Основні правила раціонального виконання будь-якої роботи
Перш ніж братись за роботу, треба всю її продумати так, щоб у голові вкінець склалась модель готової роботи і весь порядок трудових прийомів. Якщо не все можливо до кінця продумати, то необхідно продумати головні елементи роботи, а першу частину роботи продумати докладно.
Не треба починати роботу, поки не заготовлений весь робочий інструмент і всі пристосування для роботи.
На робочому місці (верстат чи стіл, підлога чи земля) не повинно бути нічого зайвого, щоб не було суматохи і пошуків потрібного серед непотрібного.
Весь інструмент та пристосування потрібно розкладати у визначеному назавжди установленому порядку, щоб швидко можна було все знайти.
Не треба братись за роботу раптово і відразу, а входити поступово. Після раптового початкового пориву робітник скоро слабне, втомлюється і псує роботу.
Якщо треба прикласти зусилля, то не потрібно налягати раптово, а спочатку приладитись, тіло і розум настроїти, потім злегка спробувати, знайти потрібну силу, а потім налягти.
Працювати потрібно як можна рівномірно, щоб не було припливів і відливів, робота запалом, приступами псує людину і роботу.
Якщо можливо, то треба працювати сидячи. Якщо це неможливо, то треба щоб ноги вільно і надійно пересувались.
Протягом роботи необхідно обов'язково відпочивати. Якщо робота важка, то відпочинок повинен бути частіше – і, по можливості, сидячи, якщо легка робота, то відпочинок – не частий.
Під час роботи не треба їсти, пити і курити. Необхідно це робити у перервах.
Коли робота наладиться, необхідно її перервати, зробити порядок на робочому місці, покласти старанно інструмент і матеріали, прибрати сміття і потім повільно і рівномірно знову взятись за роботу.
Під час роботи не треба відриватись для другого діла.
Добре виконану роботу не треба зразу показувати, необхідно витримати емоції, звикнути до успіху. Зробити задоволення внутрішнім, це допоможе легко переносити невдачі.
У випадку повної невдачі необхідно спокійно дивитись на діло, заспокоїтись і почати знову роботу, як у перший раз.
Після закінчення роботи треба прибрати робоче місце, щоб при поновленні роботи можна було все легко знайти.
Список літератури
1. Арон Е. Методика исследования и проектирования организации на предприятии. – М., 1972. – С. 158.
2. Арон Е. Нормирование труда по микроелементах в США «Социалистический труд».-1969.-№6.-С.88-96.
3. Базовая система микроэлементных нормативов времени /БСМ-1/: Методические и нормативные материалы. – М., 1989. –С. 122.
4. Барнс Р. Изучение движений и хронометраж /Пер. с англ. – М., 1988.
5. Бедный Г.В. Психологические основы анализа и проектирования трудовых процессов. – К. – Одесса, 1987. – С. 207.
6. Гастев А.К. Как надо работать: Практическое введение в науку организации труда. – М., 1966.-422 с.
7. Довба А.С., Миускова Р.П., Сандуленко М.Е. и др. Разработка нормативов по данным хронометражных наблюдений и микроэлементам // Применение математических методов технических средств в НОТ. Выпуск 5. – М., 1985. – С. 86.
8. Ерманский О.А. Теория и практика рационализации. – 4-е изд. – М. – Л., 1931. – 427 с.
9. Иоффе В.М. Новый метод нормирования ручных прийомов массовых и крупносерийных работ. – Л., 1930. – 14с.
10. Каргер Д. Техническое нормирование труда /Пер. с англ. – М., 1979. – 544с.
11. Колесников И.Е. Рационализация и нормирование труда с помощью систем микроэлементов. – М., 1965 – 215с.
12. Методические рекомендации по расчету на ЄВМ норм времени на базе микроэлементных нормативов. М.: «Экономика», 1989, стр.51.
13. Оптимизация трудовых процессов на поточных линиях. (Метод Реком.), М.: Труда, 1983.
14. Применение базовой системы микроэлементных нормативов времени (БСМ) в организации труда робочих: методические рекомендации М.: Труда. 1985.
15. Сандуленко М.Ю. Нормирование и рационализация труда с помощью микроелементных нормативов. К. Инст. Систем исследования., 1993. С.82.
16.Система микроелементных нормативов «Уорк Фоктор» Соц. Труд.- 1964.-№5.-С.99.
17. Скрипник Н., Горшков В. Автоматизированные системы микроэлементного проектирования труда в развитых капиталистических странах // Соц. Труд. – 1986. - №4. – С. 112-117.
18. Экономические функции управления производительным трудом // Под ред. Редькина А.С. – К.-Одесса, 1986. – С. 167.
19. Karger D. and Bayha F. Engineered Work Measurement/ New-York, 1961. р. 130.
Питання для самоконтролю
Що таке раціоналізація трудових процесів?
що таке раціоналізація виробництва?
З чого починався розвиток науки про раціоналізацію праці?
Місце раціоналізації праці в комплексі заходів щодо підвищення ефективності виробництва.
Суть і склад методології раціоналізації.
Етапи раціоналізації трудового процесу.
Етапи розробки нового методу роботи і установлення норм.
Послідовність дослідження трудового процесу методом морфології.
Класифікації технічних засобів дослідження трудового процесу.
Основний принцип системи управління Тейлора.
Перерозподіл функцій адміністрації в новій системі управління.
Урочний принцип Тейлора.
Послідовність раціоналізації методу виконання операції (з методики Тейлора).
Принцип мотивації трудової діяльності та рівні заробітної плати.
Які причини низької продуктивності визначав Тейлор?
У чому різниця між методичним підходом до раціоналізації Тейлора і Гілберта?
Сутність принципу раціоналізації праці Гілберта „економія рухів”.
Сутність принципу раціоналізації „укорочення рухів”.
Сутність принципу „одночасність рухів”.
Сутність принципу направлення і безперервності рухів.
Що таке требліги?
класифікація рухів із методики Гілберта.
Система факторів, які впливають на раціональність рухів Гілберта.
Класифікація факторів, які залежать від робочого.
Класифікація факторів, обумовлених оточуючим середовищем.
Класифікація факторів, які визначають метод роботи.
Які методи використовував Гілберт для вивчення трудових процесів?
Які технічні засоби для вивчення трудових процесів використовував Гілберт?
У чому різниця методичних підходів до раціоналізації Емерсона в порівнянні з Тейлором і Гілбертом?
Перший і другий принципи раціональної роботи Емерсона.
Третій принцип раціонального управління Емерсона.
Розуміння дисципліни праці Емерсона.
Принцип „справедливого відношення” до колективу за Емерсоном.
Принципи Емерсона щодо організації стимулювання праці.
Правила Гастєва „як треба працювати”.
теоретичні основи ”трудових установок Гастєва”.
сутність біологічної установки.
Сутність організаційної установки.
Сутність і значення статистичної установки.
Хватальна „установка” і її значення для раціоналізації засобів виробництва.
Рухово – конструктивна установка і її значення для раціоналізації траєкторії і напрямку рухів.
Імпульсатори як психологічні заряди рухів.
Влучні установки і їх значення в навчанні робочим професіям.
енергетичні установки та їх значення для зберігання енергетичних сил організму.
Контрольні установки для визначення темпу і сили.
Значення установок для автоматизації рухів операцій і конструювання автоматів.
Особливості методики ЦІТа щодо раціоналізації рухів.
Послідовність аналізу рухів за методикою ЦІТа.
Класифікація рухів за методикою ЦІТа.
Система факторів, які впливають на складність і характер рухів за методикою ЦІТа.