- •Державний комітет зв’язку та інформатизації
- •Перелік умовних позначень
- •Розділ 1 аналіз закономірностей побудовИk-значних статичних мікроелектронних структур
- •1.1. Термінологічний аналіз та обґрунтування принципу симбіозу
- •1.2. Архітектурно-логічні побудови цифрових іk-значних структур
- •1.3. Дослідження архітектур просторових цифрових комутаторів
- •1.4. Завдання аналiзу та оцiнки надiйностik-значних структур
- •1.5. Математичні моделіk-значного кодування
- •1.6. Методи і засобиk-значного кодування з надлишком
- •1.7. Дослідження метричних властивостейk-значних кодів
- •1.8. Вибір перспективних шляхів побудови просторовихk-значних структур
- •Висновки до першого розділу
- •Розділ 2 узагальнена теорія побудови високоефективних просторових статичниХk-значних структур
- •2.1. Структураk-значної площинно-просторової комірки
- •2.2. Формалізація принципу симбіозу багатовходовихk-значних структур
- •2.3. Метричні властивостіk-значних комутацiйних структур
- •2.4. Аналіз узагальнених статистичних параметрівk-значних структур
- •2.5. Аналiз точності дії статичнихk-значних структур
- •Висновки до другого розділу
- •Розділ 3 методи оцінки параметрів каналів іЗk-значним кодуванням
- •3.1. Ентропійні параметри k-значних каналів без завад
- •3.2. Властивості симетричних каналів ізk-значним кодуванням
- •3.3. Імовiрнiсть помилки пiд час декодуванняk-значних систематичних кодiв
- •3.4. Необхідна вносима надлишковість статичних просторовихk-значних структур
- •Висновки до третього розділу
- •Розділ 4 моделі, алгоритми та структурИk-значного кодування систематичними кодами
- •4.1. Математичні моделі кодування кодами Ріда – Соломона з крос-перемежуванням (circ-кодами)
- •4.2. Математичні моделі декодуванняCirc-кодів
- •4.3. Синтез алгоритмівk-значного кодування/декодування
- •4.4. Способи організації обчислень та синтезу структур операційних засобівCirc-кодера/декодера
- •4.5. Аналіз принципів побудови та дії двокаскадногоCirc-декодера
- •4.6. Порівняльний аналіз cтратегій декодуванняCirc-декодерів
- •Висновки до четвертого розділу
- •Розділ 5 принципи побудовИk-значних просторових пристроїв зовнішнього обміну (пзо)
- •5.1. Класифікації просторовихk-значних структур
- •5.2. Узагальнений рекурсивний структурний та формальний синтез пзо
- •5.3. Методи побудови рекурсивних струмових та потенційних пзо
- •5.4. Синтез просторових комутаторівk-значних сигналів
- •Висновки до п’ятого розділу
- •Розділ 6 математичні моделі, методи і структурні побудови універсальних функціональних перетворювачів (уфп) просторового типу
- •6.1. Моделі та методи структурного синтезу просторових уфп
- •6.2. Математичні моделі комбінаційного синтезу проміжних дешифраторів уфп
- •6.3. Моделі та методи структурного синтезу в асп просторових уфп
- •6.4. Моделі та методи синтезу в асп проміжних дешифраторів уфп
- •6.5. Моделі та методи синтезу в асп багатовходових уфп
- •Висновки до шостого розділу
- •Розділ 7 синтез та реалiзацiя k-значних операцiйних пристроїв новітніх обчислювальних систем
- •7.1. Класифікація операційних пристроїв
- •7.3. Чотиризначний матричний множник елементів поляґалуаGf(28)
- •7.4. Побудова паралельного конвеєрного арифметичного пристрою
- •7.5. Метод та засоби регенеруванняk-значних цифрових послiдовностей
- •Далі, оскільки сигнал має цифрову форму, то
- •Висновки до сьомого розділу
- •Основнi результати роботи та висновки
- •Список використаних джерел
Висновки до першого розділу
Аналіз закономірностей побудови k-значних статичних мікроелектронних структур дозволяє стверджувати, що на основі прийнятих понять, термінів і угод до інтуїтивно-конструктивістської теорії побудови та k-значного кодування обчислювальних структур і систем новітніх поколінь слід віднести наступну аксіоматику:
Огляд літератури дозволяє прогнозувати те, що k-значні високоефективні обчислювальні засоби спроможні подолати кризові явища, пов’язані з використанням нойманівських процесорів у обчислювальних структурах і системах новітніх поколінь.
До теперішнього часу взагалі не ставилося завдання визначитись, для яких задач об’єктивно необхідна k-значна елементна база, і чому саме k-значна, і які структурні побудови обчислювальних структур і систем новітніх поколінь звідси випливають, що й складає першу з основних задач дисертації.
Для підвищення ефективності, швидкодії, забезпечення універсальності, гнучкості переналагодження компонентів обчислювальних структур і систем новітніх поколінь, необхідно використовувати принцип симбіозу під час створення статичних k-значних просторових структур, для формалізації якого не існує відповідних математичних моделей.
На функціональному рівні практична реалiзацiя k-значного кодування започатковується побудовою двозначно-k-значних перетворювачiв, k-значних універсальних функціональних перетворювачів і цифрових комутаторів, дослідження специфіки побудови яких складає другу проблемну задачу дисертаціЇ.
Створення обчислювальних структур і систем новітніх поколінь із ненойманівською архітектурою, зокрема багатопроцесорних надвисокошвидкісних систем, систолічних та цифрових інтегруючих структур передбачає появу в архітектурі обчислювальних структур і систем новітніх поколінь нової компоненти – просторового комутатора, аналога якого не існує як серед k-значних структур, так і відповідних математичних моделей.
Розроблення математичних моделей для прогнозування надійності та аналізу точності дії k-значних структур, здійснюється на базі статистичного підходу і служить з`єднувальною ланкою із ентропійними математичними моделями інформаційних каналів. Закономірності зміни структурної надiйності від зміни значності описуються математичною моделлю такого вигляду H(t, k) ,де H(t, k) – структурна надiйнiсть (ймовiрнiсть безвiдмовної роботи щодо структурних вiдмов); – підсумкова iнтенсивнiсть вiдмовk-значної структури; t – час роботи;
У теорії інформації та кодування як формальні математичні моделі використовують k-значні основи і системи числення та статистичні характеристики інформаційних каналів, що дає можливість створення відповідних узагальнених математичних моделей, як теоретичних основ побудови k-значних статичних просторових структур і підвищення надійності проектованих структур за допомогою методів завадостійкого кодування.
Основні результати огляду опубліковані в працях [47-51].