Вказівки щодо оформлення і захисту курсової роботи

Літературне оформлення курсової роботи є важливим етапом її виконання і одним із багатьох чинників, на які зважає комісія при оцінюванні під час захисту. Передусім зве­ртається увага на змістовний аспект викладу матеріалу (логічність і послідовність, повнота і репрезентативність, тобто широта викорис­тання наукових джерел, загальна грамотність та відповідність стан­дартам і прийнятим правилам), а також на текст роботи, список літератури і додатки, на зовнішнє оформлення титульного аркуша.

Курсову роботу друкують на комп'ютері з використанням текс­тового редактора Word розміру 14 із міжрядковим інтервалом — 1,5 (на сторінці повинно бути не більше 39-40 рядків, у кожному рядку біля 60 знаків, враховуючи пропуски). Мінімальна висота шрифту 1,8 мм. Можна також використати папір форматів у межах від 203x288 до 210x297 мм (А4) і подати таблиці та ілюстрації на аркушах формату АЗ.

Текст наукової роботи необхідно друкувати, залишаючи поля та­ких розмірів: лівий — не менше 30 мм, правий — не менше 10 мм, верхній і нижній — не менше 20 мм. Шрифт друку повинен бути чітким.

Абзацний відступ повинен всюди дорівнювати 5 знакам.

Текст основної частини наукової роботи поділяють на розділи,підрозділи, пункти та підпункти.

Заголовки структурних частин курсової роботи: "ЗМІСТ», "ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ», "ВСТУП», "РОЗДІЛ», "ВИ­СНОВКИ», "СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ», "ДОДАТКИ» друкують великими літерами симетрично до тексту. Заголовки під­розділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Заголовки пунктів друкують маленькими літерами (крім першої ве­ликої) з абзацного відступу. В кінці заголовка, надрукованого в під­бір до тексту, крапка не ставиться.

Відстань між заголовком (за винятком заголовка пункту, де відстань дорівнює 2 інтервалам) та текс­том повинна дорівнювати 3-4 інтервалам.

Кожен розділ наукової роботи треба починати з нової сторінки. Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, рисунків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без зна­ка №.

Першою сторінкою наукової роботи є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок роботи. На титульному аркуші номер сторінки не ставлять, на наступних сторінках номер проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.

Зміст, перелік умовних позначень, вступ, висновки, список використаних джерел не нумерують. Номер розділу ставлять після слова "РОЗДІЛ», після номера крапку не ставлять, потім із нового рядка друкують заголовок розділу.

Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу повинна стоя­ти крапка, наприклад, "2.3.» (третій підрозділ другого розділу). По­тім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу.

Пункти нумерують у межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з порядкових номерів розділу, підрозділу, пункту, між якими ставлять крапку. В кінці номера повинна стояти крапка, приклад, "1.3.2.» (другий пункт третього підрозділу першого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок пункту.

Підпункти нумерують у межах кожною пункту за такими ж правилами, як пункт.

Ілюстрації (фотографії, креслення, схеми, графіки, карти) і таблиці необхідно подавати в науковій роботі безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації й таблиці, які розміщені на окремих сторінках роботи, включають до загальної нумерації сторінок. Таблицю, малюнок або креслення, розміри якого більше формату А4, враховують як одну сторінку і розміщують у відповідних місцях після згадування в тексті або у додатках.

Ілюстрації позначають словом "Рис.», (відступ складає 1 рядок) і нумерують послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій, поданих у додатках.

Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу і поряд­кового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка.

Для зображення змін кількісних характеристик найбільш часто користуються лінійними діаграмами. Цифрові дані на них зображуються у вигляді кривих ліній.

При побудові лінійних діаграм слід дотримуватися таких правил

1. На діаграмі повинні бути: її назва, назва кривих, шкали-лінії з розміщеними на них позначками, назва шкал з розмірностями, умовні позначення, координатна сітка (але не завжди).

2. Криві лінії на діаграмі повинні різко відрізнятися від ліній координатної сітки за товщиною. Головна крива проводиться товстою лінією, координатні лінії – тонкою, а ордината і абсциса – приблизно в два рази тонші від лінії сітки.

3. Криві можуть малюватися різними ламаними лініями (суцільними, тире, або крапками) і завжди одним кольором (чорними чорнилами або чорною пастою).

4. На одному графіку не рекомендується розміщувати більше 4 кривих.

5. Прямокутні стовпчики повинні мати однакову ширину і розміщуватися, звичайно, вертикально.

6. Основою для стовпчиків служить вісь абсцис (лінія).

7. Відстань між стовпчиками повинна бути рівною.

8. Назва показників проводиться так, як і в лінійних діаграмах.

