- •Педагогіка – наука про виховання, її становлення і розвиток
- •Вчитель національної школи, вимоги до його особистості
- •Мета і завдання виховання. Процес виховання в українській національній школі.
- •Суть процесів перевиховання та самовиховання. Функції перевиховання. Умови успішної організації самовиховання
- •Моральне, естетичне та трудове виховання учнів: завдання, зміст та методика здійснення.
- •Розумове та фізичне виховання учнів: завдання, зміст та методика здійснення.
- •Поняття про методи та прийоми виховання. Класифікація методів виховання та їх характеристика
- •Методи організації діяльності та формування досвіду суспільної поведінки учнів.
- •Позакласна та позашкільна виховна робота. Форми позакласної виховної роботи, їх характеристика
- •Класний керівник сучасної школи, вимоги до його особистості. Функції, завдання, зміст роботи класного керівника
- •Сім'я як соціально-педагогічне середовище. Умови правильного сімейного виховання. Форми взаємодії педагогів і батьків.
- •Поняття про дидактику. Становлення та розвиток дидактики як науки. Завдання дидактики на сучасному етапі розвитку суспільства.
- •Принципи навчання,їх характеристика
- •Зміст освіти в національній школі. Базовий і шкільний компоненти змісту освіти.
- •Поняття про методи і прийоми навчання. Класифікація методів навчання в сучасній дидактиці.
- •Урок-основна форма організації навчального процесу. Вимоги до сучасного уроку.
- •Позаурочні форми навчання, доцільність їх використання у навчальному процесі школи.
- •Контроль та оцінювання результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів. Критерії оцінювання знань, умінь, навичок учнів.
- •Система освіти в Україні. Принципи побудови системи освіти, її структура
- •Роль методичної роботи у підвищенні професійної майстерності вчителя. Основні форми методичної роботи в школі, їх характеристика.
- •Метод науково-педагогічних досліджень та їх використання в наукових пошуках і шкільній практиці
- •Поняття про передовий педагогічний досвід. Виявлення та вивчення передового педагогічного досвіду.
- •Урок – як основна форма навчальної роботи на заняттях в майстерні. Його особливості.
- •Принципи дидактики у трудовому навчанні. Принцип науковості, доступності, свідомості та активності
- •Документація кабінету трудового навчання:
- •Типи уроків трудового навчання.
- •Структура комбінованого уроку з трудового навчання. Характеристика етапів
- •Базовий, інваріантний та варіативний модулі трудового навчання
- •Завдання оцінювання знань, умінь, навичок учнів
- •Поточний та заключний інструктажі як етапи уроку трудового навчання
- •Профорієнтація. Єдині положення, на основі яких будується профорієнтаційна робота
- •Характеристика предметної та операційної систем трудового навчання
- •Санітарно гігієнічні вимоги до навчальних майстерень.
- •Інструктаж, як метод трудового навчання. Класифікація інструктажу
- •Підготовка вчителя до уроку
- •Проектно - технологічна система трудового навчання
- •Трудове виховання учнів у процесі трудового навчання
- •Методи педагогічних досліджень в теорії і методиці трудового навчання
- •Методика організації і проведенні екскурсії
- •Практичні методи трудового навчання
- •Загальна характеристика методів трудового навчання.
- •Форми позакласної роботи з трудового навчання
- •Позаурочні форми навчання, доцільність їх використання в навчальному процесі.
- •Перенос та інтерференція в трудовому навчанні
- •Урок - основна форма організації навчального процесу. Вимоги до сучасного уроку. Типи уроків в залежності від дидактичної мети.
- •Організація роботи гуртків.
- •Завдання та зміст предмету теорії методики трудового навчання.
- •Методи контролю і самоконтролю в навчанні
- •Методи стимулювання і мотивації навчальної діяльності школярів у процесі навчання
- •Творчий проект, як результат навчальної діяльності учнів з трудового навчання.
- •Етапи проектно-технологічної діяльності учнів на заняттях з трудового навчання
- •Мотиви проектно-технологічної діяльності учнів на заняттях з трудового навчання
- •Інтерактивні методи в трудовому навчанні
- •Предметна система навчання
- •Операційна система трудового навчання
- •Моторно-тренувальна система трудового навчання
- •Операційно-комплексна система трудового навчання
- •Використання наочних посібників на уроках трудового навчання
- •Організаційна частина та актуалізація опорних знань, як етапи уроку трудового навчання
Принципи навчання,їх характеристика
Принципи навчання – система вихідних, основних вимог до навчання, виконання яких забезпечує ефективне вирішення завдань учіння і розвитку особистості. Принципи визначають зміст, організаційні форми і методи навчального процесу відповідно до загальних цілей і закономірностей.
