- •1. Місто, як продукт розвитку сус-ва.
- •2,3 Виникнення районного планування.Основи районного планування
- •11.Міське господарство.Народногосподарський комплекс міста
- •12.Соціально-економічна база розвитку міста.
- •13,14.Суть архітектури і її завдання . Основні етапи розвитку архітектури
- •15,16,17 Загальні відомості про будівлі та споруди
- •18,19 Роль та місце зелених насаджень в структурі міста.Система зелених насаджень та її структура
- •20,21,22 Принципи та елементи садопаркової композиції.Природні компоненти садопаркової композиції.Проектування та реалізація садопаркової композиції
- •23,24,25,26,27,28,29,30,31 Все шо є про транспорт
- •1)Ширина елементів міських вулиць і доріг. Проїздна частина
- •2)Пропускна спроможність елементів вулиць і доріг
- •32.Захист будівель від грунтових вод
- •33.Типи фундаментів та їх конструкція
- •34.Визначення глибини залягання фундаментів
- •35.Конструктивні вимоги до будівництва кам*яних стін в сейсмічних умовах
- •36.Каркачні будівлі.Елементи каркасу
- •37. Будівельні матеріали та їх осн. Властив.
- •38. Неорг. В’яжучі реч. Бетони.
- •39.Суть з/б , його позитивні якості та недоліки.
- •40.Міцносні та деформативні характеристики бетону, арматура для з/б конструкцій.
- •41,42. Методи розрах. Буд. К-цій. Розрах. За гран. Станами.
- •1.За допустимими напругами
- •2.За руйнівними навант.(зусиллям)
- •3. За граничним станом.
- •43.Плоскі з/б перекриття
- •45.Дерево і пластмаса
- •46,47. Осн. Положення розрах. Дк. Зєднання елем. Деревяних і пластмас. К-цій.
- •48,49.Плоскі конструкції суцільного перерізу.Наскрізні конструкції
- •50. Просторові конструкції в покриттях
- •51.Будівельні сталі та алюмінієві сплави
- •66.Фізико-механічні характеристики ґрунтів:
- •67.Граничні стани основ. Нормативні та розрахункові величини. Збір навантаження на основу фундаменту.
- •69.Розподіл напружень в масиві основи, метод кутових точок.
- •70.Види деформацій основи. Розрахунок основи за деформаціями. Метод пошарового підсумування.
- •71.Основи розрахунку і проектування пальових фундаментів. Визначення несучої здатності палі, допустимого розрахункового навантаження, кількості паль та розташування їх в плані.
- •72.Основи розрахунку підпірних стінок.
- •73. Геофізичні основи землетрусів. Причини сейсмічної активності Карпатського регіону
- •74.Сейсмічне районування території
- •75.Динамічний підхід у визначенні сейсмічних навантажень. Розрахункові схеми будівель та відповідні рішення динаміки
- •76.Особливості планувальних і конструктивних рішень сейсмостійких будівель
- •77. Вертикальне планування міськ. Тер. Кількісна та якісна оцінка рельєфу. Схема верт. Планування на стадії ген плану.
- •78. Вертикальне планування елементів вуличної мережі.Повздовжні та поперечні профілі.Побудова проектних горизонталей.Розмостка вулиць та тротуарів.
- •79. Вертикальне планування міжвуличних територій.Принципи висотної організації території. Висотна привязка будівель на схилах різної крутизни.
- •80.Організація поверхневого стоку
75.Динамічний підхід у визначенні сейсмічних навантажень. Розрахункові схеми будівель та відповідні рішення динаміки
Рух механізмів і машин, для яких розробляється динамічний підхід, представляють собою циклічні процеси, тобто рух матеріальної точки по колу, тоді функція цього руху по колу може змінюватися.
W – частота обертання матеріальної точки навколо центру ;
X= R cos wt Y = R sin wt
В загальному випадку, при землетрусі відбувається зміщення будівлі разом з землею, крім того за рахунок пружності – деякий прогин будівлі. Тому в загальному випадку можна виділити 2 складові зміщення системи.
У – прогин системи
У۪۪ – зміщення основи
Якщо будівля має масу m, коефіцієнт жорсткості k, коефіціент затухання власних коливань æ, тоді :
m(ÿ۪ + ÿ) + (k + iæ)y= 0 (1)
m ÿ + (k + iæ)y= - mÿ۪
ÿ – прискорення основи
mÿ۪ - вимушуюча сила, в системі основа-будівля
нульовий рух розкладається по синусоїду
y۪ (t) = A۪sin w۪t y۪ (t) = A۪cosw۪t y۪ (t) = - A۪ w۪² sin w۪t
Якщо підставити цю функцію у 1 , отримаємо : y(t) = [ A۪ w²/( w۪² -w² ) sin wt (w۪²/ w²) sin w۪t ] w = √(k/m)
K – пружня константа
m – маса конструкції
A۪ , w۪- амплітуда і частота коливань грунту
Такий підхід дає можливість визначити, на основі прогину системи , величину сили S = ky(t).
