- •Пихологічна характеристика особитісної зрілості особистості
- •1.2 . Характеристика методів та методик проведення експертизи
- •Тест-опитувальник особистісної зрілості ю.З. Гільбуха
- •Тест самоактуалізації (сат)
- •Асоціативний метод в діагностиці особистісної зрілості Коляєва е. В.
- •Діагностика емпатії за а. Меграбяну и н. Епштейна
- •Тест-опитувальник мотивації досягнення а. Меграбяна
- •Проміжні результати експертизи
- •Експертний висновок
- •Список використаних джерел
1.2 . Характеристика методів та методик проведення експертизи
Методичну основу даної психологічної експертизи складає психодіагностичний метод, оскільки він є одним із найефективніших для оцінки розумового розвитку людини.
Для дослідження особистісної зрілості особистості ми використовували такі методики:
Тест-опитувальник особистісної зрілості ю.З. Гільбуха
Мета: діагностика рівня особистісної зрілості. Вік застосування: від 15 років і старше.
Зрілість - це результат дорослішання, тобто якість, залежне, перш за все, від віку, причому це поняття поширюється як на людський організм, так і на особистість, тобто на ті якості, які пов'язані із засвоєнням моральних норм, принципів міжособистісного спілкування, поведінки у колективі і т.д. Чим старша дитина, молода людина або дівчина, тим, як правило, вище і рівень особистісної зрілості.
Однак особистісна зрілість не є функцією одного лише віку. Багато що тут залежить і від конкретних умов, в яких зростав і виховувався дана людина. Тому деякі підлітки відрізняються вже достатньою особистісної зрілістю, тоді як окремі дорослі і навіть літні люди в своїх поглядах і установках по відношенню до важливих аспектів людських взаємин залишаються дітьми.
Грунтуючись на загальноприйнятих уявленнях, виділяють 5 аспектів, що складають особову зрілість:
1. Мотивація досягнень. Під цим терміном мається на увазі загальна спрямованість діяльності індивіда на значимі життєві цілі, прагнення до максимально повної самореалізації, самостійність, ініціативність, прагнення до лідерства, до досягнення високих результатів у вживаються діях.
2. Ставлення до свого «Я» («Я» - концепція). Ця шкала оцінює особистість людини за такими характеристиками зрілості, як впевненість у своїх можливостях, задоволеність своїми здібностями, темпераментом і характером, своїми знаннями, вміннями та навичками. Разом з тим даний аспект передбачає такий суттєвий параметр поведінки, як адекватна самооцінка, висока вимогливість до себе, відсутність самовдоволення, скромність, повага до інших людей. Всі ці якості несумісні з так званим комплексом неповноцінності, нерідко проявляється в неусвідомленому прагненні підбадьорити себе похвалянням, бравадою, саморекламою і т.д.
3. Почуття громадянського обов'язку. З цим поняттям пов'язані такі якості, як патріотизм, інтерес до явищ суспільно-політичного життя, почуття професійної відповідальності, потреба в спілкуванні, колективізм.
4. Життєва установка. В цей дуже умовний термін вкладають такі узагальнені якості, як розуміння відносності всього сущого, переважання інтелекту над почуттям, емоційну врівноваженість, розважливість (на противагу імпульсивності).
5. Здатність до психологічної близькості з іншою людиною. У це поняття включені такі особистісні якості, як доброзичливість до людей, емпатія (здатність до думки і співпереживання), вміння слухати, потреба у духовній близькості з іншими людьми.
Тест самоактуалізації (сат)
Методика призначена для обстеження дорослих (старше 15-17 років), психічно здорових людей (мається на увазі відсутність вираженої психопатології). Специфіка досліджуваного феномена (самоактуалізації) і характер самого тесту, складність складових його суджень, що вимагають серйозного осмислення, дозволяють рекомендувати його для обстеження переважно осіб з вищою освітою.
Методика може бути використана як для індивідуального, так і для групового обстеження, вона застосовується в брошурної, або в комп'ютеризованому варіантах. У разі необхідності респондент може працювати з тестом і у відсутності експериментатора. Пункти тесту, залишені без відповіді, або ті, в яких відзначені обидва варіанти, при обробці не враховуються. У випадку, якщо кількість таких пунктів перевищить 10% від їх загального числа (13 і більше), результати дослідження вважаються недійсними.