- •Передмова
- •Опис предмета навчальної дисципліни
- •Розподіл балів, що отримує студент при поточному та підсумковому тестуванні
- •Шкала узгодження національної системи кмсонп з ects
- •1. Типова програма нормативної навчальної дисципліни „основи проектування і експлуатації технологічного обладнання”
- •1.1. Тематичний план та розподіл навчального часу
- •1.2. Програмний матеріал блоків змістових модулів
- •Тема 1. Деталі та вузли вантажопідйомних машин
- •Тема 7. Проектування складального обладнання
- •Тема 8. Обладнання для миття, заправних, фарбувальних, кузовних та шинноремонтних робіт
- •Тема 9. Технічне обслуговування і ремонт технологічного обладнання
- •2. Методичні рекомендації до вивчення окремих модулів та тем дисципліни
- •Тема 1. Деталі та вузли вантажопідйомних машин
- •1.1.Класифікація технологічного обладнання
- •1.2.Призначення технологічного обладнання
- •1.3. Загальні відомості про підйомне обладнання. Класифікація та призначення.
- •1.4.Вимоги Держнаглядохоронпраці України
- •1.5.Основні параметри підйомних машин
- •1.6.Режими роботи і класифікація механізмів та кранів
- •1.7. Деталі та вузли вантажопідйомних машин
- •1.7.1.Гнучкі підйомні органи
- •1.7.3. Поліспасти
- •1.7.4. Канатні барабани
- •1.7.5. Вантажозахватні пристрої
- •1.7.5.1. Гакові підвіски
- •1.7.5.2. Конструкція та розрахунок гака
- •1.7.6. Автоматичні вантажозахватні пристрої
- •Тема 2. Механізми підйому та крани
- •2.1. Кінематичні схеми
- •2.2. Розрахунок потужності електродвигуна механізмів підйому
- •2.3. Передачі механізмів підйому
- •2.4. Гальмівні механізми
- •2.4.1. Зупинники
- •2.4.2. Гальма
- •2.4.3. Розрахунок колодкових гальм
- •2.4.4. Шляхи удосконалення конструкцій гальм. Техніка безпеки
- •2.5. Мостові крани. Призначення та будова
- •2.6. Розрахунок головної балки мостового крана
- •2.7. Розрахунок механізмів пересування
- •2.8. Поворотні стрілові крани
- •2.9. Автомобільні крани
- •2.10. Стійкість кранів. Техніка безпеки
- •Тема 3. Підйомно-оглядове обладнання
- •3.1 Оглядові канави
- •3.2 Естакади, домкрати, перекидачі
- •3.3 Підйомники та їх класифікація
- •3.3.1 Електромеханічні підйомники
- •3.3.2 Електрогідравлічні підйомники
- •3.3.3 Визначення параметрів гідравлічного підйомника
- •Тема 4. Основи теорії транспортуючих машин
- •4.1. Призначення та класифікація транспортного обладнання
- •4.2 Режими роботи і класи використання конвеєрів
- •4.3 Тягові елементи конвеєрів
- •4.4 Зірочки
- •4.5 Ходові опорні органи
- •4.6 Продуктивність ланцюгових конвеєрів
- •4.7 Тяговий розрахунок конвеєрів
- •4.8 Динаміка ланцюгового конвеєра
- •Тема 5. Гаражні ланцюгові конвеєри
- •5.1 Несучі конвеє ри. Загальна будова конвеєрів
- •5.2 Натяжні пристрої
- •5.3 Приводи конвеєрів
- •5.4 Станини конвеєрів
- •5.5 Розрахунки несучих конвеєрів
- •5.6 Ведучі підвісні конвеєри. Загальна будова
- •5.6.1 Тяговий розрахунок конвеєра
- •5.6.2 Тягові елементи конвеєрів
- •5.6.3 Каретки
- •5.6.4 Поворотні пристрої
- •5.6.5 Підвісні напрямні
- •5.6.6 Привод підвісних конвеєрів
- •5.6.7 Натяжні пристрої
- •5.6.9 Запобіжні пристрої
- •5.6.10 Розрахунок конвеєрів
- •5.7 Ведучі наземні конвеєри
- •5.8 Штовхаючі конвеєри
- •Тема 6. Кріпильні вузли віброагрегатів
- •6.1.Розрахункова схема віброактивного агрегату
- •6.2. Математична модель взаємодії віброактивного агрегату з основою
- •6.3 Визначення зусиль в кріпильних вузлах віброагрегатів.