Розрахункові схеми будівель
Люба будівля складається з ряду конструкцій, які знаходяться на певній віддалі від основи, тому прогин будівлі на різних висотах буде різний. Виходячи з того, що для будівель найбільш небезпечними є горизонтальні зміщення, вводиться консольна схема для побудови консольних схем будівелью
У випадку одноповерхової будівлі, вона зображується у вигляді деякої точкової маси (m), яка з основою звязана коефіцієнтом жорсткості (k).m вибирають від середини висоти стіни. Якщо багатоповерхова будівля – розрахункова схема матиме вигляд наступної консолі, де у вагу включають вагу перекриття даного поверху і ½ стіни від перекриття ( вверх і вниз).
Для одноповерхової будівлі m ÿ + (k + iæ)y= - mÿ۪
При багатоповерових будівлях : кожен поверх може зміщуватися, і тоді впливати на зміщення інших поверхів
æ ) + æ ) +…..+ æ ) =-
76.Особливості планувальних і конструктивних рішень сейсмостійких будівель
В рснові розробки сейсмостійких будівель мають бути враховані основні заходи:
Будівля має концентрувати основну масу на нижніх поверхах, з поступовим зменшенням до верху;
Для конструкцій сейсмостійких будівель бажано використовувати пластичні і легкі матеріали;
Існування розподільників навантаження на будівлю, тобто вертикальних і горизонтальних діафрагм жорсткості;
Наближення до ізометричних форм будівель в плані.
Планувальна структура будівель
Найкращою формою в плані є кругла, але найчастіше вибирають наближену до неї квадратну. Співвідношення складає 1:2; 1:3. Якщо будівля має складну архітектурно-планувальну структуру, то її розділяють на окремі блоки антисейсмічними швами. Шов залежить від висоти будинку: до 5м. – ширина шва 3см., а далі на кожні 5м збільшується на 2см.
Якщо будівля має різні архітектурно-висотні рішення, то кожний блок вибирається приблизно однакової висоти. Антисейсмічні шви найчастіше співпадають з осадочними швами.
Внутрішнє планування має бути якомога симетричнішим, з метою співпадання маси і жорсткості. Найбільш вразливими є місця спряження елементів з різними напрямками. Тому, як правило слід уникати спорудження стін, які стикаються з перпендикулярною стіною без компенсації.
Перекриттям відводиться важлива роль, з метою звязування в одне ціле стіни перекрить, і цим забезпечується більш-менш рівномірний розподіл сейсмічного навантаження в межах поверху.
Сжеми дії сейсмічного навантаження в залежності від власних коливань
Т≤0.5с – жорстка Т›6с – гнучка
Найкраще рішення сейсмостійкості будівлі має забезпечуватись сумісною роботою горизонтальнтх і вертикальних елементів, за рахунок жорстких зв’язків.
Цегляні будівлі
Вони мають невеликий опір динамічним навантаженням і мають найбільші пошкодження. Міцність цегляної кладки визначають такими параметрами: ▫ якість цегли; ▫ якість і міцність розчину ▫ міцність зчеплення між розчином і цеглою.
Фактична міцність, по-досвіду, може бути міцність зчеплення в 4,5 раз ‹ запроетованої. При здійсненні антисейсмічнтх заходів, можна досягнути достатньої сейсмічної стійкості.
Будівля має бути єдиною, цілісною системою, знадійним звязком всіх несучих конструкцій: поздовжніх і поперечних стін і перекрить. З цією метою облаштовуються антисейсмічними обвязками і поясами, замонолічуються перекриття, армуються кути і перетини кладки; застосовуються вертикальні звязуючі конструкції у вигляді сердечників. Шпонки – це заглиблення на боковій поверхні в будівлі, які замонолічуються.
Антисейсмічний пояс – конструкція, яка має місце в зоні спряження перекриття з несучими стінами. Пояс перешкоджає таранній перекриття на стіну. Антисейсмічні пояси замонолічують, встановлюються на всю ширину стіни у випадку, коли вона › 50см, то ширина їх може бути на 10..15 см менша.
Поздовжні стержні виконуються з арматури А1 при 7-8 балах 4Ø10, для 9б - 4Ø12. як правило, бетон марки В12,5. основою сейсмостійкості цегляних будівель служать комплексні конструкції, коли додатково до згаданих, в цегляних стінах влаштовують окремі вертикальні залізобетонні включення, які називають сердечниками. Влаштовуюють на кути через кожні 2-3м. Завжди встановлюють на краях пройомів. Конструктивно – це 4 арматурні стержні вздовж сердечника, звязані арматурою Ø 4,6 , через кожні 25..40см. з кладкою такі сердечники звязуються випускамитонкої арматури, порядка 50см.