- •1. Вибір металоріжучого верстата
- •2. Кріпильні пристосування
- •3. Ріжучий інструмент
- •4. Режими різання
- •4.2. Стругання
- •4.3. Свердління, розсвердлювання, зенкерування, розгортання
- •4.4. Фрезерування
- •4.5. Шліфування
- •4.5.1. Кругле зовнішнє і внутрішнє шліфування
- •4.5.2. Плоске шліфування
- •4.6 Протягування
- •Точенні
- •Різання при свердлінні
- •Кромки протяжки
4.4. Фрезерування
Фрезерування є|з'являється| високопродуктивним методом формоутворення поверхонь деталей багатолезовим ріжучим інструментом - фрезою. Для цього методу характерний безперервний головний|чільний| обертальний рух інструменту і поступальна хода заготівки|заготівлі|.
Тип вживаної фрези визначається конфігурацією оброблюваною поверхні (рис.4.4). Її діаметр для скорочення основного технологічного часу вибирається по можливості найменшої величини з врахуванням|з урахуванням| схеми різання, форми і розмірів оброблюваної заготівки|заготівлі|.
Ріс.4.4. Види фрезерування:
а) фрези циліндрові; б) фрези торцеві; в) фрези дискові; г) фрези кінцеві|скінченні|.
При торцевому фрезеруванні (рис.4.4б) діаметр фрези D має бути більше ширини фрезерування В і може прийматися по формулі :
D = (1,25 - 1,5)B, мм.
Глибина фрезерування t і ширина фрезерування В (рис.4.4) - величини пов'язані з розмірами шару, що знімається. Параметр t вимірюється в напрямі, перпендикулярному осі фрези (за винятком торцевого фрезерування). Ширіна фрезерування вимірюється перпендикулярно глибині.
Глибина різання при припуске| на обробку до 5 мм, як правило, приймається рівною останньому. Інакше призначається декілька проходів. При чистовому фрезеруванні, частіше всього t = 1-1,5 мм.
Подача . При фрезеруванні розрізняються подача на один зуб фрези Sz, мм/зуб; подача на один оборот So=Sz z мм/об і хвилинна подача Sм=Sz n z мм/мін, де n - частота обертання фрези, 1/мин; z - число зубів фрези.
При чорновому фрезеруванні початковою величиною подачі |з'являється|є подача на зуб Sz=So/z . У таблиці. 22-25, 26 Застосувань приведені подачі, що рекомендуються, для різних умов різання.
Швидкість різання визначається по формулі:
м/хв (4.38)
де Kv - спільний поправочний коефіцієнт; Т - період стійкості фрези, мин.
Значення Сv і показників ступеня приведені в таблиці. 26, 27 Застосувань, а період стійкості - в таблиці. 28 Застосувань.
Спільний|загальний| поправочний коефіцієнт на швидкість різання:
де Кмv - коефіцієнт, що враховує оброблюваний матеріал; Кпv - коефіцієнт, що враховує стан поверхні; Киv - коефіцієнт, що враховує матеріал інструменту.
Коефіцієнт Кмv розраховується по формулах:
при обробці стали
при обробці сірого чавуну
при обработке ковкого чугуна
де σb- межа міцності матеріалу заготівки|заготівлі|, Мпа; НВ - твердість матеріалу заготівки|заготівлі|, Мпа.
Значення показників nv і коефіцієнтів Кпv, Kиv приведені в таблиці. 8, 9, 10
Додатки|застосування|.
При обробці мідних сплавів приймати Кмv=1,7-2,0, а при обробці алюмінієвих сплавів - Кмv=0,8-1,2.
Після|потім| розрахунку швидкості різання, визначається частота обертання пинделя|шпінделя|:
де D - діаметр фрези, мм.
Значення np коректується за паспортними даними прийнятого верстата (табл.46 Додатки) і приймається найближчий менший ступінь nст так, щоб nст≤np. У подальших розрахунках використовується тільки nст.
Після|потім| коректування частоти обертання шпинделя|шпінделя|, визначається фактична швидкість різання:
У подальших розрахунках використовується тільки Vф.
Сила різання . Головна складова сили різання при фрезеруванні - окружна сила, Н:
де Кмр - поправочний коефіцієнт на якість оброблюваного матеріалу (див.табл.13 Застосування).
Значення коефіцієнта Ср і показників ступеня приведені в таблиці. 29
Додатки|застосування|.
Після розрахунку Рz встановлюється можливість її реалізації на ви лайливому верстаті. Для цього визначається сила Рx, яка порівнюється по паспорту верстата з допустимою силою подачі Рx доп.
Для циліндрових дискових, прорізних і відрізних фрез Рx=(1,1-1,2) Pz, а для торцевих Рx=(0,3-0,4) Pz.
Необхідно, щоб Рx ≤ Px доп.
Потужність різання, кВт. Спочатку розраховується ефективна потужність різання:
а потім визначається потрібна потужність на шпинделі|шпінделі| верстата:
де η- ККД верстата.
Для виводів|виведень| про ефективність розрахованих режимів встановлюється коефіцієнт використання верстата по потужності:
де Nст - потужність головного електродвигуна верстата, кВт.
Значення До не повинні перевищувати одиниці. Найбільш раціональне значення
К=0,85-0,9.
В разі|у разі| істотного|суттєвого| відхилення коефіцієнта від раціональних величин розрахунок режимів слід здійснити знов|знову|, скоректувавши при цьому параметри що приймаються автором (t, S, тип верстата і ін.).
Основний технологічний час визначається по формулі:
де L - розрахункова довжина оброблюваної поверхні, мм; Sм - хвилинна подача мм/хв; i - число проходів.
де l - креслярська довжина оброблюваної поверхні, мм; l1 - величина урізування, мм:
при фрезеруванні циліндровою і дисковою фрезами а при фрезеруванні фрезою торця - l1=D. l2 - величина перебега, мм: при використанні циліндрової і дискової фрези l2=2-5 мм; при торці - l2=2-4 мм.