- •1. Загальні відомості 7
- •1. Загальні відомості
- •1.1. Структура програми
- •1.2. Типи даних
- •2. Лабораторна робота 1. «Обчислення арифметичних виразів» (2 год.)
- •2.1. Теоретичні відомості
- •2.2.1. Приведення типів
- •2.2. Постановка задачі
- •2.3. Варіанти
- •2.4. Методичні вказівки
- •Постановка задачі.
- •3.1. Теоретичні відомості
- •3.1.1. Умовний оператор if-else
- •3.1.2. Оператор вибору switch
- •3.1.3. Оператори циклу
- •3.1.4. Приклад. Побудова геометричної фігури
- •3.2. Постановка задачі
- •3.3. Варіанти
- •3.4. Методичні вказівки
- •Постановка задачі.
- •4. Лабораторна робота 3. «Обчислення ряду. Форматне введення-виведення даних» (2 год.)
- •4.1. Теоретичні відомості
- •4.1.1. Поняття ряду. Ітераційний процес
- •4.1.2.Форматне виведення даних
- •4.1.3.Форматне введення
- •4.1.4. Приклад. Програма обчислення ряду
- •4.2. Постановка задачі
- •4.3. Варіанти
- •4.4. Методичні вказівки
- •Постановка задачі.
- •5. Лабораторна робота 4. «Функції. Ітераційні процеси» (4 год.)
- •5.1. Теоретичні відомості
- •5.1.1.Ступеневі ряди
- •5.2. Постановка задачі
- •5.3. Варіанти
- •5.4. Методичні вказівки
- •Постановка задачі.
- •6. Лабораторна робота 5. «Масиви й покажчики. Введення й виведення елементів» (2 год.)
- •6.1. Теоретичні відомості
- •6.1.1. Оголошення масиву
- •6.1.2. Масиви й покажчики
- •6.1.3. Записи «покажчик-зсув» і «покажчик-індекс»
- •6.1.4. Пошук найменшого й найбільшого елементів масиву
- •6.2. Постановка задачі
- •6.3. Варіанти
- •Постановка задачі.
- •7.1.2. Масив випадкових чисел
- •7.1.3. Видалення елемента із масиву
- •7.1.4. Вставка елемента в масив
- •7.1.5. Перестановка двох елементів
- •7.1.6. Циклічна перестановка елементів
- •7.2. Постановка задачі
- •7.3. Варіанти
- •Постановка задачі.
- •8.1.2. Передача масиву у функцію
- •8.1.3. Приклад. Функції введення й виведення елементів матриці
- •8.2. Постановка задачі
- •8.3. Варіанти
- •8.4. Методичні вказівки
- •Постановка задачі.
- •9. Лабораторна робота 8. «Сортування масивів» (4 год.)
- •9.1. Теоретичні відомості
- •9.1.1. Метод обміну (бульбашковий)
- •9.1.2. Метод прямого вибору
- •9.1.3. Метод вставок
- •9.1.4. Порівняння ефективності алгоритмів сортування
- •9.1.5. Генерація псевдовипадкових чисел
- •9.2. Постановка задачі
- •9.3. Методичні вказівки
- •Постановка задачі.
- •10. Лабораторна робота 9. «Рядки» (4 рік.)
- •10.1. Теоретичні відомості
- •10.1.1. Функції для роботи із символами
- •10.1.2. Строкові константи
- •10.1.3. Рядки як масиви
- •10.1.4. Передача рядка у функцію
- •10.1.4. Уведення/виведення символів і рядків
- •10.1.4. Функції обробки рядків
- •10.2. Постановка задачі
- •10.3. Варіанти
- •10.4. Методичні вказівки
- •Постановка задачі.
- •Література
3.2. Постановка задачі
Скласти програму, що дозволяє вивести на екран геометричну фігуру, яка складається з символів зірочка *. Завдання містяться в наступних варіантах.
3.3. Варіанти
№ |
Завдання |
№ |
Завдання |
1 |
|
14 |
|
2 |
|
15 |
|
3 |
|
16 |
|
4 |
|
17 |
|
5 |
|
18 |
|
6 |
|
19 |
|
7 |
|
20 |
|
8 |
|
21 |
|
9 |
|
22 |
|
10 |
|
23 |
|
11 |
|
24 |
|
12 |
|
25 |
|
13 |
|
|
|
3.4. Методичні вказівки
При складанні програм використати оператори циклу й умовні оператори.
Побудову фігури виконати по рядках у текстовому режимі.
Для виведення символів на екран використати операцію cout, а для позиціонування символу й заповнення поля виводу – маніпулятори setw і setfill.
3.5. Зміст звіту
Постановка задачі.
Варіант завдання.
Блок-схема алгоритму.
Код програми.
Скріншот вікна з результатами.
Висновки.
4. Лабораторна робота 3. «Обчислення ряду. Форматне введення-виведення даних» (2 год.)
Ціль : Одержання навичок у використанні операторів С++, а також функції форматного введення-виведення; знайомство з ітераційними процесами.
4.1. Теоретичні відомості
4.1.1. Поняття ряду. Ітераційний процес
Ряд – це сума елементів виду:
у якій значення кожного елемента однозначно визначається його номером . Ряд називається збіжним, якщо сума має певне скінчене значення. Звичайно ряд описується за допомогою формули для загального члена ряду. Наприклад, сума спадної геометричної прогресії описується загальним членом і сума членів прогресії дорівнює .
Однак не завжди для суми ряду існує аналітичний вираз. У подібних випадках для визначення суми застосовуються наближені обчислення, які виконуються за допомогою ітераційного процесу, що складається програмістом.
Ітераційний процес реалізується за допомогою циклу, а саме: при кожному проході циклу обчислюється окремий член ряду й додається до значення суми. У деяких випадках, щоб скоротити об'єм обчислень при знаходженні члена ряду , можна використати результат попереднього проходу циклу . Тоді наступний член ряду визначається за допомогою рекурентного співвідношення виду:
У наближених обчисленнях спадного ряду враховується скінчене число членів ряду. Їх кількість визначається на основі одного з наступних критеріїв:
При обчисленні суми спадного ряду враховується рівно стільки членів, скільки необхідно для досягнення заданої точності обчислення . Цей підхід звичайно застосовують, якщо відомо точне значення суми.
При обчисленні суми спадного ряду враховуються члени, що перевищують задане значення , наступні члени, які менше , відкидаються.