Лекція 7 Класфікація підприємств.

Підприємство це самостійний субєкт господарювання створений компетентним органом державної влади оба органом місцевого самоврядування або іншими суюєктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом системного здійснення виробничої науково – дослідної, виробничої,торгівельної іншої господарської діяльності в порядку передбаченому господарським кодексом україни та іншими законами.

Задача підприємства –

1. одержання доходів його власникам

2. створення робочих місць для населення

3. охорона навколишнього середовища

4. забезпечення підприємства заробітною платою

5. забезпечення персоналу нормальними сприятливими умовами праці а споживачів продукцією

в силу відособленності підприємства самостійні :

1) у виробничій діляьності (що і скільки виробляти як виробляти)

2) в комерційній діяльності

3) в розподілі виробленого продукту ( що йде на власні потреби а скільки на обмін і накопичення)

Підприємство має власну назву,фірмовий знак ,самостійний баланс,розрахунковий рахунок в банку.Воно несе майнову відповідальність за своїми забовязаннями тобо то є юридичною особою.Кожне підприємство в умовах ринку прагне виробляти ті товари та послуги які дають найбілььший прибуток.У той же час в умовах ринку немає гарантії що підприємство його отримає все це залежиить від багатох обставин: правильного визанчення попиту і орієнтації виробництва підприємства на його задоволення,рівня витрат виробництва які повинні бути менше ніж доходи отримані від проодажу своєї продукції.Останнє залежить від продуктивності системи,НТП рівня організації виробництва і праці,ступеня конкурентності. Це вимагає від кожного підприємства пошуку свого шляху розвитку,системи організації,маркетингу,своїх форм господарювання.

Підприємство є соціально – економічною системою,особливим поєднанням її складових частин,та елементів. Саме це поєднання формує нову якість необхідну для досягнення цілей заради яких створюється система

Підприємство поділяється на дві повязані між собою системи : керівну і керовану.

Логістична система підприємства складається з однорідних груп елементів та піделементів що утворюють своєрідні підсистеми: 1) технічну,2) технологічну,2) систему організації виробництва,4) систему спільної праці,5) економічну систему.

Технічна система складається з машин,апаратів,механізмів,що утворюють взаємозалежний комплекс устаткування яке натомість забезпечує вирішення конкретного виробничого завдання.

Технологічна систем а складається з набору і послідовності операцій і процесів виробництва. Система організації виробництва дає можливість раціонально використовувати працю,устаткування,предмети праці,заводські площі,тобто створювати умови для того щоб процес виробництва здійснювався за допомогою найбільш прогресивних прийомів і методів з найменшими витратами.

Система спільної праці утворює необхідну її організацію для досягнення мети кількісних і якісних пропорцій окремих видів праці,їх розчленування і взаємозвязку у процесі виробництва. пропорції окремих видів праці залежить від обсягів виробництва,його складності і особливостей.

Економічна система підприємства виражає єдність економічних процесів а також економічних звязків усіх елементів виробництва.

Ієрархічна структура підприємства:

1. нижчий ступінь ієрархічної структури підприємства утворюють типові технологічні процеси,операції,стадії яких є елементами даної підсистеми.

2. Складає сукупність типових і допоміжних,основних технологічних процесів і апаратів,що управляються АСУТП сюди відносяться неоднорідні по характеру протікання технологічні процеси.

3. Вища ступінь ієрархічної структури підприємства – це технологічні системи сукупності цехів,системи оперативного управління,системи організації виробництва та реалізації готової продукції,задачу управління цією сукупністю виконує автоматизована система управління підприємством.

Класифікація підприємств :

Підприжємство різних галузей промисловостей мають свох специфічні особливості,що випливають з характеру виробництва застосованої теїніки і технології ,кваліфакації. У той же час вони мають ряд загальних ознак : що дозволяють класифікувати їх по ряду напрямків: формам власносіт,галузевої приналежності,рівня концентраціх виробництва,ступеня спеціалізації,типу виробництва,рівня механізації і автоматизації.

Підприємства можна класифікувати за наступами ознаками

1. за метою діяльності: комерційні та некомерційні.

2. За формами власності: державні та приватні.

3. За формами господарювання: публічні акціонерні товариства,товариства з обмеженою відповідальністю,кооперативи.

4. За розмірами : великі,малі,середні.

5. За участю іноземного капіталу: спільні,зарубіжні,іноземні.

6. За галузевою ознакою підприємство належить до сфери матеріально ( промисловість,будівництво,сільське господарство,зв'язок і транспорт ).

7. Нематеріальне виробництво ( охорогна здоровя,освіту,торговлю,наку,культуру.)

8. За підпорядкованістю виділяють дочірні підприємства,філії та інші структури з розрахунковим рахунком і відокремленим балансом ( або без), справом або без юридичної особи.

9. За характеросм впливу на предмет праці вони діляться : добувна та обробно – промислова.

10. За екномічним призначенням продукції діляться підприємства що виробляють засоби виробництва і вмробляють предмети споживання.

За характером технологічних і виробничих процесів з переривчастим і безпереривним виробництвом

11. За часом роботи : цілорічної і сезонної дії протягом року.

12. За ступенем спеціалізації: спеціалізовані – випускають однорідну продукцію з обмеженою номенклатуроюЮ унірверсальні – випускають продукцію широкої номенклатури або виконують безліч різних видів робіт – інструментальні,ремонтні заводи,змішані.

13. За типом виробництва: масові,середні,одиничні.

14. За ступенем механізації і автоматизації : автоматизовані,комплексно – механізовані,частково – механізовані.

Для створення ефективних форм організації виробництва підприємства на договірних засадах можуть створювати консорціуми, концерни, міжгалузеві державні об'єднання, асоціації та інші великі організаційні структури.

Певне об’єднання підприємств може утворювати галузь виробництва. Між галузями виробництва встановлюються тісні прямі і зворотні зв’язки.

Будь-яка галузь промисловості повинна розглядатися як відкрита технологічна система, де на відповідному виробничому ланцюгу сировина підлягає ряду технологічних змін для перетворення її в кінцеву продукцію. Тому важливою властивістю галузевої системи є її незалежність, а також характер внутрішніх і зовнішніх зв'язків.

Галузі виробництва об’єднуються у науково-виробничі комплекси народного господарства: хімічний, металургійний, лісопереробний, агропромисловий тощо.

З точки зору кількості і якості зв’язків галузеві системи підрозділяються на системи з сильними зовнішніми зв'язками і сильними внутрішніми. Так, наприклад, чорна металургія є галузевою технологічною системою з сильними внутрішньогалузевими і слабими зовнішніми зв'язками, про що свідчать дані використання її продукції всередині галузі і в інших галузях промисловості. Внутрішньогалузеве використання чорних металів складає біля 81%, за межі галузі йде в основному готова продукція, із якої біля 39% стального прокату використовує машинобудівництво, біля 19% - будівництво і 3% - транспорт.

Прикладом галузевої технологічної системи з сильними зовнішніми зв'язками і мінімумом внутрішньогалузевих може служити хімічна промисловість. Продукція хімічної промисловості вживається легкою, харчовою, меблевою, електротехнічною, радіоелектронною галузями, а також машинобудівництвом і будівництвом. Причому, якість продукції і рівень технології хімічної промисловості робить значний вплив як на рівень галузей, так і всього господарства в цілому. Галузеві технологічні системи функціонують як в межах галузі, так і в міжгалузевих комплексах.