10.3. Учасники фондового ринку, їх права та обов'язки

* Суб'єкти ринку цінних паперів - це фізичні особи або органі­зації, які продають, купують цінні папери або обслуговують їх обіг; це ті, хто вступає між: собою в певні економічні взаємовідносини з приводу обміну цінними паперами.

• Основні суб'єкти ринку цінних паперів:

• емітенти;

• інвестори;

• фондові посередники;

• організації, які обслуговують ринок цінних паперів;

державні органи регулювання і контролю.

* Емітенти - це ті, хто випускає цінні папери в обіг. Організації, що обслуговують ринок цінних паперів, - це організації, які виконують всі інші функції на ринку цінних паперів, крім функції купівлі-продажу цих цінних паперів: фондові біржі, розрахункові центри, реєстратори та ін.

* Емітенти - це переважно держава, комерційні підприємства чи організації.

* Інвестори - це переважно населення, а також комерційні організації

Комп'ютеризація ринку цінних паперів дозволила здійснити револю­цію як в обслуговуванні ринку - перш за все через сучасні системи швидкодіючих і всеохоплюючих розрахунків для учасників ринку і між ними, так і в його способах торгівлі. Комп'ютеризація складає фунда­мент всіх нововведень на ринку цінних паперів.

Таблиця. 10.2.

Загальна характеристика основних видів інвесторів [ЗО; 19|

Вид інвесторів	Основні цілі інвесторів
Стратегічні інвестори	Контроль над підприємством з наміром отримання прибутку від його діяльності
Портфельні інституційні інвестори	Збільшення капіталу збільшенням вар­тості портфеля
в тому числі: консервативні помірно-агресивні агресивні досвідчені "витончені"	безпечність інвестицій безпечність + прибутковість прибутковість +зростання вартості прибутковість +зростання вартості + ліквідність максимальні доходи

Функції учасників, що обслуговують фондовий ринок:

• емісійна, тобто організація випуску і розміщення цінних па­перів;

• брокерська, тобто здійснення угод з цінними паперами в ролі комісіонера чи довіреної особи;

• дилерська, тобто здійснення угод з цінними паперами від влас­ної особи і за свій кошт;

• представницька, тобто представництво інтересів однієї зі сторін в угоді щодо цінних паперів;

• консалтингова - надання юридичних, економічних, технічних, навчальних та інших видів консультацій щодо цінних паперів;

• аудиторська - перевірка правильності ведення бухгалтерського обліку і реального фінансового стану емітента;

• депозитарна - надання послуг щодо збереження, передачі, об­ліку цінних паперів;

Розмір попиту визначається загальною економічною і політичною си­туацією в країні, станом галузі й конкретного емітента. Розмір пропозиції залежить від:

1. соціальної структури суспільства;

2. розміру і структури доходів і потреб людей;

3. наявності гарантій безпечності інвестування і захисту прав інвесторів.

Базовим у характері пропозиції є те, що більша частка заощаджень населення акумулюється у короткостроковій високоліквідній формі; щодо характеру попиту, то споживачі потребують довгострокових низько ліквідних фінансових ресурсів. Ця суперечність вирішується створенням умов для власників заощадження щодо збільшення строків накопи­чення і відмовлення від високої ліквідності; спонуканням споживачів до переорієнтації на короткострокові позикові кошти; створенням системи перерозподілу і комбінації фінансових ресурсів, що максимально задо­вольняє попит за наявної структури пропозиції.

Суб'єктивні чинники - це, власне, психологія інвесторів і особливості цілей кожного з них; вплив заяв чи поведінки окремих авторитетних осіб на поведінку інших суб'єктів ринку; обсяг спекуляцій, який зміщує рин­кові ціни від поточної вартості фондових цінностей до очікуваної.

Оскільки ринок цінних паперів є складовою частиною фінансового ринку, то він відчуває на собі вплив інших складових ринку.

"Золоте " правило інвестування в цінні папери полягає у тому, що дохід завжди пропорційний ризику, що на нього готовий наразитися інвестор заради отримання цього доходу.