Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Основи екології.doc
Скачиваний:
7
Добавлен:
09.11.2019
Размер:
2.43 Mб
Скачать
  1. Поліський природний заповідник

Місцезнаходження та клімат. Розташований у північне західній частині Центрального, або Житомирського, Полісся України. Є типовим і разом з тим унікальним куточком мальовничої поліської природи у межиріччі р. Уборті та її притоки Болотниці. Створений постановою Уряду України в 1968 році. Територія заповідника простяглася на площі 20 104 га на межі Українського кристалічного щита та Прип'ятьської низовини. Основу екологічної будови становлять докембрійські породи (граніти, лабрадорити, кварцити, габро). Ґрунтоутворювальними породами є насамперед четвертинні відклади кайнозою, представлені вод ю льодовиковими та алювіальними пісковиками дніпровського зледеніння, а також сучасний алювій і органогенні утворення торф’яних родовищ.

Флора заповідника. На більш понижених ділянках рельєфу сформувалися соснові ліси з чорницею, брусницею, вересом та зеленим мохом. У міждюпних улоговинах ростуть сосняки довгомошні та сфагнові. В заплавах річок зосереджені березові та березово-вільхові ліси, подекуди з домішкою осики. У південно східній частині заповідника є ділянки осикових, дубових і дубово соснових лісів.

Фауна заповідника. У заповіднику багато рідкісних видів тварин. До Червоної книги України з птахів занесено: лелеку чорного, журавля сірого, сову бородату, сича волохатого, сичика горобця, глухаря, підорлика малого, змієїда; із ссавців борсука, горностая, рись європейську, видру річкову, зайця біляка; з риб міногу українську. Якщо для зайця-біляка цей регіон України є крайньою південною межею поширення, то гніздування лелеки чорного і глухаря свідчить про наявність тут глухих лісових масивів куточків справді дикої природи, є в заповіднику і види тварин, що занесені до Європейського червоного списку. Зокрема, це вовчок ліщиновий, вовк. видра, рись, деркач, мінога українська та мурашка руда лісова.

  1. Заповідник Мис Мартьян

Розташування заповідника. Мис Мартьян розташований у центральній частині Південного берега Криму, поблизу м. Ялти і є продовженням території Нікітського ботанічного саду. Це район складних і тривалих геологічних процесів, пов'язаних як з відкладенням осадових порід, переважно вапняків, так і з підняттям земної кори. Внаслідок дії останніх від Нікітського хребта відокремилися уламки вапняків, що опустилися до моря і утворили власне мис Мартьян. В орографічному відношенні він являє собою шлейф, розсічений балками, яругами, що тягнеться від Нікітського хребта до моря і обривається місцями високими уступами (до 100 200 м) у море. Заповідник займає нижню частину шлейфа до висоти 250 м над рівнем моря. Його площа 240 га, з них 120 га акваторія Чорного моря.

Флора заповідника. Рослинність заповідника відрізняється від рослинності оточуючих територій тим, що тут трапляються найтиповіші для Криму середземноморські угруповання, котрі добре зберігають риси первинної структури. Проте тут немає степових угруповань, характерних для вищих гірських поясів та рівнин Криму. Загалом рослинність представлена лісами, більшу частину площі яких становлять ліси дуба пухнастого, меншу рідколісся ялівцю високого і зовсім невелику сосни кримської. Теплий клімат та достатня кількість опадів сприяють поширенню в них єдиного в Криму вічнозеленого листяного дерева суничника дрібноплодого та чагарників чисту кримського, рускусу понтійського, плюща кримського і вічнозелених рослин, що зимують з відкритими бруньками та іноді вегетують і цвітуть.

Фауна заповідника. Тваринний світ заповідника, незважаючи на його невелику територію, досить різноманітний і має типові кримські риси. Тут мешкають ендемічна жужелиця кримська, емпуза смугаста, скорпіони, різноманітні цикади, метелик поліксена. У траві під корінням трапляються от багатоніжки, у землі дощові хробаки. Ендемічними видами є сім наземних молюсків, ряд багатоніжок, скорпіон. Звичних материкових видів, наприклад хруща, тут немає. З рептилій мешкають ендемічні ящірка скельна та гекон кримський. Останній є дуже рідкісним і так само, як жовтопуз та леопардовий полоз, занесений до Червоної книги України. Хоча орнітофауна Криму відносно багата, проте в заповіднику гніздяться лише близько 30 видів птахів.