13. Природний заповідник "Розточчя"

Місцезнаходження та клімат. На головному європейському вододілі у межах території України і Польщі розташований унікальний у фізико географічному відношенні район Розточчя. Його назва пов'язана з тим, що тут беруть початок багато річок і потічків, які стікають у Дністер і далі в Чорне море або у Сян і Буг і море Балтійське. Район Українського Розточчя - це крайній і північно-західний відріг Подільської височини. Він починається в околицях міста Львова і простягається вузьким горбистим пасмом (15-20 км завширшки) на 60 км у північно-західному напрямку до кордону з Польщею і на її терені до м. Красніка.

Флора заповідника. Серед лісів переважають широколистяні, здебільшого букові і дубові, а також хвойно широколистяні. Меншу площу займають хвойні ліси, представлені сосновими. Широколистяні ліси ростуть на внутрішніх пагорбах поряд з більш важкими за механічним складом церново слабопідзолистими грунтами, а хвойні на зовнішніх пагорбах, що простягнулися уздовж гідрографічної сітки. Для останніх характерні більш легкі за механічним складом дерново підзолисті і слабопідзолисті глинисто піщані грунти.

Фауна заповідника. Класи земноводних і плазунів представлені 17 видами. Із хвостатих земноводних у водоймах нерідко можна зустріти тритонів звичайного і гребінчастого, а з безхвостих жаб ставкову та озерну, кумку чер воночереву, в період нересту, крім того, жаб гостроморду і трав'яну та ропуху сіру. В лісах заповідника і на чагарникових луках досить численною є квакша звичайна. З інших видів особливо часто трапляються ящірки прудка й живородна, вуж і гадюка звичайна, веретільниця, мідянка звичайна.

Крім неповторних за своїм різноманіттям та естетичною красою ландшафтів, що об'єднують лісові, водні та лучно-болотні екосистеми, на території заповідника є ряд дослідницьких об'єктів, таких як лісотипологічний профіль А. П'ясецького, географічні культури сосни звичайної, моніторингові та фенологічні пункти і стаціонари, де науковці заповідника та Українського державного лісотехнічного університету вивчають стан та зміни природного середовища.

У заповіднику проводиться активна екологоосвітня робота з молоддю, функціонує музей природи Розточчя, для відвідувачів влаштовуються тематичні екскурсії екологічними стежками.

14. Дніпровсько-Орільський природний заповідник

Місцезнаходження та клімат. Природа Дніпропетровщини багата і своєрідна, з красивими ландшафтами та великим різноманіттям тваринного і рослинного світу, з оспіваним у піснях і легендах ласкавим і ніжним, похмурим і грізним Дніпром Славутичем Борисфеном. Славетний Дніпро приймав у себе і сльози розпачу, і ріки крові наших предків, а в наш час приймає ріки промислових мертвих отруйних вод та щиро дає життя біорізноманіттю, в тому числі і людині.

Флора заповідника. У рослинному покриві заповідника переважають ліси 88,6 % яких З. Бельгард відносив до типу довготривало заправних. Найпоширенішими є дубові ліси татарськокленові з переважанням яглиці або конвалії за участю зірочника лісового, розхідника шорсткого, мауни щиткової, гравілата міського, грястиці збірної, медунки темної, ріалки дивної ющо. Крім дубових, незначні площі займають ліси з іерби білої, тополі білої, осокора або вільхи.

Фауна заповідника. Найбільшим серед хребетних тварин заповідника є видове різноманіття птахів 149 видів. З ранньої весни до середини літа звучить під шатром лісу незмовкний хор зябликів, вівсянок, дроздів, синиць. Серед них визнаний соліст соловей. По мілинах та піщаних косах родять чайки та кулики. Небесні простори доповнюють красою своїх силуетів шуліки чорні, канюки, орли степові. Над піщаними кучугурами зависла в тріпотливому польоті пустельга. А на одному з островів знаходиться найбільша з відомих у регіоні колонія чапель сірих. Поряд з цими довгоногими рибалками тут гніздяться чаплі білі, квакви. Справжнім лихом для пернатих є сіра ворона, що знищує їх кладки яєць і пташенят.