- •1. Місто, як продукт розвитку сус-ва.
- •2,3 Виникнення районного планування.Основи районного планування
- •11.Міське господарство.Народногосподарський комплекс міста
- •12.Соціально-економічна база розвитку міста.
- •13,14.Суть архітектури і її завдання . Основні етапи розвитку архітектури
- •15,16,17 Загальні відомості про будівлі та споруди
- •18,19 Роль та місце зелених насаджень в структурі міста.Система зелених насаджень та її структура
- •20,21,22 Принципи та елементи садопаркової композиції.Природні компоненти садопаркової композиції.Проектування та реалізація садопаркової композиції
- •23,24,25,26,27,28,29,30,31 Все шо є про транспорт
- •1)Ширина елементів міських вулиць і доріг. Проїздна частина
- •2)Пропускна спроможність елементів вулиць і доріг
- •32.Захист будівель від грунтових вод
- •33.Типи фундаментів та їх конструкція
- •34.Визначення глибини залягання фундаментів
- •35.Конструктивні вимоги до будівництва кам*яних стін в сейсмічних умовах
- •36.Каркачні будівлі.Елементи каркасу
- •37. Будівельні матеріали та їх осн. Властив.
- •38. Неорг. В’яжучі реч. Бетони.
- •39.Суть з/б , його позитивні якості та недоліки.
- •40.Міцносні та деформативні характеристики бетону, арматура для з/б конструкцій.
- •41,42. Методи розрах. Буд. К-цій. Розрах. За гран. Станами.
- •1.За допустимими напругами
- •2.За руйнівними навант.(зусиллям)
- •3. За граничним станом.
- •43.Плоскі з/б перекриття
- •45.Дерево і пластмаса
- •46,47. Осн. Положення розрах. Дк. Зєднання елем. Деревяних і пластмас. К-цій.
- •48,49.Плоскі конструкції суцільного перерізу.Наскрізні конструкції
- •50. Просторові конструкції в покриттях
- •51.Будівельні сталі та алюмінієві сплави
- •66.Фізико-механічні характеристики ґрунтів:
- •67.Граничні стани основ. Нормативні та розрахункові величини. Збір навантаження на основу фундаменту.
- •69.Розподіл напружень в масиві основи, метод кутових точок.
- •70.Види деформацій основи. Розрахунок основи за деформаціями. Метод пошарового підсумування.
- •71.Основи розрахунку і проектування пальових фундаментів. Визначення несучої здатності палі, допустимого розрахункового навантаження, кількості паль та розташування їх в плані.
- •72.Основи розрахунку підпірних стінок.
- •73. Геофізичні основи землетрусів. Причини сейсмічної активності Карпатського регіону
- •74.Сейсмічне районування території
- •75.Динамічний підхід у визначенні сейсмічних навантажень. Розрахункові схеми будівель та відповідні рішення динаміки
- •76.Особливості планувальних і конструктивних рішень сейсмостійких будівель
- •77. Вертикальне планування міськ. Тер. Кількісна та якісна оцінка рельєфу. Схема верт. Планування на стадії ген плану.
- •78. Вертикальне планування елементів вуличної мережі.Повздовжні та поперечні профілі.Побудова проектних горизонталей.Розмостка вулиць та тротуарів.
- •79. Вертикальне планування міжвуличних територій.Принципи висотної організації території. Висотна привязка будівель на схилах різної крутизни.
- •80.Організація поверхневого стоку
80.Організація поверхневого стоку
Складається з - гідроскопічного розрахунку
- гідравлічного розрахунку
- проектування дощової каналізації,тобто водовідводу.
Розрізняють суцільні дощі великої тривалості і талої інтенвсивності.Виділ.зливи такої тривалості і великої інтенсивності.
Загальна к-сть опадів визначається на протязі року
З технічною метою використ.велич.,яка назив. Розрахункова інтенсивність дощу.
Дощові опади поділ на категорії: 1)суцільні дощі вел тривалості і малої інтенсивності 2)зливи малої тривалості і вел інтенсивності 3) мусонні зливи вел тривалості і малої інтенсивності. Осн кількісні характеристики: h - кільк опадів(м, мм), t - тривалість опадів (хв.,с.,д.), i - інтенсивність опадів (м/д), q - розрахункова інтенсивність дощу, Q - витрата дощової води.
При організації водовідводу вик 2 типи розрахунку: 1) гідрологічний, 2)гідравлічний.
Системи і схеми каналізації. Дощові і малі води відводяться з даної тер за допомогою системи споруд, що входять або складають дощову каналізацію. Виділяють відкриту і закриту с-ми каналізації. В цих с-мах розрізняють повно роздільні схеми, загально сплавні та комбіновані. Повно роздільна схема полягає в тому що дощові і побутові води розводяться окремими мережами. Змішана с-ма ( загально сплавна) відводить як побутові так і дощові води однією мережею, що включає обов’язковою облаштування очисних споруд.
1.Першим завданням гідрологічного розрахунку є визначення к-сті води,яка проходить через конкретні поперечні перерізи зливної мережі
2. Є визначенням необхідних розмірів дощоприймальної мережі,які здійснюються на основі гідравлічного розрахунку.
В результаті- визнач.розрахункові витрати дощової води, для цього використ.метод граничних інтенсивностей. Грунтується на методиці розрробленій в перергбурському інституті комунального господарства, згідно якого
n=0.65…0.75
при P<1 , n=0.75
при P>1 , n=0.65
Проміжні значення n визначаються інтерполяцією.
Р – період одноразового перевищення розрахункової інтенсивності дощу або період однократного переповнення водостічної мережі.
Знач.Р залежить від забудови і топографічних особливостей місцевості.
