1. Постановка задачі.

2. Варіант завдання.

3. Математична модель (формули, за якими обчислюються доданки ряду).

4. Код програми.

5. Скріншот вікна з результатами обчислень.

6. Порівняння й аналіз результатів, висновки.

6. Лабораторна робота 5. «Масиви й покажчики. Введення й виведення елементів» (2 год.)

Ціль роботи: Навчитися описувати, ініціалізувати масиви, уміти роздруковувати вміст масиву, виконувати прості операції над масивами. Одержати навички використання покажчиків для звертання до масиву і його елементів.

6.1. Теоретичні відомості

6.1.1. Оголошення масиву

Зі змінних будь-якого типу можна утворювати масиви. При оголошенні масиву вказується тип даних, ідентифікатор (ім'я) масиву й число елементів масиву у квадратних дужках:

double mas[10] ; // Масив з п'яти елементів типу double

Індекси елементів масиву починаються з 0, індекс останнього елемента на одиницю менше числа елементів у масиві. Усього в масиві mas 10 елементів:

0	1	2	3	4	5	6	7	8	9

Масив можна ініціалізувати списком значень у фігурних дужках:

int b[4] = {1, 2, 3, 4};

Для звертання до елемента масиву вказується ідентифікатор масиву й індекс елемента в квадратних дужках, наприклад, b[2], mas[5].

6.1.2. Масиви й покажчики

Змінна, значенням якої є адреса іншої змінної, називається покажчиком. При оголошенні покажчика перед ідентифікатором записується знак *:

int a, *pa;

– оголошення цілої змінної а й покажчика ра на цілочисельну змінну. Щоб покажчик зв'язати з певною змінною, потрібно покажчику присвоїти адресу цієї змінної (адреса позначається значком амперсанду &):

pa = &a;

У С/С++ ім'я масиву є також покажчиком на масив, що посилається на перший елемент масиву (елемент із індексом 0):

pa

Таким чином, адресу першого елемента масиву можна одержати як pa або &a[0]. Значення першого елемента масиву повертається операцією розімену­вання:

int w = *pa;

– змінній w присвоїли значення змінної, розміщеної за адресою pa, тобто a[0].

6.1.3. Записи «покажчик-зсув» і «покажчик-індекс»

Покажчик масиву посилається на перший елемент. Зміщуючи покажчик, можна звернутися до наступних елементів масиву, наприклад,

W = *(pa+2);

– змінній w присвоюється значення 3-го елемента масиву (у цьому виразі 2 – це зсув покажчика). Наведений запис – це запис "покажчик-зсув". Дужки обов’язкові, оскільки пріоритет операції * вище, ніж пріоритет +. Адреса елемента a[2], тобто &a[2], може бути записана як pa+2.

Усі елементи масиву можна записати за допомогою покажчиків і зсувів, а запис "покажчик-зсув" можна застосовувати до імені масиву як до покажчика, наприклад.

w = *(a+1)

– змінній w присвоєне значення 2-го елемента a[1].

Покажчики можна проіндексувати точно так само, як і масив. Наприклад, вираз

pa[1]

посилається на елемент масиву a[1]. Даний вираз називається записом "покажчик-індекс".

Наведемо приклад виведення елементів масиву з використанням запису «покажчик-зсув»

#include <iostream.h>

int main(){

int v[3]={1,3,5};

int*p1=v;

for(int i=0;i<3;i++)

cout<<*(p1+i)<<"\t";

return 0;

}

Для виведення елементів із використанням запису «покажчик-індекс» в операції cout потрібно записати:

cout << p1[i] << "\t";