Особливості обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів (мшп)

До МШП відносяться малоцінні й швидкозношувані предмети строком вико-ристання не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він пере-вищує один рік. Вартісного критерію для МШП національними стандартами обліку не встановлено, але передбачено обмеження щодо строку служби МШП. Підпри-ємство самостійно повинно розподілити наявні на його балансі МШП на дві групи :

МШП в необоротных активах Рахунок 11 «Інші необоротні матеріальні активи»

МШП в запасах Рахунок 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети»

 Перша група — це МШП, термін корисного використання яких менший ніж один рік (операційного циклу). Такі МШП входять до складу запасів підприємства, облі-ковуються на рахунку 22 «Малоцінні й швидкозношувані предмети» і відображають-ся в другому розділі активу Балансу в складі виробничих запасів (рядок 100 Балансу «Виробничі запаси»).

Друга група — це МШП, термін корисного використання яких перевищує один рік (операційний цикл). Такі матеріальні цінності підлягають включенню до складу необоротних активів підприємства, обліковуються на рахунку 11 «Інші необоротні матеріальні активи» і відображаються в першому розділі активу Балансу у складі необоротних активів.

До МШП, що враховують у складі запасів підприємства, належать предмети, тер-мін використання яких не перевищує один рік (операційний цикл), зокрема інстру-менти, господарський інвентар, спеціальне оснащення, спеціальний одяг тощо.

Відповідно до Плану рахунків № 291, облік МШП ведеться на рахунку 22 «Ма-лоцінні й швидкозношувані предмети». Субрахунки до цього рахунка підприємство відкриває самостійно залежно від видів МШП.

Документування операцій з МШП

У процесі документування господарських операцій з МШП використовують пер-винні документи (табл. 5.11).

Відповідно до П(С)БО, при передачі МШП зі складу в експлуатацію знос не на-раховується, а вартість МШП виключається зі складу активів підприємства (тобто списується з рахунка 22) і відноситься на витрати звітного періоду. Протягом тер-міну фактичного використання повинен бути організований оперативний кіль-кісний облік МШП на місцях їхньої експлуатації й за відповідними матеріально-відповідальними особами.

Значення фінансової звітності, її класифікація. Бухг. фін. звітність під-ств – с-му узагальн. показників, які харак-ють підсумки господ.-фін. дія-ті під-тва за минулий період (місяць, квартал, рік). Вона склад-ся підрахунком, групуванням і спец. обробкою даних поточного БО і є завершальною його стадією. Фін. звітність підпр-ва викор-ся самими власниками, підпр-ми для аналізу та контр. за виконанням договірних зобов’яз., аналізу господ. д-сті, для складання планів на майбутнє. Крім того, звітність подається: у вищу за підпорядкованістю організацію, якщо така є, з метою керівництва роботою підпр-ва; покупцям, постачальникам, тощо, а також установам банку (для контролю за викор-ям банк. кредиту), якщо таке передбачене кредитн. договором; органам статистики для статист. обробки.

Метою складання фін. звіт. є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інф-ції про фін. стан, рез-ти д-сті та рух коштів підпр-ва. Фін. звітність забезп. Інформац. потреби користувачів щодо: 1. Придбання, продажу та володінням цінними паперами; 2. Участі в капіталі підпр-ва; 3. Оцінки якості упр-ня; 4. Оцінки здатності підпр-ва своєчасно виконувати свої зобов’яз-я; 5. Забезпеченості зобов’язань підпр-ва; 6. Визначення суми дивідендів, що підлягають розподілу; 7. Регулюв. д-сті підпр-ва; 8. Інших рішень. Гол. вимоги до звітності – реальність, ясність, своєчасність.

Інформація, яка надається у фінансових звітах, повинна бути дохідлива і розрахована на однозначне тлумачення її користувачами за умови, що вони мають достатні знання та зацікавлені у сприйнятті цієї інформації. Фінансова звітність повинна містити лише доречну інформацію, яка впливає на прийняття рішень користувачами, дає змогу вчасно оцінити минулі, теперішні та майбутні події, підтвердити та скоригувати їхні оцінки, зроблені у минулому. Фінансова звітність повинна бути достовірною. Інформація наведена у фінансовій звітності, є достовірною, якщо вона не містить помилок та перекручень, які здатні вплинути на рішення користувачів звітності. Фінансова звітність повинна надавати можливість користувачам порівнювати: 1. Фінансові звіти підприємства за різні періоди; 2. Фінансові звіти різних підприємств. Передумовою зіставності є наведення відповідної інформації попереднього періоду та розкриття інформації про облікову політику і її зміни.

За періодичністю складання і подання звітність поділяється на внутрішньорічну, місячну, квартальну, піврічну, дев’ятимісячну та річну. Внутрішньорічну звітність називають поточною звітністю, або періодичною.

102 Принципи підготовки, розкриття інформації у фінансовій звітності. Фін. звітність підпр-ва форм-ся на принципів: 1. Автономності під-ва, за яким кожне під-во розгляд-ся як юр. особа, що відокремлена від власників; 2. Безперервності д-сті, що передбачає оцінку активів і пасивів, виходячи з припущення, що його діяльність триватиме; 3. Періодичності, що припускає розподіл д-сті під-ва на певні періоди часу з метою складання фін. звітн.; 4. Іст. (факт) собів-ті, що визначає пріоритет оцінки активів, виходячи з витрат на їх вир-во та придбання; 5.Нарахування та відповідності доходів і витрат, за яким для визнач. фін. рез-ту звітн. періоду слід зіставити доходи звітн. періоду з витр., які були здійснені для отрим. цих доходів. При цьому дох. і витр. відоб-ся в обліку і звітності у момент їх виникн., незалежно від часу надходження і сплати грошей; 6. Повного висвітлення, за яким фін. звітність повинна містити всю інф-ію про факт. та потенц. наслідки операцій та подій, які можуть вплинути на рішення, що приймаються на її основі; 7. Послідовності, який передбачає постійне застосування підпр-вом обраної облікової політики. Зміна облікової політики має бути обґрунтована і розкрита в фін. звітності; 8. Обачності, за яким методи оцінки, що застос-ся в БО, повинні запобігати заниженню оцінки зобов’язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів підп-ва; 9 превалювання змісту над формою, за яким операції повинні обліковуватись відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юр. форми; 10 єдиного грошового вимірника, який передбачає вимірювання та узагальнення всіх операцій підпр-ва у його фін. звітності в єдиній грош. одиниці. Розкриття інф-ії здійснюється у фін. звітності так: 1. Для того, щоб фін звіт. була зрозумілою, вона повинна містити дані про: - підп-во; - дату звітності та звітний період; - валюту звітності та одиницю її виміру; - відповідну інф-ію щодо звітного та попер. періоду; - облікову політику підпр-ва та її зміни; - консолідацію фін звітів; - припинення окремих видів д-сті; - обмеження щодо володіння активами; - участь у СП; - виявлені помилки минулих років та пов’язані з ними коригування; - переоцінку статей фін звітів; - іншу інф-ію, розкриття якої передбачено відповідними стандартами.

103. Х-ка форми фін звітності “Баланс”. Баланс є осн формою фін звітності.баланс побудовано за принципом “Баланс-нетто”: осн засоби та немат активи включ по залишковій в-ті; дебіт заборг – за вирахуванням резерву сумнівн боргів; запаси - за вирахуванням нестач, уцінок, знижок; власний к-л – по фактично вкладеній сумі за вирах непокритих збитків. Статті активу об’днано в 3 розділи: І Необор активи; ІІ Обор активи; ІІІ Витрати майб періодів. До розділу І відн статті: ”Немат активи”; “Незаверш буд-во”; “Осн засоби”; Довгострокові фін інвестиції”; “Довгостр дебіт заборг”; “Відстрочені податкові активи”; “Інші необ активи”. В розділі ІІ відображ запаси, кошта у розрахунках, грошові кошти (статті” Дебіт заборг за товари, роботи та послуги; Дебіт заборг по розрах; Поточні фін інвест; Грошові кошти і їх еквіваленти). У розділі ІІІ активу відображ витрати, які здійснено в поточному або попередніх періодах, але вони відносяться до наступних звітних періодів. Пасив балансу має 5 розділів: 1) Власний к-л 2) Забезп майб витрат та платежів; 3) Довгостр зобов 4) Поточні зобов 5) Доходи майб періодів. У розділі 1 відображ джерела власних коштів п-ва (статті: Уставний к-л, Пайовий к-л; Додатковий к-л, що вкладено; Інший додатк к-л; Резервний к-л; Нерозп прибуток/непокриті збитки; неоплачений к-л; вилучений к–л). У розділі 2 відображ нараховані у звітному періоді майб витрати і платежі. Розділ 3 об’єднує статті: Довгостр кредити банків; Інші довгстр фін зобов; Відстрочені податк зобов; Інші довгостр зобов. Розділ 4 об’єднує статті поточних зобов, які будуть погашені протягом операц циклую. До складу роділу 5 включають доходи, які отримано протягом поточного або попередніх періодів, але які відносяться до наступних звітних періодів.