В нашому регіоні Р=0.5...10 в залежності від умов розташування колектора.
Проектування дощової каналізації.Конструктивні елементи дощових мереж.
Проектування дощової каналізації здійснюється на основі гідравлічного розрахунку метою якого є визначати необхідні розміри та перерізи трубопроводів дощової каналізації.
Грунтується він на порівнянні витрати води нарахованої та перепускної здатності трубопроводів ( )Практично гідрав.рохрах.починається із визначенням великих ухилів дощоприймальної каналізації, мінімальне значення яких повинно бути:
лотки (асфальт) – 0.003 (3‰)
лотки (брук.) - 0.004 (4‰)
окремі лотки і кювети – 0,005 (5‰)
канали - 0.003 (3‰)
трубопроводи -0.005 (5‰)
Мін.уклон для дощоприймальників – 20‰
Підбір необхідних діам.трубопроводів здійснюється на основі таблиць.
Мін.швидкості течії є наступним в залежності від діам.колектора.
Крім вказаної методики існує:
Методика розрахунку діам.труб на основі визначення модулів швидкості і модулів відводоздатності згідно якої
i - модуль відводоздатності
модуль швидкості
Існують відповідні табл.із значенням модулів в залежності діам.трубопроводу 0,як розмуру лотка.
Згідно цієї методики вибираємо якийсь ухил і визначаємо для любого діаметрів і v.
Порівнюємо і при такій умові залишаємо даний діаметр, інакше переходимо до наступного д-ру і проводимо відповідний розрахунок.
Конструктивні елементи дощових мереж. До них відносять: пропускні труби – це круглі ЗБ елем з оголовками у вхідній і вихідній частині. Можуть бути бетонні і чавунні. Перехідні містки облашт із ЗБЕ.
Закрита с-ма водовідводу склад з водовідводів, водостоків, дощоприймальних і оглядових колодязів. Водобійні перепадні кол а також вихідні оголовки. Труби є осн елем закритої мережі (азбестоцем, бетон, ЗБ, металеві).
ПРОЕКТУВАННЯ ДОЩОВОЇ КАНАЛІЗАЦІЇ.
Підрозуміває: розробку та розташування в плані.Розташування мережі в плані залежить: - природних умов - технічного забезпечення
Розробка проектів виконується в наступній послідовності:
На схемах планування (М 1:1000. М 1:500) намічають осн.басейни стоку, а також траси головних колекторів. Виділ закриту і відкриту мережу.
Квартал розбивають на площі стоку прилеглі до мережі.
Визначають параметри площі і відповідно витрати дощової води для данної терит. Згідно розробленої методики.
Проектують мереджу в плані і по висоті.
Головні колектори найкраще розташовувати в тальвегах. Оптимальне розт.головного колектора найкраще в центрі водозбірного басейну на глибині 4...5 м. Для реалізації дощової канал.використ.труби з азбестоценменту і бетону. 3Б.
Відповідно ці труби можуть мати наступні параметри: діам. Від 0,2....0,8м, довж.3...4м. Сполучаються муфтами із гумовими кінцями
Труби більшого діам. До 3.5 м виготов. Із 3Б вони виготовл. Методом центрифугування і мають довжину 5 м. Використ. і металеві чавунні труби в осн. Для внутріквартальних трубопроводів. Металеві труби проводять в складних умовах.
Труби укладують на утраб. дно із підсипкою піщаного грунту до 10 см. Всі трубопроводи дощової каналізації мають прокладати на новій віддалі від інж.комунікацій.
При паралельної прокладки дощової канал. і водовідводу l>=1.5м діаметр <200мм
l>=3,0м діаметр >200мм
Глибина закладання труб:
Оптимальною глиб.дощоприймальника мережі слід вважати 3....3,5 м Найменший ухил має становити 5....7 ‰. У місцях переходу від дощоприймальних колодяхів до мережі мін.ухил має бути 20‰. Коли ми з’єднуємо окремі частини трубопроводів на поворотах, тоді:
-поворот не може бути більше 90 град.
-поворот трубопроводу здійснюється по певному радіусу. Якщо кут 160 град., то з’єднання здійснюється в оглядовому колодязі , якщо 160 град.,то радіус повороту має складати 50.
Всі з’єднання трубопроводів та їх окремих віток здійснюється в оглядових колодязях.
Дощоприймальник каналіз.склд.з трьох осн.частин:
-трубопроводів
-дощоприймальних колодязів
-оглядових колодязів.
Приєднання віток також виконується таким чином, щоб на один оглядовий колодязь припадало 2 дощоприймальних колодязів.
На одну вітку не може садитися два дощопри.решітки, Віддаль мережі колектори до бровки, тротуару 1.5 м
Не повинні ніколи бути розт. на пішоходах. Вони повинні бути розт. в найближчих частинах перехрестя.
Дощоприймальні колодязі служать для збирання поверхневих вод. Сучасні колодязі представляють собою металевий люк з гратами,який розташований на 1..2 см нижче поверхні дорожнього покриття.
Основні конструктивні елементи колодязів:
Обов’язково колодязь обладнують водобійною площиною
Віддаль між дощопри. Колод.залежить від ухилу мережі і вулиці і в середньому складає 50 м. (40....80 м.).
Віддалі беруться із довідника.
Оглядові водостійкі колодязі.
Встановлюють на всіх переломах траси водостоків в .....зміни ухилів.
Знаходяться безпосередньо на основних трубопроводах. У випадку прямих водопроводів оглядові колодязі встановлюються через 50...80 м по трасі.
Конструкція оглядового колодязя представляє собою наявність робочої камери та горловини,яка здійсеює доступ до робочої камери.
Оглядові колодязі служать також для обслуговування траси дощоприймальної мережі.