30.Види маршрутів.

Здебільшого маршрутно-стаціонарну форму мають рекреаційні тури з метою відпочинку в певному місці або курортно-лікувальні тури, коли рухомість обмежена режимом лікування. Вибір схеми маршрутно-транспортного гуру передбачає динамічні форми проведення дозвілля і більше підходить для пізнавальних, молодіжних програм. Маршрути, відповідно до мети, сезону, тривалості подорожування та інших ознак, можна класифікувати наступним чином

За тематикою: пізнавальні, рекреаційні, курортно-лікувальні, спортивні, наукові, релігійні.

За видами пересування: пішохідний, кінний, вело, мото, автомобільний, автобусний, залізничний, авіа, круїзний (морський, річковий, мішаний)

За сезоном: цілорічний, сезонний, один два сезони.

За тривалістю: короткострокові, в тому числі «вихідного дня», святкові, середньострокові, тривалі, кругосвітні.

За контингентом: шкільні, молодіжні, сімейні, дорослі, третього віку, професійно чи конфесійно орієнтовані.

За формою: лінійний, кільцевий, радіальний, їх комбінації

31. Організаційно-технічне забезпечення турів.

Організаційно-технічні заходи включають підбір засобів розміщення, умов екскурсійного обслуговування та організації дозвілля. Цей етап найбільш варіативний саме за класом обслуговування. Клас обслуговування визначається рівнем послуг, що надаються системою гостинності (послуги розміщення, харчування та додаткові послуги готелів в залежності від їх класу). Клас готелю визначається відповідністю до вимог стосовно споруди, якості обладнання та технічного забезпечення (водопостачання, енергопостачання, опалення, вентиляція та інші інфраструктурні складові), рівня безпеки, санітарії, облаштування готельних номерів, рівня комфорту, якості обслуговування, обсягу додаткових послуг тощо.

Номерний фонд також в залежності від розмірів, санітарно-технічного облаштування, вмеблювання та ряду інших параметрів категорігується: від "люкс-апарта-ментів" - багатокімнатних номерів, розрахований на одно-двомісне розміщення, що мають всі зручності, до номерів низької (другої) категорії - однокімнатних, розрахованих на багатомісне (3-4 особи) розміщення зі зручностями на поверсі. Послуги харчування поділяють за обсягом та формою обслуговування. За обсягом розрізняють: повний пансіон (РВ), представлений щонайменше триразовим харчуванням, напівпансіон (НВ), що передбачає дворазове харчування за варіантами "сніданок-вечеря" або "сніданок-обід"; тільки сніданок (ВВ). За формою обслуговування розрізняють: обслуговування на умовах "А ля карт" -вільний вибір страв за меню ресторана; "Табльдот" - обслуговування за єдиним для всіх туристів меню, без права вибору страв; "Шведський стіл" - обслуговування за принципом самообслуговування з вільним вибором страв, що виставлені на загальному столі. Чим вищий клас готелю, тим більший набір та ширшу номенклатуру послуг він пропонує. Кількість додаткових послуг коливається від кількох десятків до кількох сотен, навіть тисяч. Організаційно-технічні заходи є низкою угод, які укладаються з продуцентами відповідних послуг (готелями, екскурсійними бюро, транспортними компаніями, закладами дозвілля) і відбивають умови співпраці рецептивного туроператора з постачальниками послуг. За характером угоди в туризмі можна поділити на міжнародні, які регулюються положеннями міжнародного права, та внутрішні, регульовані національним законодавством. Міжнародна угода між суб'єктами господарювання різних національних ринків. До угоди додаються ціни на обслуговування та графіки заїздів. Угода з екскурсійним бюро укладається в разі відсутності власної структури, яка забезпечує екскурсійне обслуговування за умовами туру. Угода з музеєм укладається, зазвичай, в формі контракту тривалої дії (сезон, рік). Угода "туроператор - туроператор". Характер угоди залежить від специфіки діяльності туроператора.