9.13Інвестеційна політика та капітальне будівництво

Інвестиційна політика – комплекс урядових рішень, що визначають основні напрямки використання капіталовкладень в економіку, різні її сфери та галузі. Інвестиційна політика визначається станом економіки, основним завданням народного господарства у виробництві; науково-технічному і соціальному розвитку країни. Ситуація в інвестиційній політиці є своєрідним барометром стану справ в економіці. Якщо інвестиційній процес ослаблений, то немає того каталізатора, який необхідний для кардинальної перебудови народного господарства. При цьому і сам по собі інвестиційний комплекс виявляється “втягнутим” в економічну кризу в числі перших, а виходить з неї – в числі останніх.

Термін «капітальне будівництво» є ключовим у будівельному праві. Він використовується в двох основних значеннях, перше з яких визначає капітальне будівництво як комплексну галузь народного господарства сфери матеріального виробництва, завдання якої — інвестування, відтворення основних фондів, перетворення інвестицій в будівельну продукцію.

Будівельна продукція відмежовується від продукції промисловості, сільського господарства, транспорту та інших галузей народного господарства. Будівельна продукція — це економічне поняття, яке означає закінчене виробництвом будівництво, підготовлені до використання й прийняття в експлуатацію об'єкти виробничого та невиробничого призначення (підприємства, будівлі, споруди). Термін «капітальне будівництво» використовується і в другому значенні — як різновид інвестиційної діяльності, а саме — господарської діяльності щодо виробництва основних фондів народного господарства, що полягає у здійсненні суб'єктами інвестиційної діяльності практичних дій щодо реалізації інвестицій в будівельну продукцію.

Як інвестиційна діяльність капітальне будівництво — це виконання робіт (вишукувально-розвідувальних, проектних, загальнобудівельних і спецільно-будівельних — монтажних, пусконалагоджувальних, робіт щодо упорядкування (озеленення) територій та ін.). Названі роботи виконуються оізнопрофільними будівельними організаціями.

функціональним відомством з питань капітального будівництва є Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики (Держбуд України), який здійснює державне регулювання в сАері капітального будівництва шляхом: видання державних будівельних норм і правил, державних стандартів; забезпечення через систему відповідних органів державної експертизи інвестиційних проектів, ліцензування будівельних і пов'язаних з ними робіт, сертифікацію будівельної продукції; забезпечення здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду за якістю будівельних робіт тощо.

Капітальне будівництво як різновид інвестиційної діяльності неоднорідне. Воно розмежовується залежно від форм виробництва та відтворення основних фондів. Відповідно до цього розрізняють такі види капітального будівництва:

• нове будівництво — це будівництво основних або допоміжних будівель і споруд або їх комплексів із заданими техніко-економічними показниками та призначенням, які споруджуються за єдиним проектом в першу та наступні черги, на визначених для цього об'єктах, нових майданчиках або майданчиках, звільнених від існуючих будівель;

• реновація — відтворення основних фондів діючих підприємств, будівель, споруд. Своєю чергою реновація поділяється на такі підвиди:

розширення — будівництво додатково до існуючих приміщень, будівель, споруд, що будуються в межах єдиного комплексу за окремими проектами, яке веде до збільшення будівельних габаритів об'єкта та (або) поліпшення його техніко-еко-номічних показників;

реконструкція — комплекс будівельних робіт, повязаних зі зміною техніко-економічних показників або використання об'єкта за новим призначенням в межах існуючих будівельних габаритів. складовою частиною реконструкції об'єкта може бути його капітальний ремонт;

капітальний ремонт — це комплекс будівельних

робіт, пов'язаних з відновленням або покращенням експлуатаційних показників, зі зміною або відновленням несучих, або огороджувальних конструкцій та інженерного обладнання без зміни будівельних габаритів об'єкта, його техніко-економічних показників;

реставрація — повне чи часткове відновлення пошкоджених або втрачених будівель та художніх характеристик об'єкта у первісному чи відновленому вигляді на пам'ятниках архітектури. Складовою частиною реставрації може бути консервація або капітальний ремонт.

