- •1. Предмет і завдання курсу «Історія українського суспільства». Його роль у підготовці фахівців економічного і юридичного профілю.
- •2.Методологічні засади, джерела вивчення курсу «Історія українського суспільства»(іус).
- •3. Історичні та етнокультурні витоки формування східнослов’янської спільноти на території України.
- •14. Релігійне життя Київської Русі. Історичне значення прийняття християнства. Роль монастирів
- •15. Суспільно-політичні рухи. Ідеологія правителів Київської Русі
- •16. Централізація Київської Русі за часи Володимира Мономаха
- •17. Причини та наслідки феодальної роздробленості Київської Русі
- •18. Зародження передумов формування української народності.
- •19. Культура, освіта Київської Русі.
- •20. Історичний вплив держави Київська Русь на формування європейської цивілізації.
- •21. Історичні та політичні обставини утворення Галицько-Волинської держави. Князь Роман Мстиславич.
- •22. Внутрішня і зовнішня політика князя Данила Галицького.
- •23. Культура Галицько-Волинської держави.
- •24. Причини занепаду Галицько-Волинської держави. Роль Галицько-Волинської держави в історії Європи хіі - першій половині хіv століть.
- •25. Початок, основні етапи та наслідки захоплення Литвою територій давньоруських удільних князівств. Роль і місце в Литовській державі українських земель.
- •61. Національне відродження Наддніпрянської України. Діяльність перших політичних організацій. Кирило-Мефодіївське братство.
- •64. Національно-політичний рух українців у Галичині і Буковині під час революції 1848–1849 рр.
- •94. Суперечливість соціально-економічного розвитку українського суспільства в умовах сталінізму. Економічні перетворення у промисловості: індустріалізація, її передумови, хід здійснення, наслідки.
- •96. «Культурна революція», її зміст та шляхи реалізації в Україні.
- •97. Діяльність українських політичних партій і рухів на західноукраїнських територіях у 1930-ті рр. Комуністичний рух. Особливості функціонування націоналістичних організацій.
- •98. Карпатська Україна як спроба створення Української держави у 1938-1939 рр.
- •99. Українське питання в політиці держав Європи напередодні Другої світової війни.
- •100. Українські землі у військово-політичних планах Німеччини та срср. Наслідки реалізації німецько-радянських домовленостей стосовно України.
- •101. Радянізація західноукраїнських земель (1939-1941 рр.).
- •102. Напад фашистської Німеччини на срср. Причини поразок Червоної Армії у перші місяці війни. Оборонні бої в Україні 1941-1942 рр.
- •103. Всенар. Боротьба проти нім.-фаш. Окупантів на тер. України. Партиз. І підпіл. Рух. Внесок укр. Народу у ста-ня радян. Тилу в роки Вел. Вітч. Війни.
- •104. Створення та діяльність в роки Другої світової війни оун-упа.
- •105. Україна в дипломатії країн-учасниць антигітлерівської коаліції.
- •106. Визволення України від фашистських загарбників. Формування кордонів урср під час та по закінченні Другої світової війни.
- •107. Депортація населення з території України та Криму (1944 р.).
- •108. Внесок українського народу в перемогу над нацистською Німеччиною.
97. Діяльність українських політичних партій і рухів на західноукраїнських територіях у 1930-ті рр. Комуністичний рух. Особливості функціонування націоналістичних організацій.
План: партії, що діяли; ОУН; ставлення населення до ком.партії; дії з боку партії щодо опору населення
Тези: УВО (укр. військова організація): липень 1920р.; Є.Коновалець; ідейні засади: створ. української самостійної соборної держави шляхом заг.-націон. повстання укр. народу (бойкот, саботаж). УНДО (укр. націонал-демократичне об’єднання): липень 1925р.; Д. Левицький (голова), С. Баран, В. Мудрий, М. Рудницька; ідейні засади: створ. незалежної Укр. мирним шляхом на демократичних засадах, захист інтересів укр. населення в парламенті. УСРП (укр. соціал-радикальна партія): 1926р. (об’єднання УРП та УПСР); Л. Бачинський, С. Макух, М. Стахів; ідейні засади: здобуття незалежності Укр. легальними методами, соціалістичні перетворення (влада – народу, земля - селянам). КПЗУ (комуністична партія Зх. Укр.): 1919р.; А. Бараль, М. Заячківський, Й. Крілик; ідейні засади: визвол. Зх. Укр. шляхом соціалістичної революції, возз’єднання з Радянською Україною. ОУН (організація українських націоналістів): січень-лютий 1929р. (УВО з іншими націоналістами); Є. Коновалець, С. Бандера; ідейні засади: створ. укр. соборної держави з приватною власністю та національною церквою шляхом збройного повстання.
Розгорнута відповідь: Комуністична партія Західної України. Представники: Бараль, Зайчківський. Мета: визволення Західної України шляхом соціалістичної революції возз'єднання з Радянською Україною.
- Українська військова організація (липень) Мета: створення української самостійної соборної держави шляхом загальнонаціонального повстання українського народу
- Українське національно демократичне об'єднання (липень 1925)Представники: Левицький, Баран, Мудрий, Рудницький.Мета: створення незалежної соборної України мирним шляхом на демократичних засадах, захист інтересів українського населення в парламенті, культурно-просвітницька діяльність .
- Українська соціал – радикальна партія Представники: Бачинський, Макух, Стахів. Мета: здобуття незалежності України легальними методами, соціалістичні перетворення.
- Організація українських націоналістів Представники: Коновалець, Бандера. Мета: створення укр самостійної соборної держави з приватною власністю та нац церквою шляхом всенародного збройного повстання, використання різних методів боротьби. Ідеологія ОУН – інтегральний націоналізм – тоталітарна форма націоналізму, обґрунтована в працях Д.Донцова. У майбутній державі мала існувати влада однієї партії.На чолі руху повинен стояти верховний керівник, вождь, який має безумовну і необмежену владу.
Населення Західної України насторожено ставилося до ком партії і тому становило лише 10%. З огляду на це, глибоко закономірно, що у номенклатурі обкомів партії Західної України, у чиїх руках фактично зосереджувалася вся повнота влади в регіоні, місцеві працівники становили 12,1%.Радикальні соц-ек зрушення відб в с/г західноукр областей. Було відновлено процес примусової колективізації. На початку 50-х років суцільна колективізація в західноукр землях була завершена. І хоча з високих трибун і в оф держ та партійних постановах неодноразово наголошувалося на необхідності дотримуватися принципів поступовості та добровільності, на практиці домінували форсовані темпи і примус. Не врах місцева специфіка. Звичними методами здійснення соціалістичних перетворень стали тиск, терор, масові репресії, депортації населення. Щоб остаточно зламати опір нововведенням з боку західноукр населення, радян влада повела боротьбу проти УГКЦ. В умовах тривалої укр бездержавності УГКЦ поступово перетворилася на традиц посередника між укр й оф владою, духовну нац.-визвол боротьби. Вона була впливовою структурою.
Висновок: Отже, суть суспільних перетворень у західних областях Укр полягала в продовженні та завершенні соціалістичної перебудови «возз'єднаних» земель. Шляхом активної «радянізації» планувалося відтіснити «старе» (звичаї, релігію, організацію праці, суспільні структури, лідерів та ін.) і ствердити «нове» з метою «органічного» приєднання цього регіону до складу СРСР.