6. Основні механізми дії токсичних речовин на екосистеми та людину

Токсичність речовини тим більша, чим менша його кількість (доза) викликає розлади життєдіяльності організму.  Одне з основних завдань токсикології – виявлення й характеристика токсичних властивостей хімічних речовин, які здатні викликати в організмі тварин або людини патологічні зміни,. Взаємодія отрути з організмом вивчається у двох аспектах: як впливає речовина на організм і що відбувається з речовиною в організмі. На перше питання можна відповісти при вивченні токсикодинаміки, а на другий – токсикокінетики речовини. Саме тому в основі загальної токсикології лежить навчання про рух токсичних речовин в організмі: шляхи їхнього надходження, розподілу, метаболічного перетворення (біотрансформація) і виведення.+

Характер “вибіркової токсичності” Характерні представники токсичних речовин 1. “Серцеві отрути” Кардіотоксична дія – порушення ритму й провідності серця, токсична дистрофія міокарда 2. “Нервові отрути” Нейротоксична дія – порушення психічної активності, токсична кома, токсичні гіперкінези й паралічі 3. “Печіночні отрути” Гепатотоксична дія – токсична гепатопатія 4. “Ниркові отрути” Нефротоксична дія – токсична нефропатія 5. “Кров’яні отрути” Гематотоксична дія – гемоліз, метгемоглобінемія 6. “Шлунково-кишкові отрути” Гастроентеротоксична дія – токсичний гастроентерит.     1. Серцеві глікозиди (дигіталіс, дигоксин, лантозид та ін.); трициклічні антидепресанти (іміпрамін, амітриптилін); рослинні отрути (аконіт, чемериця, заманиха, хінін та ін.); тваринні отрути (тетродотоксин); солі барію, калію 2. Психофармакологічні засоби (наркотики, транквілізатори, снотворні); фосфорорганічні сполуки; чадний газ; похідні ізоніазиду (тубазид, фтивазид); алкоголь і його сурогати 3. Хлоровані вуглеводні (дихлоретан та ін.); отруйні гриби (бліда поганка); феноли й альдегіди 4. Сполуки важких металів; етиленгліколь; щавлева кислота 5. Анілін і його похідні; миш’яковистий водень, нітрити; 6. Міцні кислоти й луги; сполуки важких металів і миш’яку.

Класифікація отрут по “вибірковій токсичності”

Найбільше значення для клінічної токсикології має поділ хімічних речовин по характеру їхньої токсичної дії на організм. Це дозволяє поставити первинний клінічний діагноз отруєння, розробити принципи профілактики й лікування токсичного пошкодження й визначити механізм його розвитку. Однак токсикологічна класифікація отрут має тільки загальний характер і звичайно деталізується за рахунок додаткової інформації про їх “вибіркову токсичність”. Варто мати на увазі, що «вибіркова» токсична дія отрути не вичерпує всього різноманіття клінічних проявів даної інтоксикації, а лише вказує на безпосередню небезпеку, що грозить певному органу або системі організму як основному місцю токсичної поразки.

Розподіл токсичних речовин в організмі залежить від трьох основних факторів: просторового, тимчасового й концентраційного. Просторовий фактор визначає шляхи зовнішнього надходження й поширення отрути.

Під тимчасовим фактором маються на увазі швидкість надходження отрути в організм і швидкість її виведення з організму, тобто він відбиває зв’язок між часом дії отрути і його токсичним ефектом.

Концентраційний фактор, тобто концентрація отрути в біологічних середовищах, зокрема в крові, вважається основним у клінічній токсикології

У токсичній дії багатьох речовин відсутня строга вибірковість. Їхнє втручання в життєві процеси засновано не на специфічних хімічних впливах з певними клітинними рецепторами, а на взаємодії з усією клітиною в цілому.

Механічні ушкодження шкіри (садна, подряпини, рани та ін.), термічні й хімічні опіки сприяють проникненню токсичних речовин в організм.

Зараз дуже важливо знати хоча б основні види токсикантів та їхній вплив на організм людини, томущо будь-яка хімічна речовина може бути отрутою, ліками та еобхідним для життя засобом залежно від ряду умов, при яких вона зустрічається і взаємодіє з організмом.