37. Корекція статичної плоскостопості.

Для усунення функціональної недостатності стоп особливо важливого значення набувають фізичні вправи. Вони повинні бути спрямовані на підвищення силової витривалості м’язів нижніх кінцівок, що приймають активну участь у підтриманні склепіння стопи. Це вправи на:

а) приведення стопи;

б) згинання пальців;

в) вправи для великогомілкових м’язів.

На перших заняттях виконуються вправи з вихідним положенням а) сидячи та лежачи, з метою усунення впливу ваги на склепіння стопи. Потім, поступово збільшуючи навантаження, використовуються вправи з опором, предметами для згиначів пальців та великогомілкових м’язів. Для закріплення корекції використовують різноманітні види ходьби (на носках, п’ятках, зовнішній стороні стопи, з паралельною постановкою стоп тощо). Спеціальні вправи необхідно поєднувати з загальнорозвиваючими для всіх м’язових груп з метою вирівнювання тонусу м’язів нижніх кінцівок. Широко також використовуються вправи на виховання правильної постави.

Більшість реабілітологів (Maun i F. Thompson) поділяють думку, що при заняттях фізичними вправами особливу увагу слід звертати на рухи, що дають динамічне навантаження на стопу і сприяють розвитку та зміцненню суглобово-зв’язкового і м’язового апарату стопи, гомілки, і стегна.R. При виконанні динамічних вправ з великою амплітудою поздовжнє склепіння стопи менше сплющується, ніж при статичних. Серед найбільш доступних динамічних вправ А.В.Гоговадзе (7), Л.Л. Блудіна (1) виділяють ходьбу та її різновиди.

Однак, при проведенні занять необхідно пам’ятати, що систематична перевтома м’язів нижніх кінцівок, особливу у дитячому віці, може стати безпосередньою причиною виникнення функціональної недостатності стоп, а потім і статичної плоскостопості. Тому, заняття необхідно проводити регулярно з обов’язковим контролем і дотриманням принципу постійного підвищення навантаження.

Майже всі автори (1,6,8,11), які досліджують проблему лікування і профілактики плоскостопості, багато уваги приділяють спеціальним прикладним вправам, таким як захоплювання стопами м’яча, дрібних предметів, збирання в складки ковдри, піднімання з підлоги олівців і паличок, що сприяють більш інтенсивному напруженню м’язів спини, гомілки, і стегна.

Для зміцнення м’язів, що беруть активну участь у підтримці нормальної висоти склепінь рекомендується також ходьба босоніж по пухкому грунті, піску, гальці, викошеному лузі, колоді. Механізм дії подібних вправ полягає у рефлекторному напруженні м’язів, що супінують стопу при ходьбі по нерівному грунті та формують тиск на склепіння стопи предметів циліндричної форми.

Напруженню м’язів, що беруть активну участь у підтримці глибини і форми склепінь стопи, сприяють такі прикладні вправи, як лазіння по канату і жердині.

Дослідженнями деяких авторів установлено, що рухливі ігри займають особливе місце в кінезитерапії плоскостопості.

На думку деяких авторів для усунення плоскої стопи у дітей, що пов’язано з функціональною недостатністю і для зміцнення розвитку зв’язкового апарату нижніх кінцівок необхідно займатись деякими видами спорту. Це спортивні ігри, плавання, ходьба, біг, фігурне катання, ходьба на лижах.

Деякі автори (1,2,10) вважають заняття плаванням одним з основних засобів у профілактиці і лікуванні плоскостопості і рекомендують плавання в ластах стилем «кроль» для посилення впливу на м’язи стопи. Тренувальний вплив (2) на м’язи стопи може бути досягнуто при зануренні у теплу воду з використанням різних вантажів і поплавців, при ходьбі у воді з різною швидкістю і при форсованій розробці рухів у суглобах нижніх кінцівок, тому що гідростатичні властивості води дозволяють проводити навчання в умовах максимального зниження гравітаційного навантаження на опорно-руховий апарат.

У процесі фізичного виховання при плоскостопості необхідно виключати вправи, що сприяють перевантаженню стоп: носіння вантажу, тривале стояння; вправи, які передбачають широку постановку стоп та розведення пальців ніг, ходьбу на внутрішній частині стопи, що супроводжується збільшенням навантаження на зв’язковий апарат внутрішнього краю стопи.

Лікувальна фізична культура застосовується при всіх видах плоскостопості.

Їх завдання:

• Зміцнення всього організму, підвищення силової витривалості м’язів нижніх кінцівок;

• Усунення вальгусної постановки п’ятки і збільшення висоти склепінь стопи;

• Виховання і закріплення стереотипу правильної постави тіла та нижніх кінцівок при стоянні і ходьбі.

Заняття по корекції плоскостопості проводять у 3-и періоди (ввідний, основний і заключний).