§ 3. Державне управління ... У сфері використання ... Земельних ресурсів

п ротиерозійних гідротехнічних споруд, захисних насаджень, межо­вих знаків.

Оперативні перевірки проводяться без попереднього повідо­млення зацікавлених юридичних і фізичних осіб. Тривалість опе­ративної перевірки не повинна перевищувати п'яти робочих днів. Подальше продовження терміну проведення оперативної перевірки не допускається.

Державні інспектори мають право проводити перевірки стану дотримання земельного законодавства в присутності власників зе­мельних ділянок чи землекористувачів або уповноважених ними осіб, а також осіб, які вчинили порушення земельного законодав­ства. За відсутності при перевірці власника чи землекористувача або уповноважених ними осіб перевірка проводиться за наявності двох свідків.

За результатами перевірки державний інспектор складає акт пе­ревірки дотримання вимог земельного законодавства у двох примірниках. Акт підписується державним інспектором (інспекто­рами), який (які) проводить (проводять) перевірку, представником юридичної особи чи фізичною особою, що використовують зе­мельні ділянки, свідками (за їх наявності). Перший примірник ак­та залишається у державного інспектора, який проводить пе­ревірку, другий — вручається або надсилається керівнику юридич­ної особи чи фізичній особі, яких перевіряли. При проведенні спільних перевірок з іншими органами контролю, копія акта на­дається цим органам.

Що стосується правового статусу Державної служби охорони ро­дючості ґрунтів, то він визначений Законом «Про державний кон­троль за використанням та охороною земель». Зокрема, ст. 9 зако­ну встановлено, що як державний контроль за використанням та охороною земель, так і моніторинг грунтів здійснюються шляхом: проведення перевірок; розгляду звернень юридичних і фізичних осіб; участі у роботі комісій при прийнятті в експлуатацію меліора­тивних систем і рекультивованих земель, захисних лісонасаджень, протиерозійних гідротехнічних споруд та інших об'єктів, які спо­руджуються з метою підвищення родючості грунтів та забезпечен­ня охорони земель; розгляду документації із землеустрою, пов'яза­ної з використанням та охороною земель; проведення моніторин­гу грунтів та агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарсь­кого призначення.

14 5-200 417

Розділ XII. Правова охорона і використання земель

$ 4. Юридична відповідальність за порушення законодавства про охорону та використання земель

Порушення земельного правопорядку, невиконання або нена­лежне виконання земельно-правових вимог негативно відбивають­ся на використанні та охороні земель. Важливим елементом право­вого забезпечення раціонального використання та охорони земель, захисту прав і законних інтересів власників землі, землекористу­вачів, в тому числі орендарів, є застосування правових засобів впливу, спрямованих на усунення порушень земельного законо­давства і припинення їх появи в майбутньому, відновлення пору­шеного права та притягнення винних у вчиненні земельних право­порушень до юридичної відповідальності.

Правовою підставою для застосування заходів впливу та притяг­нення до юридичної відповідальності є вчинення земельного пра­вопорушення, яке являє собою винну протиправну дію або бездіяльність.

Суб'єктами земельних правопорушень можуть бути громадяни, юридичні і посадові особи незалежно від форми власності й підпо­рядкованості. Ними можуть бути як особи, які є суб'єктами зе­мельних правовідносин (власники землі, землекористувачі, орен­дарі), так і особи, що, не будучи суб'єктами земельних відносин, допустили порушення земельного законодавства (наприклад, осо­би, які самовільно захопили земельну ділянку).

Об'єктом земельних правопорушень є земельний правопорядок, права і законні інтереси власників землі, землекористувачів, орен­дарів, а також інтереси українського народу.

Суб'єктивна сторона земельного правопорушення характери­зується обов'язковою наявністю вини, що може бути у формі пря­мого наміру (навмисне самовільне захоплення земельної ділянки) або у формі недбалості (нераціональне використання землі).

Об'єктивна сторона земельного правопорушення полягає в проти-правності поведінки, порушенні вимог земельного законодавства. Земельне правопорушення може бути вчинене як шляхом активних дій (знищення межових знаків), так і в результаті бездіяльності (невиконання заходів щодо охорони земель). Земельні правопору­шення можуть також стати одночасно наслідком дії або бездіяль­ності: втрата ґрунтової родючості внаслідок неправильного об-

418