- •Предмет психології.
- •2. Напрями психології: біхевіоризм, психоаналіз, гуманістична психологія.
- •3. Галузі психології:
- •4. Основні методи психології.
- •5. Предмет педагогіки.
- •6. Галузі педагогіки:
- •20. Поняття про самосвідомість
- •21. Психологічний захист
- •22. Види психологічних захистів
- •23. Прояв різних психологічних захистів у поведінці людини
- •24. Сновидіння
- •28. Поняття про відчуття, його види та вл-сті.
- •29. Поняття про сприйняття, його види і вл-сті.
- •37. Поняття про емоції, їх види.
- •40. Поняття про волю. Вольова регуляція д-сті
- •39. Емоції та їх роль у спілкуванні та у конфлікті. Методи контролю емоцій.
- •42.Поняття про психічний стан
- •43.Характеристика окремих психічних станів
- •44.Методи регуляції психічних станів
- •45.Поняття про темперамент
- •57.Поняття про характер, його структуру і властивості
- •58. Теорія акцентуацій характеру за к.Леонгардом. 59. Поняття про акцентуацію
- •60. Характеристика різних акцентуацій особистості.
- •61.Теорія локалізації контролю (Дж. Роттер)
- •62.Локус контролю.
- •66) Поняття про спрямованість
- •67) Типи спрямованості
- •77 Спілкування
- •80.Ідея управління конфліктами виробленням індивідуальної стратегії і тактики продуктивної поведінки у конфліктній ситуації(за к.Томасом).
- •Характеристики основних освітніх парадигм
- •I.Авторитарна.
- •II.Технологічна.
- •III.Гуманістична.
-
Предмет психології.
Психологія – вчення про душу. Це наука про факти, закономірності виникнення і розвитку, прояву психіки і свідомості людини. Це наука про світ суб’єктивних (душевних) явищ, процесів і станів, усвідомлених або неусвідомлених людиною.
Предметом педагогіки є якісне вивчення психічних явищ, а також психіка, свідомість, несвідоме, особистість, поведінка та діяльність.
2. Напрями психології: біхевіоризм, психоаналіз, гуманістична психологія.
Біхевіоризм предметом психологічного дослідження вважає поведінку людини, яка повністю залежить від зовнішніх стимулів. Представники (Ю.Уотсон, Е.Толмен, К.Халл, Б.Скінер) вважають, що повинні мати справу тільки з тим, що входить до організму у вигляді стимулів, а виходить з нього у формі поведінкових реакцій. Розвиток людини – це розширення репертуару поведінки, яке досягається шляхом набування нових реакцій.
Психоаналіз (З.Фрейд, А.Адлер, Е.Фром, К.Хорні, К.Юнг, Е.Еріксон). Предмет дослідження – людські потреби, потяги, бажання, мотиви, емоції та статево-рольова поведінка.
Гуманістична психологія (Г.Олпорт, Г.Мюррей, К.Роджерс, А.Франк, А.Маслоу, В.Роменець). Предмет дослідження – здорова творча особистість. Мете такої особистості – само актуалізація (якомога повний вияв своїх можливостей). Це прагнення ґрунтується на потребі само актуалізації (А.Маслоу) – „вершині” в ієрархії потреб людини, яку складають також потреби в повазі та самоповазі, потреби в любові з боку соціального оточення, належності до спільноти, потреби в безпеці та фізіологічні потреби.
3. Галузі психології:
загальна; педагогічна; вікова; соціальна; медична; юридична; праці; спорту;
торгівлі; науково-технічної творчості; художньої творчості та естетичного сприйняття; аномального розвитку; порівняльна; парапсихологія; зоопсихологія.
4. Основні методи психології.
1. Організаційні
- порівняльний;
- лонгітюдний;
- комплексний методи.
2. Емпіричні, за допомогою яких відбувається безпосереднє дослідження і збираються факти про прояви тих чи інших психічних явищ.
3. Методи обробки даних: опис випадків, які найбільш повно виражають типи та варіанти.
- кількісний;
- якісний.
4. Інтерпретаційні:
- генетичний (аналіз матеріалу);
- структурний (встановлення структурних зв’язків між всіма характеристиками людини або особистості).
5. Предмет педагогіки.
Це наука про закономірності, принципи, навчання, виховання і розвиток особистості. Педагог – той, що веде дитину до школи.