104. Х-ка форми фін звітності “Звіт про фін р-ти”. Метою складання є надання користувачам повної, правдивої інформації о доходах, витратах, прибутках (зьитках) від д-ті п-ва. Звіт складено по функц групуванню доходів та витрат і має 3 розрізи: 1) Фінансові р-ти 2) Ел-ти операц витрат 3) Розрахунок показників прибутковості акцій. Фін р-ти визначаються у розрізи звич та надзвич д-ті п-ва. 1 розділ має статті: “Дохід від реалізації прод (товарів, послуг)”; “Соб-ть прод, що реалізовано”; “Інші операц доходи”; “Адмін витрати”; “Витрати на збут”; “Інші операц витрати”; “Дохід від часті в к-лі”; “Інші фін доходи”; “Інші доходи”; “Фін витрати”; “Надзвичайні доходи / витрати”; “Інші витрати”. У позділі 2 наводяться відповідні ел-ти операц витрат, що були здійснені п-вом в процесі д-ті протягом звітного періоду. Розділ 3 заповнюється АТ, акції яких вільно пробадються на фондових біржах. (статті: Середньорічна к-ть простих акцій; скоректована середньорічна к-ть простих акцій; Чистий прибуток, що відноситься на одну акцію; Скоректований чистий прибуток, що відноситься на одну акцію. Цей звіт дає можливість користувачам оцінити р-ти минулої д-ті п-ва, його прибутковість, здатність ефект використовувати ресурси.

105. Х-ка форми фін звітності “Звіт про рух грош коштів”. Метою складання звіту є надання користувачам фін звітності повної інформації про зміни, що відбулися в грошових коштах п-ва та їх еквівалентах. У цьому звіті наведено дані про рух грош коштів протягом звітного періода в р-ті опеац, інвестиц, фін д-ті. Інформація про рух грош коштів в р-ті операц д-ті може бути наведена з викор-нням прямого або непрямого метода. При вик-ні прямого метода наводяться всі основні статті надходжень і витрат, різниця яких показує приріст або зменшення грош коштів. Непрямий метод передбачає відображення суми чистого прибутку, яка потім коректується завдяки виключенню негрошових операцій і операцій, пов’язаних з інвест та фін д-тю. Отже чистий рух грошових коштів від операц д-ті визнач як різниця між сумами грош надходжень і витрат з врахув руху коштів від надзвич подій. Рух грош коштів в р-ті інвест д-ті визначається на основі аналізу змінв статтях балансу “Необ активи” тиа “Поточні фін інвестиції”. Рух грошових коштів в р-ті фін д-ті визначається на основі змі балансу по розділу “Власний к-л”, і статтях балансу, пов’язаних з фін д-тю: “забезпеч майб витрат і платежів”; Довгострок зобов”, “Поточні зобов”. Отже складання звіту побудовано на макс використанні вже підготовлених показників Балансу і Звіту про фін р-ти. Зіт дозволяє: складати, прогнозувати і оцінювати грош потоки п-ва; визначати здатність п-ва погасити зобов і сплатити дивіденди;аналізувати грош і негрош аспекти операц п-ва.

106. Х-ка форми фін звітності “Звіт про власний к-л”. Метою складання звіту є розкриття інформації про зміни в стр-рі власного к-лу п-ва протягом звітного періоду. Починається і закінч статтями: Залишок на поч року і Залишок на кінець року. Має роділи: Переоцінка активів (  або  власного к-лу в р-ті переоцінки осн засобів) Розподіл прибутку ( розподіл прибутку між учасниками або ї спрямування в уставний, резервний к-л тощо) Внески учасників, Вилучення к-лу (вихід учасників, викуп або анулювання акцій, зиенш номінал вартості акцій) Інші зміни в к-лі (списання невідшкодов збитків, безкоштовно отримані активи тощо).

107. Розкриття інформації у примітках до звітів. Усі підприємства розкривають у примітках призначення та умови використання кожного елемента власного капіталу(крім статутного капіталу). Пояснювальна записка (примітка) до бухгалтерського фінансового звіту підприємства характеризує його діяльність у звітному році, пояснює основні фактори, які впливали на господарські і фінансові результати роботи, висвітлює фінансове і майнове становище, перспективи подальшої діяльності. Зміст примітки визначають національні стандарти. Наприклад акціонерні товариства наводять інформацію про кількість та вартість акцій, типи акцій у складі статутного капіталу. Інші підприємства наводять інформацію про розподіл часток статутного капіталу між власниками і таке інше.

86. Облік змін статутного капіталу (СК). Після надходження останнього вкладення і досягненням СК розміру, зареєстр. уставом, записи на рах. 40 можуть бути зроблені тільки за рішенням під-ва про  або  СК як наслідок  долі прибутку кожного з засновників. СК може бути  або за рах. додатк. вкладень засновників, або відрахувань в нього частини прибутку;  – при виході з підпр-ва 1 або декількох учасників, а також при списанні за рішенням правління понесених збитків, які учасники не зможуть покрити майбутнім прибутком. Зміни СК під-ва в зв’язку з придбанням осн. засобів і немат. активів, їх списання і нарахування зносу на рах.40 не відображ-ся. При додатк. випуску записи в БО здійснюються такі як і при первинній емісії. При збільшенні номін. вартості акцій роблять запис по Кт 40 Дт 30, 31 або 443. При  номін. вартості акцій в БО роблять запис Дт 40, Кт 67.  СК акц. тов-ва в рез-ті обміну акцій на облігації відображ-ся записом : Дт52, Кт40.

87. Облік неоплаченого капіталу(НК). НК – сума зобов’язань засновників за внесками до стат. капіталу. У момент реєстрації стат. кап-лу зареєстрована сума відображ-ся записом: Дт46, Кт 40. Усі наступні внески засновників до стат.кап-лу відображ-ся записом: Кт 46, Дт різних рах-в, в залежності від форми та змісту внесків ( чи викупу акцій – в акц. тов-вах).Сальдо рахунку 40 повинно відповідати розміру статутного капіталу, який зареєстрований в статутному документі акціонерного товариства, і повинно дорівнювати номінальній вартості випущених акцій. Після реєстрації акціонерного товариства на суму виконаної підписки на акції за їх номінальною вартістю в БО роблять запис: Дт 46, Кт 40. Якщо фактична ціна реалізації акцій перевищує їх номінальну вартість, то сума різниць зараховується в емісійний дохід записом Дт 46 кт 42, субрахунок 421. Фактично отримані вкладення від акціонерів в оплату акцій відображаються записом: Дт 31 (на суму внесених грошових коштів) Дт 15 (на суму внесених основних коштів, інших необоротних матеріальних активів, нематеріальних активів в оцінці, яка узгоджується сторонами) Дт 14 (на суму внесених цінних паперів інших під-в) Кт 46.

88. Облік вилученого капіталу. Вартість власних акцій, які викуплені у акціонерів в БО відображаються записом Дт 45, суб-к 451, Кт 30 (або 31). При перепродажу або розповсюдженні серед своїх робітників викуплених акцій роблять запис Дт 30 (31), Кт 45 суб-к 451 (на номінальну вартість акцій) Кт 42, суб-к 421 (на суму, яка перевищує номінальну вартість акцій). Якщо викуплені акції були перепродані за ціною, нижче номін., то різниця спис-ся за рах-к емісійного доходу. Якщо вилучені акції анулюються, то роблать запис: Дт40 ( на номін. варт. цих акцій), Дт 421 (на суму, що перевищує номін. варт.). Кт 45 ( на факт. суму викуплених акцій). За відсутності емісійного доходу сума, яка перевищ. номін. варт. , спис-ся за рах-к інших доходів дія-сті.

