Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Модуль 3 Страхова справа.doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
28.09.2019
Размер:
690.69 Кб
Скачать

9.Закон України «Про страхування» та його значення.

6.03.1996р. ВРУ був прийнятий Закон “Про страхування”, який сьогодні є головним законодавчим актом в цій галузі. Закон має 5 основних розділів і 47 статей.

У першому розділі “Загальні положення” встановлюється основний понятійно-термінологічний апарат. Визначаються такі базові поняття як страхування, страховик, страхувальник, обєкти і види страхування, форми страхування, види обов'язкового страхування, страхові платежі і тарифи, страховий ризик і страховий випадок, страхова сума, страхове відшкодування і франшиза, співстрахування, перестраховування, об'єднання страховиків, страхові агенти і страхові брокери. Центральне місце в цьому розділі посідають норми, що визначають вимоги до страховика при його створенні і реєстрації, а також порядок здійснення обовязкового страхування.

Другий розділ “Договори страхування” регулює порядок проведення страхування. Цей розділ визначає: договір страхування, правила страхування, укладання і початок дії договору страхування, валюта страхування, обов'язки страховика, обов'язки страхувальника, зміна страхувальника-громадянина в договорі страхування, наслідки втрати страхувальником прав юридичної особи, наслідки втрати страхувальником-громадянином дієздатності, порядок і умови виплати страхових сум і страхового відшкодування, відмова у виплаті страхових сум (страхового відшкодування), перехід до страховика прав страхувальника щодо особи, відповідальної за припинення дії договору страхування, недійсність договору страхування.

Третій розділ “Забезпечення платоспроможності страховиків” визначає умови забезпечення платоспроможності страховиків (наявність сплаченого статутного фонду та гарантійного фонду страховика; створення страхових резервів, достатніх для майбутніх виплат страхових сум і страхових відшкодувань; перевищення фактичного запасу платоспроможності страховика над розрахунковим нормативним запасом платоспроможності); подається фінансовий механізм здійснення страхової діяльності (формування страхових резервів, прибутку страховика, фонду страхових гарантій); вказуються особливості ведення бухгалтерського обліку та звітності страховиків, умови публікації страховиками річних балансів.

Четвертий розділ “Державний нагляд за страховою діяльністю в Україні” визначає принципи державного нагляду за страховою діяльністю; функції та права. органу, що здійснює держ. нагляд за страховою діяльністю – Міністерством фінансів. В цьому розділі зазначається також порядок ліцензування страхової діяльності, порядок ліквідації, реорганізації та санації страховика.

Пятий розділ “Заключні положення” передбачає регулювання таких моментів як розгляд спорів, урахування міжнародного права тощо.

Значення Закону України “Про страхування”полягає в тому, що він регулює відносини в сфері страхування і спрямований на утворення ринку страхових послуг, посилення страхового захисту майнових інтересів підприємств, установ, організацій та громадян.

5. Організаційні форми, порядок створення, функціонування і ліквідації страхових компаній

Процес створення страхової компанії можна поділити на 2 етапи:

 формування юридичної особи (у формі АТ, товариства з додатковою відповідальністю, повного або командитноо товариства)

 надання юридичній особі статусу страховика

Юридичні особи мають бути зареєстровані в адміністраціях за місцем розташування. Страхова компанія, котра отримала реєстраційне посвідчення як підприємницька структура, може виконувати певні фінансові операції, повязані з формуванням статутного фонду, підготовки офісу. Але на цьому етапі компанія ще не є страховиком. Зареєстрована юридична особа набуває статусу страховика тільки після видачі їй ліцензії на право здійснення страхової діяльності та внесення її до Державного реєстру страховиків.

Міністерство фінансів України видає страховикам ліцензію на проведення конкретних видів страхування. Страховики, які отримали ліцензію на страхування життя, не мають права займатись іншими видами страхування.

Для одержання ліцензії страховик подає до Міністерства фінансів України заяву, до якої додаються:

• копії установчих документів та копія свідоцтва про реєстрацію;

• довідки банків або висновки аудиторських фірм (аудиторів), що підтверджують розмір сплаченого статутного фонду;

• довідка про фінансовий стан засновників страховика, підтверджена аудитором (аудиторською фірмою), якщо страховик створений у формі повного чи командитного товариства або товариства з додатковою відповідальністю;

• правила (умови) страхування;

• економічне обгрунтування запланованої страхової (перестрахувальної) діяльності;

Страховик може займатися такими видами діяльності:

 страховою діяльністю (всі надходження на користь страховика повязані зі страхуванням і перестрахуванням);

 інвестиційною діяльністю (інвестування і розміщення тимчасово вільних коштів – як власних, так і страхових резервів);

 іншою діяльністю: здавання майна в оренду, фінансовою допомогою, передача основних фондів і нематеріальних активів тощо.

Припинення діяльності страхової компанії може здійснюватися шляхом її ліквідації, реорганізації, санації.

Міністерство фінансів України має право провести примусову санацію страховика у випадках:

• невиконання ним зобов'язань перед страхувальниками протягом більше трьох місяців;

• недосягнення ним визначеного законодавством України розміру статутного фонду;

Примусова санація передбачає:

• проведення комплексної перевірки фінансово-господарської діяльності страховика, в тому числі обов'язкової аудиторської перевірки;

• встановлення заборони на вільне користування майном страховика та прийняття страхових зобов'язань без дозволу Міністерства фінансів України;

• встановлення обов'язкового для виконання графіку здійснення розрахунків із страхувальниками;

• прийняття рішення про ліквідацію або реорганізацію страховика. Ліквідація страховика здійснюється в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Реорганізація страховика може проводитися шляхом злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення страхової компанії.

При ліквідації страховика в разі, коли учасники страховика прийняли таке рішення і страховик не має зобов'язань перед страхувальниками, Міністерство фінансів України приймає рішення про виключення страховика з єдиного державного реєстру страховиків (перестраховиків).

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]