9. Назва діаграми розміщується під нею після слова “Рис.” з порядковою цифрою розділу і порядкового номера рисунка (арабською без знаку №), підпис (текстівка) починається з великої букви. У кінці підпису крапку ставлять.

10. Пояснення кривих виноситься на вільну частину розграфленої площадки, або в тексті, або під графік. При можливості замість додаткового пояснення слід зробити короткий надпис біля самої кривої.

11. Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією. Якщо в науковій роботі подано одну ілюстрацію, то її нумерують за загальними правилами.

В курсових роботах зустрічаються часто і плоскостні діаграми. Найбільш розповсюдженою є стовпчикова діаграма.

П риклад оформлення графіків, рисунків

Рис. 3.1 Кількісна характеристика рухового компоненту у добовому бюджеті дітей 7 років.

Рис. 3.2 Рівні фізичного розвитку хлопчиків 7-9 років за індексом Кетле.

При складанні таблиць необхідно дотримуватися певних правил

Слово таблиця без скорочення разом з порядковою цифрою, яка складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, пишеться справа (арабською без знака “№”).

1. Заголовок таблиці розміщуються зразу за номером таблиці. Назва таблиць пишеться з прописної букви без крапки в кінці. Скорочення у заголовках таблиць не допускається.

2. В заголовках граф і колонок допускаються тільки ті скорочення, які прийняті в тексті, або є загальноприйнятими (с, хв, км, к-сть разів і т.п.).

3. Горизонтальні та вертикальні лінії, які розділяють рядки таблиці можна не проводити, якщо їх відсутність не затрудняє користування таблицею.

4. Таблицю слід розміщувати безпосередньо після тексту, у якому вона згадується вперше.

5. На всі таблиці в роботі мають бути посилання в тексті.

6. Розмір таблиці не повинен перевищувати стандартного аркуша паперу. Якщо таблиця не вміщується на такому форматі, її треба давати з продовженням на кількох сторінках. Над продовженням таблиці на новому листі ставиться заголовок типу “Продовження табл. 1.2” і з зазначенням номера таблиці. Заголовок таблиці на новій сторінці не повторюється, повторюють її головку

7. Не рекомендуються вертикальні надписи в графах таблиць.

8. Примітки до таблиці розміщуються безпосередньо під нею.

9. У графах таблиць не можна залишати вільні місця. Якщо дані відсутні, треба ставити тире, або писати “немає”. Якщо табличні стовпці заповнені текстом, то крапка у кінці його не ставиться.

10. Таблиці нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) в межах розділу.

Якщо в науковій роботі одна таблиця, її нумерують за загальними правилами.

Зразок таблиці

Таблиця 1.2

Показники рівня фізичної підготовленості дівчат 7-8 років ( в %)

Рівні фізичної підгот-ті	Етапи дослідження
	Початок експерименту		Закінчення експерименту
	Контрольна группа	Експеримен-тальна група	Контрольна група	Експеримен-тальна група
Низький	33,3%	20,1%	33,3%	6,6%
Нижче середнього	46,6%	26,6%	40,0%	20,0%
Середній	13,3%	33,3%	20,1%	33,3%
Вище середнього	6,6%	20,0%	6,6%	26,6%
Високий	-	-	-	13,3%

Формули в науковій роботі (якщо їх більше однієї) нумерують у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставлять крапку. І номери формул пишуть біля правого поля аркуша на рівні відповід­ної формули в круглих дужках.

Наприклад: (3.1) (перша формула третього розділу). Примітки до тексту і таблиць, в яких вказують довідкові й пояс­нювальні дані, нумерують послідовно в межах однієї сторінки. Якщо приміток на одному аркуші декілька, то після слова "Примітки» ста­влять двокрапку. Наприклад: Примітки: ...

Якщо є одна примітка, то її не нумерують і після слова "Приміт­ка» ставлять крапку.

У науковій роботі необхідно застосовувати лише штрихові ілюстрації і оригінали фотознімків. Фотознімки розміром меншим за формат А4 повинні бути наклеєні на стандартні аркуші білого паперу формату А4.

Заголовки граф повинні починатися з великих літер, підзаголов­ки — з маленьких, якщо вони складають одне речення із заголовком, і з великих, якщо вони є самостійними. Висота рядків повинна бути не меншою 8 мм. Графу з порядковими номерами рядків до таблиці включати не треба.

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів треба подавати безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони дані у формулі. Значення кожною символу і числового коефіцієнта треба подавати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова „де” без двокрапки.

Рівняння і формули треба виділяти з тексту вільними рядками. Вище і нижче кожної формули потрібно залишити не менше одного вільного рядка. Якщо рівняння не вміщується в один рядок, його слід перенести після знака рівності ( = ) або після знаків плюс (+), мінус (-), множення (•) і ділення (:).

