26. Визначення характеру митного оподаткування експортно-імпортних операцій в Україні.

БАЗА ОПОДАТКУВАННЯ ЕКСПОРТНО-ІМПОРТНИХ ОПЕРАЦІЙ – митна вартість, яка виконує такі функції, як фіскальна, правоохоронна та статистична.

Головним методом визначення митної вартості імпортованих товарів є метод за ціною угоди. Митною вартістю за ціною договору щодо товарів, які імпортують, є вартість операції, тобто ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо їх продають на експорт в Україну.

Визначення митної вартості за ціною угоди з ідентичними та подібними товарами .У разі якщо митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за методом 1, за митну вартість беруть вартість операції з ідентичними товарами, які продають на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. Якщо виявиться, що вартість товару не може бути визначена за методом 2, то слід переходити до іншої альтернативної бази оцінки – ціни угоди з однорідними товарами, тобто використовувати метод 3 – оцінку за ціною угоди з подібними товарами.

+Визначення митної вартості на основі віднімання вартості та визначення митної вартості на основі додавання вартості.+ Визначення митної вартості резервним методом. Митна вартість у рамках цього методу повинна визначатися з використанням «розумних» способів, сумісних з принципами і загальними умовами Угоди ГАТТ/СОТ щодо митної оцінки на базі даних, наявних в імпортера. +Визначення митної вартості при експорті.

Податковий кодекс залишив за митними органами повноваження щодо контролю за справлянням мита, акцизного податку, податку на додану вартість під час ввезення товарів і предметів в Україну та вивезення з її митної території.

Досвід митного регулювання під час входження України в СОТ свідчить, що внутрішні ек умови поліпшуються для одних секторів ек й погіршуються для інших. Вступ у СОТ зумовив зниження тарифних обмежень для ввезення імпортних товарів на внутрішній ринок, що підсилило конкуренцію, яку не всі вітчизняні підприємства спроможні витримати. Однак членство в СОТ не позбавляє країну певних інструментів захисту внутрішнього ринку. Можна виділити такі напрямки реформування митної політики України в контексті приєднання до СОТ:

– митно-тарифне регулювання має бути спрямовано як на лібералізацію зовнішньої торгівлі й легалізацію “тіньових” потоків імпорту, так і на захист національного товаровиробника.

– головним державним пріоритетом нині повинна стати підтримка галузей, які застосовують конкурентоздатні технології, мають високу додану вартість і є перспективними на світовому технологічному ринку. Така підтримка повинна відповідати стратегії національного інноваційного розвитку.

– надання держ підтримки підприємствам у придбанні іноз ліцензій і технологій, що забезпечить можливість модернізації наці виробництва й одержання технолог переваг на міжнар і внутр ринках.

Оподаткування експортно-імпортних операцій виступає як фактична діяльність держави й ґрунтується на зовнішньоекономічній політиці та прогнозованих можливостях економіки країни. Крім того, система оподаткування експортно-імпортних операцій є ступенем розвитку (становлення) світового інтеграційного співробітництва.

В Укр - сприйняття податків на експортно-імпортні операції, з одного боку, як важливого індикатора адаптаційної здатності суб'єкта і, водночас, з іншого – як об'єкта управління на рівні всіх ланок національного господарства = Двоїстий характер системи оподаткування експортно-імпортних операцій: 1) як показника, що визначає стан економічного об'єкта відносно вимог міжнародного економічного середовища;

2) як об'єкта управління, що пов'язаний із реалізацією головної цільової функції суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності.