку в тарифі встановлюється у відсотках або в абсолютному розмірі.

Прибуток від діяльності із страхування життя визначається сумою надлишку резерву довгострокових зобов’язань (математичних резервів) понад обсягу страхових зобов’язань.

Прибуток від інвестування та розміщення тимчасово вивільнених коштів не включає доходів від інвестування та розміщення коштів резервів із страхування життя і медичного страхування у разі використання їх на поповнення резервів із страхування життя відповідно до методики формування резервів із страхування життя, або на поповнення резервів з медичного страхування.

Рівень рентабельності страхової діяльності компанії визначають за формулою:

, (8.1)

Рівень рентабельності показує, який прибуток отримує страховик з кожної гривні страхових платежів.

Оцінка фінансової стійкості страховика передбачає два напрями:

1. Оцінка фінансової стійкості, виходячи з рівня покриття запасів і витрат джерелами коштів:

ЗЗ < (СС + ДЗ) – ОС, (8.2)

де, ОС – основні засоби і необоротні активи, тис. грн.; ЗЗ –запаси і витрати (підсумок другого розділу активу балансу); СС – джерела власних коштів, тис. грн.; ДЗ – довгострокові кредити і позикові кошти, тис. грн.

2. Оцінка фінансової стійкості компанії виходячи з рівня покриття основних засобів і необоротних активів джерелами коштів:

ОС < (СС + ДЗ) – ЗЗ, (8.3)

Для оцінки динаміки рівня фінансової стійкості страховика доцільно використовувати узагальнюючий показник фінансової стійкості:

, (8.4)

де, Фст.заг. – показник зміни фінансової стійкості у звітному періоді; Кд0 і Кд1 – коефіцієнти довгострокового залучення позикових коштів відповідно у базовому і звітному періодах; Зсос0 і Зсос1 – коефіцієнти покриття запасів власними оборотними коштами відповідно у базовому і звітному періодах; Кзс0 і Кзс1 – коефіцієнти співвідношення позичених та власних коштів відповідно у базовому і звітному періодах; Крс0 і Крс1 – коефіцієнти реальної вартості майна відповідно у базовому і звітному періодах; Кпа0 і Кпа1 – коефіцієнти постійних активів відповідно у базовому і звітному періодах.

У ризикових видах страхування оцінка платоспроможності полягає в зіставленні фактичного запасу платоспроможності (ФЗП) з розрахунковим нормативним (НЗП), яка повинний бути менше попереднього, тобто фактичного:

ФЗП > НЗП. (8.5)

Фактичний запас платоспроможності (нетто-активи) визначаються як різниця між загальною сумою майна і сумою нематеріальних активів , мінус сума зобов’язань , мінус сума технічних резервів (незаробленої премії та резервів збитків):

(8.6)

Нормативний запас платоспроможності страховика на звітну дату (без урахування договорів страхування життя) дорівнює більшої з двох величин.

Перша визначається шляхом добутку на 0,18 суми надходження страхових премій на протязі звітного періоду. При цьому сума надходжень страхових премії зменшується на 50% страхових премій, заплачених перестраховиком ( ):

. (8.7)

Друга – шляхом добутку на 0,26 суми здійснених виплат на протязі звітного періоду за договором страхування. При цьому сума здійснюваних виплат зменшується на 50% виплат, компенсованих перестраховками згідно укладених договорів перестрахування:

. (8.8)

Державний орган нагляду за страховою діяльністю контролює коефіцієнт запасу платоспроможності (КЗП), який визначається за формулою:

КЗП = ФЗП / НЗП. (8.9)

На концентрацію засобів страхового фонду безпосередньо впливає постійно зростаюче число страхувальників й застрахованих об'єктів.

Забезпечення фінансової стійкості страхового фонду може аналізуватись з боку встановлення ймовірності недостатності коштів для страхових виплат в певному році та в аспекті співвідношення доходів й витрат страхівника за звітний період.

Ступінь ймовірності недостатності коштів в перспективному періоді обчислюється на основі коефіцієнта Ф.В Коньшина, який по природі є коефіцієнтом варіації:

(8.10)

де, Тср – середня тарифна ставка по всьому страховому портфелю;

n – число застрахованих об'єктів.

Очевидно, що фінансова стійкість страхових операцій зростає зі зниженням значення К, що зумовлює зменшення ступеня варіації загального страхового фонду. З формули видно, що на рівень показника К не впливає розмір страхової суми застрахованих об'єктів (ці дані не беруться до уваги при розрахунку К) однак, він знаходиться в зворотній залежності від кількості об'єктів страхування й величини середньої тарифної ставки. Це означає, що фінансова стійкість страховка операцій зростає при збільшенні числа застрахованих об'єктів й підвищенні розміру страхових тарифів. Зазначимо, однак, що коефіцієнт Ф.Б. Коньшина можна використовувати в тих випадках, коли страховий портфель включає об'єкти з близькими по значенню страховими сумами.