Додатки оформлюють як продовження курсової роботи на наступних її сторінках або у вигляді окремої частини (книги), розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті роботи.

Якщо додатки оформлюють на наступних сторінках курсової роботи, кожний такий додаток повинен починатися з нової сторі­нки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. По­середині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово "Додаток " і велика літера, що позначає додаток.

Додатки слід позначати послідовно великими літерами українсь­кої абетки, за винятком літер Г, Є, І, ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, додаток А, додаток Б і т.д. Один додаток позначається як додаток А.

Загальний стиль. У всьому рукописі слід уникати довгих речень, частого вживання однакових слів, словосполучень і оборотів.

Не прийнято вживати слова “я”, “мною”, “проведений мною експеримент”, а слід писати “проведений нами експеримент”.

Не можна зловживати вступними словосполученнями: “слід підкреслити”, “треба відмітити”, “представляє інтерес”, “з цієї точки зору”, “що стосується”.

Посилаючись на таблиці і малюнки, треба уникати слів “представлені”, “дані”, “дає”. Краще вживати слова: “наведено”, “побудовано”, “нанесено”.

Термінологія. При вживанні спеціальних термінів необхідно дотримуватися таких правил:

1. Одноманітність у всій роботі, оскільки не можна одним терміном назвати різні поняття і, навпаки, однакові поняття різними термінами.

2. Ті терміни, які вводяться авторами, слід докладно пояснювати.

Допустимі скорочення

1. Допускаються скорочення слів “і т.д.”, “і т.п.” , “та ін.”

2. Не можна скорочувати слова “таким чином”, “так що”, “замість”, “наприклад”, “біля”, “формула”, “рівняння”, “вправа” і т.п.

3. Не треба робити скорочення шляхом довільного злиття слів чи термінів (наприклад: спеціальна вправа – спецвправа, спортивне тренування - спорттренування).

4. Умовні скорочення наукових термінів повинні бути однаковими по всій роботі.

5. Скорочення складних термінів, утворені з початкових букв складних слів, пишуть рядковими буквами з крапками (наприклад: коефіцієнт корисної дії – к.к.д., центр тяжіння – ц.т.).

6. Загальновживані скорочення загальних іменників позначаються злито рядковими буквами (наприклад: вищий навчальний заклад - внз).

7. Посилання та інші сторінки роботи (глави, розділи, підрозділи та ін.), а також на таблиці та малюнках з вказівкою їх порядкового номеру даються зі скороченням (наприклад: див.табл. 3.1, рис. 3.1.1)

Цифровий матеріал.

1. Числа до десяти, якщо вони не мають одиниць вимірювання, пишуть словами, більше десяти – цифрами. На початку речення, особливо абзацу, краще писати число словами.

2. Якщо в ряду чисел є хоч одне число зі знаком після коми, усі числа повинні мати стільки ж знаків після неї: ……… 4,32; 5,00; 1,32.

3. Числа, які стоять поряд, відокремлюються крапкою з комою: 1,0; 2,5; 3,2; 1,4.

4. Перед числами з вказаними одиницями вимірювання не ставиться тире і прийменник “в”: швидкість бігу 9 м/с

5. Одиниці вимірювання при дробових числах повинні з ними узгоджуватись: 3,5 рази; 2,5 хв.; 1,4 год/тиж.

6. Вказуючи межі коливань, одиниці вимірювання ставляться тільки після другого числа: швидкість вимірюється від 10 до 17 м/с; від 2 до 8 разів; від 10 до 12 балів.

Перед тим, як віддрукувати кінцевий варіант роботи, вона детально перевіряється студентом і науковим керівником. З урахуванням зауважень автор роботи вносить необхідні зміни, доповнення і корективи. Уточнюються назви розділів і підрозділів, таблиць, рисунків, послідовність розташування матеріалу, цифрові дані, чіткість висно­вків і рекомендацій. Текст роботи повинен бути розбитий на ті розді­ли і підрозділи, які вказуються у змісті. Кожен розділ роботи починається з нової сторінки. Між підзаголовками розділів і наступним тек­стом потрібно зберігати відстань не менше як 10 мм або 3 інтервали (комп'ютерний варіант).

У науковій роботі не рекомендується вживати мовні звороти від першої особи: «Я спостерігав», «На мою думку», «Мені здається». Треба — «Ми отримали» тощо. Найкраще висловлювати свою думку так: „Вивчення передового досвіду свідчить, що...” або: «На основі аналізу можна стверджувати, що...».

Всі сторінки остаточно оформленої і перевіреної роботи нумеруються за порядком. Першою сторінкою вважається титульний лист, але цифра 1 на ньому не ставиться. Робота переплітається або зшива­ється у спеціальну папку. Після розділу "Висновки» студент ставить свій підпис.