• Консервація (як ще один вид капітального будівництва) — це комплекс будівельних робіт, призначених для зберігання об'єкта, на якому припинено чи не ведеться будівництво на визначений час, і які включають тимчасові чи постійнодіючі захисні або конструктивні заходи, що запобігають руйнуванню об'єкта.

10. Дестабілізація економічної ситуації у 2008 році, головним чином унаслідок впливу світової фінансово-економічної кризи, призвела до уповільнення розвитку інвестиційних процесів в Україні, а із загостренням кризи – до зменшення обсягу капітальних інвестицій більш ніж на 20% та інвестицій у основний капітал більш як на 10%.

В останніх два роки спостерігалися також негативні структурні зрушення у джерелах фінансування інвестицій: через істотне зменшення, майже вдвічі, обсягу інвестицій у основний капітал за рахунок кредитів банків та інших позик і коштів населення на індивідуальне житлове будівництво та будівництво власних квартир, скорочення обсягів іноземних інвестицій підприємства всіх галузей економіки змушені розвиватися переважно за рахунок власних коштів, які вкрай обмежені. До певної міри це спричинило спочатку зниження темпів виробництва і ВВП у 2008 році, а потім скорочення обсягів виробництва і ВВП у 2009-му. Крім того, поглибилися диспропорції в галузевому й регіональному розподілі інвестицій.

На сьогодні загрозою для інвестиційних процесів в Україні є відхід від програми макроекономічної стабілізації, від цілей і завдань, викладених у ній. За такого розвитку подій відбуватиметься зростання девальваційних та інфляційних очікувань із відповідними втратами для банківської системи (втеча депозитів, погіршення якості кредитів, звуження кредитування й, відповідно, економічної активності), поглиблення економічної кризи та, як наслідок, зниження інвестиційної активності, що посилить негативні тенденції в економіці. Тому вкрай потрібно розробити програми виходу із кризи й поступового зростання, підвищення ефективності державної інвестиційної політики.

11-12

Інвестиції природоохоронного призначення від інших напрямків і форм інвестування відрізняються: наочністю, транспарентністю, особливо для членів колективу фірми, підприємства, населення в зоні функціонування підприємства в масштабі природних комплексів, екосистем, популяцій; конкретністю, ясністю місії проекту і самих інвестицій; визначеністю і ясністю цілей інвестицій для всіх, чіткістю у питаннях задоволення потреб щодо їхньої ефективності. В екологічні інвестиції може бути залучена велика кількість природокористувачів, оскільки в результатах цього процесу зацікавлене все людство. Ці інвестиції на відмінну від інших форм інвестицій можуть швидше поєднати ресурси незалежно від форми власності їхніх власників.

При визначенні ефективності інвестицій в екологічну сферу треба враховувати наступні принципи: принцип підвищення задоволеності потреб в умовах життєдіяльності та процесу відтворення; принцип збереження природно-ресурсний потенціал для використання у майбутньому; принцип покращення властивостей природних умов, процесів та якості навколишнього природного середовища; принцип максимального відновлення властивостей і якостей довкілля стосовно процесів самовідновлення, самозбереження в екосистемах, а також окремих її компонентів.

Для вдосконалення методичної бази визначення ефективності екологічних інвестицій необхідно враховувати: прямий ефект, який розглядається як задоволення потреб у властивостях, якостях природних ресурсів та об’єктів; непрямий ефект, який виникає завдяки заходам, які призводять до відтворення природноресурсного потенціалу і сприяють підвищенню ефективності його реалізації; ефект від побудови умов для формування раціонального використання природних ресурсів (вдосконалення законодавчої бази); ефект від прямого регулювання процесів, які забезпечують питомі, дозволені емісії забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище.

Таким чином, навколишнє природне середовище є природним капіталом. Стан навколишнього природного середовища можливо покращити, але для цього необхідно постійно направляти певну кількість інвестицій природоохоронного призначення.