Методичні вказівки до розв’язання задач

Одним з основних видів захисту майнових інтересів суб’єктів господарювання є сільськогосподарське страхування.

В сільському господарстві об’єктом страхування можуть бути:

- врожай сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень плодоносного віку (за винятком врожаю природних сінокосів і пасовищ, культур посіяних на зелений корм);

- дерева і кущі плодоягідних насаджень, що зростають в садах та виноградниках;

- сільськогосподарські тварини, домашня птиця, кролі, хутрові звірі, сім’ї бджіл у вуликах;

- будівлі, споруди, сільськогосподарська техніка, об’єкти незавершеного капітального будівництва, передавальні пристрої, силові, робочі та інші машини, транспортні засоби, рибальські та інші судна, засоби лову, інвентар, продукція, сировина, товари та інше майно.

Не можуть бути об’єктом страхування:

- врожай сільськогосподарської культури, яку господарство висівало на протязі трьох-п’яти років, але жодного разу не одержало врожаю;

- врожай багаторічних насаджень плодоносного віку, якщо господарство не одержало врожаю з цих насаджень протягом 5 років;

- багаторічні насадження, які підлягають списанню з балансу і знос або зрідженість яких становить 70% і більше відсотків;

- тварини господарств, у яких встановлено карантин або обмеження на інфекційне захворювання (бруцельоз, лейкоз, туберкульоз), крім тих, що несприйнятні до нього;

- будівлі, споруди та інше майно, яке знаходиться у зоні загрози обвалу, зносу, повені або іншої стихійного лиха – з моменту офіційного оголошення про це органами виконавчої влади.

Для всіх сільськогосподарських культур страхування врожаю починається з дня посіву (посадки) їх і припиняється в день закінчення збирання врожаю. Після завершення збирання врожаю його страхування замінюється страхуванням продукції.

Страхування тварин полягає:

1. у створенні матеріальних умов для відшкодування збитків;

2. у зменшені (компенсації) втрат тваринницької продукції від стихійних лих, пожеж та інших несприятливих подій, зумовлених частковим пошкодженням основних або оборотних фондів.

Всю сукупність застрахованих тварин розділяють на три групи: продуктивна худоба, молодняк, племінні й високо цінні тварини.

У рослинництві розмір страхових платежів сільськогосподарських підприємств встановлюють, спираючись на середній застрахований урожай кожної культури, на ціни на неї, площі посіву (посадки) та тарифи. У тваринництві розмір страхових платежів спирається на балансову (інвентарну) вартість або середньої страхової суми за 1 голову тварини та тарифу. Розмір страхових платежів при страхуванні сільськогосподарського майна (основних засобів) спирається на повну балансову вартість з урахуванням амортизації, ціни на них та тарифу.

При повній загибелі врожаю застрахованої культури на всій площі для обчислення збитку застосовується формула:

З_б = С_в ∙ З_п, (5.1)

де, З_б – загальний збиток від загибелі врожаю на всій площі посіву чи посадки; С_в – середньорічна врожайність за п’ять попередніх років, виражена в грошовій оцінці; З_п- загальна площа посіву культури.

Таблиця 5.8 – Страхові тарифи з добровільного страхування врожаю сільськогосподарських культур підприємствами всіх форм власності Запорізької області (% від страхової суми)

Культури	Озимі зернові	Ярові зернові, зернобобові, соя, соняшник	Кормові культури	Овочі відкритого ґрунту, баштани, продовольчі, насінники	Картопля	Сади, ягідники та інші насадження	Льон, конопля	Коріандр, рицина, м’ята	Розсадники	Культури захищеного ґрунту
Страховий тариф	9,5	14	13	25	17	22	12	19	6,5	7

Таблиця 5.9 – Страхові тарифи з добровільного страхування тварин, будівель, споруд та інших видів майна сільськогосподарських підприємств всіх форм власності Запорізької області (% від страхової суми)

Будівлі, споруди та інше майно	ВРХ, коні	Птиця, хутрові звірі, декоративні та екзотичні птахи і тварини	Свині, собаки, бджолосім’ї	Вівці, кози	Багаторічні насадження	Будівлі, споруди, сировина, матеріали	Транспортні засоби	Знаряддя лову	Рибальські судна
Страховий тариф	2,0	5,0	4,0	3,0	3,5	0,5	3,0	5,0	2,5

При зниженні середнього врожаю культури на загальній площі для обчислення збитку застосовується формула:

З_б = (С_в – С_впр) * З_п, (5.2)

де, С_впр – середня грошова оцінка врожаю з 1 га в поточному році.

Загальний збиток від загибелі врожаю визначається, насамперед, втратою основної продукції, тому введемо зміну в формулу (4.2):

З_б = З_ц ∙ В ∙ З_п, (5.3)

де, З_ц – закупівельна ціна 1 ц основної продукції; В – врожай основної продукції з 1 га з центнера.

Якщо культуру висіяну для одержання зерна чи бобів, після стихійного лиха і її пошкодження використовують повністю або частково для випасу або на силос, то для встановлення страхового збитку роблять грошову оцінку фактично одержаного майна, зеленої маси, сіна чи силосу, тобто:

З_б = (З_ц ∙ В – З_ц1 ∙ В₁) ∙ З_п, (5.4)

де, З_ц1 – закупівельна ціна 1 ц не основної продукції; В₁ – врожай не основної культури з 1 га у центнерах.

Якщо в річному звіті не вказано площу, з якої зібрано культуру на зелену масу, сіно чи силос, збиток доцільно нараховувати, взявши за основу середню оцінку застрахованого врожаю, зеленої маси чи сіна.

При страхуванні багаторічних насаджень величина збитку в разі повної їх загибелі визначається за видами залежно від порядку врахування їх в господарстві. Грошова оцінка збитку встановлюється як різниця між балансовою вартістю загиблих насаджень та їх зносом. Норми амортизації багаторічних насаджень диференційовані за видами насаджень залежно від середнього строку їх експлуатації (по зернятковим і кісточковим 4-8 %, по виноградникам – в межах 3 % їх балансової вартості).