2.1.11. Податок на промисел

При придбанні одноразового патенту на торгівлю, термін дії якого 3—7 календарних днів, сплачується податок на про­мисел. Його вартість визначається на підставі вказаної плат­ником сумарної вартості товарів і ставки податку. Сума по­датку за невикористаним патентом поверненню не підлягає.

Інформують населення про порядок продажу товарів за од­норазовими патентами, визначають місця і створюють належні умови для його здійснення в Україні виконавчі комітети міських, районних у місті Рад народних депутатів, районні, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації.

Податок на промисел зараховується до місцевих бюджетів за місцем придбання одноразового патенту.

Механізм справляння податку на промисел визначено Дек­ретом Кабінету Міністрів України «Про податок на промисел» від 17 березня 1993 року (із змінами і доповненнями).

Платниками податку на промисел є громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства — як ті, що ма­ють, так і ті, що не мають постійного місця проживання в Україні, якщо вони не зареєстровані як суб'єкти підприємниц­тва і здійснюють несистематичний, не більше чотирьох разів протягом календарного року, продаж виробленої, переробленої та купленої продукції, речей, товарів.

Сумарна вартість товарів за ринковими цінами, що за­значається громадянином у декларації, поданій до державної податкової інспекції по району (місту) за місцем проживання, а громадянином, який не має постійного місця проживання в Україні, — за місцем продажу товарів, є об'єктом оподатку­вання.

Продаж вирощених в особистому підсобному господарстві, на присадибній, дачній, садовій і городній ділянках продукції рослинництва, худоби, кролів, нутрій, птиці, продукції власного бджільництва, а також продаж автотранспортних засобів, які перебувають у приватній власності громадян, якщо вони реалі­зуються один раз протягом року, не оподатковується.

Ставка податку на промисел встановлюється в розмірі 10 відсотків указаної в декларації вартості товарів, що підляга­ють продажу протягом трьох календарних днів, але не менше розміру однієї мінімальної заробітної плати. У разі збільшен­ня терміну продажу товарів до семи календарних днів ставка податку подвоюється.

Всі громадяни, які продають товари, повинні пред'являти в державні податкові адміністрації одноразові патенти. Якщо про­даж товарів здійснюється протягом календарного року більше чотирьох разів, то така діяльність вважається систематичною і зобов'язує громадян зареєструватися як суб'єкти підприємниц­тва відповідно до чинного законодавства України. Якщо гро­мадяни здійснюють продаж товарів без придбання одноразо­вих патентів або з порушенням терміну їхньої дії, податкови­ми органами накладаються на них адміністративні штрафи в розмірі від одного до десяти неоподатковуваних мінімумів до­ходів громадян, а за ті ж дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, — від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

2.1.12. Збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок Державного бюджету

Плата за відшкодування витрат на геологорозвідувальні ро­боти вводиться з метою відображення в собівартості і ціні на добувну продукцію складу витрат на роботи, пов'язані з пошу­ком і розвідкою родовищ корисних копалин, а також з метою компенсації видатків бюджету.

Обчислення і справляння відрахувань за геологорозвіду­вальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, здійснюється на підставі Кодексу України про надра, Закону України «Про систему оподаткування» та постанови Кабінету Міністрів України від 11 серпня 1995 р. «Про затвердження Порядку встановлення нормативів відрахувань за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок Державного бюджету, та їх справляння». Відрахування мають здійснюватися усіма ко­ристувачами надр незалежно від форм власності та відомчого підпорядкування. Сплата відрахувань за геологорозвідувальні роботи не звільняє користувачів надр від сплати платежів за користування надрами при видобутку корисних копалин, за спеціальне використання прісних водних ресурсів, від інших обов'язкових платежів.

Платниками відрахувань за геологорозвідувальні робо­ти є користувачі надр усіх форм власності, включаючи підприємства з іноземними інвестиціями, які видобувають ко­рисні копалини (в т. ч. підземні прісні, мінеральні і термальні води) на родовищах, розвіданих за рахунок коштів Державного бюджету.

Нормативи відрахувань за геологорозвідувальні роботи ви­значаються як частка вартості одиниці видобутої мінеральної сировини (за винятком підземних прісних, мінеральних і тер­мальних вод, для яких норматив визначається як ставка відра­хувань за одиницю видобутку їх).

Об'єктом обчислення відрахувань за геологорозвідувальні роботи є вартість видобутої мінеральної сировини або про­дукції її переробки.

При видобутку підземних прісних, мінеральних і термаль­них вод об'єктом обчислення відрахувань за геологорозвіду­вальні роботи є обсяг видобутку їх.

Розмір відрахувань за геологорозвідувальні роботи визна­чається користувачами надр самостійно, з вартості видобутої мінеральної сировини або продукції її переробки за відповід­ний період, з нормативів відрахувань і знижувальних ко­ефіцієнтів (щодо підземних прісних, мінеральних та термаль­них вод — з обсягів видобутку їх та ставок відрахувань) і відоб­ражається у бухгалтерській звітності. Вартість видобутої міне­ральної сировини визначається із обсягів видобутку та ціни оди­ниці реалізованої мінеральної сировини за відповідний період.

Ціна одиниці реалізованої мінеральної сировини визначаєть­ся шляхом ділення виручки, одержаної фактично від реалі­зації мінеральної сировини (без врахування плати за користу­вання надрами при видобутку корисних копалин, рентної пла­ти і податку на додану вартість) на обсяг її реалізації за звітний період.

Від сплати відрахувань за геологорозвідувальні роботи звільняються землевласники та землекористувачі, котрі здійсню­ють у встановленому порядку видобуток корисних копалин місце­вого значення для власних потреб (тобто без реалізації видобу­тої мінеральної сировини чи продукції її переробки), або корис­туються надрами для господарських та побутових потреб на на­даних їм у власність або користування земельних ділянках.

Платники несуть відповідальність за повноту обчислення і вчасну сплату відрахувань за геологорозвідувальні роботи до Державного бюджету, а також правильне складання і вчасне подання розрахунків до органів державної податкової служби відповідно до чинного законодавства.

Суми нарахувань за геологорозвідувальні роботи, що не були внесені у встановлений термін, сплачуються до Державного бюд­жету з нарахуванням пені з розрахунку 120 відсотків річних від облікової ставки Національного банку України від суми не­доплати, розрахованої за кожний день прострочення платежу.