89. Облік додаткового капіталу(ДК). ДК може бути вкладений. Це сума емісійного доходу, на яку вартість проданих випущених акцій перевищує їх номін. вартість. ДК може бути і невкладений. Це сума вартості дооцінки необор. активів або вартість активів, безкоштовно отриманих підпр-вом від інших фіз. або юр. осіб, та різні види додатк. кап-лу. Якщо фактична ціна реалізації акцій перевищує їх номінальну вартість, то сума різниць зараховується в емісійний дохід записом Дт 46 кт 42, субрахунок 421. В звіті про результати випуску цінних паперів емітент робить розподіл отриманих від продажу акцій коштів: на статутний капітал – у сумі номінальної вартості реалізованих акцій (Кт 40) і додаткові власні кошти – у сумі, яка перевищує фактичну ціну продажі акцій над їх номінальною вартістю (Кт 42, суб-к 421).

90. Облік резервного капіталу (РК). РКформ-ся з метою усунення можливих в майбут. тимчасових фін. труднощів і забез-ня нормальної роботи під-ва. Величина РК визнач-ся статутним документом як максим. % від розміру статут. капіталу. В акц. тов-вах повинен становити не менш ніж 25% величини статутного капіталу. Він формується за рахунок щорічних відрахувань від прибутку %, який передбачений статутним документом. (в АТ 5 % від чистого прибутку). Відрахування від прибутку в РК в БО відображ-ся записом: Дт р-в 44, субрах-ку 443, Кт 43. кошти РК використ-ся на додаткові затрати на вироб. і соц. розвиток, на поповнення оборотних коштів підпр-ва, покриття збитків, на виплату гарантованих дивідендів по привілейованим акціям (у випадку недостатнього прибутку) і інше. Використання коштів РК в БО відображається записом по Дт 43, Кт р-в: 40 (на суму направлену на збільшення статутного капіталу); 67 (на суму нарахованих дивідендів по привілейованим акціям при недостатньому прибутку; 44 (442) – на суму списаних непокритих збитків.

91. Облік нерозподіленого прибутку/непокритих збитків.Фінансові результати від всіх видів діяльності списуються на активно-пасивний р-к 44, якій ведеться по субрахункам 441, 442, 443. отриманий під-в прибуток (441) враховується зростаючим ітогом з початку року і до кінця року показується нерозподіленим. Використання отриманого прибутку протягом року на Дт 443 Кт 40, 43 (на суму прибутку використаного на підвищення статутного або резервного капіталу); 67 (на суму нарахованих за рахунок прибутку дивідендів власникам акцій). Субрах-к 443 виконує роль регулюючого контрпасивного рах-ку по відношенню до субрах. 441. Він дозволяє визначити ,яку суму прибутку отримано, яка сума прибутку використана , а яка не викор-на і знах-ся в господ-му обороті підпр-ва. В кінці року сума використаного прибутку списують в зменшення нерозподіленого прибутку записом Дт 441 Кт 443. Збитки під-ва на Дт 442 за рішенням власника списується по Кт 442 і Дт 441 (на суму збитку списаного за рахунок нерозподіленого прибутку); 43 (на суму збитку списаного за рахунок резервного капіталу.

92. Облік операцій по поточному рах-ку в нац. валюті. Синтетичний облік руху грошових коштів по поточному рах-ку ведеться на активному рах-ку 31 по суб-кам 311, 312. На суму зарахованих на поточний р-к коштів в нац. валюті роблять запис Дт 311 Кт 301 (на суму внесених готівкою); 36 (за відвантажену продукцію); 37 (на суму коштів в погашення заборгованості); 60 (на суму отриманих кредитів). Перераховані грошові кошти з поточного рах-ку під-ва відображаються по Кт 311 Дт: 30, 63 (на суму, перераховані постач-м в погашення заборг-сті.), 64 (на суму перерахованих податків в бюджет і не бюджетні фонди), 68 (на суму перераховану різними кредиторами). Якщо при перевірці виписки банку встановлена помилково списана з пот.рах-ка сума, то запис: Дт374 “Розрах-ки по претензіях” та Кт311

93. Облік операцій но пот. рах-ку в іноз. валюті. Валютні кошти зараховані на розподілений р-к в Бо відображ-ся записом Дт 312 суб-к 312-3; Кт 362. Перераховані банком кошти з транзитного валютного рах-ку на валютний р-к резидента відображається записом Дт 312, суб-к 312-1 (валютний рах-к в країні)/ 312-2 (Валютний рах-к за кордоном), Кт 312, 312-3 (Транзитний вал. рах-к). Валютні кошти перераховані банком на р-к УМВБ для продажу відображається: Дт 334 Кт 312. Національна валюта, яка надійшла на р-к під-ва зараховується: Дт 311 Кт 711. Одночасно робляться записи на списання проданої на міжбанківській валютній біржі іноземної валюти: Дт 942 Кт 334. В кінці звітного періоду дохід від реалізації іноземної валюти списується: Дт 711 Кт 791. На Дт 791 з Кт 942 спис-ся собів-ть реаліз-ної іноз. вал. на Міжбанку. Шляхом співставлення отриманого доходу (на Кт791) з собів-тю проданої вал-ти (на Дт791) визнач-ся фін.рез-т від реаліз-ції валюти, який спис-ся на рах-к 44.

95. Облік касових операцій. Рах-к 30 ведеться по суб-кам 301 та 302. Надходження грошових коштів в касу відображається по Дт 30 Кт 31 ( при отриманні грошових коштів з поточного р-ку в банку), 372 (повернення невикористаного авансу), 37 (надходження грошових коштів від дебіторів в погашення заборгованості) і інше. Використання грошових коштів з каси відображається Кт 30 Дт: 31 (вклад готівкою на поточний рахунок в банку), 661 (на суму виплаченої заробітної плати, премій), 372 (видача підзвітних сум). Надлишки грошових коштів зараховуються в дохід під-ва записом Дт 30 Кт 719. Нестача списується з Кт 30 на Дт 947 з наступним віднесенням на р-к касира записом Дт 375 Кт 716. відшкодовані касиром суми нестачі відображаються Дт 30 Кт 375.

96.Облік розрахунків з підзвітними особами. Готівкові гроші можуть витрачатися через касу підпр.,а в окремих випадках, коли сплата витрат через касу або з рахунку в банку неможлива( витрати по відрядж.,придбання дрібного інвентарю і т .і.)- через підзвітних осіб. Згідно з постановами КМУ та Мінфіну направл-я робітника у відрядж. викон-я за наказом кер-ка.Витрати по відрядж-ях входять у склад валових витрат підпр.тільки у разі наявності докум., які підтвердж. зв’язок цього відрядження з осн. д-стю підпр. Облік розрах-ів з підзв. особами ведеться на рах.372. Рах. акт.-пасивний, оскільки і підпр., і підзв. особа можуть виступати боржниками один одного. В БО на суму виданого авансу підзвітн. особі на господ.витрати та витрати по відрядж-х роблять запис по Дт327 та Кт 30”Каса”. Після повернення з відряж. протягом 3 днів робітник має подати в бухгалтерію авансов. звіт про витрачені суми у зв’язку з відрядж-м. Разом зі звітом подаються свідотство про відрядж., яке оформлене у відповід. порядку, докум. про найм житла, проїздні та інші докум.У разі видачі робітнику готівки на відряд-ня та коштів у підзвіт для вирішення у відрядженні вир. або господ. питань, то підзвіт. особа, після повернення з відрядж-я , протягом 3-х днів повинна подати в бухгалтерію разом зі звітом про суму, видану на вирішення господ. питань, авансовий звіт про витрачені кошти на відрядж-я. Після перевірки бухгалтерією законності та доцільності витрат, на звіті вказуються суми витрат ,які утвердж. керів-м. Витрати з підзвіт. сум списуюься з Кт 372 на Дт 20 ”Вироб. запаси” ,22 ”Малоц .та швидкознош. предм.”, 92 ”Адмін. витрати”, 93 ”Витрати на сбут” та інш. Суми невитраченого авансу підлягають поверненню робітником в касу підпр.