- •6.3.1 Зведені коефіцієнти жорсткості
- •6.3.2 Зведені коефіцієнти лінійного опору
- •6.4 Визначення раціональних параметрів кріпильних вузлів
- •6.4.1 Стандартизація деталей кріпильних вузлів
- •6.4.2 Основні фактори, що визначають міцність деталей кріпильних вузлів
- •6.4.3 Обґрунтування поєднання класів міцності болтів і гайок
- •6.4.4. Вибір раціональних параметрів з’єднань типу болт-гайка
- •6.5 Розробка раціональних конструкцій кріпильних вузлів
- •6.5.1 Навантаження витків різьби
- •6.5.2 Раціональне конструювання гайок
- •6.5.3 Болти з пружною головкою
- •6.5.4. З’єднання шпильки з корпусом
- •6.5.5. Раціональне поєднання матеріалів деталей різьбових з’єднань
- •Тема 7. Проектування складального обладнання
- •7.1 Основні напрямки розвитку збірно-розбірних операцій
- •7.2 Ручні інструменти для складання різьбових з’єднань
- •7.3 Будова та принцип роботи гайковертів
- •7.4 Автомати та напівавтомати для складання різьбових з’єднань
- •7.5 Проектування інерційно-ударних гайковертів
- •7.5.1 Взаємодія кулачків півмуфт гайковерта
- •Взвємодія кулачків півмуфт
- •7.5.2 Сили, що діють в кулачках та кути повороту пів муфт
- •7.5.3 Необхідне зусилля пружини
- •7.5.4 Визначення динамічного моменту інерції маховика та його розмірів
- •7.5.5 Вибір приводного двигуна
- •7.5.6 Рекомендації по вибору вихідних даних для проектування інерційно-ударних гайковертів
- •7.6 Пружні елементи. Класифікація та призначення пружних елементів
- •7.7 Матеріали та виготовлення пружин
- •7.8 Розрахунок гвинтових пружин
- •7.9 Торсіони та гумові амортизатори
- •Тема 8. Обладнання для миття, заправних, фарбувальних, кузовних та шиноремонтних робіт
- •8.1 Прибирання та миття автомобілів
- •8.2 Установки для миття автомобілів
- •8.3 Допоміжне обладнання відділень миття автомобілів
- •8.4 Розрахунок необхідного числа установок для миття автомобілів
- •8.5 Призначення та класифікація мастильно-заправного обладнання
- •8.6 Маслороздавальне обладнання
- •8.7 Обладнання для змащування пластичними мастилами
- •8.8 Комбіноване мастило-заправне обладнання
- •8.9 Обладнання для заправки гальмівною рідиною
- •8.10 Повітряроздавальне обладнання
- •8.11 Розрахунок необхідної продуктивності маслороздавального обладнання
- •8.12 Обладнання для нанесення антикорозійних покрить
- •8.13 Обладнання для проведення фарбувальних робіт та сушіння автомобіля
- •Камера 767
- •8.14 Обладнання для проведення робіт по ремонту кузовів
- •8.15 Шиномонтажне та шиноремонтне обладнання
- •Тема 9. Технічне обслуговування і ремонт технологічного обладнання
- •9.1 Планово-попереджувальна система то і ремонту
- •9.2 Організація то і ремонту обладнання
- •9.3 Трудомісткість і періодичність то і ремонту
- •9.4 Повірка технологічного обладнання
- •Норми періодичності повірок деяких моделей засобів діагностування
- •9.5 Рекомендації по оснащенню атп і сто технологічним обладнанням
- •Рекомендації для оснащення атп і сто обладнанням
- •9.6 Вибір типорозмірних рядів технологічного обладнання
- •3. Плани практичних занять
- •Змістовий модуль 2. Транспортне обладнання
- •Змістовий модуль 3. Складальне та інші види обладнання
- •4. Контрольні питання
- •5.2. Оформлення звіту та захист самостійної роботи
- •6. Контрольна тестова програма Знайдіть одну правильну відповідь Змістовний модуль 1. Підйомне обладнання
- •Змістовний модуль 2. Транспортне обладнання
- •Змістовний модуль 3. Складальне та інші види обладнання
- •7. Контрольні вправи Змістовний модуль 1. Підйомне обладнання
- •Змістовний модуль 2. Транспортне обладнання
- •Змістовний модуль 3. Складальне та інші види обладнання
- •Картка тестування
- •Розв’язок вправ
- •Критерії та аналіз загальної оцінки
- •8. Розрахунково-графічна робота
- •8.1. Тематика і об’єм розрахунково-графічної роботи
- •8.2. Зміст розрахунково-графічної роботи
- •Проектування механізму підйому крана
- •Проектування ланцюгового конвеєра
- •Проектування інерційно-ударного гайковерта
- •8.3. Оформлення розрахунково-пояснювальної записки
- •8.4. Оформлення графічної частини
- •8.5. Захист розрахунково-графічної роботи
- •8.6. Контрольні запитання
- •Термінологічний словник Змістовий модуль 1. Підйомне обладнання
- •Змістовий модуль 2. Транспортне обладнання
- •Змістовий модуль 3. Складальне та інші види обладнання
- •Література
2.3. Передачі механізмів підйому
В механізмах підйому передачі складаються, в основному, з циліндричних зубчастих коліс у вигляді двохступінчастих редукторів.
До передач ставляться такі основні вимоги: компактність, мінімальна металомісткість, високий ККД, зручність обслуговування.
