Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
UKR_LIT.docx
Скачиваний:
3
Добавлен:
21.09.2019
Размер:
40.71 Кб
Скачать

9. Кремлівське розп’яття Довженка

8 вересня 1943 року частини з "України в огні" побачили світ у російськомовному журналі "Смена" й автоматично ставали дозволеними. Але наприкінці листопада Довженко довідався, що його пропалий рукопис особисто прочитав Сталін і залишився надзвичайно невдоволений "Україною в огні". 31 січня 1944 року вождь влаштував Довженкові "кремлівське розп'яття": скликав одночасно засідання двох Політбюро Центральних Комітетів - ВКП(б) і КП(б)У й особисто проголосив доповідь "Про антиленінські помилки й націоналістичні перекручення в кіноповісті О.Довженка "Україна в огні". Сталін надто багато брав на себе, коли взявся судити Довженків твір від імені всього народу: " Варто було б тільки опублікувати кіноповість Довженка і дати прочитати народові, щоб радянські люди відвернулися від нього, пробрали б Довженка так, що від нього залишилося б саме мокре місце. І це тому, що націоналістична ідеологія Довженка розрахована на послаблення наших сил, на роззброєння радянських людей, а ленінізм, тобто ідеологія більшовиків, яку дозволяє собі критикувати Довженко, розрахована на подальше зміцнення наших позицій". Та в тім-то й річ, що народ не мав ні права на прочитання, ні права на об'єктивну оцінку мистецьких творів у той час. Не від імені нації й не заради нації цькували Довженка, між народом і митцем копали штучну прірву, відривали пророка від врученого йому Богом народу.

10. Улюбленні сторінки кіноповісті о.Довженка «Зачарована десна»

Кіноповість «Зачарована Десна» — багатоплановий, багатопроблемний твір. Але над усім цим возвеличується образ природи, проблема стосунків людини і природи, благотворного впливу її краси на душу людини, особливо дитини. Недаремно ж О. Довженко назвав кіноповість іменем своєї улюбленої ріки дитинства. Пізнання природи почалося у малого Сашка з дослідження власного городу, який «до того переповнювався рослинами, що десь серед літа вони вже не вміщалися в ньому». Усе в природі рухається, живе, пливе, викликаючи в уяві хлопця різні образи, фантастичні картини: «Хмари по небу пливуть вибагливо й вільно і, пливучи в просторах голубих, вчиняють битви і змагання... Хмарний світ був переповнений велетнями і пророками». Особлива, улюблена пора малого Сашка — косовиця. Читач разом із письменником захоплено поринає у чарівний світ природи, прекрасно розуміючи бажання малого хлопця зробити «красиво скрізь». Усе проходить, усе минає, але найперші враження, найперший заряд краси природи рідної землі залишається в людині на все життя.

11.Сівора правда війни в кіноповісті о.Довженка «Зачарована десна»

«Україна в огні» — кіноповість — трагедія. Автор створив сценарій про людей простих звичайних, отих самих, що звуться у нас широкими масами, що понесла найтяжчі втрати на війні, не маючи ні чинів, ні орденів.Вірний правді життя і власним гуманістичним ідеалам Довженко чи не єдиний в усій тогочасній літературі порушив проблему простої людини. Свої гуманістичні ідеї письменник реалізував передусім через трагічну долю дівчини-полонянки, жінки в окупації, наголошуючи, що «у війні не жіноче обличчя». Героїчні кіноповісті Олеся Запорожець і Христя Хуторна не стають на шлях активної боротьби. Жорстока сили обставин виявилася сильнішою за їхні бажання й можливості, понівечила душі, то чи варто судити їх ще й судом визволителів, чи не «найбільша мудрість в таких гірких ділах — слідувати за правдою, що послала людині щастя забуття лихого в доброму часі?» О. Довженко створив трагедійний портрет нашого безсмертного народу. Герої твору — це живі люди, плоть від плоті народу, патріоти своєї землі, які розуміють, що над їхнім життям і долею майбутніх поколінь нависла смертельна загроза фашистською рабства. Багато шкоди завдало довголітнє витоптування гуманістичних моральних принципів, але не вибило їх зовсім з душі народу, тому й уживаються мирно не тільки на покуті над білою скатертиною стола, а й у душі простої людини образи легендарних національних героїв — Мамая Георгія Побідоносця, і сучасників — Ворошилова і Будьонного. Така складність і неоднозначність людської особистості. Це тільки збагачує людину.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]