97.Форми та облік безготівкових розрах. Підпр. орган-ї та заклади усіх форм власності проводять безготів. розрах-ки в нац. валюті У. через банк шляхом перерах-я коштів з рах-ку платника на рах. отримувача за допом. таких док-тів: платіжні доручення, платіжні вимоги-доручення, розрахункові чеки, акредитиви, векселі, платіжні вимоги, інкасові доручення. Платіжні вимоги та інкасові доручення застосов. у випадках, передбачених діючим закон-вом та нормат. актами НБУ. Платіжне доруч-я є письм. розпорядж. клієнта(платника) обслугов. банку про перерахув. з його рах. вказаної суми на рах. іншого підпр. (отримувача). За допом. платіжн. доруч-нь проводять розрах. за платежами як товарного так і нетоварн.хар-ру: за відвантаж. продукцію у порядку поперед. платежів по розрах.. з бюджетом по налогах та інш..Перерах. коштів можна проводити гарантованим платіжним дорученням. В окремих випадках можуть застосов. інкас. платіжні доруч-я на безсупереч. списання коштів з пот. рах. підпр. без його згоди. На суму оплачених платіж. вимог, додарих до виписки банку з поточного рах. підпр. в бухг. обліку робиться запис по Кт рах .31 і Дт відпов. рах.:63 ,64, 65, 68 та інш..Платіж. вимога-доруч. є комбінов. докум. склад .з 2-х частин: вимога до платника сплатити вартість поставленої прод-ї та доручення платника своєму банкові відпов. суму з свого рах. на рах. постач-ка.За акредитивної форми розрах. підпр.-покупець перерахов. частину коштів у банк до місця знаходж. продавця для оплати потім відвантаж. прод-ї. Акредит. можуть відкр. як за рах. власн. коштів, так і за рах. кредитів банку, признач. для розрах. з одним постач.Відзивний акредит. може бути змін. або анульов. банком-емітентом без попер. погодж. постач-ка. Безвідзивний акредитив не може бути анульов. або змін. без згоди постач. для якого він відкр-й.в БО на суму акредит., виставл. в нац. валюті:Д-т рах. 313-К-т рах.311,601.При отрим. повідомл.банка про списан. грош. коштів з акредит. в оплату рах.постач.:Д-т рах.63-К-т рах.313 Оприход. тов.-мат. цінностей отрим. від постач.:Д-т20-К-т63 По закінч. строку акредит.закрив., а залиш. перерах. на поточ.рах. покупця або на погаш. банк. кредиту:Д-т311-К-т313.Чеки застос. для розрах. в безгот. формі. В БО на суму ліміта чек книжки, придбан. за нац. валюту,робиться запис:Д-т 331-К-т 311. На суму, виписан. підпр. та сплач. банком розрах. чеків пред’явл.до сплати за товари та послуги:Д-т 63,68,93- К-т 331.На підпр. видані в підзвіт уповнов. особам для розрах.чек.книжки:Д-т 372-К-т 685 ,пред’явл. уповн. особами звітів про використ. чеків:Д-т 685-К-т 372. Постач. на суму отрим. чеків за рах. сплати за реалізов. тов. та послуги робить запис:Д-т 331-К-т 36. При отрим. виписки з банку прозарах. грош. коштів по чеках робить запис:Д-т 31-К-т 331.

Поняття та стр-ра власного к-лу. Власний к-л (уставний капітал, пайовий кап-л, додатковий кап-л, резервний кап-л; нерозподілений прибуток). Уставний капітал являє собою сукупність вкладів учасників в майно при створенні п-ва задля забезпечення його уставної д-ті. В держ п-вах уставний к-л формується за рах-к частки нац майна, що виділена п-ву. Майно п-в з іноз інвестиціями при створенні формується за рах-к внесків засновників. (Кт 40 “Уставний к-л” – Дт 31, 15, 20, 28 та ін.)Уставний к-л може бути збільшено за рах-к додаткових внесків засновників або відрахування в нього частини прибутку. Для формування уставного к-лу АТ викоритовують: власні накопичення; власне майно, що перелано АТ; приватизаційні папери. Формування уставного к-лу АТ відображається на рах-ку 40. Після реєстрації АТ на суму підписки на акції роблять запис: Дт 46 “неоплачений к-л” – Кт 40 “Уставний к-л”. Резервний к-л створюється з метою вирішення можливих в майб фін ускладнень і забезпечення норм роботи п-ва.. розмір визначається як максимальний процент від уставного к-лу (так, в АТ не менш 25%). Резервний к-л створюється за рах-к щорісних відрахувань від прибутку (Дт 44 – Кт 43 “Резервний к-л”). Кошти резервного к-лу використовуються на додатк витрати впо вир і соц розвитку, на поповнення обігових коштів, покриття збитків, виплату гарантованих дивідендів тощо (Дт 43 – Кт 40, 67 “Розрахунки з учасниками”, 44).

61. Синтетичний і аналітичний облік розрахунків по оплаті праці. Синтетичний облік розрахунків з працівниками по оплаті праці ведеться на пасивному р-ку 66 “Розрахунки з оплати праці” по субр-ках 661 “Розрахунки по ЗП”, 662 “Розрахунки з депонентами”. По Кт 661 відображ нарахування робітникам осн і додатк ЗП, премій, пособій по непрацездатності, а по Дт – утримання із ЗП, суми виплаченої ЗП, депонована ЗП. Нарахована ЗП відноситься на витрати тих ділянок в-ва, де зайняті робітники (Дт 23, 91, 92, 93 – Кт 661). Розр-ки по соц страх (Дт 652 – Кт 661). Суми утримань із ЗП: Дт 661 – Кт 641, 651 “Пенсійне забезп”, 653 “Страх на випадок безробіття”, 685 “Роз-ки з різними кредиторами” (на суму утримань). Суми ЗП та премій сплачених з каси п-ва: Дт 661 – Кт 30. Депонована ЗП (своєчасно не сплачена): Дт 661 – Кт662. В подальшому при виплаті депонованої ЗП робиться запис: Дт 662 – Кт30. Аналітичний облік розр-ків з робітниками і службовцями по оплаті праці ведеться в картках – лицевих рахунках, в яких міститься інформація про нараховану ЗП, утриманнях, виплатах. Аналітичний облік депонованої ЗП ведеться по кожній сумі, що не отримано, окремо безпосередньо в реєстрі або в книзі депонованої ЗП.

62. Облік відрахувань на соц заходи. Законодавство У визначає ставку обов’язкового соц страх-ня в розмірі 4% від фактичних витрат на оплату праці робітників. В б.о. на суму сбору на соц страх обиться запис: Дт23, 91, 92, 93 – Кт 652. П-ва мають право використовувати частину коштів соц страх на оплату допомоги по тимч непрацездатності; вагітності; забезпеченню оздоровчих заходів тощо. В б.о. використання коштів соц страх відображається: Дт 652 – Кт 31 (одноразові допомоги) , 31 (вартість оздоровлення робітників п-ва в санаторіях тощо), 661 (допомоги по тимчасовій непрацездатності). Страхування по безробіттю передбачає матеріальне забезпечення: допомога по безробіттю, відшкодування витрат на перепідготовку тощо. Ставка - 0,5% - 1,5% від суми коштів на оплату праці. Облік розрахунків по страхуванню від безробіття ведуть на р-ку 653 “По страх на випадок безроб” . (На суму нарахованого збору: Кт 653 – Дт 23, 91 ,92, 93).Збір на обов’язкове пенсійне страхування – 32% від фактичних витрат на оплату праці робітників. Облік ведеться на 65 р-к (субрахунок 651 “По пенсійному забезп”). На суму збору роьиться запис на кредит р-ку 651 в еоресп-ції з Дт 23, 91, 92, 93, 661. Також передбачені добровільні внески на пенсійний рахунок робітника: Дт 661 – Кт 472 “додаткове пенс забезп”. Перерахування коштів в Фонд соціального захисту інвалідів здійснюється платіжними дорученнями і в б.о. відображається: Дт 642 “Р-ки по обов’язк платежам” – Кт 31.

63. Порядок та облік створення та використання забезпечення виплат відпускних сум працюючим. Для рівномірного віднесення на с-ть ЗП на оплату чергових відпусток робітникам підприємствам дозволено створювати для цього резерв. Даний резерв створюється за р-к відрах кожного місяця рівними сумами запланованих витрат. На суму резерву, що створюється робиться запис: Дт 23, 91, 92, 93 тощо – Кт 471 “Забезпечення сплати відпусток”. По мірі надання чергових відпусток робляться щаписи: Дт 471 – Кт 661. Сальдо (кредитове) р-ка 471 показує залишок невикористаного на кінець звітного періоду резерву. Якщо на п-ві не створюється резерв, то ЗП за час відпустки відноситься на витрати в-в або обігу у загальному порядку: Дт 23 та ін – Кт 661.