В механізмах підйому використовують циліндричні двоступінчасті горизонтальні редуктори типу Ц2 або РМ. Для електроталей використовують спеціальні редуктори – циліндричні двоступінчасті співввісні вертикального виконання.
У підйомних машинах дедалі частіше застосовують компактні приводи: мотор-редуктори, мотор-колеса, вертикальні двигуни з планетарними і хвильовими редукторами та гідроприводи.
Визначимо необхідне передаточне число редуктора:
. |
(1.51) |
Затим вибирають стандартний редуктор типу Ц2 або РМ із каталогів та перевіряють тихохідну ступінь на контактні напруження.
Для редукторів електроталей визначають міжосьову відстань тихохідної ступені з умови контактної міцності. Всі розрахунки виконують відомими із курсу деталей машин методами.
2.4. Гальмівні механізми
Гальма – це найважливіші елементи підйомних машин, оскільки саме вони значною мірою роблять безпечною їх експлуатацію. Гальмівні механізми є невід’ємною частиною підйомних машин і призначені для зупинки кранових механізмів, обмеження швидкості й утримання вантажу в підвішеному стані. До гальмівних механізмів ставляться високі вимоги безпеки експлуатації підйомних машин.
При гальмуванні двигун перемикається на гальмову електросхему. Фіксація зупинки будь-якого механізму здійснюється механічним гальмом при вимиканні електродвигуна. При зникненні електроенергії в мережі автоматично вмикається механічне гальмо.
За призначенням гальмівні механізми поділяються на дві основні групи: зупинники та гальма.
2.4.1. Зупинники
Зупинники призначені лише для зупинки і утримання вантажу в підвішеному стані. Вони не дають вантажу опускатись і не перешкоджають його підніманню, тобто вони однобічної дії.
За принципом роботи зупинники поділяються на храпові і фрикційні.
Храповий зупинник (рис. 1.15, а, б) складається з храпового колеса і защіпки. При підніманні вантажу защіпка ковзає по зубцях храпового колеса, а при припиненні дії рушійного моменту защіпка упирається в зуб і перешкоджає зворотному руху під дією вантажу. Храпові колеса виготовляють з чавуну СЧ15, сталей 35ЛП, 45.
Із фрикційних найширше застосовують роликові зупинники (рис. 1.15, в).
Зупинники
а) б) в)
а, б – храпові; в – роликові фрикційні Рис. 1.15 |
При обертанні привода на підйом ролики 3 перебувають у широкій частині паза і не перешкоджають повороту; при зміні напряму обертання (під дією сили вантажу) ролики заклинюються в вузькій частині пазів, куди ролики надсилаються пружинами. Зупинка й утримання вантажу на підвісі здійснюється завдяки силам тертя між роликами 3 та корпусом 1. Корпус 1 і втулки 2 виготовляють з міцних сталей типу ШХ15, 40Х, У10, а ролики – із сталей У8, У8А, ШХ15.
2.4.2. Гальма
Гальмування механізмів здійснюється введенням великих сил тертя між обертовим шківом та нерухомими елементами (колодками, дисками). Кінетична енергія рухомих мас крана або його елементів при гальмуванні перетворюється на теплову, нагріваючи гальмо.
Гальмівні пристрої встановлюються переважно на швидкохідному валу привода, тому що тут момент найменший.
За конструкцією робочого елемента гальма діляться на колодкові, стрічкові та дискові.
В вантажопідйомних машинах використовуються гальма нормально замкнутого типу. Розмикання гальма здійснюється тільки під час роботи механізму електромагнітом типу МО, КМТ (крановий магніт трьохфазний) або електрогідроштовхачем типу ГЕГ (гальмо електрогідравлічне).
Для збільшення гальмівного моменту внутрішня сторона колодок покрита фрикційним матеріалом з підвищеним коефіцієнтом тертя. Фрикційний матеріал (типу ретінакс, ескол) складається з смоли або каучука та наповнювача азбесту. Добавляють сурик, мідну стружку для збільшення тепло відводу. Може працювати при температурі до . Гальмівні шківи виготовляють литтям з чавуну, сталей 15Г, 35СГ або штампуванням із сталі 45.
Колодкове гальмо з електромагнітом (рис. 1.16, а) складається з шківа 1, гальмових важелів 2, на яких закріплені шарнірно колодки 3 з фрикційними накладками, робочої пружини 6, яка розміщена в скобі 5 і закріплена на штоці 7, допоміжної пружини 4, клапана з якорем 8, котушки електромагніту 9 та гвинта 10 для регулювання зазору між шківом і колодками.
При вмиканні двигуна струм подається одночасно і в катушку електромагніту 9, яка притягує якір, він штовхає ліворуч шток 7, стискує робочу пружину 6 і колодки 3 розходяться – гальмо розімкнено. При вимиканні двигуна або зникненні струму в мережі електромагніт втрачає свої якості, пружина розтискується і притискує гальмівні колодки до обертового шківа. Механізм під дією сил тертя зупиняється.
У сучасних конструкціях гальм замість електромагнітів установлюють більш надійні електрогідравлічні приводи (рис. 1.16, в).