Принцип науковості. Передбачає розкриття причиново-наслідкових зв’язків явищ, процесів, подій. Вимагає включення в засоби навчання науково перевірених знань, які відповідають сучасному рівню розвитку науки.
Принцип систематичності. Передбачає дотримання логічних зв’язків навчального матеріалу. За такої умови він засвоюється в більшому об’ємі і забезпечує економію часу.
Принцип послідовності. Передбачає безперервний перехід від нижчого до вищого ступеня викладання та учіння.
Принцип доступності. Передбачає підбір методів і засобів навчання, відповідно до рівня розумового, морального і фізичного розвитку учнів без інтелектуальних та фізичних перевантажень учнів.
Принцип свідомості. Принцип, що передбачає використання логічних операцій і позитивного, відповідального ставлення учнів до навчання.
Принцип активності. Вимагає діяльного ставлення учнів до об’єктів, які вивчаються.
Принцип міцності. Вимагає запам’ятовувати навчальний матеріал у поєднанні з вивченим раніше.
Принцип наочності. Принцип, суть якого полягає в необхідності залучення різних органів відчуття до процесу сприймання і аналізу навчальної інформації.
Принцип індивідуального підходу у навчанні вимагає: – ураховувати рівень розумового розвитку учня; – здійснювати аналіз досвіду учнів; – вивчати мотиви учіння школярів; – надавати індивідуальну допомогу учням у навчанні; – ураховувати рівень пізнавальної і практичної самостійності учня; – ураховувати рівень вольового розвитку учня; – об’єднувати в диференційовані підгрупи учнів, які мають однакові навчальні можливості.
Принцип зв’язку теорії з практикою передбачає: – показувати зв’язок розвитку науки і практичних потреб особистості; – використовувати оточуючу дійсність як джерело знань і як сферу застосування теорії; – використовувати зв’язок школи і виробництва; – доцільно використовувати проблемно-пошукові і дослідницькі завдання; – поєднувати розумову діяльність з практичною; – розвивати та переносити успіхи учнів з одного виду діяльності на інші; – використовувати зв’язок навчання з життям як стимул для самоосвіти.
Зміст освіти в національній школі. Базовий і шкільний компоненти змісту освіти.
Зміст освіти — система наукових знань, умінь І навичок, оволодіння якими забезпечує всебічний розвиток розумових І фізичних здібностей учнів, формування їх світогляду, моралі та поведінки, підготовку до суспільного життя, до праці.
Відповідно до Закону України «Про освіту» система освіти в сучасній Україні складається з таких ланок: дошкільна освіта; загальна середня освіта; позашкільна освіта; професійно-технічна освіта; вища освіта; післядипломна освіта; аспірантура; докторантура; самоосвіта. Встановлено й відповідні освітні рівні: початкова освіта; базова загальна середня освіта; повна загальна середня освіта; професійно-технічна освіта; базова вища освіта; повна вища освіта. До освітньо-кваліфікаційних рівнів віднесено такі: кваліфікований робітник, молодший спеціаліст, бакалавр; спеціаліст, магістр.
Зміст освіти полягає у забезпеченні передання та засвоєння підростаючим поколінням досвіду старших поколінь, змісту соціальної культури з метою його розвитку. Цей досвід охоплює: знання про природу, суспільство, техніку і способи мислення; досвід здійснення відомих способів діяльності, що втілюються разом зі знаннями в уміннях і навичках особистості, яка засвоїла цей досвід; досвід творчої, пошукової діяльності щодо вирішення нових проблем, які постають перед суспільством, потребують самостійного перетворення раніше засвоєних знань і умінь у нових ситуаціях, формування нових способів діяльності на основі вже відомих.
Зміст освіти повинен відповідати соціальному замовленню суспільства, забезпечувати високу наукову і практичну значущість навчального матеріалу. Він має враховувати реальні можливості процесу навчання (закономірності, принципи, методи, організаційні форми, рівень загального розвитку школярів, стан навчально-методичної та матеріальної бази школи), забезпечувати соціальне детерміновану єдність у конструюванні та реалізації змісту освіти з позиції навчальних предметів, що вивчаються в школі.