64. Витрати діяльності підприємства, критерії їх визначення та класифікація. Кожне п-во може здійснювати звичайну або надзвичайну д-ть. Звич д-ть – будь-яка д-ть п-ва, яка здійснюється у відповідності з його установчими док-ми. Надзвич д-ть – операції які пов’зані з подіями які відрізняються від звичайних і не відбуваються часто або регулярно. Звичайна діяльність поділяються на: операційну, інвестиційну та фінансову. Операційна д-сть – основна діяльність п-ва, тобто діяльність, яка пов’язана з в-вом реаліз. прод. або товарів, послуг, що є визначальною метою створ. п-ва та забезпечує основну частину доходу. Інвест д-ть – придбання та реаліз. необоротних активів та фін. інвестицій. Фін д-ть – д-сть яка призводить до зміни розміру і складу власного або позичкового капіталу. Витратами для здійснення діяльності визнаються: зменшення активів; збільшення зобов’язань, що призводить до до зменш.власного кап.п-ств. Витратами не визнаються: 1)платежі за договорами комісії, агентальними угодами та іншими аналогічними договорами на користь клієнта, принципала тощо; 2)попередня (авансована) оплата запасів, робіт, послуг; 3)погашення одержаних позик; 4)зменшення власного капіталу п-ва внаслідок його вилучення або розподілу власниками. Класифікація витрат . Операційні витрати поділяються на: собівартість вир.прод., товарів, робіт, послуг; адміністративні в-ти; в-ти на збут та інш.операційні витрати. Собівартість реаліз.прод. поділяється на: в-чу соб-сть продукції (23); нерозп. постійні загальновир.в-ти; наднормовані вир.в-ти. За видами д-ті витрати поділ на: 1) операційні 2) фінансові 3) втрати від участі в капіталі 4) інші витрати 5) податки на приб 6) надзв витрати 7) інвест д-ть (р-ки14,15) . Ця класифікація забезп.облік у постаттєвому розрізі. Стаття затрат відображає напрям в-ння ресурсів,- показує на які цілі при здійсненні того чи іншого виду діяльності здійснені витрати.

65. Витрати операційні, інвестиційні, фінансові. Витрати операційні, інвестиційні та фінансові, це такі витрати які здійснюються п-вом, відповідно в межах його операційної, інвестиційної та фінансової сферах діяльності. Операційна д-сть – основна діяльність п-ва, тобто діяльність, яка пов’язана з в-вом реаліз. прод. або товарів, послуг, що є визначальною метою створ. п-ва та забезпечує основну частину доходу. Інвест д-ть – придбання та реаліз. необоротних активів та фін. інвестицій. Фін д-ть – д-сть яка призводить до зміни розміру і складу власного або позичкового капіталу. Витрати операційної діяльності поділяються на – 1) собіварт.реаліз.прод., робіт та послуг; 2) адмін витрати (92); 3) витрати на збут (93); 4) інші операційні витрати(94). Фінансові витрати – для їх обліку використовуються рах. 95, 96. Фін.витратами прийнято називати витрати пов’язані із залученням позичкового капіталу (проценти за кредит і т.ін.). На р-ку 95 “Фін. витрати” ведеться облік витрат фінансової д-ті п-ва. На Д 95 – витрати за рік, в К 79. Р-к 96 “Втрати від участі в капіталі” призначений для обліку втрат від зміни вартості інвестицій.. Витрати інвестиційної діяльності відбиваються на рах. 14 і 15 – інвестиції і капітальні інвестиції.

66. Класифікація операційних витрат. Операційна д-сть – основна діяльність п-ва, тобто діяльність, яка пов’язана з в-вом реаліз. прод. або товарів, послуг, що є визначальною метою створ. п-ва та забезпечує основну частину доходу.Витрати операційної діяльності поділяються на – 1) собіварт.реаліз.прод., робіт та послуг; 2) адмін витрати (92); 3) витрати на збут (93); 4) інші операційні витрати(94). Собівартість реаліз.прод. поділяється на: в-чу соб-сть продукції (23); нерозп. постійні загальновир.в-ти; наднормовані вир.в-ти. Виробнича с-сть включає в себе прямі мат. витрати, прямі витрати на оплату праці і загальновир.в-ти (розподілені), інші прямі витрати. Виробнича с-сть формується на рах. 23., прямі мат.витр. включають в себе в-сть сировини, мат., напівфабрикатів та ін. Прямі витрати на оплату праці – зар.плата робітників, зайнятих виготовленням прод. Інші прямі – відрахування на соц.заходи тощо. Всі ці витрати відображ.на рах. 23, по мірі випуску та реаліз.гот.прод. – списуються на 90. По Д – виробнича соб-сть реаліз. протягом року прод., робіт, послуг; по К – списання у кінці зв.року виробн. соб. реаліз. прод. і послуг на рах 79. Р-к 91 – загальновиробничі витрати, поділяються на 2 групи: 1) витрати які належать до розподілу між окремими видами прод., що випуск (змінні витрати).: пов’зані безпосередньо з обслуговуванням технол. процесу в цеху. (+амортизація). Ці витрати розподіл пропорційно зар. платі вир.робітників, обсягу діяльності, прямих витрат; годинам роботи. 2) Постійні витрати (не підлягають розподілу) – пов’язані з управлінням стр.підрозділом п-ва. Облік загальновир.витрат – на 91 (Д – витрати за статтями протягом зв.періожу, К – списання витрат на рах 23). Адміністративні виплати – пов’язані з управлінням п-ва в цілому і відображ.на рах. 92. (Д – витрати за статтями здійснені протягом року, К – списання накопичених витрат у кінці зв.року на рах. 79). Витрати на збут – пакування , ремонт тари, реклама, маркетинг та ін. – 93 рах. (Д – витрати за статтями здійснені протягом року, К – спис.накопич. витрат в кінці року на 79). 94 “Інші опер.витрати” – всі витрати які не знайшли відображення на всіх попередніх рахунках, витрати за статтями накопичені протягом зв.періоду – на 79.

67.Виробнича собівар-ть(ВС), її склад та облік. На рах.23 (Вир-во) міститься інф-ція про витрати на вир-во прод. Цей рах. має кілька аналіт. рах-в, які ведуться по видах вир-цтв, видах та групах прод. тощо. Отже на Дт рах.23 відображ. прямі мат.витрати, витр. по оплаті праці та ін., які поступають з Кт 20(Вир.запаси), 22(Малоцін. та швидкознош. предм.), 66(Розрах.по оплаті праці), 65(Розрах. по страх-нню), 685(Розрах.з різн. кредит-ми). В кін. міс. на Дт рах.23 з Кт 91(Заг.-вир-чі витрати) списуються заг.-вир-чі витрати пропорційно зар.платі основн. прац-ків. Потім зібрана соб-тість гот. прод. з Кт рах.23 списується на Дт 26(Гот.прод.) Сальдо рах.23 відображ. затрати в незаверш.вир-ві. Факт. ВС = витрати в незав. вир-во на поч.міс. + витрати за місяц  затрати в незав. вир-во на кін. міс. Для факт. ВС робиться запис по Кт 23 і Дт26 та Дт 90 (Собів-ть реаліз-ції). Оскільки факт.ВС розрах-ють тільки в кін.міс., то протягом міс.гот. прод. приймають за плановою собів-тю. А після калькул-ння собів-ті план.собів-ть коригують до розміру факт-ної, викор-ючи метод "червоного сторно" на суму економії та додатковий запис на суму перебільшення.

68. Заг.-виробн. витрати, іх склад та облік. Це витрати по обслугов-ню вир-ва та упр-нню роботою цехів та інш. підрозділів осн. та допоміжн. вир-ва. Отже це: 1)витрати на упр-ня вир-вом (оплата праці апарату упр-ня цехами, витрати на соц. програми і мед. обслуг-ння апарату упр-ня), 2)амортиз.осн. засобів заг.-вир. призначення., 3)витрати на утримання ( експл-цію ремонт, страхув. тощо) осн. Засобів, 4)витрати на удосконалення технології та орган-ції вир-ва, 5)витрати на отоплення, освіщення, тощо вир. приміщень, 6)витрати на обслугов-ня вир. процесу(оплата загал.-вир-го персонала; відрах-ня на соц. заходи, мед. страх-ня роб-в управл-ня вир-ом) ;7) витрати на охорону праці, техніку безпеки і охорону навкол-го сер-ща; 8) інші витрати. Синтетичний облік заг.-вир-х витрат відображ-ся на рах-ку 91” Заг.-вир-чі витрати”.Аналітичн. облік- по кожному цеху окремо. загальновиробничі витрати, поділяються на 2 групи: 1) витрати які належать до розподілу між окремими видами прод., що випуск (змінні витрати).: пов’зані безпосередньо з обслуговуванням технол. процесу в цеху. (+амортизація). Ці витрати розподіл пропорційно зар. платі вир.робітників, обсягу діяльності, прямих витрат; годинам роботи. Розподіленна сума заг. вир-х вит. спис-ся з кред. Рах-ка 91 на деб. Рах-ка: 23 ”Вир-во”(в сумі,що віднос-ся до вит-т вир-ва), 90 ”Собів-ть реал-ї прод-ї” ( в сумі, що відн-ся до собів-ті реал-ї прод-ї., робіт, послуг) 2) Постійні витрати (не підлягають розподілу) – пов’язані з управлінням стр.підрозділом п-ва. В кінці міс. вони спис-ся з кредита 91 на деб. 23.

