4. Вибір насоса.
Насос
вибираємо залежно від необхідної
кількості робочої рідини, яка дорівнює
і необхідного робочого тиску Рк=13.27
(МПа).
Тип насоса |
НПлР 250/16 |
Робочий об’єм |
250 (см3) |
Тиск на виході |
16 (МПа) |
Частота обертання |
1450 (об/хв.) |
Маса |
більше 98 (кг) |
Продуктивність |
152 (л/хв.) |
5. Рекомендації по експлуатації гідропривода.
5.1. Експлуатація гідроприводів.
Нижня допустиме значення температури повітря, регламентований ГОСТом для гідроустаткування, призначеного для експлуатації в районах з холодним кліматом становить -60 С.
Експлуатаційна надійність гідроприводу забезпечується за рахунок:
комплексу додаткових заходів, які здійснюються при виготовленні, встановленні та експлуатації вузлів та елементів;
застосування відповідних конструкційних матеріалів (сталей) та їх додаткової термообробки для підвищення міцності і зносостійкості деталей;
підвищення чистоти обробки основних деталей, раціонального вибору допуску та посадок, зменшення концентрації напружень;
запобігання крихкого руйнування зварних вузлів і з'єднань шляхом вдосконалення методів їх конструювання та технології виготовлення;
використання для ущільнювальних елементів відповідних гум;
застосування робочих рідин, що зберігають необхідні робочі властивості при низьких температурах;
зниження втрат тиску робочої рідини в гідролінії всмоктування, нагнітання і дренажу.
Для полегшення запуску приводного двигуна і щоб уникнути виходу з ладу насоса його привід рекомендується здійснювати через роз'єднувальні муфти (бажано фрикційні). При відсутності конструктивної можливості застосування роз'єднувальних муфт необхідно обмежити частоту обертання вала при запуску для аксіально-поршневих гідронасосів до 1000 об / хв, шестеренних - до 1500 об / хв. В гідроприводах із замкнутою циркуляцією передбачається автоматичне обмеження потужності насоса.
5.2. Вимоги, що пред’являються до робочої рідини.
Після закінчення монтажних робіт в гідросистему заливають робочу рідину необхідної марки і в потрібному обсязі. Вміст води в ній не допускається. Очищення від механічних домішок проводиться на спеціальних установках. Робоча рідина фільтрується. Тонкість фільтрації не повинна бути більшою за ту, яка забезпечується самим "тонким" фільтром, встановленим в гідросистемі.
Надежность гидропривода напрямую зависит от чистоты рабочей жидкости, поэтому при заправке необходимо предохранять масло от загрязнений на различных технологических этапах. Заправка должна проводиться заправочными станциями с ручным или механизированным приводом. Преимуществом заправочных станций является наличие резервуара, предохраняющего масло от загрязнения в процессе транспортирования, хранения и заливки, приемных и напорных фильтров тонкой очистки, обеспечивающих необходимую тонкость фильтрации при заправке.
Заправка объемного гидропривода делится на три этапа. На первом масло заливается в корпус гидромашины, а воздух удаляется дренажной системой. Для этого производится подача рабочей жидкости через монтажный трубопровод в нижнюю дренажную точку гидропривода. По мере поступления рабочей жидкости воздух через верхнюю дренажную точку вытесняется в гидробак. На втором этапе осуществляется заливка рабочей жидкости в гидробак до верхнего уровня. На третьем этапе заправляется гидросистема. При этом проводят пробные пуски объемного гидропривода на холостых режимах при минимальной частоте вращения приводного вала. Пробные пуски мобильных машин производят с перерывами в течении 15 с при помощи стартера. Контроль за наполнением гидросистемы осуществляется по понижению уровня масла в гидробаке. После заполнения приводной двигатель запускается на холостых режимах в течении 3…5 мин, после чего производится дозаправка до нужного уровня рабочей жидкости по метке на указателе гидробака.