4.2. Класифікація дефектів

Одним із завдань оцінки якості товарів є виявлення чи не­відповідність дефектів. Дефект - невиконання заданої чи очі­куваної вимоги, яка стосується об'єкта, а також вимоги, яка відноситься до безпеки (МС ІСО 9000:1994, п. 2.11).

Класифікація дефектів. Дефекти поділяються за ступенем значимості, наявності методів, засобів і місця виникнення. За ступенем значимості дефекти бувають критичні, значні та малозначні.

Залежно від наявності методів і засобів виявлення дефекти бувають явні чи сховані. За методами усунення дефекти мо­жуть бути переборними і непереборними.

Оцінку якості товару роблять товарознавці або спеціальна експертиза за ознаками градації якості: стандартний, нестан­дартний, брак і відходи. На всі види встановлюються норма­тиви. Критичні дефекти - це невідповідність товару, коли їхня наявність небезпечна для життя. Значні дефекти - не­відповідність істотна, впливає на використання за призначен­ням.

Малозначні дефекти - не порушені споживчі властивості.

Залежно від місця виникнення всі дефекти умовно поді­ляють на технологічні, передреалізаційні і післяреалізаційні.

При виявленні дефектів товарознавці висувають претензії виготовлювачам відповідно до Інструкції з приймання това­рів народного споживання по якості.

Якщо дефекти виявлені уже покупцем, то за наявності під­тверджуючих документів у силу вступає "Закон про Захист прав споживачів."

Характеристику кожної ознаки за схемою "Класифікація дефектів" подано на рис. б.

Рис.6. Класифікація дефектів

4.3. Кількісна характеристика товарів

Кількісна характеристика представлена двома поняттями: одиничні зразки (екземпляри) товарів і їх сукупність - товарні партії. Схема взаємозв'язку кількісних характеристик наво­диться на рис. 7.

Одиничні екземпляри - це окремі товари, які мають цілі­сність і володіють властивими їм споживчими якостями. На­приклад: автомобіль, пара взуття і т. ін., а також упаковані

одиниці (блок прального порошку, пляшка уайт-спириту, ба­нка з фарбою тощо).

Рис. 7. Класифікація загальних кількісних характеристик товарів

До одиничних екземплярів не відносяться пакувальні одиниці, що складаються з окремих виробів (ящик цвяхів та ін.).

Товарна партія - сукупність одиничних екземплярів то­варів комплексних пакувальних одиниць (одного виду і на­йменування), об'єднаних за певною ознакою.

4.3.1. Фізичні властивості товарів

Усі товари - одиничні екземпляри та товарні партії - ма­ють спільні і специфічні кількісні (або розмірні) характерис­тики. До спільних кількісних характеристик товарів відносять такі основні фізичні величини: маса, довжина, термодинаміч­на температура, а також похідні від них величини: обсяг, теп­лопровідність, теплоємкість.

Специфічні кількісні характеристики притаманні або товарним партіям, або одиничним екземплярам товарів. Серед найбільш розповсюджених кількісних характеристик товар­них партій можна назвати: об'ємну (насипну) масу, скважис- тість, сипучість, кут нахилу насипу товарів, вертикальний або горизонтальний тиск шару товарів на будівельні конструкції або нижні шари товару. Одиничним екземплярам притаманні такі специфічні характеристики, як пористість, пластичність, еластичність, в'язкість, механічна стійкість, твердість тощо.

Фізичні властивості споживчих товарів, залежно від при­роди поділяють на такі групи:

розмірно-масові характеристики (властивості); структурно-механічні властивості; електричні властивості; оптичні властивості.

Розмірно-масові характеристики представлені масою, довжиною, площею, обсягом. У процесі товароруху, при про­ведені контролю і реалізації товарів кількісному виміру під­лягають як одиничні екземпляри, так і товарна партія цілком.

Для пакувальних одиниць і товарних партій застосовують абсолютну масу, яка не тільки характеризує кількість зміню­ваного об'єкта, є ідентифікуючою ознакою (наприклад, олійна фарба в банках масою 3,2 і 1 кг). Маса використову­ється також для характеристики таких непродовольчих това­рів, як тканини, папір, шпалери, будівельні матеріали тощо.

Довжина - основна фізична величина, виражена в метрах. Застосовується як показник якості окремих товарів (довжина штучних виробів), а також як основна одиниця вимірів тка­нин, будівельних матеріалів з деревини, при приймально- здавальному контролі якості товарів тощо. У торговій прак­тиці часто використовується така одиниця виміру величини як погонний метр - умовна одиниця довжини, що не зале­жить від ширини виробу. Похідними величинами довжини є площа і об'єм.

Площа - застосовується для характеристики устаткуван­ня, тари, складських приміщень. Для товарних партій корис­туються похідними показниками - коефіцієнтом завантажен­ня, який розраховують як масу товару, розміщену на 1 м² .

Об'єм - похідна фізична величина, застосовувана для ха­рактеристики рідких товарів (пакувальних одиниць чи товар­них партій). Вона є мірою при відпусканні товару спожива­чеві, ідентифікуючою прикметою, наприклад, косметичної продукції в тетрапаках: 1, 0,5, 0,25 л; парфуми у флаконах місткістю 16, 50, 100 мл. Для ряду непродовольчих товарів об'єм є головним показником. Наприклад, об'єм холодильної камери холодильників, об'єм циліндрів двигунів автомашин.

Теплофізичні властивості - до загальних властивостей окремих видів товарів відносяться: температура, теплоєм­ність, теплопровідність.

Температура впливає на збереження товарів, тому для кожної групи установлено свій норматив. Теплоємність - кількість тепла, необхідна для підвищення температури обся­гу певної маси в певному інтервалі температур. Показником теплоємності слугує питома теплоємність, яка визначається кількістю тепла, необхідного для підвищення

температури 1 кт продукту на 1С. Виражається показник у Дж/°С або Дж/(кгК), де К - градус Кельвіна. Питома теплоємність води дорівнює 1.

Теплоємність (С) розраховують за формулою

де Q - кількість тепла, Дж;

t\ та t₂ - початкова і кінцева температура тіла, град.

Теплоємкість товарів залежить від хімічного складу і тем­ператури, а товарних партій - ще й від аеропростору всере­дині товарної партії. Показник питомої теплоємкості застосо­вується для розрахунку потреби в холодильниках або конди­ціонерах.

Теплопровідність - кількість тепла, що проходить через масу об'єкта певної товщини і площі у фіксований час при різниці температур на протилежних поверхнях в один градус. Коефіцієнт теплопровідності характеризується кількістю те­пла, яка проходить через масу продукту товщиною 1 м на площі 1 м² за 1 год при різниці температур на протилежних поверхнях у Г. Одиниця виміру питомої теплопровідності (Я)

Визначається за формулою

де Q - кількість тепла, яке пройшло через шар продукту, кДж;

а - товщина шару, м; S - площа поверхні, м²;

ti — t2~ різниця температур на протилежних поверхнях, град;

Z - час, год.

Коефіцієнт теплопровідності повітря дорів­нює 0,092

сухих речовин

Дуже високу теплопровідність має вода

Коефіцієнт теплопровідності використовується при оцінювані якості матеріалів для виготовлення одягу і взуття, характеристиці теплоізоляційних матеріалів. Матеріали з низьким коефіцієнтом теплопровідності (вата, хутро, пінополіуретан, синтепон, перо, пух та ін.) використовують як утеплювачі для зимового одягу, взуття.