69 Аміністративні витрати,їх склад та облік. Сч 92 «Административные расходы» предназначен для учета общехозяйственных расходов, связанных с управлением и обслуживанием предприятия в целом, в частности: 1) общие корпоративные расходы; 2)расходы на служебные командировки и содержание аппа­рата управления пред-м; 3) расходы на содержание осн средств, других необо­ротных материальных активов общехоз-ного использо­вания; 4) вознаграждение за профес-ные услуги; 5) расходы на связь (почтовые, телеграфные) 6) амортизация нематериальных активов общехозяйственно­го использования 7) расходы на урегулирование споров в судебных органах 8) налоги, сборы и другие предусмотренные законодатель­ством обязательные платежи 9) плата за расчетно-кассовое обслуживание и др услуги банков; 10) прочие расходы общехозяйственного назначения. Начисление ЗП админ-пр персоналу: Дт 81 – Кт66. Амортизация общехоз ср-в : Дт 83 – Кт13 и Дт92 - Кт83. Затраты вспомог цехов на ремонт: Дт84 – Кт23 и Дт 92 – Кт 84. В конце месяца расходы на дебете счета 92 списываются на дебет счета 79 "Фин р-ты".

70. Витрати на збут, їх склад та облік. Витрати на збут включають такі витрати, пов'язані з реалізацією (збутом) продукції (товарів, робіт, послуг): витрати пакувальних матер для затарювання готової прод на складах гот прод; витрати на ремонт тари; оплата праці та комісійні винагороди продавцям, торговим агентам та працівникам підрозділів, що забезпечують збут; витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг); витрати на передпродажну підготовку товарів; витрати на відрядження працівників, зайнятих збутом; витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів, пов'язаних зі збутом продукції, товарів, робіт, послуг (операційна оренда, страхування, ам-ція, ремонт, опалення, освітлення, охорона); витрати на трансп-ня, перевалку і страхування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів) відповідно до умов договору поставки; витрати на гар ремонт і гарант обслуговування; інші витрати, пов'язані зі збутом продукції, товарів, робіт, послуг. Облік витрат на збут ведеться по дебету р-ка 93 “витрати на збут” у кореспонденції з кредитами відповідних р-ків активів та зобов’язань. Наприкінці звітного періоду кредит р-ку 93 списується на дебет р-ку 79.

71. Інші витрати операційної діяльності, їх склад та облік. Ці витрати формують окрему самостійну облікову одиницю в с-мі затрат д-ті. До інших операційних витрат включаються: витрати на дослідження та розробки відповідно до Положення бухгалтерського обліку 8 "Нематеріальні активи"; собівартість реалізованої іноз валюти, яка для цілей бухгалтерського обліку визначається шляхом перерахунку іноземної валюти в грошову одиницю України за курсом Нац банку У на дату продажу іноз валюти, плюс витрати, пов'язані з продажем іноз валюти; собівартість реалізованих вир запасів, яка для цілей б.о. складається з їх облікової вартості та витрат, пов'язаних з їх реалізацією; сума безнадійної дебіторської заборгованості та відрахування до резерву сумнівних боргів; втрати від операційної курсової різниці (тобто від зміни курсу валюти за операціями, активами і зобов'язаннями, що пов'язані з операційною д-тю п-ва); втрати від знецінення запасів; нестачі й втрати від псування цінностей; визнані штрафи, пеня, неустойка; витрати на утримання об'єктів соціально-культурного призначення. У фінансовому обліку ці витрати формуються за такою методикою: на першому етапі формуються елементи затрат: матеріальні затрати, на оплату праці тощо, на другому – списування на фінансові результати. У внутрішньогосподарському обліку будується пряме або непряме відношення їх до відповідного виду (проданого товару або проданого запасу). Облік інших операційних витрат ведуть на рахунку аналогічного найменування.

72. Фінансові витрати, їх склад та облік. Під фінансовою діяльністю вважається така діяльність, яка пов’язана зі змінами розміру та складу власного та позикового капіталу господарства. До фінансових витрат відносяться витрати на проценти (за користування кредитами отриманими, за облігаціями випущеними, за фінансовою орендою тощо) та інші витрати підприємства, пов'язані із залученням позикового капіталу. Визнані витрати відображаються на дебеті рахунку 95“Фінансові витрати” та його субрахунках 952“Інші фінансові затрати” та 951“Відсотки за кредит”.

73. Надзвичайні витрати, їх склад та облік. До надзвичайних подій відносяться стихійне лихо, пожежа, повінь, техногенна аварія тощо. Надзвичайні витрати включаються до фінансової звітності за вирахуванням суми, на яку зменшується податок на прибуток від діяльності підприємства внаслідок збитків від надзвичайних подій. Для обліку витрат, виникаючих внаслідок надзвичайних подій, передбачений рахунок 99“Надзвичайні витрати”. По дебету цього рахунка та його субрахунках (“Витрати від стихійного лиха”, “Витрати від катастроф та аварій”, “Інші надзвичайні збитки”) записуються збитки пов’язані з цими подіями або витрати на попередження та ліквідацію цих подій. Потім, в кінці звітного періоду, витрати на дебеті рахунку 99 списуються з кредиту на дебет рахунка Фінансові результати.

74. Елементи операційних витрат. Витрати операцiйної д-тi групуються за такими ек ел-тами: (матерiальнi витрати; витрати на оплату працi; вiдрахування на соцiальнi заходи; амортизацiя; iншi операцiйнi витрати). До складу елемента “Мат витрати” включається вартiсть витрачених у в-вi матеріалів (крiм продукту власного виробництва): (сировини й основнi матерiали; купiв напiвфабрик i комплект виробiв; палива й енергiї; буд матерiалiв; зап частин; тари i тарних матерiалiв; допомiжних та iнших матерiалiв). До складу елемента “Витрати на оплату працi” включаються ЗП за окладами i тарифами, премiї i заохочення, компенсацiйнi виплати, оплата вiдпусток та iншого невiдпрацьованого часу, iншi витрати на оплату працi. До складу елемента “Вiдрахування на соц заходи” включаються: вiдрах на пенсiйне забезп, вiдрах на соц страх, страховi внески на випадок безробiття, вiдрахування на iндивiд страхування персоналу п-ва, вiдрахування на iншi соцiальнi заходи. До складу елемента “Амортизацiя” включається сума нарахованої ам-цiї осн засобiв, немат активiв та iнших необ мат активiв. До складу ел-та “Іншi операцiйнi витрати” включаються витрати операцiйної д-тi. Таким чином, протягом звітного періода на д-ті рах. 80 “Матерiальнi витрати”, 81 “Витрати на оплату працi”, 82 “Вiдрахування на соцiальнi заходи”, 83 “Амортизацiя”, 84 “Іншi операцiйнi витрати” ведуть облік витрат за ел-тами, які в кінці звітного періода списуються на рахунок 79 “Фінансові результати”.

