Біоценоз, біогеоценоз.

Синекологія (Шретер 1902) - екологія угрупувань аналізує стосунки між особинами, що належать до різних видів даного угрупування організмів, а також між ними і оточуючим середовищем. В синекології дослідження проводиться у статичному і динамічному напрямах.

Статичний напрям (описова синекологія) займається встановленням

видового складу угрупувань, видовим представництвом і просторовим

розміщенням.

Динамічний напрям (функціональна синекологія) обіймає 2 аспекти.

Перший стосується розвитку угрупувань і дослідження причин які привели до їх

змін. Другий займається обміном речовин ат енергії між різними компонентами

екосистеми, а також вивчає кормові ланцюги, біомасу і енергії, продуктивність

біоценозів. Термін "біоценоз" і "екосистема" є монолітами.

Біоценоз - це сукупність рослин, тварин, мікроорганізмів які заселяють

дану ділянку суші або водоймище і характеризується певними стосунками між

собою і пристосованістю до оточуючого середовища. У 1877 Мобіус дав таке

означення - "об'єднання живих організмів, яке відповідає за своїм складом

кількістю видів і особин деяким середнім умовам середовища; об'єднання, в якому організми пов'язані залежності і зберігаються завдяки постійному розмноженню в певних місцях.

Біогеоценоз - це ділянка земної поверхні з відносно однорідної рослинністю, тваринним світом, кліматичними і ґрунтовими умовами; ці разом взяті компоненти розглядають як єдиний організм (Сукачев 1940 р.). постійний приток сонячної енергії необхідна умова існування біогеоценозів або це сукупність рослинності, мікроорганізмів і певної ділянки земної поверхні, які пов'язані між собою обміном речовин та енергії.

Однією з загальних і обов'язкових ознак і біосинтезів(наземного,

прісноводного чи морського, створеного людиною чи природою) є взаємодія

автотрофних і гетеротрофних компонентів. Автотрофи - зелені рослини.

Гетеротрофи - організми які потребують високо енергетичних ресурсів і беруть участь в ланцюзі перетворення.

Екосистема - єдиний природний комплекс, утворений за довгий період

живими організмами й середовищем, в якому вони існують і де всі компоненти тісно пов'язані обміном речовин і енергії.

Екосистема = біотоп + біоценоз

Це об'єднання абіотичного середовища та живих організмів, які мешкають у ньому.

Структура біоценозу

Видова — розкриває видове різноманіття живих організмів. Видовий склад

може бути різноманітним. Але його формування підкоряється одному правилу: у природному біосинтезі обов'язково повинні бути продуценти, консументи та

редуценти. Від такого поєднання організмів із різним типом харчування будь-який біоценоз виявився б нестійким.

Продуценти (автотрофи) - організми, що створюють органічну речовину за

рахунок утилізації сонячної енергії, води, вуглекислого газу та мінеральних солей (рослини) 350 000 видів, маса 2,4-10¹² т.

Консументи (гетеротрофи) - організми, що одержують енергію за рахунок

харчування автотрофами чи іншими консументами (рослиноїдні тварини, хижаки, паразити, хижі рослини, гриби) 1,5 млн. маса 2,3-10¹⁰ т.

Редуценти - організми, що розкладають органічну речовину продуцентів і

консументів до простих сполук - води, вуглекислого газу, мінеральних солей. 75 000 видів, маса 1,8-10⁸ т

• Трофічна - демонструє характер харчових взаємин між організмами

біосинтезу, трофічні зв'язки полягають в тому, що особини одного виду використовують інший вид, продукти життєдіяльності або мертві залишки, як джерело їжі.

• Просторова - структура показує територіальне розміщення рослин,

тварин, мікроорганізмів.

За видовим складом ще одна класифікація

• Фітоценози (продуценти) – угрупування утворені рослинами

• Зооценози (консументи) - являють собою сукупність усіх тварин екосистеми

• Мікроцентози (редуценти) - сформовані мікроорганізми, які

населяють підземну частину екосистеми.