Предметом психології є виховання, навчання, освіта та розвиток.
Освіта – процес перетворення засвоєних знань, умінь і навичок у властивості особистості.
Навчання – основний шлях освіти, спеціально організована і керована вчителем пізнавальна діяльність людини з метою засвоєння нею соціального досвіду.
6. Галузі педагогіки:
загальна; спеціальна (дефектологія); вікова; соціальна; професійна; порівняльна; галузева; історія педагогіки.
16.Свідомість - найвищий рівень психічного відображення дійсності та взаємодії людини з навколишнім світом, що характеризує її духовну активність у конкретних історичних умовах. Свідомість пов’язана із знаннями людини про світ. Свідомість має суспільну природу, оскільки виникає і розвивається лише в людському суспільстві. Розрізняють суспільну свідомість, свідомість конкретної людини, самосвідомість людини. Функції свідомості: формує внутрішній план діяльності, її програму; синтезує динамічну модель дійсності, за допомогою якої людина орієнтується в навколишньому фізичному і соціальному середовищі; визначає попередню мислену побудову дій, передбачає їх наслідки, керує і контролює поведінку людини, здатність її відповідати за наслідки дій та розуміти те, що має місце в навколишньому світі і в ній самій.
17. Несвідоме-Зміст психічного життя, про наявність якого людина або не підозрює в конкретний момент, або не знає про нього протягом тривалого часу, або взагалі ніколи не знала.
18. Свідомість:
1.потрапляють об’єкти, які створюють перешкоди для продовження звичного режиму регулювання.
2.лише перешкоди, що привертають увагу усвідомлюються.
3.усвідомлення – основа знаходження нового режиму регулювання, нового способу рішення задачі.
4.не здатна вмістити всі процеси, що мають місце водночас.
5.здійснює управління поетапно, поопераційно, дискретно і тому – неекономно.
6.не здатна керувати монотонними процесами.
7.використовується на короткий термін.
8.забезпечує відпрацювання гіпотез у критичні моменти нестачі інформації.
9.у кожний конкретний момент регулює лише незначну частину процесів.
Несвідомість:
1.керує процесами за загальними критеріями.
2.реалізує процеси плавно, економно, швидко.
3.характеризує майстерність людини.
4.вирішує всі типові ситуації повсякденного життя.
5.за рахунок автоматизму розвантажує свідомість від нудних операцій.
6.сприймає засвоєні в новій діяльності навички.
7.створює узагальнені зразки дій, процесів, що регулюють поведінку.
8.обєднує усі чинники, що впливають на регуляцію поведінки.
9.здебільшого – це знання, відношення, переживання.
19.
|
свідоме |
несвідоме |
фрейд |
Поверхневий прошарок психічного життя, що знаходиться ближче всього до зовнішнього світу (частина»Я»)-регулює процес свідомого у напрямку до зовнішнього і внутрішнього середовища.вона керується і підкоряється як фізіологічним законам, так соц. настановам |
«супер-я»-(перед свідомість)презентує норми, правила поведінки, рівень належного. Складається із заборон, що виробило людство, і обмежень, які накладаються на способи задоволення біопотреб. «Воно» - джерело неусвідомлених ірраціональних психічних реакцій і імпульсів, джерело психічної енергії, що керується принципом задоволення. |
Юнг |
Верхній маленький трикутник(1-ий рівень) – наша свідомість, здібність оцінювати і критикувати, видима частина психіки особистості |
2-ий рівень, який керує фізичними і психічними процесами, що мають місце в організмі людини, та визначає її ставлення до навколишнього світу. 3-ий рівень – колективна підсвідомість – первісно вроджене знання, концентрує всю інформацію, накопичену людством у процесі еволюції |
Берн |
«Дорослий»-сприймає і переробляє логічну інфо, приймає помірковані рішення, без емоцій перевіряє їх реалістичність, сприяє адаптації в нетипових ситуаціях з усвідомленням наслідків і відповідальності прийнятого рішення |
«Батько»- правила поведінки, норми, забезпечує вірогідність успіху в ситуаціях дефіциту часу на роздуми, аналіз тощо.(наближене до перед свідомого).»Дитина»- життя за принципом почуттів, забезпечує оригінальність, зняття напруження, отримання задоволення |