75. Облік витрат операційної діяльності за розгорнутою схемою. Для узагальнення інформації про витрати операційної діяльності призначений синтетичний рахунок 23 “Виробництво”. По д-ту рах. 23 та його аналітичним рах. протягом одного звітного періода відображають прямі матеріальні, трудові та інші прямі витрати, кореспондуючись з кредитом рахунків: 20 ”Виробничі запаси”, 22 “Малоцінні та швидкозношувані предмети”, 66 “Розрахунки по оплаті праці”, 65 “Розрахунки по страхуванню”, 685 “Розрах. з різними кредиторами” та ін. У кінці місяця на д-т рах. 23 з к-та рах. 91 “Загальновиробничі витрати” списуються загальновиробничі витрати, що включаються у собівартість. Таким чином на д-ті рах. 23 в кінці місяця відображаються всі виробничі витрати - як основні, так і накладні. З кредита рах. 23 списують вартість возвратних відходів (на д-т рах. 209 “Інші матеріали”,виробничого невиправного браку ( на д-т рах. 24 “Брак у виробництві”) і вироблену собівартість готової продукції (на д-т рах. 26 “Готова продукція”), вироблену собівартість виконаних робіт, послуг ( на д-т рах. 90 “Собівартість реалізації”). Витрати з к-тів рахунків 26, 90 списують на д-т рах. 79 “Фінансові результати”. Для обліку операційних витрат, що не включаються до собівартості продукції (робіт, послуг) використовують рахунки 92 «Адмін. витрати», 93 « Витрати на збут», 94 «Інші витрати операційної діяльності».Зараховані протягом місяця витрати на д-тах рахунків 92, 93, 94 у кінці місяця списуються з к-тів цих рахунків на д-т рахунка 79. Також в процесі розширеного обліку можуть бути використані рахунки 8-го класу. Тоді спочатку витрати відображають на рахунках 8-го класу, а потім списують на рахунки 9-го класу для обліку витрат за функціональним признаком. З іншого боку, з д-ту рахунків доходів (7 клас) доходи спиуються на кредит рах-ку 79. З суми різниці між доходами та витратами (якщо вона позитивна) сплачується податок на прибуток, а решта з кредиту 79 списується на д-т 44 “нерозподілений прибуток”.

76. Облік витрат операційної діяльності за спрощеною схемою. Операц. дія-сть- це осн. дія-сть підпр-ва , пов”язана з вир-вом, або реаліз-єю прод, товарів/послуг, що є визнач-ою метою створ-ння під-ва та забезпечує осн. частину доходу. Суб’єкти мал. підпр-цтва, а також орг-ції, діял-ть яких не спрямована на ведення комерц. діяль-ті, для обліку витрат можуть викор-ти тільки рахунки класу 8 із списанням щомісяця до дебету рах. 79 “Фін. рез-ти” сум в частині прямих і виробничих накладних витрат (заг.-виробн. витрат) та в кінці року або щомісяця сум в частині адмін. витрат, витрат на збут, та інших операц. витрат. Для цього викор-ють такі рахунки класу 8: 80 “Матер. витрати”, 81 “Витрати на оплату працi”, 82 “Вiдрахування на соц. заходи”, 83 “Амортизацiя”, 84 “Іншi операцiйнi витрати” (витрати, які не відображ-ся на інших рахунках 8-го класу, а саме: вартість робіт, послуг сторонніх орган-ій; сума податків, сборів, окрім податків на прибуток,тощо). Отже спрощена схема така: На Дт рах-ків класу 8 збираються витрати звітного періоду, які потім спис-ся на на Дт 79. В свою чергу доходи звітного періоду відображ-ся на Кт рах-ків 7 класу та спис-ся на Кт 79. На основі зібраних на рах.79 доходів та витрат визнач-ся прибуток або збиток. Прибуток потім спис-ся на Кт 44 (Нерозподілений прибуток/непокритий збиток), списання збитків здійснюється на Дт 44.

77. Облік та оцінка незавершеного виробництва(НВ). До НВ належить продукція (напівфабрикати, деталі і т. д.), яка не пройшла всіх стадій і операцій переробки, передбачених технолог. процесом, а також вироби, завершені вир-вом, але повністю не укомплектовані, не пройшли випробовувань і техн. контролю або не прийняті замовником. НВ на підпр-вах, які виконують роботи і надають послуги, складається із затрат на виконання незаверш. робіт, послуг, відносно яких під-вом ще не визнаний дохід. Підпр-ами періодично (як пр. щомісячно) проводиться інвентаризація НВ, визначається міра готовності виробів. Факт. наявність НВ на момент перевірки відображ-ся у інвентаризаційних описах. Залишки НВ, виявлені інвент-єю, звіряють з даними оперативного обліку руху деталей і напівфабрикатів і таким чином встановлюють надлишок або нестачу НВ (в б/о відображають аналогічно нестачам і надлишкам матеріалів). Залишок НВ оцінюється, як правило, за факт. вироб. собівартістю усіх статей калькуляції. В окремих галузях пром-сті з коротким технол. циклом допускається оцінку НВ виконувати в сумі прямих затрат або за собівартістю використаних матеріалів та напівфабрикатів. Облік НВ ведеться на рах. 23 “Вир-во”, дебетове сальдо якого відображає затрати в НВ.

78. Методи обліку витрат та калькулювання собівартості. . Кальк-ня – це визначення розміру затрат у вартісному виражені,які припадають на калькуляційну одиницю. Осн. методи : 1) Простий метод-(викор-ють підпр-ва видобувн. пром-ті та підпр-ва, що випуск. один вид прод.). Суть: факт. собів-ть визнач-ся шляхом діленням суми вир. затрат на факт. кількість виробл. прод. 2) Позаказний метод (викор-ся на індивідуальних та дрібносерійних підпр-х). Суть: Всі витрати врахов-ся по заказах, об’єктом кульк-є собів-ть виконаних заказів. В межах кожного заказу витрати врах-ся по статтям кальк-ції. Непрямі витрати врах-ся на рах.91 і щомісяця включ-ся в собів-ть окремих заказів. Недолік методу: неспівпадання калькуляц. періоду з звітним. 3)Попередільний метод ( викор-ся на на під-вах з постадійною переробкою сировини). Суть: тут витрати врах-ся по окремим стадіям (переділам) по статтям кальк-ції. На вир-вах, де із сир-ни отрим-ть декілька видів прод., витрати між видами розподіл-ть за допом. спец. коефіцієнтів. Є 2 вар-ти цього методу: а)полуфабрикатний (де також розрах-ть собів-ть полуфабр.) Собів-ть гот. прод. розрах-ся шляхом додавання один до одного затрат всіх переділів. б) безполуфабр, де в затратах кожного цеху врах-ся тільки власні витрати, які і спис-ся на собів-ть. заг.-виробн. витрати + втрати від браку між переділами не розподіл-ся, а включ-ся в собів-сть. 4) Нормативн. метод – спочатку склад-ся нормат. кальк-ція на основі норм витрат. Факт. собів-ть порівн-ся з нормат. Поточний облік витрат на вир-во здійсн-ся окремо – по нормах та відхиленням від норм. При калькул-нні відхилення від норм відносять на собів-ть товарн. прод. Незаверш.вир-во оцін-ся за нормат. витратами. При складанні калькул-ції врах-ють вплив зміни норм. А факт. собів-ть розрах-ся як сума затрат по нормах плюс-мінус відхилення та зміни норм по кожній калькул.статті.

79. Визначення доходу, класифікація та критерії визначення. Дохід визнач-ся як елемент діял-ті – операт., фін., інвестиц-ї – якщо відбулася подія його визначення на основі ек. змісту господ. операції та юр. оформлення. Згідно полож. БО 3 існує 3 види доходів: продаж гот. продукції/куплених товарів; надання послуг (виконання робіт); проценти, роялті, дивіденти та інші види доходу. Діяюча в У. клас-ція доходів пов’язана з клас-цією затрат. Доходи харак-ся за типами дія-сті, внаслідок якої вони виникають від зичайної та надзвич. дія-сті (події). Прикладом звичайної діял-ті може бути вир-во та реалізація продукц., розрах-ки з постачальн., замовниками, банк. установами. Звичайна дія-сть поділ-ся на оперативну та неоперативну (фінансову та інвестиційну, іншу). Операц. діял-ть – осн. статутна дія-сть підпр-ва, інші види діял-ті, які не є інвестиц. чи фін. діяльн-тю. Осн. дія-сть – діял-ть, пов’язаної з вир-м або реалізацією прод., що є осн. метою створення підпр-ва та забезп-ть основну частку його дох-ду. Доходи, пов’язані з осн. діяльністю, розрізнять за функціями – вир-во, управління, збут. Інвестиц.діял-ть – придбання та реалізація тих необоротн. активів, а також тих фін. інвестицій, які не є складовою еквівалентів грош. коштів. Фін. діяльність визначає діял-сть, що призводить до змін розміру та складу власного та позичк. капіталу підпр-ва. До надзвич. подій відносять операції такого типу: стихійне лихо, пожежа, аварії. Але одні й ті ж самі події можуть бути надзвичайними для одного підпр-ва і звич. для іншого. Напр, дохід від покриття стихійного лиха буде розглядатись як надзвич. підпр-ом, яке їх одержало, та звич. витратами для страхоої компанії. Різні види доходу мають різні критерії визнання. Дохід від продажу (реалізації) гот. прод. або товарів торговим підпр-ом визнач-ся якщо: підпр-во передало ризик і вигоди, пов’язані з правом власності на гот. прод; підпр-во не бере участі у керів-ві, пов’язаному з майбут. володінням, не здійснює контроль за проданою продук.; сума доходу може бути достовірно оцінена; ймовірне отримання підпр-ом економ. вигод, пов’язаних з операцією; затрати можуть бути достовірно визначені. Дохід з наданням послуг може бути визначеним виходячи з наявності таких умов: можл-ть достовірної оцінки доходу; ймовірність отримання ек. вигод; можл-ть достовірної оцінки ступеня завершеності надання послуг на дату балансу; можл-ть оцінки затрат.

