2.Актуальність теми.

Еутироїдний і токсичний зоб досить поширене захворювання вУкраїні, особливо в місцях зобної ендемії. Серед дорослого населення вузли у щитовидній залозі спостерігаються у 4-7%, у дітей – у 0,2-1,5% випадків патології цього органу. За даними ВООЗ, на дифузний токсичний зоб припадає близько 60% усіх випадків тиреотоксикозу. Прогноз захворювання визначається своєчасністю його діагностики, наявністюускладнень та адекватністю здійснюваної терапії. На ранній стадії захворювання пацієнти добре відповідають на лікувальні заходи, можливе повне одужання. Пізня діагностика, неадекватне лікування спричиняють подальший розвиток патології та втрату працездатності. Виникнення ускладнень (сенсомоторної нейропатії, токсичного гепатиту, недостатності надниркових залоз) роблять прогноз захворювання несприятливим. Щорічно на щитовидній залозі проводиться понад 10 тисяч операцій. Щитовидна залоза одна з найбільших ендокринних залоз. Головна її функція полягає у виробленні гормонів, головним чином йодтиронинів. Вона регулює в організмі людини теплоутворення, теплорегуляцію, діяльність головного мозку, серцево-судинної системи, шлунково-кишкового тракту, статевої системи, обмінні процеси.

3.Конкретні цілі.

3.1.Знати:

• Анатомомічні та топографоанатомічні дані про щитовидну залозу;

• Фізіологію щитовидної залози;

• Класифікацію захворювань щитовидної залози;

• Характеристику зобної ендемії (коефіцієнт Ленца-Бауера);

• Класифікацію зоба;

• Клінічну характеристику еутироїдного і токсичного зобу;

• Біохімічні маркери патології щитовидної залози;

• Можливості інструментальних методів обстеження хворих з даною патологією;

• Методи консервативної терапії тіреотоксикозу;

• Показання до оперативного лікування і методи операції;

• Особливості підготовки хворих до операції з приводу тиреотоксикозу;

• Ускладнення операцій і їх лікування;

• Ведення хворих із зобом в післяопераційному періоді.

3.2.Вміти:збирати скарги, анамнез хвороби, методично правильно проводити огляд хворого, виконувати пальпацію щитовидної залози, формулювати діагноз, обирати найбільш інформативні додаткові методи діагностики та лікувальну тактику при еутироїдному вузловому та тиреотоксичному зобі.

Також вміти:

-аналізувати та оцінювати дані скарг хворого;

-аналізувати та оцінювати дані анамнезу;

-дати оцінку симптомів еутироїдного та токсичного зобу;

-оцінювати дані інструментальних методів дослідження щитовидної залози;

-проводити пальпацію щитовидної залози

-формулювати діагноз хвороби з патологією щитовидної залози;

-проводити диференціальну діагностику з раком щитовидної залози;

-скласти план проведення допоміжних методів обстеження;

-призначити консервативну терапію;

-визначити показання до операції;

-асистувати на операціях, які виконуються з приводу зобу.

3.3.Розвивати творчі здібності на основі вивченого клінічного та діагностичного матеріалу: вміти інтерпретувати зібрану діагностичну інформацію, правильно її аналізувати та на підставі інтегральної оцінки зібраних даних встановлювати діагноз; визначати лікувальну тактику в залежності від стадії захворювань, функції щитовидної залози та наявності ускладнень у пацієнтів з вузловим і тиреотоксичним зобом.

3.4.Виховні цілі: сформувати деонтологічні уявлення при роботі з хворими на зоб, оволодіти вмінням встановлювати психологічний контакт з даною категорією хворих та їх родичами, розвивати почуття відповідальності за своєчасність та правильність професійних дій.