Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
опорний конспект лекц й.doc
Скачиваний:
61
Добавлен:
09.11.2019
Размер:
1.14 Mб
Скачать

5. Оперативне планування на підприємстві

Оперативно-виробниче планування — це здійснення розра­хунків по виробництву продукції на місяць, добу, зміну; розробка графіків, доведення завдань до внутрішніх структур­них підрозділів. На великих підприємствах даним видом планів займається виробничо-диспетчерський відділ. Опера­тивно-виробниче планування ставить своїм завданням насам­перед забезпечення рівномірної роботи підприємства, що важливо для своєчасного виконання договірних зобов'язань.

В залежності від місця застосування розрізняють міжцехове і внутріцехове оперативно-виробниче планування; від змісту робіт — календарне планування (складання графіків роботи) і диспетчерування виробництва (контроль за виконан­ням завдань). Міжцехове оперативно-виробниче планування забезпечує координацію діяльності у виробництві між цехами підприємства (основними і допоміжними), внутріцехове — забезпечує розробку календарних планів виробництва для дільниць, доведення завдань до робочих місць.

Слід відзначити, що зміст оперативно-виробничого пла­нування залежить від типу виробництва і проявляється через певні системи. Кожна система включає такі елементи:

- планово-облікову одиницю (деталь, партія деталей, ком­плект деталей, замовлення);

- календарно-планові нормативи;

- порядок встановлення завдань.

У масовому типі існують подетальні системи (планування за тактом чи ритмом випуску виробів, по стандартних стро­ках). Основною планово-обліковою одиницею виступає де­таль. Календарно-плановими нормативами є: ритм, темп, тривалість виробничого циклу, кількість робочих місць.

У серійному виробництві використовуються комплектні системи: → планування за комплектувальними номерами, → груповими комплектами, → заділами, → серійна за виперед­женнями, → машинокомплектна, → система неперервного оперативно-виробничого планування. Планово-обліковою одиницею виступає партія деталей, комплект деталей.

В одиничному типі виробництва основним видом системи є позамовна. Планово-обліковою одиницею виступає замов­лення. В календарно-планові нормативи входять трудоміст­кість робіт, тривалість виробничого циклу, нормативне випе­редження.

Диспетчерський контроль і регулювання виробництва від­бувається на основі зібраної інформації про виконання ви­робничих програм і завдань. Контроль за ходом виробництва здійснюється диспетчерами цехів заводу по таких основних напрямках:

— контроль виконання номенклатурного плану випуску виробів;

— контроль міжцехових заділів в цехах, а також міжцехо­вих передач заготовок деталей.

6. Бізнес-планування: сутність, призначення структура

Бізнес-план — це комплексний плановий документ під­приємницької діяльності, в якому передбачені заходи, спря­мовані на реалізацію підприємницької ідеї, на отримання прибутку.

Бізнес-план розробляється для:

- техніко-економічного обгрунтування створення і діяльності підприємства, оскільки дає можливість підприємцю охарак­теризувати перспективи розвитку його фірми (який товар, якої якості, в якій кількості і по якій ціні продати);

- залучення зовнішніх інвесторів, в тому числі іноземних, оскільки дозволяє інвесторам оцінити доцільність вкладення інвестицій в дане виробництво, зацікавити їх співпрацювати з даною фірмою;

- приватизації підприємства з метою обгрунтування пропо­зицій по її доцільності.

Бізнес-план, як і стратегічний, охоплює досить тривалий період (3—5 років). Але між ними є відмінності:

1) бізнес-план включає не всі цілі фірми, а лише одну із них;

2) бізнес-план має чітко виражені часові границі.

Слід відзначити, що показники бізнес-плану, розроблено­го для зовнішніх інвесторів і внутрішньофірмового викорис­тання, для видів діяльності, будуть відрізнятися ступенем деталізації і різновидністю форм. Характерною особливістю бізнес-плану є те, що кількість форм і їх зміст не регламен­тується і є довільною.

Типова структура бізнес-плану.

І. Резюме (зведений розділ).

ІІ. Основна частина:

  • Галузь, фірма та її продукція (описання виду діяльності: вказуються форми діяльності, засновники, репутація фірми і т.д.; описання товару: назва, модель, показники якості, особливості товару, які відрізняють його від продукції конкурентів і т.д.; оцінка галузі: темпи розвитку, життєвий цикл товару, нові види продукції галузі).

  • Дослідження ринку (оцінка ринку збуту: "ємність "ринку, "ніша" ринку, характеристика потенційних клієнтів; аналіз конкурентів: назва фірми, обсяги продажу продукції конкурентів).

  • План маркетингу (канали збуту продукції, реклама, ціноутворення, методи стимулювання продажу продукції і т.д.).

  • План виробництва (величина виробничих потужностей, перелік необхідного обладнання, обсяги виробництва, умови і постачальники матеріально-сировинних ресурсів, органі­зація контролю якості, величина витрат виробництва).

  • Організаційний план (організаційна схема управління під­приємством, потреба в персоналі, система оплати праці).

  • Оцінка ризиків (види ризиків: допустимий, критичний, катастрофічний; джерела ризиків; момент виникнення ризику; антиризикові заходи; величина можливих втрат від ризику; крива розподілу ймовірностей виникнення певного рівня втрат прибутку).

  • Фінансовий план (баланс грошових витрат і надходжень, зведений баланс активів і пасивів, графік беззбитковості).

III. Стратегія фінансування.