80.Облік доходів від основної діяльності. Осн. дія-сть – діял-ть, пов’язаної з вир-м або реалізацією прод., що є осн. метою створення підпр-ва та забезп-ть основну частку його дох-ду. На Кт791(Рез-тат осн. дія-сті) відображ-ся сума доходів від реаліз. гот.прод, товарів та послуг в корреспонденції з Дт рах-в 70 (Дох. від реалізації) та 71 (Інший операц. доход). На Дт 791 на кінець звітного періоду спис-ся: 1)собів-ть реаліз. гот.прод., товарів/послуг (з Кт90 ”Собів-ть род.”), 2) адмін.витрати з Кт 92, 3) витрати на збут з Кт 93, 4) інші операц.витрати з Кт 94, 5)сума податку на приб. від звич. дія-сті ( з Кт981). Шляхом співставлення на рах.791 обороту по Кт ( заг. сума отриманих доходів від реаліз.та інший операц. доход) з оборотом по Дт (заг сума операц. витрат з урахув-ям суми податку на приб. від звич. дія-сті) визначають фін.рез-тат від осн. д-сті. Фін.рез-т на суму прибутку спис-ся на з Дт791 на Кт44, на суму збитку: Дт44, Кт791.

81. Облік доходів від іншой звичайной діяльності (ЗД). За даними рах.793 (Рез-ти від іншої ЗД визначають фін. рез-т від іншої ЗД. На Кт 793 з Дт 74 (Інші доходи) списують доходи від інвест. Та іншої ЗД (дох. від реал-ції фін.інвестицій, від необор.активів, доходи від неоперац. курсової різниці, безоплатно отриманих активів тощо). На Дт 793 з Кт 97(Інші витрати списують витрати, які виникли в процесі ЗД, але не пов’язані з вир-вом та реаліз. осн.прод./послуг, а також витрати страхов.діял-ті ( собів-ть реалізованих фін. інвестицій, необор. активів, , втрати від неоперац. курсових різниць.)

82. Облік доходів від надзвичайної д-ті. Надзв д-ть – операції або події, що відрізняються від звичайних и не трапляються часто. До надзвичайних подій відносяться стихійне лихо, пожежа, повінь, техногенна аварія тощо. Надзвичайні витрати включаються до фінансової звітності за вирахуванням суми, на яку зменшується податок на прибуток від діяльності підприємства внаслідок збитків від надзвичайних подій. За даними субрах-ка 794 “Результати надзвич подій” визначається прибуток (збиток) від надзвичайних подій. На кр-т цього субрахунку в кореспонденції з д-том р-ку 75 “Надзвичайні доходи” списують доходи, що отримано від надзвичайних подій (суми відшкодованих збитків від надзвичайних подій), а на д-т в кореспонденції з кр-том р-ка 99 “Надзвичайні втрати” – втрати від надзвичайних подій.

83. Визначення фінансового р-ту діяльності. По кредиту р-ка 79 “Фін р-ти” і його субрахунків відображаються суми у порядку закриття рахунків по обліку доходів, а по дебету – суми в порядку закриття р-ків по обліку витрат, а таож сума податку на прибуток, що нараховано. По кр-ту 791 “Р-тат осн д-ті” відображається сумиа доходів від реалізації готової прод, товарів, послуг в кореспонденції з д-том р-ків 70 “Дохід від реаліз” та 71 “Інший операц доход”. На дебет 791 в порядку закриття у кінці звітного періоду списують: соб-ть реалізованої готової прод, товарів та пслуг (з кредита 90); адмін витрати (з кредиту 92); витрати на збут (З кредиту 93); інші операц витрати (з кредиту 94); податок на прибуток (з кредиту 981). Шляхом співставлення на субрахунку 791 кредитового обороту з дебетовим оборотом визначають фінансовий р-тат від основної д-ті п-ва. Субрахунок 792 “Результат фін операцій” призначений для визначення р-тів від фін операцій п-ва (На кредит списують з дебету р-ків: 72 “Дохід від участі в капіталі”, 73 “Інші фін доходи”. На дебет списують з кредиту р-ків: 95 “Фін витрати”, 96 “Втрати від участі в капіталі”). Субрахунок 793 “Рез-тат від іншої звич д-ті” визначають р-тат від іншої звич д-ті. (На кредит списують з дебету р-ку: 74 “Інші доходи”. На дебет списують з кредиту р-ку: 97 “Інші витрати”). За даними субрах-ка 794 “Результати надзвич подій” визначається прибуток (збиток) від надзвичайних подій. На кр-т цього субрахунку в кореспонденції з д-том р-ку 75 “Надзвичайні доходи” списують доходи, що отримано від надзвичайних подій (суми відшкодованих збитків від надзвичайних подій), а на д-т в кореспонденції з кр-том р-ка 99 “Надзвичайні втрати” – втрати від надзвичайних подій.

84. Поняття та стр-ра власного к-лу. Власний к-л (уставний капітал, пайовий кап-л, додатковий кап-л, резервний кап-л; нерозподілений прибуток). Уставний капітал являє собою сукупність вкладів учасників в майно при створенні п-ва задля забезпечення його уставної д-ті. В держ п-вах уставний к-л формується за рах-к частки нац майна, що виділена п-ву. Майно п-в з іноз інвестиціями при створенні формується за рах-к внесків засновників. (Кт 40 “Уставний к-л” – Дт 31, 15, 20, 28 та ін.)Уставний к-л може бути збільшено за рах-к додаткових внесків засновників або відрахування в нього частини прибутку. Для формування уставного к-лу АТ викоритовують: власні накопичення; власне майно, що перелано АТ; приватизаційні папери. Формування уставного к-лу АТ відображається на рах-ку 40. Після реєстрації АТ на суму підписки на акції роблять запис: Дт 46 “неоплачений к-л” – Кт 40 “Уставний к-л”. Резервний к-л створюється з метою вирішення можливих в майб фін ускладнень і забезпечення норм роботи п-ва.. розмір визначається як максимальний процент від уставного к-лу (так, в АТ не менш 25%). Резервний к-л створюється за рах-к щорісних відрахувань від прибутку (Дт 44 – Кт 43 “Резервний к-л”). Кошти резервного к-лу використовуються на додатк витрати впо вир і соц розвитку, на поповнення обігових коштів, покриття збитків, виплату гарантованих дивідендів тощо (Дт 43 – Кт 40, 67 “Розрахунки з учасниками”, 44).

85. Облік формування статутного капіталу (СТ). СК - сукупність вкладень (в грош. виразі) учасників (власників) в майно при створенні підпр-ва для забезп-ня його статутної дія-сті, яка визнач-ся уставом. В держ. під-вах СК формується за рах. виділеної державою частини майна (необор. і обор. активів) для викон-ня статутних завдань і в подальшому  за рахунок власного прибутку. Майно під-ств з іноз. інвест. формується за рах. вкладень засновників в СК. Величина СК таких підп-ств підлягає реєстрації і не може бути змінена інакше як за рішенням власників. В БО на суму вкладень засновників в СК роблять запис по Кт 40 в кореспонденції з Дт р-в: 31 (на суму внесених грош. коштів в нац. і іноз. валюті), 15 (на величину внесених осн. засобів, інших необор. матер. активів, нематер. активів в оцінці, яка узгоджена сторонами); 20, 28 і інші (на суму внесених обор. матер. активів). Після надходж. останнього з вкладень і досягненням СК розміру, зареєстр. уставом, записи на рахунку 40 можуть бути зроблені тільки за рішенням під-тва про  або  СК. Формування СК акц. тов-ств враховується на рах 40 по субрахунках “прості акції” і “привілейовані акції”. Сальдо рах. 40 має відповідати розміру СК, який зареєстрований в статутн. документі акц. товариства, і повинно = номінал. вартості випущених акцій. Після регістр. акц. тов-ва на суму підписки на акції роблять запис: Дт46, Кт40. Якщо факт.ціна акцій перевищує їх номін. Вартість, то сума різниці зарах-ся в емісійний дохід з записом: Дт46, Кт 421.